Рішення

від 08.07.2024 по справі 910/2305/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2024Справа № 910/2305/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіра»

про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом стягнення

42.007,79 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

27.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма» «Скала» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіра» про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 42.007,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2021 позивач надіслав на офіційну електронну адресу відповідача для погодження та підписання завчасно узгоджений з відповідачем договір № 12-03-21 від 13.03.2021. На підставі рахунку відповідача № 01_03_21 від 18.03.2021 за виготовлення відповідачем проектних матеріалів, узгоджених з позивачем на підставі договору позивач платіжним дорученням № 52 від 22.03.2021 перерахував відповідачу 28.000,00 грн. 30.03.2021 позивач особисто вручив у руки відповідачеві два оригінальних примірника договору № 12-03-21 від 13.03.2021, однак відповідач підписаний примірник вказаного договору не повернув. Позивач звернувся до відповідача з листом № 1987 від 14.11.2021 з проханням надати інформацію коли буде виконаний договір, на який відповідачем відповіді надано не було. Позивач 13.12.2021 звернувся до відповідача з претензією № 1913 від 12.12.2021 про повернення сплачених позивачем коштів, яка також залишена без відповіді. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про витребування з незаконного володіння шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 42.007,79 грн, з яких 28.000,00 грн основного боргу, 11.543,38 грн інфляційних втрат та 2.464,41 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2305/24 від 07.03.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

14.03.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2305/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/2305/24 від 21.05.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіра» на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма» «Скала» 28.000,00 грн боргу, 9.400,07 грн інфляційних втрат, 1.817,72 грн 3% річних, 2.826,89 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

10.06.2024 позивачем до канцелярії суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 10.000,00 грн витрат на правову допомогу.

10.06.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 10.000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дане рішення постановлено з перевищенням встановленого строку, проте у розумний строк, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У поданих позивачем документах щодо усунення недоліків позовної заяви позивачем наведено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції орієнтовно 10.000,00 грн - 15.000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 10.000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 21.05.2024 та копію його повного тексту було надіслано позивачу в його «Електронний кабінет» та доставлено останньому 05.06.2024 о 16:55 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат позивача на правничу допомогу подана до суду 10.06.2024, тобто в межах встановленого строку на її подання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19.08.2023 між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Скала» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Доктрина права» (Виконавець) в особі голови Сидоренка Ігоря Олександровича укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 19-8/23 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого Виконавець прийняв на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту у вигляді представництва його інтересів в судових та інших правоохоронних органах України з питань захисту його прав та інтересів.

Згідно з п. 3.1 договору за послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт здійснює оплату по мірі їх надання у розмірі, які узгоджуються сторонами додатково.

18.04.2024 Виконавець виставив Клієнту рахунок-фактуру на оплату послуг з підготовки та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви ПП «НВФ «Скала» згідно договору № 19-8/23 про витребування (стягнення) майна з ТОВ «Квіра».

09.05.2024 Клієнтом сплачено виставлений Виконавцем рахунок в розмірі 10.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 304 від 09.05.2024.

Підтвердженням того, що Сидоренко Ігор Олександрович є адвокатом свідчить роздруківка з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно якої вбачається, що він має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1440/10 від 20.05.2022.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.

Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання та сплати правової допомоги позивачу на погоджену між Клієнтом та Виконавцем суму у розмірі 10.000,00 грн.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 9.335,84 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіра» (02095 м. Київ, бульв. Верховної Ради, 21-Б, кв. 53, код ЄДРПОУ 33108223) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма» «Скала» (02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 24, код ЄДРПОУ 19024291) 9.335 (дев`ять тисяч триста тридцять п`ять) грн 84 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова