Ухвала

від 03.07.2024 по справі 183/6846/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6846/24

№ 2/183/3206/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- витребувати в Першій Хмельницькій державній нотаріальній конторі копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- визначити частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 квартира за адресою: АДРЕСА_1 рівними, тобто по 1/3 частці вказаної квартири кожному.

- припинити право спільної сумісно власності на квартиру АДРЕСА_1 .

- визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 чистину квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

- визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Так, статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з приписами п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

З огляду на викладене, представник позивача, який є адвокатом і має зареєстрований електронний кабінет, повинен зазначити про його наявність у позовній заяві.

Суд також звертає увагу, що за умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Проте, позивачем подано копії додатків, які не засвідчені в установленому законом порядку.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку "З оригіналом згідно"; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Також, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, позивач не додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

В своїй позовній заяві позивач зазначає Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради як третю особу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду не вбачає підстав для залучення такої третьої особи, позивачем у взагалі не обґрунтовано необхідність залучення такої третьої особи та яким чином рішення суду не може вплинути на права та обов`язки визначеної позивачем третьої особи.

З приводу розрахунку судового збору позивачем, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує із мотивувальної та прохальної частин позовної заяви, у якій представник позивача просить суд:

1) витребувати в Першій Хмельницькій державній нотаріальній конторі копії матеріалів спадкової справи

2) визначити частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності, по 1/3 частці вказаної квартири кожному.

3) припинити право спільної сумісно власності на квартиру

АДРЕСА_2 ) визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 чистину квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

5) визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину квартири.

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зміст наведеної норми свідчить про можливість об`єднання позивачем декількох вимог, які пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Оскільки заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги є різними і самостійними, мають різний предмет доказування, тому під час розгляду справи будуть підлягати встановленню обставини щодо кожного предмету спору окремо, що ускладнить розгляд справи, оскільки при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які стосуються кожної із заявлених вимог окремо.

Всупереч п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України будь-якого обґрунтування наявності підстав щодо доцільності об`єднання позовних вимог, впливу такого об`єднання на вирішення справи та наявності підстав для такого об`єднання, позовна заява не містить.

Отже, як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачем заявлені три окремі майнові та одна немайнова вимоги.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. за дві позовні вимоги майнового характер

Зважаючи на те, що позовні вимоги пред`явлено у червні 2024 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3,028.00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві одну вимогу немайнового характеру та вимоги майнового характеру щодо права власності на частину квартиру та визнання частки кожного співвласника, із зазначенням загальної ціни позову 112 960,00 грн.

Судом також встановлено, що судовим збором сплачено лише за дві позовні вимоги. За таких обставин, судовий збір сплачено не в повному обсязі, через що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі чотирьох позовних вимог, а саме.

Сума судового збору за одну вимогу немайнового характеру складає 1211,20 грн.

Сума судового збору за вимоги майнового характеру складає 3633,60 грн.

Тобто загальна сума судового збору складає 4 844,80 грн.

4 844,80 грн. = 1 211,20 грн. + 1 211,20 + 1,211.20 грн. + 1,211.20 грн.

Недоплачена сума судового збору становить 3 633 грн. 60 коп. (станом на час подання позову до суду).

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати відповідної суми судового збору за кожну позовну вимогу.

Оскільки судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України є підстави для залишення без руху даної справи із визначенням строку для усунення недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви в новій редакції відповідно до вимог ЦПК України, у тому числі із зазначенням ціни позову та поданні до суду документу про сплату судового збору, в тому числі недоплачену суму судового збору за позовні вимоги немайнового характеру та сплачену суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру.

Суд роз`яснює позивачу у справі, що відповідно до ч. 12, ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, то суд продовжить розгляд справи. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.