Рішення

від 24.06.2024 по справі 916/22/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/22/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г) в особі Одеської Митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд. 21А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Влакар" (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Вас" (67832, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9)

про стягнення 643 595,32 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Харькіна А.Д. самопредставництво;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Марочкін В.О. ордер ВН №1354654 від 13.04.2024.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Державної митної служби України в особі Одеської Митниці.

02.01.2024 Державна митна служби України звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Влакар", в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 643 595,32 грн та судовий збір.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву Державної митної служби України за № 22/24 від 02.01.2024 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність у позивача та відповідача електронних кабінетів; щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвала від 08.01.2024 була направлена позивачу в його електронний кабінет та доставлена 09.01.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

22.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 29.01.2024 відкрито провадження у справі № 916/22/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "28" лютого 2024 р. о 11:00.

У судове засідання 28.02.2024 з`явився представник позивача. Відповідач до суду не з`явився.

Протокольною ухвалою від 28.02.2024 відкладено підготовче засідання при розгляді справи на 18.03.2024 о 15:00.

В судове засідання 18.03.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

В судовому засіданні 18.03.2024 позивачем надано суду клопотання про долучення документів, зокрема, разом з листом позивача, направленим ТОВ "Ді-Вас" від 15.04.2021, у якому зазначено про те, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Влакар" не надано доступу до приміщення для проведення інвентаризації, з огляду на що позивач просить надати відомості щодо майна, розміщеного на складі.

При цьому, у судовому засіданні 18.03.2024 представником позивача зазначено, що ТОВ "Ді-Вас" є власником складів.

З огляду на отримані відомості судом було сформовано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що ТОВ "Ді-Вас" є власником нерухомого майна за адресою: Одеська обл., Овідіопольский р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, буд. 9 (склад, 5, Д).

У судовому засіданні суд поставив питання щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ТОВ "Ді-Вас". Представник позивача проти залучення третьої особи не заперечував.

Ухвалою суду від 18.03.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Вас" до участі у справі №916/22/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/22/24 на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання по справі №916/22/24 на "08" квітня 2024 р. о 15:00.

29.03.2024 від Державної митної служби надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 08.04.2024 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа до суду не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 08.04.2024 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.04.2024 о 15:45.

15.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Вас" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 22.04.2024 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа до суду не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 22.04.2024 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2024 о 12:00.

У судове засідання 15.05.2024 з`явилися позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Відповідач в судове засідання не з`явився.

Протокольною ухвалою від 15.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.05.2024 о 11:00.

У судове засідання, яке було призначене на 29.05.2024, з`явилися позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Відповідач в судове засідання не з`явився.

Протокольною ухвалою від 29.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2024 о 14:30.

24.06.2024 до суду від позивача надійшла заява про залучення документів.

В судове засідання 24.06.2024 з`явився позивач та третя особа. Відповідач до суду не з`явився.

У судовому засіданні позивач заявив усне клопотання про поновлення строку на подання заяви про залучення документів.

Протокольною ухвалою від 24.06.2024 судом задоволено усне клопотання позивача, поновлено строк позивачу на подання відповідних документів та долучено останні до матеріалів справи.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Державної митної служби України в особі Одеської Митниці.

29.02.2016 між Одеською митницею ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Влакар" укладений договір №41 про надання послуг відповідального зберігання, згідно з пунктом 1.1.1 якого ТОВ "Влакар" (Зберігач) зобов`язується надати Одеській митниці ДФС (Поклажодавцю) послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до статті 238 Митного кодексу України зберігаються Поклажодавцем.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що товари зберігаються на складських приміщеннях Зберігача або в орендованих ним приміщеннях.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 30.03.2017 до договору №41, місцем надання послуг є: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9 (згідно договору оренди нерухомого майна від 01.04.17 між ФОП Циганок М.М. та ТОВ "Влакар" на площу 474,1 кв.м.).

Відповідно до пунктів 1.1.2, 1.3, 1.4 договору, з моменту фактичної передачі майна Поклажодавцем Зберігачу, на останнього покладається обов`язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів. Право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам, знищено. Конкретний перелік та види майна, що передається на відповідальне зберігання, визначається Сторонами в окремих актах прийому-передачі майна на відповідальне зберігання.

На підставі вищезазначених умов договору, Одеська митниця ДФС актом прийому-передачі №3 від 11.03.2016, актом прийому-передачі №4 від 16.03.2016, актом прийому-передачі №5 передала ТОВ "Влакар" товари на відповідальне зберігання.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам, знищено без письмового дозволу Поклажодавця.

Згідно з п. 6.3.19 договору, заборонено здійснювати відносно товарів будь-які дії, не погоджені з Поклажодавцем, у тому числі його знищення, передачу іншим особам, у тому числі і на підставі судових рішень.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016.

Додатковими угодами від 30.12.2016, від 30.03.2017, від 28.04.2017, від 28.07.2017 до договору №41 сторони вносили зміни до пункту 11.1, однак додатковою угодою від 28.09.2017 року сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017.

Відповідно до пунктів 6.2.4, 6.3.7 договору, Поклажодавець має право проводити інвентаризацію майна, переданого для відповідального зберігання Зберігачу. Зберігач зобов`язаний за першою усною або письмовою вимогою Поклажодавця надавати йому доступ до товару.

Пунктом 8.3 договору сторони дійшли згоди, що Зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) товару у розмірі - його вартості, з урахуванням збитків, визначених відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 №116, та Методикою оцінки майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891.

Відповідно до пункту 8.4 договору, за систематичний не допуск (без поважних причин) представників Поклажодавця до товарів, які передано на відповідальне зберігання, Поклажодавець має право зафіксувати нестачу матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання, проводити претензійно-позовну роботу, достроково розірвати договір, а матеріали нестачі - направити до правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів.

Інвентаризаційними комісіями на підставі наказів Одеської митниці від 08.10.2021 №43-аг, від 12.11.2021 №55-аг, від 01.12.2021 №62-аг, від 06.01.2022 №1-аг протягом жовтня 2021 року - січня 2022 року здійснювались виїзди на склад ТОВ "Влакар", розташований за адресою: Одеська обл, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, буд. 9, літ "Д", про що ТОВ "Влакар" повідомлялося листами Одеської митниці.

Втім, інвентаризаційна комісія не мала можливості провести інвентаризацію майна, переданого Одеською митницею на відповідальне зберігання ТОВ "Влакар" у зв?язку з відсутністю представників цього підприємства та непред`явленням майна, що підтверджується Протоколами інвентаризаційних комісій від 19.04.2021, від 28.10.2016, від 19.04.2021, від 28.10.2021, від 30.11.2021, від 11.04.2022 та відповідними актами від

26.10.2021, від 19.11.2021, 19.01.2022, від 07.04.2022 та від 08.04.2022.

Таким чином, склалася ситуація щодо відсутності доступу до майна, яке передане на відповідальне зберігання за договором.

З огляду на наведене, позивачем було складено протоколи про порушення митних правил стосовно директора відповідача, а також здійснено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відповідачем.

Крім того, Одеська митниця зверталася до відповідача з претензією від 04.02.2022 №7.10-1/21/13/3777, яку залишено без відповіді.

У подальшому, у зв`язку з ненаданням позивачу доступу до матеріальних цінностей, що були передані Одеської митницею на відповідальне зберігання, інвентаризаційною комісією встановлено факт нестачі, що відображено в Протоколі інвентаризаційної комісії від 11.04.2022.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Так, позивач зазначає, що з метою визначення розміру збитків Державною митною службою України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці з ТОВ "Актив Інвестментс" укладений договір №67/2022 від 11.10.2022 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: вироби з металу - корпус букси, комплекту невідомого призначення (можливо для підйому-опускання малих суден)- схожий на гідравлічне устаткування (згідно маркування MSF HROFILE, ENGLAND), сепараторів (пластикова стрічка, змотана в циліндричні бабіни округлої форми), шарфи в комплекті до пуховика KAPRI, складає 628 595,32 грн.

На виконання вимог законодавства України, ТОВ "АМК Траст" проведено рецензування Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, складеного ТОВ "Актив Інвестментс", та видана рецензія №2210-21/1 від 21.10.2022.

Крім того, позивач посилається на пункт 1 частини 2 статті 22 ЦК України та зазначає, що умовами Договору №67-22 від 10.10.2022 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ "Актив Інвестментс" передбачено, що загальна ціна договору становить 15 000 грн.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 договору №21/2017 від 19.08.2017 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна, оплата за проведену послугу здійснюється пропорційно обсягу виконаних послуг замовником згідно з виставленим виконавцем рахунком та актом виконаних робіт (послуг), підписаними сторонами. Здавання послуги виконавцем та приймання її результатів замовником оформлюється шляхом підписання

сторонами акту виконаних робіт (послуг) у двох примірниках по одному для кожної зі сторін договору.

Позивач зазначає, що витрати позивача на оплату послуг з проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, переданого на зберігання до ТОВ "Влакар", складають 15 000 грн, що підтверджується копією акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.12.2012.

Таким чином, загальний розмір збитків, які спричинені втратою переданого на зберігання майна, становлять 643 595,32 грн (628 595,32 грн + 15 000 грн).

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Вас".

29.02.2016 між Одеською митницею ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Влакар" укладений договір №41 про надання послуг відповідального зберігання, згідно з пунктом 1.1.1 якого ТОВ "Влакар" (Зберігач) зобов`язується надати Одеській митниці ДФС (Поклажодавцю) послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до статті 238 Митного кодексу України зберігаються Поклажодавцем.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що товари зберігаються на складських приміщеннях Зберігача або в орендованих ним приміщеннях.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 30.03.2017 до договору №41, місцем надання послуг є: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9

(згідно договору оренди нерухомого майна від 01.04.17 між ФОП Циганок М.М. та ТОВ

"Влакар" на площу 474,1 кв.м.).

Позивач не заперечує, що з дати 29.02.2016 минуло 8 років.

При цьому, позивач також не спростовує факт проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, переданого на зберігання до ТОВ

"Влакар" виключно на папері, без фактичного доступу до майна, його огляду та

оцінки фізичного стану, що вказує на неналежний спосіб проведення оцінки майна з відповідними наслідками на його результат.

Крім того, позивач не зазначає перелік заходів, які ним були вжиті протягом значного часу (років), щодо проведення як інвентаризації майна, переданого Одеською митницею на відповідальне зберігання до ТОВ "Влакар", так і стягнення грошових коштів у межах строків визначених законодавством України.

Третя особа також зазначає про пропуск строку позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

29.02.2016 між Одеською митницею ДФС (Поклажодавець), правонаступником якої є Одеська Митниця Державної митної служби України, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Влакар" (Зберігач) укладений договір №41 про надання послуг відповідального зберігання (т.1, а.с.13-19), згідно з пунктом 1.1.1 якого зберігач зобов`язується надати поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до статті 238 Митного кодексу України зберігаються поклажодавцем.

Конкретний перелік та види майна, що передається на відповідальне зберігання, визначається Сторонами в окремих актах прийому-передачі (п.1.1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що товари зберігаються на складських приміщеннях зберігача або в орендованих ним приміщеннях. З моменту фактичної передачі майна поклажодавцем зберігачу, на останнього покладається обов`язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.

Право власності на майно до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам, знищено, без письмового дозволу поклажодавця (п.1.4 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що поклажодавець, зокрема, має право безперешкодного доступу на складські приміщення, в яких зберігаються товари, передані ним на відповідальне зберігання; витребувати від зберігача у будь-який час (та у будь-якій кількості) товари; проводити інвентаризацію товарів, переданого для відповідального

зберігання.

Згідно з п.6.3.6 договору зберігач зобов`язаний за першою вимогою поклажодавця повертати йому товари в тому самому стані, у якому воно було прийнято на відповідальне зберігання зі складанням відповідних документів, передбачених Порядком №627.

Відповідно до п.6.3.7 договору зберігач зобов`язаний за першою усною або письмовою вимогою поклажодавця надавати йому доступ до товару. У разі відсутності матеріально-відповідальної особи (директора) забезпечити покладання обов`язків на іншу матеріально-відповідальну особу та письмово повідомити про це поклажодавця в той же день.

Пунктом 6.3.14 договору передбачено, що зберігач зобов`язаний дотримуватись правил складського обліку (в тому числі, щодо ведення спеціальних книг та їх подання поклажодавцю у строки та у випадках передбачених Порядком №627), прикріплювати до товарів ярлики з відомостями, встановленими в формі, наведеній в додатку 1 до Порядку №627, забезпечувати збереження первинних прибуткових та інших документів, додержуватись інших вимог чинного законодавства, встановлених для надання послуг.

Зберігач також зобов`язаний у разі проведення поклажодавцем інвентаризації товару, що знаходиться на зберіганні, забезпечити безперешкодний доступ членів інвентаризаційної комісії поклажодавця, створити належні умови для її проведення (п.6.3.16 договору); не здійснювати відносно товарів будь - які дії, не погоджені з поклажодавцем, в тому числі його знищення, передачу іншим особам, в тому числі і на підставі судових рішень (п.6.3.19 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що розміщення товару на зберігання та його видача супроводжується складанням документів, перелік та кількість примірників яких передбачена Порядком №627.

Відповідно до п.8.3 договору зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) товару - у розмірі його вартості, з урахуванням збитків визначених відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, та Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891 (незалежна оцінка або стандартизована), а у разі пошкодження товару - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. Якщо внаслідок пошкодження товару його якість змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цього товару і вимагати від Зберігача відшкодування його вартості.

Згідно з п.8.4 договору за систематичний не допуск (без поважних причин) представників поклажодавця до товарів, які передано на відповідальне зберігання, поклажодавець має право зафіксувати нестачу матеріальних-цінностей, переданих на відповідальне зберігання, проводити претензійно-позовну роботу, достроково розірвати договір, а матеріали щодо нестачі - направити до правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів.

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань по договору (повна оплата, забезпечення доступу тощо) (п.11.1 договору).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення. У разі відмови сторони від продовження дії договору або ігнорування надісланих поклажодавцем додаткових угод, зберігач зобов`язаний забезпечити зберігання товару, до вирішення поклажодавцем питання щодо подальшого місця його зберігання, і несе відповідальність за збереження товару до моменту його прийняття поклажодавцем (п.11.2 договору).

Додатком №1 до договору є протокол узгодження ціни (т.1, а.с.20).

Додатковою угодою від 09.03.2016 (т.1, а.с.21) сторонами викладено п.5.2 договору у наступній редакції: місце надання послуг за адресою: - м. Одеса, вул. Новомосковській м., 19; - Одеська обл., Овідіопольский р-н, смт. Великодолинське, вул. Транспортна, 9 (ангар літерою "Д").

Додатковою угодою від 30.12.2016 (т.1, а.с.22) змінено п.11.1 та п.11.2 договору: "11.1 Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.03.2017.

Сторони домовились, що згідно з п.3 ст.631 Цивільного кодексу України від

16.01.2003 №435-IV умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

11.2. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за

невиконання його вимог".

Додатковою угодою №3 від 30.03.2017 (т.1, а.с.23) сторонами змінено пункт 5.2. договору, викладено його у наступній редакції: "Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Транспортна, 9 (згідно договору оренди нерухомого майна від 01.04.17 між ФОТ Циганок М.М. та ТОВ "Влакар" на площу 474,1 кв.м.)" та змінено п.11.1 договору, викладено його у наступній редакції: "договір набуває чинності відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 01.04.2017 року і діє до 30.04.2017 року або в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань но договору в частині оплати".

Додатковою угодою № 4 від 28.04.2017 (т.1, а.с.24) продовжено строк дії договору до 31.07.2017, додатковою угодою №5 від 28.07.2017 (т.1, а.с.25) до 30.09.2017, додатковою угодою №6 від 28.09.2017 (т.1, а.с.26) до 31.12.2017.

Додатковою угодою №7 від 12.12.2017 (т.1, а.с.27) змінено місцезнаходження та реквізити сторін.

В матеріалах справи наявні: акт прийому-передачі №3 від 11.03.2016 виробів з металу корпус брукси у кількості 459 шт. на суму 137 700 грн, акт прийому-передачі №4 від 16.03.2016 комплектів невідомого призначення у кількості 4 місць на суму 20 000 грн, акт прийому-передачі №5 сепараторів у кількості 40 палетів (по 7 шт. в 1 палеті, всього 280 шт.) на суму 140 000 грн (т.1, а.с.28-30).

Вказані акти підписані обома сторонами та скріплені печаткою відповідача.

Відповідно до інвентаризаційного опису від 17.10.2016 (т.2, а.с.90-116), при інвентаризації встановлено, зокрема, що 05.04.2016 на зберігання відповідачу передано матеріальні цінності (сепаратори 280 шт.) на суму 140 000 грн, 16.03.2016 комплекти невідомого призначення на суму 20 000 грн, 11.03.2016 на зберігання відповідачу передано матеріальні цінності (вироби з металу 459 шт.) на суму 137 700 грн, а також передано шарфи в комплекті до пуховику KAPRI (68 шт.).

В матеріалах справи наявні накази позивача про проведення інвентаризації від 31.03.2021, 08.10.2021, 12.11.2021, 01.12.2021, 06.01.2022 та від 31.03.2022 та листи останнього, направлені на адресу відповідача, з приводу надання доступу до матеріальних цінностей та створення належних умов для роботи інвентаризаційної комісії Одеської митниці Держмитслужби (т.1, а.с.46-69).

Протоколом інвентаризаційної комісії від 28.10.2016 встановлено факт розбіжностей між фактичними даними та даними бухгалтерського обліку, а саме нестачу 75 одиниць на суму 2 844 грн (т.1, а.с.70-73).

Протоколом інвентаризаційної комісії від 28.10.2021 встановлено, що наявність товарів у кількості 808 одиниць на загальну суму 242 096,17 грн неможливо встановити через непред`явлення майна та відсутність відповідальної особи відповідача (т.1, а.с.74-78).

Вказане встановлено також протоколом інвентаризаційної комісії від 30.11.2021 (т.1, а.с.79-82), від 11.04.2022 (т.1, 83-90), від 19.04.2021 (т.1, а.с.91-96).

При цьому, у протоколах зазначено, що в лютому 2021 року ТОВ "Влакар" звернувся до митниці листами від 12.02.2021 №01/01 та від 18.02.2021 №01/02, якими повідомив, що є банкрутом та несе відповідальності за товари, які приймав від митниці на зберігання. Також у листі ТОВ "Влакар" від 12.02.2021 №01/01 митницю повідомлено про самостійне розпорядження ним майном, яке на його думку було не ліквідне, шляхом здавання у металобрухт.

Неможливість проведення інвентаризації також відображено в актах від 26.10.2021, 19.11.2021, 19.01.2022, 07.04.2022, 08.04.2022 (т.1, а.с.97-102).

В матеріалах справи наявний лист позивача від 15.04.2021 (т.2, а.с.4), у якому останній просить відповідача надати інформацію щодо зберігання в складському приміщенні відповідача майна, переданого позивачем на зберігання.

Листом від 12.02.2021 (т.2, а.с.3) відповідач повідомив, що з 01.01.2018 договір не був продовжений, а ТОВ "Влакар" погасив перед попереднім власником заборгованість у розмірі 109 000 грн, здавши неліквідний товар на металобрухт.

Листом від 18.02.2021 (т.2, а.с.2) ТОВ "Влакар" повідомив, що він є банкрутом та не має змогу сплачувати оренду складу за неліквідне майно, з огляду на що останній просив позивача вирішити питання у термін 2 днів стосовно майна, що знаходиться на складі №3. При цьому, відповідач зазначив, що не має договірних відносин з Одеською митницею та з власником складських приміщень.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію (т.1, а.с.103-105), яка залишилась без відповіді та задоволення.

У матеріалах справи наявний договір №67-22 від 11.10.2022 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна, укладений між позивачем та ТОВ "Актив Інвестментс", відповідно до п.5.1 якого загальна ціна договору становить 15 000 грн (т.1, а.с.106-113).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 договору №21/2017 від 19.08.2017 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна, оплата за проведену послугу здійснюється пропорційно обсягу виконаних послуг замовником згідно з виставленим виконавцем рахунком та актом виконаних робіт (послуг), підписаними сторонами. Здавання послуги виконавцем та приймання її результатів замовником оформлюється шляхом підписання

сторонами акту виконаних робіт (послуг) у двох примірниках по одному для кожної зі сторін договору.

Додатками до договору є перелік об`єктів оцінки (вироби з металу, сепаратори, шарф, в комплекті, комплекти невідомого призначення) та протокол узгодження договірної ціни, яка становить 15 000 грн.

Сторонами підписано акт прийому-передачі виконаних послуг від 01.12.2022 на суму 15 000 грн (т.1, а.с.116).

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки ринкова вартість втраченого від нестачі майна: виробів з металу - корпуси букси, комплекту невідомого призначення (можливо для підйому-опускання малих суден) - схожого на гідравлічне устаткування (згідно маркування MSF HROFILE, ENGLAND), сепараторів (пластикова стрічка, змотана в циліндричні бабіни округлої форми), шарфів в комплекті до пуховика KAPRI, складає 628 595,32 грн (т.1, а.с.117-140).

ТОВ "АМК Траст" проведено рецензування Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, складеного ТОВ "Актив Інвестментс", та видана рецензія №2210-21/1 від 21.10.2022 (т.1, а.с.141-145).

Матеріали справи також містять повідомлення про вчинення кримінального порушення стосовно відповідача (т.1, а.с.146-152).

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, 29.02.2016 між Одеською митницею ДФС (Поклажодавець), правонаступником якої є Одеська Митниця Державної митної служби України, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Влакар" (Зберігач) укладений договір №41 про надання послуг відповідального зберігання (т.1, а.с.13-19), згідно з пунктом 1.1.1 якого зберігач зобов`язується надати поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до статті 238 Митного кодексу України зберігаються поклажодавцем.

У відповідності до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 941 ЦК України за згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Статтею 942 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Положеннями статті 951 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно до ст. 224 Господарського кодексу України встановлено обов`язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ст. 225 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Щодо порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Одеською митницею ДФС було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Влакар" майно, про що складено відповідні акти: акт прийому-передачі №3 від 11.03.2016 виробів з металу корпуси брукси у кількості 459 шт. на суму 137 700 грн, акт прийому-передачі №4 від 16.03.2016 комплектів невідомого призначення у кількості 4 місць на суму 20 000 грн, акт прийому-передачі №5 сепараторів у кількості 40 палетів (по 7 шт. в 1 палеті, всього 280 шт.) на суму 140 000 грн (т.1, а.с.28-30).

Вказані акти підписані обома сторонами та скріплені печаткою відповідача.

Відповідно до інвентаризаційного опису від 17.10.2016 (т.2, а.с.90-116), при інвентаризації встановлено, зокрема, що 05.04.2016 на зберігання відповідачу передано матеріальні цінності (сепаратори 280 шт.) на суму 140 000 грн, 16.03.2016 комплекти невідомого призначення на суму 20 000 грн, 11.03.2016 на зберігання відповідачу передано матеріальні цінності (вироби з металу 459 шт.) на суму 137 700 грн, а також передано шарфи в комплекті до пуховику KAPRI (68 шт.).

Вказаний інвентаризаційний опис підписано також директором ТОВ "Влакар" та скріплено печаткою товариства.

Як встановлено судом, протоколом інвентаризаційної комісії від 28.10.2021 встановлено, що наявність товарів у кількості 808 одиниць на загальну суму 242 096,17 грн неможливо встановити через непред`явлення майна та відсутність відповідальної особи відповідача (т.1, а.с.74-78).

Вказане встановлено також протоколом інвентаризаційної комісії від 30.11.2021 (т.1, а.с.79-82), від 11.04.2022 (т.1, 83-90), від 19.04.2021 (т.1, а.с.91-96).

При цьому, у протоколах зазначено, що в лютому 2021 року ТОВ "Влакар" звернувся до митниці листами від 12.02.2021 №01/01 та від 18.02.2021 №01/02, якими повідомив, що є банкрутом та несе відповідальності за товари, які приймав від митниці на зберігання. Також у листі ТОВ "Влакар" від 12.02.2021 №01/01 митницю повідомлено про самостійне розпорядження ним майном, яке на його думку було не ліквідне, шляхом здавання у металобрухт.

Неможливість проведення інвентаризації також відображено в актах від 26.10.2021, 19.11.2021, 19.01.2022, 07.04.2022, 08.04.2022 (т.1, а.с.97-102).

Як встановлено судом, листом від 12.02.2021 (т.2, а.с.3) відповідач повідомив, що з 01.01.2018 договір не був продовжений, а ТОВ "Влакар" погасив перед попереднім власником заборгованість у розмірі 109 000 грн, здавши неліквідний товар на металобрухт.

При цьому, сторонами у договорі погоджено, що зберігач також зобов`язаний у разі проведення поклажодавцем інвентаризації товару, що знаходиться на зберіганні, забезпечити безперешкодний доступ членів інвентаризаційної комісії поклажодавця, створити належні умови для її проведення (п.6.3.16 договору); не здійснювати відносно товарів будь - які дії, не погоджені з поклажодавцем, в тому числі його знищення, передачу іншим особам, в тому числі і на підставі судових рішень (п.6.3.19 договору).

Згідно з п.8.4 договору за систематичний не допуск (без поважних причин) представників поклажодавця до товарів, які передано на відповідальне зберігання, поклажодавець має право зафіксувати нестачу матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання, проводити претензійно-позовну роботу, достроково розірвати договір, а матеріали щодо нестачі - направити до правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів.

Таким чином, враховуючи положення укладеного між сторонами договору та встановлення факту систематичного недопуску (без поважних причин) представників поклажодавця до товарів, про що свідчать матеріали справи, суд доходить висновку про порушення відповідачем умов договору та правомірність встановлення позивачем нестачі матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання відповідно до інвентаризаційного опису від 17.10.2016.

Щодо збитків та їх розміру, а також причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками.

Сторони у п.8.3 договору погодили, що зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) товару - у розмірі його вартості, з урахуванням збитків визначених відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, та Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891 (незалежна оцінка або стандартизована), а у разі пошкодження товару - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. Якщо внаслідок пошкодження товару його якість змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цього товару і вимагати від зберігача відшкодування його вартості.

Відповідно до п.82 Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891, визначення розміру збитків переважно здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.

Згідно з п.2. Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

На виконання умов договору та законодавства позивачем укладено договір №67-22 від 11.10.2022 з ТОВ "Актив Інвестментс" про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна, відповідно до п.5.1 якого загальна ціна договору становить 15 000 грн (т.1, а.с.106-113).

Сторонами підписано акт прийому-передачі виконаних послуг від 01.12.2022 на суму 15 000 грн (т.1, а.с.116).

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки ринкова вартість втраченого від нестачі майна: виробу з металу - корпус букси, комплекту невідомого призначення (можливо для підйому-опускання малих суден) - схожий на гідравлічне устаткування (згідно маркування MSF HROFILE, ENGLAND), сепараторів (пластикова стрічка, змотана в циліндричні бабіни округлої форми), шарфів в комплекті до пуховика KAPRI, складає 628 595,32 грн (т.1, а.с.117-140).

У подальшому, ТОВ "АМК Траст" проведено рецензування Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, складеного ТОВ "Актив Інвестментс", та видана рецензія №2210-21/1 від 21.10.2022 (т.1, а.с.141-145).

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність належними та допустимими доказами розміру збитків у сумі 628 595,32 грн, а також у сумі 15 000 грн, які фактично є похідними збитками від дій відповідача.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо недопуску без поважних причин представників поклажодавця до товарів, що стало підставою для встановлення позивачем нестачі матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання, та у подальшому для проведення незалежної оцінки для встановлення розміру збитків.

Щодо вини порушника зобов`язання.

Згідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Як встановлено судом, відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, не повернув позивачу передане на зберігання майно, доказів зворотного матеріали справи не містять. Відсутність своєї вини у порушенні забов`язання не довів.

З урахуванням доведення позивачем належними та допустимими доказами порушення відповідачем зобов`язання за договором, факт спричинення збитків, їх розмір та прямий причинний зв`язок між заявленою сумою збитків та діями відповідача, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 643 595, 32 грн.

При цьому, щодо клопотання третьої особи про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному (господарському) процесі": сторонами в цивільному (господарському) процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України; ч. 1 ст. 45 ГПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27)).

З огляду на викладене, заява третьої особи про застосування при вирішенні спору позовної давності не може бути взята до уваги.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 21.10.2020 року у справі № 509/3589/16-ц.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Влакар" (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, код ЄДРПОУ 39747117) на користь Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г, код ЄДРПОУ 43115923) в особі Одеської Митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631) збитки у сумі 643 595 /шістсот сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять/ грн 32 коп., судовий збір у сумі 9 653 /дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят три/ грн 93 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. 4-5.07.2024 у відпустці за сімейними обставинами, повне рішення складено 08 липня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська