Рішення

від 08.07.2024 по справі 910/4425/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2024Справа № 910/4425/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енко Ентерпрайз»

до Дочірнього підприємства «Автомаз-Україна»

про стягнення 172.664,65 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

10.04.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електроннйи суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енко Ентерпрайз» до Дочірнього підприємства «Автомаз-Україна» про стягнення 172.664,65 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 06/26/01/22 від 26.01.2022 позивачем було перераховано за рахунком-фактурою № ЦБ9-000082 від 26.01.2022 попередню оплату 5% за товар, а саме у розмірі 136.488,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 126 від 27.01.2022. За умовами п. 4.2 договору відповідач мав поставити товар до 28.04.2022. Проте відповідач поставку товару не здійснив. Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 вих. № 14-02 від 14.02.2024, яка залишена без відповіді. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 172.664,65 грн, з яких 136.488,30 грн основного боргу, 28.416,23 грн інфляційних втрат та 7.760,12 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4425/24 від 17.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

23.04.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/4425/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.04.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 30.04.2024 о 15:45 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 15.05.2024 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 30.04.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2022 між Дочірнім підприємством «Автомаз-Україна» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енко Ентерпрайз» (покупець, позивач) було укладено договір поставки № 06/01/22 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору предметом постачання є: автомобіль HOWO A7 8x4 DUMPER ZZ3317N3867Q1 у кількості 1 (одна) одиниця новий, рік випуску 2022, що надалі іменується - товар.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором товар у визначений строк не поставив, у зв`язку з чим має повернути позивачу попередню оплату в розмірі 136.488,30 грн. Також позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання нараховані 28.416,23 грн інфляційних втрат та 7.760,12 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 договору останній набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін. Договір діє до 31.12.2022, за винятком гарантійних зобов`язань постачальника, а також сплати пені чи штрафних санкцій, які діють до моменту повного виконання.

Згідно з п. 3.1 договору ціна за товар складає 2.729.766,00 грн в т.ч. ПДВ - 20%, що є еквівалентом 94.800,00 доларів США згідно курсу Міжбанку на 26.01.2022, 100 USD/2.879,50 грн на сайті (minfin.com.ua). У разі зміни курсу долара США на Міжбанку відносно гривні більш ніж на 1% на момент оплати, вартість договору буде переглянута.

Сума договору складає 2.729.766,00 грн в т.ч. ПДВ - 20%, що є еквівалентом 94.800,00 доларів США згідно курсу Міжбанку на 26.01.2022, 100 USD/2.879,50 на сайті (minfin.com.ua). У разі зміни курсу долара США на Міжбанку відносно гривні більш ніж на 1% на момент оплати, вартість договору буде переглянута.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника у наступному порядку:

- 5 % авансовий платіж, а саме 136.488,30 грн що є еквівалентом 4.740,00 доларів США згідно курсу Міжбанку на 26.01.2022, 100 USD/2.879,50 грн на сайті (minfin.com.ua) до 31.01.2022. У разі зміни курсу долара США на Міжбанку відносно гривні більш ніж на 1% на момент оплати, вартість договору буде переглянута.

- 95 % вартості товару, а саме 2.593.277,70 грн що є еквівалентом 90.060,00 доларів США згідно курсу Міжбанку на 26.01.2022, 100 USD/2.879,50 грн на сайті (minfin.com.ua). На протязі 5 (п`яти) робочих днів, після письмового повідомлення покупця, про готовність техніки до відвантаження. У разі зміни курсу долара США на Міжбанку відносно гривні більш ніж на 1% на момент оплати, вартість договору буде переглянута.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № ЦБ9-000082 від 26.01.2022 про сплату згідно договору попередньої оплати 5% за автомобіль HOWO A7 8x4 DUMPER ZZ3317N3867Q1 в розмірі 136.488,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі виставленого рахунку перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 136.488,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 126 від 27.01.2022.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на підставі видаткової накладної та акту приймання-передачі. Про прибуття товару на склад постачальник повинен повідомити покупця листом на адресу, зазначену в даному договорі.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «ИНКОТЕРМС - 2010»), місце поставки-склад покупця (м. Київ, вул. Колекторна, 42А), строк поставки - до 90 календарних днів, з моменту здійснення покупцем авансового платежу.

Згідно з п. 4.3 договору моментом поставки вважається момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар та акту приймання - передачі.

Відповідно до п. 4.4 договору зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю за видатковою накладною на товар. Підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар розуміється як одержання покупцем одночасно з товаром його приладдя і документів, що стосуються товару, і які підлягають передачі разом з товаром. При відсутності яких-небудь із приладь товару або документів, що стосуються товару, покупець робить про це відмітку у видатковій накладній.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведені норми та умови договору відповідач мав поставити позивачу товар у строк до 27.04.2022 включно.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач у визначений строк товар позивачу не поставив.

Згідно з ч 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) виникає у відповідача (постачальника) у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця).

Таким чином у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто в розмірі 136.488,30 грн з 28.04.2022.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2024 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 1 вих. № 14-02 від 14.02.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний листі № 6508205558956 від 16.02.2024, в якій позивач просив повернути попередню оплату в сумі 136.488,30 грн.

За результатами пошуку на сайті АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек кодом № 6508205558956 вбачається, що дане відправлення вручено 27.02.2024, проте відповідач відповіді на претензію не надав та кошти позивачу не повернув.

З огляду на викладене, за відсутності жодного визначеного умовами договору документального підтвердження фактичної поставки товару позивачу, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 136.488,30 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 136.488,30 грн попередньої оплати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач у визначений строк попередню оплату не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з повернення попередньої оплати позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 28.416,23 грн інфляційних втрат (нарахованих на суму 136.488,30 грн за період з 13.05.2022 по 29.02.2024) та 7.760,12 грн 3% річних (нарахованих на суму 136.488,30 грн за період з 13.05.2022 до 03.04.2024).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Даний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 28.416,23 грн інфляційних втрат та 7.760,12 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енко Ентерпрайз» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 130, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітсфера» (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4-А, офіс 1; код ЄДРПОУ 35678422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енко Ентерпрайз» (74112, Херсонська обл., Бериславський р-н, чмт. Біла Криниця, вул. Привокзальна, 1; код ЄДРПОУ 37009150) 136.488 (сто тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 30 коп. попередньої оплати, 28.416 (двадцять вісім тисяч чотириста шістнадцять) грн 23 коп. інфляційних втрат, 7.760 (сім тисяч сімсот шістдесят) грн 12 коп. 3% річних, 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова