Ухвала

від 08.07.2024 по справі 904/787/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

08.07.2024 м. ДніпроСправа № 904/787/24

За позовом Приватного підприємства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізнична Логістика"

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) повернути позивачу залізничні вагони №52236155, №55074157, №55074116 та повернути позивачу колеса суцільнокатані для залізничного рухомого складу м/с 2 ДСТУ ГОСТ 10791-2016 957-175-2-В-2 в кільксті 32 одиниці.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору від 01.10.2021 №01/10/21 про організацію ремонтів та договору від 30.12.2021 №291, в частині ненадання актів приймання вагонів у ремонт форми ВУ-71 (ВУ-71М), як це встановлено пунктом 3.4. укладеного договору та не здійснення жодної дії, направленої на початок виконання ремонтних робіт переданих Позивачем залізничних вагонів.

Ухвалою від 27.02.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 18.03.2024 .

06.03.24р. від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали від 27.02.2024 року.

14.03.24р. від третьої особи через систему "Електронний суд" надійшли пояснення.

14.03.24р. від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 15.03.2024 судом задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.03.2024 в підготовчому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 18.03.2024 відкладено підготовче засідання на 15.04.2024 .

10.04.2024 від Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.04.2024 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.04.2024 в судовому засіданні з`ясовано, що відповідачем до зустрічного позову не додано доказів направлення зустрічного позову Позивачу, тому суд не розглядав питання про прийняття зустрічного позову до розгляду в цьому судовому засіданні.

Ухвалою від 15.04.2024 відкладено підготовче засідання на 29.04.2024.

29.04.2024 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Третя особа в підготовче засідання не з`явилася.

Ухвалою від 29.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів по 26.05.2024

17.05.2024 від Відповідача за зустрічним позовом через систему "Електронний суд" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

20.05.2024 від Відповідача за первісним позовом через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовом засіданні 20.05.2024 Позивач надав усні пояснення

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила , пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовом засіданні суду не надала, про дату та час судового засідання повідомленна належним чином.

Ухвалою від 20.05.2024 клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи- задоволено. Відкладено підготовче засідання в межах розумних строків на 03.06.2024. Призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

27.05.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

В судовом засіданні 03.06.2024 Позивач за первісним позовом надав усні пояснення.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила , пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовом засіданні суду не надала, про дату та час судового засідання повідомленна належним чином.

Ухвалою від 03.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 24.06.2024.

В судовому засіданні 24.06.2024 розпочато розгляд справи по суті. Суд заслухав вступне слово Позивача та Відповідача за первісним позовом та за зустрічним позовом. Суд в судовому засіданні дослідив докази Позивача та Відповідача за первісним позовом та за зустрічним позовом.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила , пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовом засіданні суду не надала, про дату та час судового засідання повідомленна належним чином.

Ухвалою від 24.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 08.07.2024 призначене судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-102 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Судове засідання 08.07.2024 не відбулося в зв`язку з оголошенням повітрянної тривоги та масовим обстрілом по всій території країни зокрема в м. Дніпро та Дніпропетровській області.

Відповідно до статті 216 Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи,зважаючи на те що суддяНазаренко Н.Г. перебуватиме у відпустці з 15.07.2024 по 28.07.2024, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання з розгляду справи по суті в межах розумних строків з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд.

УХВАЛИВ

1. Призначити судове засідання з розгляду справи по суті в межах розумних строках на 06.08.2024 о 11:45год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 2-403 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, визнати явку представників в судове засідання необов`язковою.

Рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:

- за допомогою сервісу "Електронний суд";

- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням:://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

4. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).

Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.

Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.

Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення- 08.07.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.Г. Назаренко