Постанова

від 03.07.2024 по справі 903/226/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 липня 2024 року Справа № 903/226/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Володимир-Волинське лісомислив-ське господарство» на рішення господарського суду Волинської області від 30.04.2024, повний текст якого складено 30.04.2024, у справі №903/226/24 (суддя Гарбар І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект»

до Державного спеціалізованого господарського підприємства

«Ліси України» в особі філії «Володимир-Волинське лісомисливське

господарство»

про стягнення 2 634 726,57 грн заборгованості по розрахунках,-

В березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» (надалі в тексті Лісгосп) 2 634 726, 57 грн заборгованості з оплати робіт згідно з укладеного договору на розроблення землевпорядної документації №18 від 18.04.2019, а також 31 616,72 грн витрат зі сплати судового збору.(арк. справи 1-7).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 у справі №903/226/24 позов Товариства повністю задоволено. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 2 634 726,57 грн заборгованості та 31 616,72 грн витрат зі сплати судового збору.(арк. справи 122-126).

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджена заборгованість в сумі 2 634 726,57 грн. Крім того, Відповідачем підписано акти здачі-приймання виконаних робіт, якими підтверджено, що відповідно документація за Договором №18 від 18.04.2019 оформлена належним чином і прийнята замовником без зауважень.

Місцевий господарський суд також дійшов висновку, що сама лише відсутність виставлених рахунків-фактур не може бути підставою для відмови у позові, оскільки в договорі, додаткових угодах до нього, а також актах здачі-приймання виконаних робіт зазначено усі необхідні реквізити для здійснення оплати отриманих відповідачем послуг.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Лісгосп подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На думку Скаржника, рішення суду першої інстанції прийняте внаслідок неповного з`ясу-вання обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Основними доводами апеляційної скарги є наступні:

- при укладенні кожного із послідуючих договорів додаткових угод, сторонами допущено порушення норм Закону України «Про землеустрій», а саме п.«г» ч.2 ст.28 Закону, яким встановлено зобов`язання розробника документації із землеустрою виконувати роботи із скла-дання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк скла-дання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є місто-будівною документацією не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;

- в порушення норм статей 509, 598, 631 ЦК України, після закінчення строку дії Договору сторони уклали додаткові угоди, намагаючись змінити умови закінченого зобов`язання, визначити нові істотні умови Договорів в частині продовження строку їх дії. Натомість, додаткові угоди є самостійними, не пов`язані із попередніми, оскільки кожна із них містить нові основні істотні умови, а саме нову дату початку та строки виконання робіт;

- позивачем не виставлено відповідачу рахунки-фактури;

- позивачем першочергово були порушені умови укладеного договору, про що зазначено вище, зокрема щодо строків надання послуг та порушенням документального супроводу прове-дення господарських операцій, позов по суті є необґрунтованим та неправомірним;

- жоден документ, на які посилається позивач, не здійснено справедливого з урахуванням положень п.8.2. Договору розрахунку за послуги, відповідно не виставлено жодного рахунку за надані послуги, як наслідок, не закріплено факт прострочення відповідачем оплати виконаних робіт.(арк.справи 129-132).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №903/226/24 та призначено до розгляду на 03.07.2024.(арк. справи 155).

17.06.2024 на адресу суду надійшов відзив, в якому Товариство просить відмовити в задо-воленні апеляційної скарги Лісгоспу на рішення господарського суду Волинської області від 30.04.2024 у справі №903/226/24, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.(т.3, арк. справи 24-32).

Явку представників учасники справи в судове засіданні апеляційної інстанції призначене на 03.07.2024 не забезпечили, хоч про місце, дату та час судового розгляду повідомлені у встановленому порядку, що стверджується Довідками про доставку електронного листа від 11.06.2024.(арк.справи 156). Крім того, явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.04.2019 Державним підприємством «Турійське лісове господарство»-замовником та ТОВ «Західземле-проект»-розробником укладено договір №18 на розроблення землевпорядної документації (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого, розробник бере на себе зобов`язання виконати роботи: виготовити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 15234,00 га згідно додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною; подання на дер-жавну реєстрацію земельної ділянки та отримання витягу з Державного земельного кадастру; у разі необхідності отримання висновку державної землевпорядної експертизи на проект земле-устрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно п.2.1 Договору, загальна вартість робіт за цим договором становить 4 468 076,20 грн без ПДВ у тому числі: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 4 468 076,20 грн без ПДВ. Зокрема, вартість робіт на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок подана в додатку №1 до даного договору, що є невід`ємною частиною.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт.

Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі документів протягом п`яти робочих днів з моменту отримання витягу з Державного земельного кадастру. У разі відмови від підписання акту, замовник складає мотивований протокол розбіжностей (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору термін виконання робіт за договором становить 6 місяців з дати отримання вхідних даних.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом п`яти робочих днів на підставі підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкового перерахунку коштів з рахунку замовника на рахунок розробника згідно виставленого рахунку-фактури (п. 5.1 Договору).

Договір набирає чинності з 18.014.2019 і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.(п.10.1 Договору).

Додатком №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною сторони узгодили перелік документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Турійського та Володимир-Волинського районів орієнтовною площею 15234,00 га з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства, вартість робіт по виготовленню проектів землеустрою щодо від-ведення земельних ділянок 4 468 076 грн. 20 коп. без ПДВ.(арк.справи 10-11).

Матеріалами справи стверджується, що 04.08.2020 сторони в двосторонньому порядку підписали зміни та доповнення до Договору, якими внесли зміни до реквізитів розробника, оскільки ТОВ «Західземлепроект» стало платником ПДВ та внесли доповнення до п.2.1. розділу « 2» Договору, зокрема: Загальна вартість робіт за цим договором становить 4 468 076,20 грн, в тому числі ПДВ 20% 744 679,37 грн у тому числі: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 4 468 076, 20 грн, в тому числі ПДВ 20% 744 679,37 грн. Зокрема, вартість робіт на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок подана в додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною.

Сторони внесли відповідні зміни і в додаток №1, вказавши, що 4 468 076,20 грн вартості робіт включає ПДВ.(арк.справи 13).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021 ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» та ТОВ «Західземлепроект» уклали Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої на підставі передавального акту від 31.12.2021, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №977 від 31.12.2021, яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Турійське лісове господарство» шляхом реоргані-зації у формі приєднання переходить до Державного підприємства «Володимир-Волинське лісо-мисливське господарство». Сторони дійшли згоди змінити замовника за Договором на Державне підприємство «Володимир-Волинське лісомисливське господарство».

Сторони змінили адресу та реквізити замовника.

Цією угодою сторони також внесли зміни до пунктів 4.1 та 10.1. Так, строк виконання робіт (послуг) встановлено: початок з моменту підписання даної додаткової угоди, закінчення 30 грудня 2022р.(п. 4.1). Договір діє по 30.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 10.1).

Договір доповнено пунктом 10.5, згідно якого реорганізація сторін договору не є підставою для зміни або припинення його чинності, Договір зберігатиме свою чинність для правонаступ-ників.(арк.справи 14).

30.12.2022 між Лісгоспом та Товариством підписано Додаткову угоду №2 до Договору.

Цією угодою сторони внесли зміни до пунктів 4.1 та 10.1. Строк виконання робіт (послуг) встановлено: початок його чинності, Договір зберігатиме свою чинність для правонаступників з моменту підписання даної додаткової угоди, закінчення 30.06.2023 (п.4.1). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 30.06.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п.10.1).(арк.справи 14-зворот).

Матеріалами справи стверджено, що 10.01.2023 Лісгоспом та Товариством укладено Додаткову угоду №3 до Договору.

Додатковою угодою №3 сторони внесли зміни до Договору, а саме змінили його преамбулу та виклали її в такій редакції: «Лісгосп в особі директора Філюка Володимира Володимировича, що діє на підставі Положення про філію «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» та довіреності (надалі замовник) з одного боку, та ТОВ «Західземлепроект» в особі директора Ірзи Івана Ярославовича, що діє на підставі Статуту (надалі в тексті виконавець), з іншої сторони, разом сторони, уклали цей договір про наступне».

Сторони також внесли зміни до розділу Договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» та преамбулу Додатку №1.(арк.справи 15-16).

В подальшому, 30.06.2023 між Лісгоспом та Товариством укладено Додаткову угоду №4 до Договору, якою сторони внесли зміни до пунктів 4.1 та 10.1 Договору. Строк виконання робіт (послуг) встановлено: початок з моменту підписання даної додаткової угоди, закінчення 31 грудня 2023 року (п.4.1). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 30.12.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 10.1).(арк.справи 16 зворот).

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2023 Підприємством та Лісгоспом підписано Додаткову угоду №5 до Договору, якою сторони внесли зміни до пунктів 4.1 та 10.1. Строк вико-нання робіт (послуг) встановлено: початок з моменту підписання даної додаткової угоди, закін-чення 30 червня 2024 року (п.4.1). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 30.06.2024, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п.10.1).(арк.справи 17).

Матеріалами справи стверджується, що на виконання умов Договору Товариство надало послуги з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які розташо-вані на території Луцького району Волинської області на загальну суму 2 634 726,57 грн, що стверджується:

- Актом №3 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.09.2019 на суму 100 000 грн 00 коп.

- Актом №4 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 1 985 177 грн 01 коп.

- Актом №5 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 99 038 грн 82 коп.

- Актом №6 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 83 451 грн 92 коп.

- Актом №7 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 49 800 грн 00 коп.

- Актом №8 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 108 021 грн 42 коп.

- Актом №9 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 157 206 грн 20 коп.

- Актом №10 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 52 031 грн 20 коп.(арк.справи 17 зворот 21).

Вважаючи, що несплатою вартості виконаних згідно Договору робіт Відповідач порушив права Позивача, останній звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Відповідача 2 634 726,57 грн заборгованості по розрахунках.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Волинської області від 30.04.2024 позов Товариства задоволено.(арк.справи 122-126).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором виконання робіт із землеустрою.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) передба-чено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Госпо-дарського кодексу України (надалі в тексті ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ч.1-2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.(ст.174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст.6, ст.626, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України).

За приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено що правовідносини сторін виникли на підставі договору №18 на розроблення землевпорядної документації, який за своєю правовою природою є догово-ром підряду.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.(ст.846 ЦК України).

Стаття 853 ЦК України визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.(ст.854 ЦК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 вказаного Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону України, підставою для бухгалтерського обліку гос-подарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброб-лення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем та Відповідачем укладено договір №18 від 18.04.2019 на розроблення землевпорядної документації щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 15 234,00 га згідно додатку №1 до договору; подання на державну реєстрацію земельної ділянки та отримання витягу з Державного земельного кадастру, у разі необхідності отримання висновку державної землевпорядної експер-тизи на проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог чинного законодавства України.

Загальна вартість робіт за Договором, з урахуванням змін та доповнень від 04.08.20120, становить 4 468 076,20 грн, у тому числі проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 4 468 076,20 грн, в т.ч. ПДВ 20% 744 679,37 грн.

Термін виконання робіт за договором становить 6 місяців з дати отримання вихідних даних (п.4.1 Договору).

В пункті 10.1 Договору сторони узгодили, що він набирає чинності з 18.04.2019 і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Поруч з тим, з матеріалів справи вбачається, що Додатковими угодами №1 від 30.12.2021, №2 від 30.12.2022, №4 від 30.06.223 та №5 від 29.12.2023 до Договору вносилися зміни до п.4.1. щодо строку виконання робіт (послуг) та до п.10.1 щодо строку дії Договору. Так, сторони узгодили, що строк виконання робіт (послуг) встановлено: початок - з моменту підписання додаткової угоди, закінчення 30.06.2024 (п.4.1 Договорів). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2024, а в частині розрахунків до їх повного завершення (п.10.1. Договору).(арк.справи 12, 16-зворот, 17).

Матеріалами справи стверджується, що на виконання умов Договору Товариство у строк, встановлений Додатковими угодами, надав Відповідачу послуги з виготовлення проекту земле-устрою щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території Луцького району Волинської області на загальну суму 2 634 726,57 грн, що підтверджується:

- Актом №3 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.09.2019 на суму 100 000 грн 00 коп.

- Актом №4 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 1 985 177 грн 01 коп.

- Актом №5 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 99 038 грн 82 коп.

- Актом №6 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 83 451 грн 92 коп.

- Актом №7 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 49 800 грн 00 коп.

- Актом №8 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 108 021 грн 42 коп.

- Актом №9 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 157 206 грн 20 коп.

- Актом №10 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 19.02.2024 по договору №18 від 18.04.2019 на суму 52 031 грн 20 коп (арк.справи 17-зворот - 21).

З матеріалів справи вбачається, що Акти здачі-приймання підписані директорами Позивача і Відповідача та скріплені їх печатками, без будь-яких претензій до якості, об`єму та строкам наданих послуг (виконаних робіт).

Надаючи оцінку актам здачі-приймання виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про належність їх як доказів на підтвердження виконання робіт за Договором з огляду на відпо-відність їх наведеним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки ними зафіксовано факт виконання робіт (надання послуг) та прийняття їх Відповідачем саме за вказаним договором без будь-яких заперечень чи зауважень, що стверджу-ється його підписом та відтиском печатки, а також те, що вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.

Поруч з тим, матеріали справи не містять, а Лісгоспом не надано доказів, які б свідчили про підробку підписів на актах та чи відсутність у представника повноважень їх підписувати, або ж доказів втрати зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі Відповідача.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено виконання Позивачем робіт за Договором №18 від 18.04.2019 із урахуванням внесених змін щодо строку виконання робіт та порушення Відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт, внаслідок чого за останнім обліковується заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з Лісгоспу на користь Товариства 2 634 726,57 грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Поруч з тим, колегія суддів бере до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2019 по справі №910/16750/18, в якій вказано, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони - боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Верховний Суд вказав, що поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання» не є тотожними.

Таким чином, на думку апеляційного суду, сторони в межах дії договору №18 від 08.04.2019 додатковими угодами №1 від 30.12.2021, №2 від 30.12.2022, №4 від 30.06.223 та №5 від 29.12.2023 сторони узгодили, що строк виконання робіт (послуг) встановлено: початок - з моменту підписання додаткової угоди, закінчення 30.06.2024 (п. 4.1 договорів). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2024, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 10.1 договорів).

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що договір №18 від 18.04.2019 припинив свою дію 30.12.2022 як невиконаний, а додаткові угоди до них укладенні після їх закінчення та є новими договорами є безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами, а тому не враховуються апеляційним судом.

Крім того, виходячи із положень ч.3 ст.6, ст.626 ЦК України, сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, зокрема в частині визначення строку надання послуг, а тому на переконання апеляційного суду посилання відповідача на п. г ч.2 ст.28 Закону України «Про землеустрій», яким передбачено строк складання документації із землеустрою у шість місяців є безпідставними.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що строк виконання грошового зобов`язання для відповідача не настав, оскільки такий виникає з моменту отримання рахунку-фактури та актів виконаних робіт, а рахунки позивачем виставлені не були.

При цьому за своєю правовою природою рахунок на оплату товару (рахунок - фактура) не є первинним документом, а є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість послуги.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 №915/641/19, від 29.04.2020 №920/1343/21), від 18.01.2023 №910/15383/21, від 27.03.2023 №920/1343/21, від 06.06.2023 №908/153/21.

Поруч з тим, матеріалами справи підтверджено, що в Договорі, Додаткових угодах до нього, а також в усіх актах здачі-приймання виконаних робіт до Договору містяться усі необхідні реквізити, в тому числі, номер розрахункового рахунку, для здійснення оплати вартості послуг, тому сама лише відсутність рахунків-фактури не може бути підставою для відмови у позові з огляду на ненастання строку оплати наданих послуг.

Крім того, посилання Апелянта на те, що підставою для бухгалтерського обліку госпо-дарських операцій є первинні документи, а відсутність рахунків-фактур призвело до неправиль-ного оформлення документів первинного бухгалтерського обліку колегія суддів вважає безпід-ставними, оскільки як вже зазначалося рахунок-фактура не є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо наявності порушених прав Позивача, рівно як і твердження щодо невмотивованості висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваних рішень, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,276,282,284,287 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» на рішення госпо-дарського суду Волинської області від 30.04.2024 у справі №903/226/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №903/226/24 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.