Вирок

від 08.07.2024 по справі 624/1256/23

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/1256/23

провадження № 1-кп/624/34/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Красноградського району, Харківської області об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221090000240 та за № 12023226070000169 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не засудженого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 309 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей ОСОБА_8

- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Судом встановлено, що 06.12.2023 близько 19:0 ОСОБА_3 , перебуваючи в домоволодінні батьків адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дії передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання підійшов до свого молодшого брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя та один удар правою ногою в область обличчя потерпілого.

В подальшому 07.12.2023 близько 14:00 ОСОБА_3 , перебуваючи вищезазначеному домоволодінні, зайшов до кімнати, де знаходився ОСОБА_6 разом з матір`ю ОСОБА_5 , та почав наносити декілька (неменше трьох) ударів кулаками правої та лівої руки по тулубу ОСОБА_6 . Під час цих подій ОСОБА_5 намагалася закрити потерпілого собою.

В результаті протиправних дій, ОСОБА_3 умисно спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді чисельних синців грудної клітини, поперекової ділянки та верхніх кінцівок.

За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом М України від 17.01.1995 № 6.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 К України, як умисне легке тілесне ушкодження.

10.11.2023 близько 22:00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю сім`єю в складі трьох осіб (батько, мати, молодший брат), діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до травматичних та психологічних переживань, погіршили якість її життя.

За вказаним фактом 04.12.2023 Кегичівським районним судом Харківської області, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері ОСОБА_5 .

06.12.2023 близько 17:30 годині ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю сім`єю в складі трьох осіб (батько, мати, молодший брат), діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до травматичних та психологічних переживань, погіршили якість її життя.

07.12.2023 близько 16:00 годині ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю сім`єю в складі трьох осіб (батько, мати, молодший брат),діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до травматичних та психологічних переживань, погіршили якість її життя.

За вказаними фактами 10.12.2023 Кегичівським районним судом Харківської області, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 .

Крім того, 02.03.2024 близько 18:00 годині ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю сім`єю в складі трьох осіб (батько, мати, молодший брат), діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, то принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, в присутності малолітнього ОСОБА_6 вчинив фізичне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підпаливши волосся запаленим сірником, чим заподіяв термічні опіки голови 1-2 ступеню близько 5% поверхні тіла та тілесні ушкодження у вигляді садни на обличчі.

За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

За вказаними фактами 04.03.2024 Кегичівським районним судом Харківської області, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 .

Таким чином, в період 04.12.2023 по 04.03.2024 ОСОБА_3 п`ять разів притягнуто судом до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що свідчить про систематичність його дій.

Однак, ОСОБА_3 незважаючи на вищезазначене, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став.

Так, 03.03.2024 близько 11 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю сім`єю в складі трьох осіб (батько, мати, молодший брат), діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право па повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій. бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді словесних образ, грубої нецензурної лайки, що спричинили приниження гідності потерпілої, утиску особистих цінностей, призвели до психологічних страждань, погіршили якість її життя.

Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, 03.03.2024 близько 11 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 де спільно проживає зі своєю сім`єю в складі трьох осіб (батько, мати, молодший брат), діючи умисно, в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбі з цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен мас право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій. бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно свого малолітнього брата - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності якого підпалив волосся запаленим сірником, заподіявши їх спільній рідній матері ОСОБА_5 тілесні ушкодження, у вигляді термічних опіків голови 1-2 ступеню близько 5 % поверхні тіла, садна на обличчі.

Під час даного конфлікту ОСОБА_3 в присутності малолітнього ОСОБА_6 висловлювався на його адресу та на адресу матері грубою нецензурною лайкою, чим спричинив приниження гідності малолітнього потерпілого, утиск його особистих цінностей, що призвели до психологічних страждань, вразили його нестійку дитячу психіку та погіршили якість життя.

Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, наприкінці лютого 2024 року, точний час судом не встановлено, ОСОБА_3 придбав у невстановленої особи, при невстановлених обставинах, особливо небезпечну психотропну речовину - 4-ММС (4 - метилметкатинон).

06.03.2024, більш точний час судом не встановлено, ОСОБА_3 , з метою особистого використання, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, маючи прямий умисел па вчинення дій, пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин, а саме на незаконне зберігання без мети збуту психотропної речовини 4-ММС (4- метилметкатинон), обіг якої відповідно до таблиці №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, їло знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 заборонений, у зазначений час для власних потреб незаконно зберігав психотропну речовину у прозорому полімерному пакеті з фіксатором, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена співробітниками поліції, які 06.03.2024 близько 13:00 години в ході відпрацювання виклику на «102» щодо вчинення домашнього насильства та адміністративного затримання (протокол АЗ № 003261) за адресою: АДРЕСА_1 , під час особистого огляду в спідній білизні ОСОБА_3 виявили та вилучили один прозорий полімерний пакет з фіксатором, в якому знаходилася порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору, що містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС (4 - метилметкатинон) загальною масою в перерахунку на суху речовину - 0,9274 гр.

Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину за пред`явленим йому обвинуваченням за ч.1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, та у повному обсязі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, погодившись з часом, місцем, способом, мотивом, метою, наслідками та всіма іншими обставинами щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, котрі були встановлені та вказані правильно і всі ці обставини він визнає повністю. Пояснив, що в зазначений час вчиняв стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , психологічне насильство, наніс ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, а також для власного вжитку незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб.

Малолітній потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що пам`ятає тільки позитивні емоції, та не пам`ятає такого, щоб брат його бив, протестує проти такого твердження.

Законний представник малолітнього ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснював, що йому стало відомо з телефонної розмови з ОСОБА_10 , що вдома відбуваються негаразди. Коли приїхав з роботи з Києва додому, то побачив, що дитина була побита, синяки під оком, та на тулубі.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_3 дійсно вчиняв щодо ней психологічне та фізичне насильство як про це зазначено в обвинувальному акті.

Визнавальні свідчення обвинуваченого суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та потерпілих.

Так, щодо пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні цього кримінального проступку в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Щодо пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ст. 126-1 КК України, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14, п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

При розгляді цього кримінального провадження судом враховується систематичність вчинення домашнього насильства, яке не обмежується складеними протоколами, а триває і надалі.

Психологічне насилля це маніпуляції, словесні образи, приниження та шантаж. Кривдник чинить насилля зумисне, аби викликати емоційну реакцію та завдати шкоди. У психологічному насиллі кривдник намагається встановити контроль над життям іншої людини та самоствердитись завдяки цьому.

Характерною рисою психологічного насильства є циклічність, яка відрізняє насилля від звичайної сварки або конфлікту. Шкода від психологічного насильства може бути різна: страждання, розлади сну, відчуття небезпеки чи постійної напруги (неможливість розслабитися поруч з людиною, постійне передчуття, що «ось зараз почнеться»), страх, необґрунтоване відчуття провини. На свідомі дії вказує те, що людина знає, що наносить шкоду іншій, а також повторюваність таких дій та ігнорування закликів припинити.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Насильство від конфлікту відрізняє перевага сил однієї зі сторін. Якщо дві людини можуть однаково захищати себе, відстоювати свої кордони то це конфлікт. А якщо одна зі сторін у вразливішому стані, а інша людина цим вразливим станом користується це ознака насильства.

Так, щодо пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ст. 126-1 КК України, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.

Щодо пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні цього кримінального проступку в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілих, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про доведеність вини останнього.

Оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, а скоєне ним підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 309 КК України,

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які за тяжкістю відносяться за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 309 КК України до кримінальних проступків, за ст. 126-1 КК України до нетяжкого злочину.

Дослідженням даних про особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку Кегичівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на військовому обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, як такий, що ніде не працює, ведене аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння має прояви агресії, конфліктує з односельцями, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння домашнього насильства.

Судом також враховано досудову доповідь складену стосовно ОСОБА_3 , згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. У разі, звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, відповідно до п. 3, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, а саме кримінальних проступків передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 309 КК України та злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, досудової доповіді органу пробації, особи обвинуваченого, обставин, які впливають на призначення покарання, обставин скоєння кримінальних правопорушень та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов`язків передбачених ст. 76, ст. 91-1 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

При призначенні покарання при сукупності кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, призначивши покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду це покарання є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення та відповідатиме меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім цього, за правилами п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілих від злочину суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід, відповідно до якого покладає на останнього обов`язок пройти програму для кривдників.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався. До набрання законної сили цим вироком, суд вбачає можливим обвинуваченому запобіжний захід не обирати.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125, ст. 126-1, ч.1 ст. 309 КК України та піддати його покаранню:

за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 240 годин громадських робіт.

за ст. 126-1 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Згідно ст. 72 КК України, 240 годин громадських робіт перевести в 30 днів обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речовий доказ - порошкоподібну речовину світло-бежевого кольору, що містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4 - ММС (4-метилметкатинон), яка знаходиться в полімерному сейфі-пакеті №0566989, які зберігаються в кімнаті речових доказів СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_2 - знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід до обвинуваченого до набрання вироку законної сили не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1