Рішення

від 08.07.2024 по справі 289/1121/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1121/24

Номер провадження 2/289/585/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Великорацького старостинського округу Радомишльської міської ради (місце знаходження / місце проживання:вул. Поліська, буд. 126, с. Велика Рача, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12242) про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту, в якому заповіла позивачу все своє майно.

Після смертіОСОБА_2 залишилася спадщина - земельні ділянки площею 1,1869 га кадастровий номер 1825080900:08:000:0644 та площею 2.1192 га кадастровий номер 1825080900:09:000:0181, які розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район (раніше Радомишльський район), Великорацька сільська рада цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Після смерті спадкодавця позивач подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та нотаріусом було заведено спадкову справу, але в отриманні свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, йому було відмовлено у зв`язку з тим, що посвідчувальний напис в заповіті не відповідає затвердженій формі, тому заповіт є нікчемним, а отже не може бути прийнятим для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.

Позивач в судове засідання не з`явився,про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В поданій заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця Державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов`язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого виконавчим комітетом Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області серії НОМЕР_1 від 20.06.2007 року .

Згідно заповіту від 08 липня 2002 року посвідченого секретарем виконкому Великорацької сільської ради народних депутатів Радомишльського району Житомирської області ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 172470 від 13 серпня 2004 року ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 1.1986 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, кадастровий номер 1825080900:08:000:0644 та площею 2,11922537 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, кадастровий номер 1825080900:09:000:0181.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку площею 1.1869 га з кадастровим номером 1825080900:08:000:0644 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку площею 2.1192 га з кадастровим номером 1825080900:09:000:0181 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_2 .

У постанові Державного нотаріуса Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області від 08.03.2024 року № 122/02-31 зазначено що, згідно довідки Великорацького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області 13 листопада 2023 року за № 883 на день смерті спадкодавця разом із нею ніхто постійно не проживав та не був зареєстрований. Спадкова справа №675/2007 до майна ОСОБА_2 заведена Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області за заявою про прийняття спадщини поданої 04 грудня 2007 року за № 1375 спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 . За матеріалами спадкової справи інші спадкоємці до Радомишльської державної нотаріальної контори станом на 12 березня 2024 року не зверталися. На підставі проведеної нотаріусом перевірки інформації про зареєстровані заповіти встановлено, що заповіт ОСОБА_2 , посвідчений Великорацькою сільською Радою народних депутатів Радомишльського району Житомирської області 08 липня 2002 року за реєстровим № 147 зареєстрований у Спадковому реєстрі. У зв`язку з тим, що посвідчу вальний напис заповіту не відповідає затвердженій формі посвідчувального напису на заповіті (додаток 7) Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів затвердженої наказом МЮ України № 22/5 від 25.08.1994 і відповідно - зазначений заповіт являється нікчемним, а отже, не може бути прийнятим нотаріусом для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 складено заповіт, який посвідчено секретарем Великорацької сільської ради Муравицькою К.Г. З постанови нотаріуса у спадковій справі до майна померлої слідує, що заповіт зареєстрований 08.07.2002 за № 147 в Спадковому реєстрі і є чинним.

Відповідно до вимог ст.. 56, 57 Закону України «Про нотаріат» (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 № 25/5 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) посвідчення, зміну та скасування заповіту покладається на посадову особу виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Нотаріальні дії, дійсно мають вчинюватися у суворій відповідності з встановленими для даного органу або службової особи компетенцією і порядком їх вчинення, не допускаючи при цьому як потурання відхилення від зазначеного порядку, так і формального скасування нотаріальної дії, коли ці відхилення не вплинули на її вчинення. На цьому зокрема наголошує Верховний Суд в Постанові від 10 червня 2019 року у справі № 727/6176/16-ц.

Формальне недотримання затвердженої форми посвідчувального напису на заповіті не свідчить про невідповідність змісту заповіту волевиявленю спадкодавця. Не спростовують змісту заповіту і досліджені в судовому засіданні матеріали справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивачу на оспорювані земельні ділянки, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 23, 76, 81, 141, 258, 265, 273, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на право на земельні ділянки площею 1,1869 га кадастровий номер 1825080900:08:000:0644 та площею 2,1192 га кадастровий номер 1825080900:09:000:0181 які розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район (раніше Радомишльський район), Великорацька сільська рада цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК