Рішення

від 05.07.2024 по справі 910/3335/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2024Справа № 910/3335/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомфінанс"

про стягнення 22 780,92 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомфінанс" (далі - ТОВ "Інкомфінанс", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 780,92 грн. за договором про відкриття рахунка в цінних паперах № 40004398/16 від 04.12.2018.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору № 40004398/16 від 04.12.2018 в частині сплати вартості наданих послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах. У позові ПАТ АБ "Укргазбанк" просить стягнути з ТОВ "Інкомфінанс" строкову заборгованість по сплаті послуг за депозитарний облік прав на цінні папери в сумі 500,00 грн, прострочену заборгованість - в сумі 15 000 грн, пеню - в сумі 4 932,99 грн, 3% річних - у сумі 571,93 грн. та інфляційні втрати - в сумі 1 776,00 грн., що разом становить 22 780,92 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 04.12.2018 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (депозитарна установа) та ТОВ "Інкомфінанс" (депонент) був укладений договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40004398/16 (далі - договір) на підставі заяви ТОВ "Інкомфінанс" від 04.12.2018 про приєднання до умов договору про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Відповідно до пункту 2.1 договору останній укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти договір.

За умовами пункту 2.5 договору означений правочин вважається укладеним після отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності договору, втрачає чинність за взаємною згодою сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений між депозитарною установою та депонентом та правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з відкриттям рахунку, продовжуються на умовах договору. Умови договору застосовуються сторонами з урахуванням того, що депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах.

З моменту реєстрації депозитарною установою заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр заяви про приєднання повертається депоненту (п. 2.6 договору).

Згідно з п. 3.1 договору депозитарна установа зобов`язалася у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами та цим договором, надавати послуги щодо обслуговування рахунку в цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності.

Депозитарна установа зобов`язана відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох банківських днів після подання депонентом визначених законодавством України документів для відкриття рахунку в цінних паперах (п. 4.1.1).

Відповідно до п. 4.2.1 договору депозитарна установа має право отримувати від депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання послуг депозитарною установою згідно з умовами договору та тарифів (додаток № 1 до договору). Депозитарна установа має право вносити зміни до внутрішніх документів депозитарної установи та тарифів депозитарної установи (п. 4.2.7 договору).

Згідно з п. 4.2.8 договору депозитарна установа має право закрити рахунок у цінних паперах депонента, на якому не обліковуються цінні папери, права на цінні папери, без розпорядження (наказу) депонента про закриття рахунку в цінних паперах при умові, що з дня проведення останньої операції минуло не менше одного року та відсутня заборгованість депонента перед депозитарною установою за цим договором, в тому числі по оплаті за послуги депозитарної установи, що були надані раніше.

Відповідно до п. 6.1 договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим договором та відповідно до тарифів (додаток № 1 до договору), виставлених депозитарною установою. Підписуючи заяву на приєднання до договору, депонент погоджується з тарифами, виставленими депозитарною установою на дату укладення договору.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що депозитарна установа має право змінювати тарифи протягом дії цього договору. Тарифи, які були змінені депозитарною установою після підписання цього договору, та строк їх введення в дію доводяться до відома депонента не пізніше ніж як за п`ять банківських днів до їх введення у дію у порядку, передбаченому цим договором (п. 6.3 договору).

Згідно з п. 6.4 договору депонент не звільняється від оплати послуг депозитарної установи за новими тарифами у разі, якщо він не ознайомився або не мав змоги ознайомитися з новими тарифами, які були змінені депозитарною установою під час дії цього договору, при умові належного виконання депозитарною установою п. 6.3 цього договору. Тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента (п. 6.5 договору).

Відповідно до п. 6.7 договору оплата послуг депозитарної установи здійснюється шляхом попередньої оплати, відповідно до пп. 4.1.18 договору, згідно рахунку (додаток № 3 до договору), який надається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку або в інший спосіб за домовленістю сторін.

Оплата депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній робочий день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до п. 6.7 цього договору згідно акту-рахунку (додаток № 2 до договору), який надається особисто або депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи (п. 6.8 договору).

Відповідно до п. 6.14 договору депозитарна установа має право відмовити депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах депонента, у разі наявності у нього заборгованості за надані послуги депозитарної установи.

Згідно з п. 8.1 договору він набирає чинності з моменту отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної заяви про приєднання та її реєстрації згідно форми, що наведена у додатку № 4 до договору, яка є невід`ємною частиною договору та діє протягом 5 років. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання цього договору не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору, договір вважається кожного року продовженим на 5 років на тих самих умовах.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - це особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 ст. 194 ЦК України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

За змістом ст. 6 вказаного Закону депозитарний облік цінних паперів - це облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Розділом IV Положення про депозитарну діяльність депозитарної установи АБ «Укргазбанк», розміщеного на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com, передбачено основні функції депозитарної установи, перелік депозитарних операцій та додаткових послуг, які надає депозитарна установа.

Так, відповідно до п. 4.2.2 розділу 4 Положення про депозитарну діяльність депозитарної установи АБ «Укргазбанк» облікові операції - це депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій депозитарної установи належать операції зарахування, списання, переказу.

Судом встановлено, що на виконання пункту 4.1.1 договору банком було відкрито ТОВ "Інкомфінанс" рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо обслуговування в системі депозитарного обліку

Випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за періоди з 24.11.2016 по 23.02.2024 підтверджується розміщення на рахунку ТОВ "Інкомфінанс" в цінних паперах № НОМЕР_1 інвестиційних сертифікатів електронних іменних. Зазначена виписка містить інформацію про операції із рухом цінних паперів (прибуток, видаток) в межах рахунку відповідача.

Також із матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи на особовому рахунку відповідача обліковуються інвестиційні сертифікати у загальній кількості 126 шт. загальною номінальною вартістю 126 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою про стан рахунку в цінних паперах на 23.02.2024.

Із наданих позивачем актів-рахунків за вказаний період вбачається, що банк надав відповідачу депозитарні послуги згідно з договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 40004398/16 від 04.12.2018 на загальну суму 15 500 грн.

При цьому встановлено, що позивач, відповідно до умов договору, направляв на адресу відповідача акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг за період з липня 2021 по січень 2024 включно, про що свідчать наявні в матеріалах справи реєстри, списки згрупованих рекомендованих відправлень та фіскальні чеки, які не були підписані та не були оплачені відповідачем.

У той же час непідписання відповідачем зазначених актів за умови відсутності його письмової вмотивованої відмови від цього не вказує на факт неналежного виконання своїх зобов`язань позивачем та ненадання ним обумовлених послуг за договором. Отже послуги вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень, відтак, останній зобов`язаний здійснити оплату послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах за тарифами, за якими позивачем проводились нарахування.

Зі свого боку відповідач вищевказаних обставин не спростував та не надав доказів виставлення претензій до позивача щодо обсягу та якості наданих послуг зберігання цінних паперів, враховуючи, що укладений сторонами договір є чинним, рахунок у цінних паперах не закритий і банк надалі здійснює надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У даному випадку, згідно з п. 6.8 договору, відповідач повинен був щомісячно сплачувати надані зберігачем послуги до останнього робочого дня місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавалися послуги, тобто за надані депозитарні послуги у липні 2021 відповідач повинен був сплатити до 31 серпня 2021 (останній робочий день місяця) включно, за серпень 2021 - до 30 вересня 2021 (включно) і т.д., проте, своїх зобов`язань за договором не виконав та не надав суду доказів сплати простроченої заборгованості за надані банком послуги за період з липня 2021 по грудень 2023 в сумі 15 000 грн. (30 місяців *500) та строкової заборгованості по сплаті послуг у сумі 500,00 грн. за січень 2024.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в порушення умов договору прострочив свої зобов`язання, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з ТОВ "Інкомфінанс" простроченої заборгованості за надані послуги у період з липня 2021 по грудень 2023 в сумі 15 000 грн. та строкової заборгованості за січень 2024 у сумі 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 4 932,99 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим договором, депонент зобов`язаний сплатити депозитарній установі пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. До погашення заборгованості депонентом депозитарна установа призупиняє проведення будь-яких операцій щодо виконання розпоряджень (наказів) депонента по рахунку в цінних паперах депонента, інших вимог депонента, керуючого рахунком у цінних паперах депонента.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано

Указаним приписом закону передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 4 932,99 грн. суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 571,93 грн та інфляційні втрати в сумі 1 776,00 грн, заявлених позивачем, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Із наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків 3% річних в сумі 571,93 грн та інфляційних втрат в сумі 1 776,00 грн. у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично правильними, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, з урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що позов ПАТ АБ "Укргазбанк" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомфінанс" про стягнення 22 780,92 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомфінанс" (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, нежиле приміщення 134, ідентифікаційний код 40485265) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) прострочену заборгованість в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., строкову заборгованість в сумі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 4 932 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 1 776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 571 (п`ятсот сімдесят одна) грн. 93 коп. та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 05 липня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.