Ухвала

від 01.07.2024 по справі 646/7055/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/7055/24

№ провадження 2-о/646/123/2024

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у відкритті провадження

01.07.2024 м.Харкова

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шиховцова А.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Лиска Павло Олександрович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , через представника адвоката Лиска П.О. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із заявою в порядку окремого провадження, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення даного факту заявнику необхідно для отримання соціальних виплат, які передбачені державою у разі виховання сина батьком самостійно та перебування на його утриманні.

Дослідивши заяву про встановлення факту, що має юридичне значення та додані матеріали, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження по справі з наступних підстав.

Відповідно до положення статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Положеннями ч.2 ст.160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналізуючи дані положення, Верховний Суд зазначив, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5від 31.03.95року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.

Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту самостійного виховання неповнолітнього сина батьком без участі матері необхідне заявникові для забезпечення можливості захисту, не тільки прав та інтересів батька, а й прав та інтересів дитини.

Разом з цим, суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини батьком без участі матері не породжує для заявника юридичних наслідків у правовідносинах з заінтересованою особою ОСОБА_2 , тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього у правовідносинах з ОСОБА_2 .

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

При цьому одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.

Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Аналізуючи зміст заяви окремого провадження ОСОБА_1 , зокрема мотивування такої заяви, а також характер та правове значення факту, який просить встановити заявник, в контексті наведених вище норм сімейного та цивільного процесуального законодавства, приходжу до висновку, що встановлення заявленого ОСОБА_1 факту, що має юридичне значення, фактично ґрунтується на доведенні ухилення матері спільних із заявником дітей від виконання своїх обов`язків щодо утримання, виховання своїх дітей, а отже рішення суду про встановлення заявленого факту матиме преюдиційне значення для подальшого вирішення спору між батьками про позбавлення матері батьківських прав щодо дитини. Відтак, викладене безумовно свідчить про те, що встановлення заявленого ОСОБА_1 факту пов`язане із наступним вирішенням спору про право між батьками, для попереднього вирішення якого окреме провадження не передбачено.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.

Вимоги заявника про встановлення факту самостійного виховання і утримання батьком неповнолітнього сина без участі матері не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст.293, 315 ЦПК України.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність між заявником та матір`ю дітей заявника спору про право, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цивільній справі окремого провадження на підставі ст. 315 ч. 4 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 17, 44, 260, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Лиска Павло Олександрович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Роз`яснити заявнику право звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: А.О.Шиховцова