Рішення

від 13.06.2024 по справі 332/1743/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1743/24

Провадження №: 2/332/1492/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

13 червня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марченко Н.В., за участю секретаря судового засідання Петракей Р.С., розглянувши усудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження взалі судув м.Запоріжжя цивільнусправу запозовомОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначено про те, що за період тривалої роботи ОСОБА_1 на ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна за професією бригадира обдирно-зачисного відділення, внаслідок невідповідності умов праці вимогам законодавства про охорону праці , позивач набув ряд професійних захворювань.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного захворювання ( отруєння) у позивача виявлені: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість помірного ступеню ІІІ стадії, хронічний бронхіт ІІ стадії, фаза затихаючого загострення, прикореневий базальний пневмосклероз виникли внаслідок тривалої роботи в умовах шкідливих виробничих факторів ( пил, шум, їдкі луги) та недосконалого технологічного обладнання відповідача. Крім того, останньому встановлено інвалідність ІІІ групи безстроково у зв`язку з професійним захворюванням з втратою професійної працездатності 55% ( в подальшому поставлено ІІ групу інвалідності).

Позивач вважає, що внаслідок не створення роботодавцем безпечних та нешкідливих умов праці на підприємстві він отримав професійні захворювання, що призвели до моральних переживань, страждань та інших негативних емоцій, які викликані такими психотравмуючими чинниками, як фізичні страждання, пов`язані з перенесенням сильного та виснажливого фізичного болю, що пов`язаний із професійним захворюванням, якого позивач ніколи не позбудеться, обмеження життєдіяльності, неспроможність виконувати звичайні повсякденні обов`язки та приділяти необхідну увагу сім`ї.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

Ухвалою судді від 26.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

09.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечував проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними за наступними обґрунтуваннями.

Так, діюче законодавство допускає роботу важких та шкідливих умовах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, саме за роботу у важких та шкідливих умовах праці. У відповідності дост.29 КЗпП Українипозивач був повідомлений підприємством про умови праці, про наявність важких та шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, про що зазначено на зворотньому боці записки про переведення, а саме: «пил, шум, температура, вібрація, інфрачервоне опромінювання, нахили в нахиленому положенні, ступень зосередженості та інше» та позивач погодився працювати у вказаних умовах, про що свідчить його підпис на записках про прийом та переводи. Позивач пройшов попередній медичний огляд і за станом здоров`я був придатний працювати у важких та шкідливих умовах праці, проходив періодичні медичні огляди, за результатами яких був придатний працювати у важких та шкідливих умовах праці. При цьому за виконані роботи у вищезазначених умовах позивач отримав додаткові пільги та компенсації, а саме: призначення пенсії на пільгових умовах, доплата за шкідливість. Таким чином підприємство виконало всі вимоги законодавства, залучення позивача до праці здійснювалось відповідно до попереднього медичного огляду, позивач був попереджений про важкі та шкідливі умови праці, у яких він погодився працювати, щорічно проходив медичні огляди, відповідно до яких позивач за станом свого здоров`я був придатний до виконуваної роботи і ця робота не була йому протипоказана за станом здоров`я. Вказані обставини свідчать про відсутність вини підприємства у заподіянні моральної шкоди позивачу. Також зазначено, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, розмір моральної шкоди, що визначений позивачем, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача. Крім цього, зазначено, що наразі підприємство має нестабільний фінансовий та економічний стан, оскільки в умовах наявного в Україні воєнного стану та не забезпечення у повному обсязі замовленнями на виробництво, наявністю зобов`язань зі сплати податків, заробітної плати працівникам, обслуговування кредитів підприємство погоджується виплатити позивачу у якості відшкодування моральної шкоди внаслідок встановленого професійного захворювання суму у розмірі 30 000,00 грн.

Також 09.04.2014 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення до відзиву у яких представник відповідача додатково зауважив, що по умовах праці, відносно яких, як зазначає позивач, у нього виникло професійне захворювання, з боку ПрАТ «Дніпроспецсталь» була проведена атестація робочих місць, відповідно до діючого законодавства. Порушень діючого законодавства в ході атестації умов праці з боку ПрАТ «Дніпроспецсталь» допущено не було, про що свідчать реєстрація наказів підприємства про атестацію в «Державній експертизі умов праці» Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації у формі відбитку печатки або надання вказаною установою Висновку щодо результатів атестації умов праці.

Таким чином, в якості компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах та за характер праці, позивач отримував доплати до заробітної плати та додаткові відпустки. Крім того, після того як позивач відпрацював на вказаних роботах певний час та отримав стаж, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах і отримав пенсію, він мав можливість перейти на іншу роботу в інших умовах праці з метою збереження власного здоров`я.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково, посилаючись на факти і норми права, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у Приватному акціонерному товаристві «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна з 14.06.1999 року по 31.05.2021 рік на посаді бригадира обдирно-зачисного відділення, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 ( а.с. 10-13) .

Позивачем надано суду Медичний висновок лікарсько-експертної комісії ( ЦЛЕК) про наявність ( відсутність) хронічного професійного захворювання ( отруєння) ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України від 09.07.2012 №24/742, згідно якого у ОСОБА_1 встановлені наступні захворювання професійного характеру: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, помірного ступеню ( ІІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ); Хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз. ЛН-І-ІІ ( один-два) ст.

Також з Медичного висновку лікарсько-експертної комісії ( ЦЛЕК) про наявність ( відсутність) хронічного професійного захворювання ( отруєння) ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України від 09.07.2012 №24/742 вбачається, що позивач працював на ПрАТ «Дніпроспецсталь» в умовах впливу шуму, рівні якого перевищують гранично-допустимі, а також пилу і їдких лугів, концентрації яких перевищували гранично-допустимі: профмаршрут ( стаж роботи в шкідливих умовах - 22 роки). ( а.с. 14).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), затвердженого першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В. від 22.07.2021 року, хронічне професійне захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, помірного ступеню ( ІІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ); Хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз. ЛН-І-ІІ ( один-два) ст. виникло внаслідок тривалої роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПрАТ «Дніпроспецсталь». Причина виникнення хронічного професійного захворювання ( отруєння): наявність на робочих місцях ОСОБА_1 шкідливих виробничих факторів, що привели до профзахворювання:пил -14,6 -51,2 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3; пил -7,4 -59,2 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3; шум 81-88 дБ «А» при ГДР-80 дБ «А»; їдки луги 0,5-0,62 мг/м3 при ГДК 0,5 мг/м3 ( а.с. 17-20).

Позивач пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією за результатами якого 08.08.2022 йому встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі - 55%, та встановлена третя група інвалідності за професійним захворюванням безстрокова, рекомендовано амбулаторне та стаціонарне лікування у профпатолога, пульмонолога, лора, сімейного лікаря, санаторно-курортне лікування, що підтверджується довідкою МСЕК від 08.08.2022 серії 12 ААА №633539 ( а.с. 21- 23).

Згідностатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ізст. 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 153 КЗпП Українина всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу.

Згідно із ч. 2ст. 4 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя, здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, повного відшкодування шкоди особам, які потерпілі від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в тому числі відшкодування моральної шкоди як одного із способів захисту особистих немайнових прав громадян.

Згідно з частинами першою та третьоюстатті 13 Закону України "Про охорону праці"роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Устатті 173 КЗпП Українизакріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першоюстатті 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами по справі той факт, що позивач ОСОБА_1 має професійне захворювання, яке виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 225/4242/21 вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу правопорушення, який є підставою для відшкодуванню моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов`язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди з огляду на те, що позивач був обізнаний та попереджений про умови праці, про наявність важких та шкідливих виробничих факторів та можливі їх наслідки впливу на здоров`я та погодився працювати у важких та шкідливих умовах, оскільки це не звільняє роботодавця від виконання ним обов`язку щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган.

З приводу доводів представника відповідача щодо отримання позивачем додаткових пільг та компенсацій у зв`язку із працею у важких умовах суд зазначає, що вказані заходи є обов`язковими відповідно до норм чинного законодавства і не позбавляють позивача права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач в період виконання трудових обов`язків на ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна, внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на підприємстві, отримав професійне захворювання із встановленням третьої групи інвалідності із втратою професійної працездатності ступенем 55%, що, на думку суду, свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв`язку з порушенням життєвих зв`язків, постійним фізичним болем, наявністю потреби у лікуванні, незручністю та дискомфортом, що стали наслідком професійного захворювання, яке викликає моральні страждання, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно дост.237-1 КЗпП України.

У пунктах 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи позивач внаслідок професійного захворювання змушений періодично проходити стаціонарне лікування, що відриває його від сталого способу життя, своєї родини, та змушує нести відповідні незручності пов`язані з проведенням лікування та лікарняним режимом. Крім цього, згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 65 позивач і в подальшому матиме необхідність лікуватись в амбулаторному та стаціонарному порядку, проходити численні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, водночас, позивач має середній реабілітаційний потенціал, отже лікування може призвести лише до несуттєвого поліпшення стану його здоров`я та часткового відновлення соціально-побутового стану та трудової діяльності.

Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин, судвбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог тавважає розумним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 60000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Позивач, відповідно до п.1 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1816, 80 грн.

Керуючись ст.ст.2,4,5,76-81,89,137,141,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна, ЄДРПОУ: 00186536 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на відшкодування моральної шкоди, спричинену внаслідок професійного захворювання у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна, ЄДРПОУ: 00186536 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 ( одна тисяча вісімсот шістнадцять ) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення складено 14 червня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Марченко