Рішення

від 08.07.2024 по справі 234/1279/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/1279/22

Провадження № 2/202/2104/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіКіблицької Д.А.,

при секретаріСавич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІДЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості витрат на навчання, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІДЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості витрат на навчання.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що на підставі наказу директора ТОВ "Хеппідент" № 177-ОС від 30.07.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду помічника лікаря-стоматолога за строковим трудовим договором з 02.08.2021 року по 01.08.2022 року на умовах повного робочого тижня. За умовами строкового трудового договору № 01082021/1, укладеного 01.08.2021 року між ТОВ "Хеппідент" та ОСОБА_1 , працівник зобов`язаний пройти навчання, яке на думку роботодавця, є необхідним для підвищення його рівня професійної кваліфікації. Крім того, договором № 01082021/1 від 01.08.2021 року передбачено, що працівник зобов`язується пройти навчання старанно і сумлінно відповідно до запропонованої роботодавцем програми навчання. Працівник зобов`язується застосовувати отримані в процесі навчання знання для поліпшення своєї роботи у роботодавця. Оплата навчання здійснюється роботодавцем на умовах та в порядку, які будуть визначені у договорі, укладений з компанією, що здійснює навчання. Працівник зобов`язується пройти навчання згідно з програмою та умовами, що будуть визначені договором, укладений з компанією, що здійснює навчання. За умовами договору, сторони також погодили, що укладаючи цей договір щодо порядку та умов фінансування роботодавцем навчання працівник, сторони виходять з того, що працівник зобов`язаний перебувати у трудових відносинах з роботодавцем не менше трьох років з дати працевлаштування. В разі порушення даної умови договору про обов`язкове відпрацювання не менше трьох років з дати працевлаштування, а також зокрема в разі самостійного припинення навчання без поважних причин, на працівника покладено зобов`язання відшкодувати роботодавцю витрати, які були понесені роботодавцем для підвищення кваліфікації працівника протягом десяти календарних днів з дати звільнення або з дати направлення йому відповідного листа-вимоги.

Так, на виконання умов договору щодо фінансування роботодавцем навчання працівника, ТОВ "Хеппідент" уклало 01.09.2021 року договір про надання освітніх послуг № 1/010921 з ФОП ОСОБА_2 , предметом якого було надання Виконавцем користувачу послуг з навчання окремих співробітників, а саме ОСОБА_1 , за освітнім курсом ортодонтії. Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору від 01.09.2021 року передбачено, що вартість за навчальний курс становить 50000,00 грн. 12.11.2021 року ТОВ "Хеппідент" перерахувало ФОП ОСОБА_3 в рахунок оплати вартості навчання ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1538 від 12.11.2021 року. Як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору № 01082021/1 від 01.08.2021 року ОСОБА_1 пройшла курс навчання за 17-ю темами навчання починаючи з 02.09.2021 та до 10.12.2021 року, що підтверджується зокрема її особистим підписом.

13.12.2021 року ОСОБА_1 самостійно припинила навчання, не вийшла на роботу без поважних причин та подала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 2 дні, доказів поважності припинення навчання відповідач не надала. Згідно наказу № 197-ОС від 15.12.2021 року ОСОБА_1 була звільнена з посади помічника лікаря-стоматолога на підставі її заяви про звільнення.

На прохання позивача в усній формі компенсувати сплачену за неї вартість навчання, ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодувати завдані роботодавцю збитки відмовилась, у зв`язку з чим ТОВ "Хеппідент" направило на її адресу лист-вимогу про компенсацію витрат на навчання. Однак до теперішнього часу відповідач завдані позивачу збитки не компенсувала, умови договору № 01082021/1 від 01.08.2021 року не виконала.

У зв`язку з чим, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягала та просив їх задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно дост. 247 ЦПК Українив зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі наказу директора ТОВ "Хеппідент" № 177-ОС від 30.07.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду помічника лікаря-стоматолога за строковим трудовим договором з 02.08.2021 року по 01.08.2022 року на умовах повного робочого тижня. За умовами строкового трудового договору № 01082021/1, укладеного 01.08.2021 року між ТОВ "Хеппідент" та ОСОБА_1 , працівник зобов`язаний пройти навчання, яке на думку роботодавця, є необхідним для підвищення його рівня професійної кваліфікації. Крім того, договором № 01082021/1 від 01.08.2021 року передбачено, що працівник зобов`язується пройти навчання старанно і сумлінно відповідно до запропонованої роботодавцем програми навчання. Працівник зобов`язується застосовувати отримані в процесі навчання знання для поліпшення своєї роботи у роботодавця. Оплата навчання здійснюється роботодавцем на умовах та в порядку, які будуть визначені у договорі, укладений з компанією, що здійснює навчання. Працівник зобов`язується пройти навчання згідно з програмою та умовами, що будуть визначені договором, укладений з компанією, що здійснює навчання. За умовами договору, сторони також погодили, що укладаючи цей договір щодо порядку та умов фінансування роботодавцем навчання працівник, сторони виходять з того, що працівник зобов`язаний перебувати у трудових відносинах з роботодавцем не менше трьох років з дати працевлаштування. В разі порушення даної умови договору про обов`язкове відпрацювання не менше трьох років з дати працевлаштування, а також зокрема в разі самостійного припинення навчання без поважних причин, на працівника покладено зобов`язання відшкодувати роботодавцю витрати, які були понесені роботодавцем для підвищення кваліфікації працівника протягом десяти календарних днів з дати звільнення або з дати направлення йому відповідного листа-вимоги.

Так, на виконання умов договору щодо фінансування роботодавцем навчання працівника, ТОВ "Хеппідент" уклало 01.09.2021 року договір про надання освітніх послуг № 1/010921 з ФОП ОСОБА_2 , предметом якого було надання Виконавцем користувачу послуг з навчання окремих співробітників, а саме ОСОБА_1 , за освітнім курсом ортодонтії. Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору від 01.09.2021 року передбачено, що вартість за навчальний курс становить 50000,00 грн. 12.11.2021 року ТОВ "Хеппідент" перерахувало ФОП ОСОБА_3 в рахунок оплати вартості навчання ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1538 від 12.11.2021 року. Як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору № 01082021/1 від 01.08.2021 року ОСОБА_1 пройшла курс навчання за 17-ю темами навчання починаючи з 02.09.2021 та до 10.12.2021 року, що підтверджується зокрема її особистим підписом.

13.12.2021 року ОСОБА_1 самостійно припинила навчання, не вийшла на роботу без поважних причин та подала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 2 дні, доказів поважності припинення навчання відповідач не надала. Згідно наказу № 197-ОС від 15.12.2021 року ОСОБА_1 була звільнена з посади помічника лікаря-стоматолога на підставі її заяви про звільнення.

15.12.2021 року на адресу ОСОБА_1 позивачем надіслано лист-вимогу про компенсацію витрат на навчання. Однак до теперішнього часу відповідач завдані позивачу збитки не компенсувала, умови договору № 01082021/1 від 01.08.2021 року не виконала.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В порушення умов договору № 01082021/1 від 01.08.2021 року ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань, самостійно за власною ініціативою припинила навчання та трудові відносини з ТОВ "Хеппідент" до закінчення строку трудового договору.

Тобто у договорі сторони передбачили відповідальність, зокрема, обов`язок працівника відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з проходженням ним навчання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 607/3693/17 зазначено, що договірне зобов`язання - це відносне правовідношення між юридично рівними і майново-самостійними особами, що виникає на підставі укладеного договору, який виражає їх загальну волю на досягнення цивільно-правових результатів майнового чи немайнового характеру, настання яких відбувається у разі здійснення боржником певних активних дій, що відповідають праву вимоги кредитора і не зачіпають прав і законних інтересів третіх осіб, що не є учасниками зазначеного правовідношення. Оскільки метою договірних зобов`язань є досягнення їх сторонами певних правових результатів, особливого значення набуває їх виконання. Виконання зобов`язання - це вчинення кредитором і боржником дій, що становлять його предмет. При виконанні різноманітних договірних зобов`язань суб`єкти мусять керуватися загальними засадами, що йменуються принципами виконання зобов`язання. І в сучасних умовах до них відносять принципи належного та реального виконання зобов`язання, які, до речі, традиційно вважалися такими.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннямистатей 626-628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судове засідання суду не з`явилася, не заперечувала факт укладання договорів, її звільнення, не спростовувала розрахунку та розміру суми відшкодування, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Тому суд вважає, що вимога позивача про відшкодування відповідачем вартості витрат на забезпечення проходження нею навчання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, на підставіст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІДЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості витрат на навчання,задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІДЕНТ" (код ЄДРПОУ 41346911) компенсацію вартості витрат на навчання в сумі 50000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІДЕНТ" (код ЄДРПОУ 41346911) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.А. Кіблицька