Ухвала

від 03.07.2024 по справі 761/43997/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/1241/2024 Справа № 761/43997/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Короля В.Р.,

представника відповідача адвоката Педенка Д.В.,

секретаря судового засідання Литвиненко А.С.,

при розгляді в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - адвокат Сапонов О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», що оформлене Протоколом N° 11/21-2 від 21.01.2022 року, яким позивач був виключений із складу учасників Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», та був розірваний в односторонньому порядку Договір про пайову участь у будівництві № М/13/208 від 26.11.2019 року з 31.08.2023 року.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача адвокат Педенко Д.В. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскілки дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. В обґрунтування зазначив, що правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем є корпоративним спором, який стосується виключення асоційованого члену із складу учасників кооперативу і за своїм суб`єктним складом та предметом спору відноситься до підвідомчості господарських судів.

Представник позивача адвокат Король В.Р. заперечував проти закриття провадження у справі.

Позивача ОСОБА_1 підтримав думку представника.

Представник відповідача адвокат Левченко С.І. в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, до суду заяв не надавав. Учасники судового розгляду вважали за можливе проводити підготовче судове засідання за відсутності представника відповідача адвоката Левченка С.І.

Таким чином, суд дійшов висновку про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 03.07.2024 року, за відсутності представника відповідача адвоката Левченка С.І., повідомленого про місце, дату і час слухання справи.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовноюзаявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» про визнання недійсними рішень загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу в порядку загального позовного провадження.

За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, на судовий захист її особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

В позові ОСОБА_1 просить визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», що оформлені Протоколом N° 11/21-2 від 21.01.2022 року загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», згідно з яким він був виключений із складу учасників Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» та з ним розірваний в односторонньому порядку Договір про пайову участь у будівництві № М/13/208 від 26.11.2019 року з 31.08.2023 року.

Позовна заява мотивована тим, що позивач був асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» й 26.11.2019року між позивачем та відповідачем (як «асоційованим членом») Кооперативу, був укладений Договір про пайову участь у будівництві №М/13/208, з врахуванням Договору відступлення права вимоги та заміни сторони в зобов`язанні від 23.12.2019 року до Договору №М/13/208 від 26.11.2019року, на підставі заяви Позивача від 23.12.2019року, Позивача було прийнято до складу учасників Кооперативу, як асоційованого члена Кооперативу.

31.08.2023 року на адресу Позивача Відповідачем було надіслано лист-повідомлення, що станом на 31.08.2023р. за Позивачем рахується заборгованість перед Кооперативом зі сплати цільових внесків, визначених рішенням (протокол №11/21-1) Загальних зборів членів Кооперативу в сумі 17085,60 грн. Посилаючись на положення ст.6.3,6.3.1 Статуту Кооперативу, 21.01.2022 року Загальними зборами членів Кооперативу було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 - асоційованого члена Кооперативу, зі складу учасників Кооперативу в зв`язку з наявністю заборгованості щодо сплати цільових внесків, визначених рішенням (протокол №11/21-1) Загальних зборів членів Кооперативу та про розірвання Договору про пайову участь в будівництві №М/13/208 від 26.11.2019року з дати надіслання Позивачу цього листа-повідомлення. Запропоновано позивачу для отримання пайового внеску по Договору про пайову участь у будівництві, надати Кооперативу реквізити банківського рахунку Позивача, на який Кооператив зможе перерахувати кошти (пайовий внесок).

Позивач, зазначаючи про незаконність вказаного рішення, посилався на те, що копія Протоколу №11/21-2 від 21.01.2022року загальних зборів членів Кооперативу позивачу вручена не була. При цьому строки введення об`єкта капітального будівництва в експлуатацію порушуються. Крім того, порядок припинення Договору №М/13/208, передбачений умовами Розділу 7 «Строки дії договору та порядок його розірвання», не додержаний відповідачем. Також при розірванні Договору про пайову участь у будівництві були порушені вимоги ст.ст.203,215,651,654 ЦК України, вважає, що дійсною підставою прийняття Загальними зборами Кооперативу рішення від 21.01.2022року є фактична помста Позивачу з боку керівництва адміністрації Кооперативу та Загальних зборів членів Кооперативу за особисту позицію позивача.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України є частиною національного законодавства,встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 201/9139/18 (провадження № 14-321цс19).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів підлягають розгляду в господарському суді.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

При цьому, у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону України "Про кооперацію").

В силу положень статті 8 Закону України "Про кооперацію" основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.

Згідно з положеннями Статуту Кооперативу асоційований член Кооперативу має право: брати участь у загальних зборах членів Кооперативу з правом дорадчого голосу; користуватися послугами та пільгами Кооперативу.

В даному спорі позивачем оскаржується рішення загальних зборів членів Обслуговуючого Кооперативу «Наш Дім» від 21.01.2022 року про виключення асоційованого члена Кооперативу та розірвання Договору про пайову участь у будівництві № М/13/208 від 26.11.2019 року. Дане рішення прийняте Обслуговуючим Кооперативом з посиланням на невиконанння позивачем положень Статуту Кооперативу в частині строків сплати пайових внесків.

Слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово наголошувалось на тому, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами кооперативу.

В даному випадку вирішення питання щодо законності рішення Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» від 21.01.2022року не може бути розглянуте лише в частині законності/незаконності розірвання договору про пайову участь із позивачем, оскільки порядок вступу до Кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Члени кооперативу (незалежно від напряму його діяльності) є носіями корпоративних прав, а правовідносини між кооперативом та його членами, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цієї юридичної особи, є корпоративними.

Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників, які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішення загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів (постанова КГС ВС від 12.04.2018 у справі № 922/2688/17).

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанови КГС ВС від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15; від 24.04.2019 у справі № 914/921/18; від 08.12.2020 у справі № 922/1633/18; від 19.10.2023 року у справі № 914/1370/22; від 02.11.2023 у cправі № 918/919/22).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України (постанови КГС ВС від 10.05.2018 у справі № 909/597/17; від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17; від 30.04.2020 у справі №924/497/19; від 11.03.2021 у справі №925/510/20; від 12.07.2023 у справі № 924/641/20; від 02.11.2023 у cправі № 918/919/22).

Відповідно, заявлений позов за своєю природою є способом судового захисту корпоративних прав позивача, які вона має по відношенню до відповідача.

З оглядуна викладене,оскільки спірвиник міжучасником юридичноїособи (членомОбслуговуючогокооперативу «НашДім» ) та цією особою тобто, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 2 ч. 12 ст. 200 ЦПК України перебачено, що за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 189, 197, 200, 255, 256 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», щодо виключенняз членівкооперативу закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 08.07.2024 року.

Суддя -О. О. Маньковська