Рішення

від 08.07.2024 по справі 910/5206/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2024Справа № 910/5206/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Пойнт» (вул. Колекторна, 44, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 40448925)

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661)

про стягнення 688 835, 26 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Клін Пойнт» (далі за текстом - ТОВ «Клін Пойнт», Позивач, Постачальник) з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі за текстом - АТ «НАЕК «Енергоатом», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-124-01-23-20955 від 11.09.2023 (далі за текстом - Договір) в розмірі 680 358 грн, нарахованих 3 % річних - 1 673, 68 грн та інфляційних втрат - 6 803, 58 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання договірного зобов`язання здійснено поставку товару Відповідачу на суму 680 358 грн, який Відповідачем прийнято однак не сплачено.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500 грн.

У відповіді на відзив Позивач заперечує щодо відстрочення виконання рішення за клопотанням Відповідача оскільки посилання останнього на наявність форс-мажору не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язання боржником та має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання у зв`язку з чим посилання Відповідача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву вбачається, що Відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 680 358 грн та зазначає про необхідність повернення Позивачу 50 % суми сплаченого судового збору.

Відповідач не визнає позовні вимоги Позивача в частині 3 % річних та інфляційних втрат, а також зазначає, що відсотки річних розраховані у більшому розмірі ніж це закріплено пунктом 8.4 Договору.

При обрахунку інфляційних втрат та 3 % річних Позивачем безпідставно не враховано приписи статей 253, 254 ЦК України та умови пункту 5.1 Договору щодо початку перебігу і закінчення строків для виконання зобов`язань з оплати товару.

Так, Відповідач стверджує, що інфляційні втрати не підлягають нарахуванню за березень 2024 оскільки в цей місяць період прострочення оплати вартості складав менше 15 календарних днів.

Заявлені Позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними з часом, витраченим на їх надання, складністю справи та обсягом фактично наданих послуг, що відповідно є підставою для їх зменшення до розумного, реального та обґрунтованого розміру.

Також Відповідач звертає увагу суду на скрутне матеріальне становище з огляду на втрату своїх виробничих потужностей в результаті війни та окупації частини території України, що унеможливлює своєчасне та у повному обсязі здійснення розрахунків з Позивачем та на переконання сторони є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

30.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.09.2023 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю передбачені цим Договором строки товари, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пункту 3.2 Договору поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2020 на склад (Вантажоожержувача) за адресою Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство», склад № 6, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.

Датою поставки є дата підписання видаткової накладної Вантажоодержувачем (пункт 3.5. Договору).

Ціна Договору становить 680 358 грн з ПДВ згідно пункту 4.1 Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».

Покупець зобов`язаний про дату оформлення ярлика на придатний товар письмово повідомити Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (підпункт 6.1.3 пункту 6.1. Договору).

Пунктом 8.4 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується.

Строк дії Договору згідно пункту 11.1 - з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачений даним Договором - до спливу гарантійних строків.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем 27.09.2023 здійснено поставку товару Відповідачу згідно видаткової накладної № 2469 від 27.09.2023 на суму 680 358 грн.

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін, що свідчить про належне виконання Позивачем обов`язку з поставки товару та прийняття такого товару Відповідачем без зауважень та претензій.

Позивачем додано до позову ТТН від 27.09.2023 № Р2469, з якої вбачається, що Хмельницьким відділенням ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» прийнято поставлений товар на суму 680 358 грн. та здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 92518284657, що підтверджується квитанцією від 27.09.2023 про реєстрацію податкової накладної.

28.09.2023 Відповідачем складено Ярлик на придатну продукцію № Я-6-230-24 та зазначено, що продукція виготовлена відповідно до НД: висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи № 12.2.-18-1/10775 від 08.06.2021, додатку до висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи № 12.2-18-1/10775 від 08.06.2021, Сертифікат якості № 232/2023.

Відтак, Позивач зазначає, що станом на дату подання позову Відповідачем не оплачено товар, а станом 27.03.2024 за Відповідачем рахується заборгованість в розмірі 680 358 грн, на підтвердження чого Позивачем також надано Акт № 106 за підписом уповноважених представників сторін.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, Відповідач визнає суму існуючого боргу в розмірі 680 358 грн. та заперечує щодо нарахування Позивачем інфляційних втрат за березень 2024 та 3 % річних в той час як пунктом 8.4 Договору розмір відсотків річних змінено.

Що стосується, заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500 грн, суд зазначає, що на підтвердження понесення останніх до матеріалів справи надано:

- договір про надання правової допомоги № 01/24 від 10.01.2024, відповідно до пункту 3.1 якого вартість послуг визначається додатковими угодами або рахунками до даного Договору;

- договір про співпрацю від 20.03.2023;

- додаткова угода № 3 від 12.04.2024, пунктом 3 якої закріплено, що вартість послуг, визначених пунктом 1 останньої (правовий аналіз процесу виконання зобов`язань згідно договору поставки № 53-124-01-23-20955 від 11.09.2023; підготовка та подача позовної заяви, необхідних документів та додатків у зв`язку з невиконанням зобов`язань згідно Договору поставки № 53-124-01-23-20955 від 11.09.2023 до суду) становить 22 500 грн;

- рахунок - фактура № СФ-0048 від 15.04.2024 на суму 25 000 грн;

- ордер серії АН № 1398500 від 16.04.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4591 від 26.02.2013№

- платіжна інструкція № 408 від 15.04.2024.

Заперечуючи щодо відшкодування заявленої Позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу Відповідач у відзиві зазначає, що розмір таких витрат є надмірно завищеним та неспівмірним, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат з огляду на наступне:

- Відповідачем визнано частково позовні вимоги;

- зміст укладеного Договору не містить складних юридичних конструкцій, його умови є простими та зрозумілими, спірні правовідносини повністю врегульовані нормами ЦК України та не потребують додаткового вивчення судової практики в аналогічних справах;

- спірні правовідносини є нескладними для кваліфікованого юриста та не вимагають значних професійних зусиль і навичок;

- адвокатом не надано детальний перелік виконаних робіт та послуг, що надаються Позивачу, що не дає змоги встановити обґрунтованість заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що Відповідачем допущено порушення зобов`язання за Договором в частині здійснення розрахунків за товар, а відтак заявлена до стягнення сума основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з Відповідача.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно зазначає Відповідач, пунктом 8.4 Договору сторонами погоджено 0,3 % річних, а тому перевіривши наданий Позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що правомірним та арифметично вірним буде нарахування 0,3 % річних за 30 днів прострочення (27.03.2024 по 25.04.2024) в розмірі 167, 30 грн та інфляційні втрати за квітень 2024 в розмірі 1 360, 72 грн.

При цьому, суд зазначає, що погоджується з запереченнями Відповідача в частині порядку та методики нарахування інфляційних втрат згідно практики Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, в якій зокрема зазначено, що час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому суд зазначає, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Суд зазначає, що оскільки заявлений Позивачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є фіксованим згідно умов додаткової угоди № 3 від 12.04.2024, то відповідно пунктом 1 такої угоди сторонами погоджено обсяг робіт які входять у вказану вартість.

При цьому судом враховано, що також адвокатом Позивача до матеріалів справи надано відповідь на відзив.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи заперечення Відповідача, судом не вбачається за можливе встановити, яким саме критеріям заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають оскільки визнання Відповідачем позову в частині жодним чином не спростовуються факт підготовки позову та його подання до суду, а відтак і надання відповідної адвокатської послуги.

По - друге, розмір витрат є фіксованим, а відтак критерій кількості затраченого адвокатом часу в даному випадку не застосовується.

Критерій рівня кваліфікації адвоката в частині підстав щодо зменшення розміру заявлених вимог не застосовується оскільки не є підставою для такого зменшення згідно вимог ГПК України.

На переконання суду, враховуючи ціну позову, фактичну підготовку та звернення до суду з позовом, а також з огляду на фіксовану вартість адвокатських послуг та обсяг наданих адвокатом послуг, їх фактичне понесення Позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем витрати є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, відповідають принципу рівності та реальності, а відтак підлягають відшкодуванню Відповідачем пропорційно розміру задоволених вимог, що відповідно становить 22 273, 01 грн.

Зазначене вище також свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи визнання Відповідачем позову в частині суми основного боргу, суд зазначає, що виключно дії Відповідача (навмисне уникнення від сплати заборгованості) призвели до звернення Позивача до суду з даним позовом та стали підставою для понесення Відповідачем витрат на правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу сторін, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 колегією судді здійснено висновок, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Що стосується клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення суд зазначає, що відповідно до частини 1 та частини 4 статті 331 ГПК України за суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із викладених у відзиві обґрунтувань вбачається, що у якості підстав для відстрочення виконання рішення Відповідач посилається на:

- неможливість здійснити оплату за Договором в результаті окупації військовими формуваннями Російської Федерації частини виробничих потужностей Відповідача в ході військової агресії;

- Відповідач входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

- Відповідач фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу та зазначає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання за відсутності джерела та механізму компесанції за виконання таких спеціальних обов`язків;

- зменшення грошових надходжень за відпущену на ринок електроенергію у зв`язку з початком військової агресії.

- наявність форс-мажорних обставин;

- захоплення з 04.03.2022 міста Енергодар Запорізької області, де розташована ВП ЗАЕС, яка з вересня 2022 не здійснює відпуск електричної енергії, що ще більш ускладнює грошові надходження.

Суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення Позивача, суд дійшов висновку, що Відповідачем не підтверджено відповідно до положень статей 73, 74, 76-79 ГПК України існування виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять його неможливим. За таких обставин, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, судом враховано, що по - перше Договір між сторонами укладено в період дії воєнного стану, а відтак Відповідач повинен був врахувати необхідність його виконання та понесення відповідальності у випадку невиконання, а по-друге постачання товару за Договором спрямоване на забезпечення персоналу при здійсненні господарської діяльності Відповідачем у зв`язку з чим задоволення клопотання про відстрочення виконання порушить принцип рівності сторін та майнові інтереси Позивача.

Крім того, скрутне матеріальне становище та відсутність коштів у юридичної особи не є підставою для невиконання договірного зобов`язання та не є надзвичайною подією задля відстрочення виконання рішення суду.

Позивачем також не доведено належними та допустими доказами факт існування форс-мажорних обставин.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення договірного зобов`язання Відповідачем в частині строків оплати поставленого товару, а відтак Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених вимог та наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору пропорційно сумі боргу 680 358 грн, який визнано Відповідачем, в розмірі 5 102, 69 грн підлягають поверненню Позивачу з Державного бюджету України у відповідності до положень частини 1 статті 130 ГПК України.

Інша частина витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК покладається .

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Пойнт» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Пойнт» (вул. Колекторна, 44, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 40448925) суму основного боргу - 680 358 (шістсот вісімдесят тисяч триста п`ятдесят вісім) грн, інфляційні втрати - 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн 72 коп, 3 % річних - 167 (сто шістдесят сім) грн 30 коп., судовий збір - 5 125 (п`ять тисяч сто двадцять п`ять), витрати на професійну правничу допомогу - 22 273 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят три) грн 01 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Інша частина витрат на професійну правничу допомогу - не відшкодовується.

5. У відстроченні виконання рішення - відмовити.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Клін Пойнт» (вул. Колекторна, 44, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код 40448925) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі - 5 102 (п`ять тисяч сто дві) грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.07.2024

Суддя Антон ПУКАС