Рішення

від 08.07.2024 по справі 229/9354/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/9354/23

Провадження № 2/229/796/2024

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Худіної О.О., при секретарі Терещенко С.В., за участі прокурора ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовомзаступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, в якому просить конфіскувати на користь держави сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з кадастровим номером 1420910400:01:001:0264 площею 0,37 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2413604514209), шляхом припинення права власності, відомості про яку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 21.07.2021 за № 43079319, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767332), а також стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір в сумі 4026 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (спадкова справа № 477/2006).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 682, зареєстрованого в реєстрі 21.07.2021 за № 43082612, ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 0,37 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1420910400:01:001:0264, яка знаходиться на території Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.

Право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку 21.07.2021 зареєстровано в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно. Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_4 21.07.2021 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку з цим обов`язок - не відчужила земельну ділянку.

Представник позивача Бахмутської окружної прокуратури в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи, надала пояснення аналогічно викладених в позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, заява про відкладення розгляду справи від нього не надійшла.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1420910400:01:001:0264, яка знаходиться на території Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21 липня 2021 року.(а.с.36)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №358440471 від 14.12.2023 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2021 ОСОБА_2 , громадянка РФ, є власницею земельної ділянки площею 0,37 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1420910400:01:001:0264, яка знаходиться на території Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.(а.с.14-16)

Отже, судом встановлено, що відповідач є громадянкою іноземної держави РФ, та набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

За змістом ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Згідно з ст. 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Із ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону України "Про міжнародне право" слідує, що право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Крім того, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про міжнародне право" визначено, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, відповідач, будучи громадянкою іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинна була діяти у відповідності до приписів Земельного кодексу України.

Як зазначалось вище, іноземці, які отримали у спадщину землі сільськогосподарського призначення, повинні вжити заходів щодо відчуження такої землі протягом року, що, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не здійснила.

Виходячи з наведеного, даючи правову оцінку діям відповідача, суд приходить до висновку, що остання не вжила жодних заходів, встановлених для іноземців, якими набуто право власності на землі сільськогосподарського призначення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

У п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦПК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

З огляду на наведені обставини, встановлені судом, беручи до уваги те, що відповідач є громадянкою РФ, володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, у передбачений законом строк земельну ділянку не відчужила, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись, статтями 38, 39 Закону України «Про міжнародне право», статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України, статтею 346 Цивільного кодексу України, статтями, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури (адреса знаходження: м. Дніпро вул. Щепкіна, 35, ЄДРПОУ 25707002), який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (адреса знаходження: м. Полтава вул. Уютна, 23, ЄДРПОУ 39767332), до ОСОБА_5 про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.

Припинити право власності громадянки РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 1420910400:01:001:0264 площею 0,37 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сіверської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2413604514209) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Худіна