Рішення

від 03.07.2024 по справі 921/363/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/363/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Тирас" (46008, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Торговиця, буд 32 )

до відповідача: Фермерського господарства "Відродження" (48650, Тернопільська область, Чортківський (Заліщицький) район, село Дзвиняч )

про стягнення 221 087,89 грн заборгованості за договором купівлі-продажу

За участю представників від:

Позивача: Сіда Роксолана Володимирівна, адвокат

Відповідач: не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Тирас" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства "Відродження" про стягнення 221087,89 грн заборгованості, із яких: 145 000 грн основної заборгованості, 57 704,93 грн пені, 11 766,12 грн інфляційних нарахувань та 6 616,84 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором за договором купівлі - продажу №П-16755 від 19.09.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.06.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/363/24 визначено суддю Чопка Ю.О.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 06.06.2024 (про відкриття провадження у справі) не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 06.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/363/24 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання у даній справі призначено на 03.07.2024; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2024 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 03.07.2024 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Копія ухвали від 06.06.2024 про відкриття провадження у справі, із встановленим відповідачу строком для подачі відзиву на позов, була надіслана на юридичну адресу відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення із штрихкодовим ідентифікатором №0600270830460.

Вказане рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду 21.06.2024 із відміткою про вручення адресату 15.06.2024.

Наведене вказує про обізнаність Фермерського господарства "Відродження" про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної справи.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк, так і після цього відповідач не надав суду відзиву на позов, в якому були б викладені заперечення на позов щодо обставин справи.

За змістом ч.4 ст.165 ГПК України відповідач позбавляється права заперечувати проти обставин справи, якщо його незгода не викладена у відзиві.

Судом враховано, що у силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 03.07.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19.09.2022 між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Тирас" (далі Постачальник) та Фермерським господарством "Відродження" (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №П-16755 (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві: насіння пшениці озимої сорту "Юлія" І репрод., вирощеного в Україні, в кількості 15,0 тон; насіння пшениці озимої сорту "Батерфляй" І репрод., вирощеного в Україні, в кількості 10,0 тон, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та сплатити дане насіння.

Термін поставки насіння здійснюється після 02 днів з дати підписання цього Договору, але не пізніше як до 30.09.2022 року (п.2.1. Договору).

Місце здійснення поставки насіння Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Скорики (п.2.2. Договору).

Ціна за одиницю насіння, що поставляється за цим Договором, визначена сторонами на рівні ринкових в розмірі: 10 000 за 1 т. насіння пшениці озимої сорту "Батерфляй" І репрод. з ПДВ; 13 000 за 1 т. насіння пшениці озимої сорту "Юлія" І репрод. з ПДВ (п.3.1. Договору).

Загальна вартість насіння, що поставляється за цим Договором, складає 295000 грн, в тому числі ПДВ (п.3.2. Договору).

Згідно п.3.3. Договору, розрахунок за одержане насіння здійснюється грошовими коштами в наступні терміни:

- до 15.10.2022 100 000 грн;

- до 20.07.2023 195 000 грн.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. цього Договору та закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п.7.2. Договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв згідно накладної №П-16769 від 21.09.2022 насіння пшениці озимої на загальну суму 295000 грн.

За твердженням позивача, відповідачем здійснено оплату товару частково, на суму 150 000 грн, що підтверджується банківським виписками від 21.08.2023 та 25.10.2023. Станом на день звернення до суду заборгованість складає 145 000 грн.

На суму заборгованості нараховано 57 704,93 грн пені, 6 616,84 грн 3% річних та 11 766,12 грн інфляційних нарахувань.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору купівлі - продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статтей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 ГК України).

Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання договору від 19.09.2022, на підставі накладної №П-16769 передав позивач передав відповідачу товар на суму 295 000 грн.

В порушення умов договору від 19.09.2022 відповідач здійснив оплату вартості поставленого товару частково і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 145 000 грн.

Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не представлено.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України).

За таких обставин, вимога про примусове стягнення боргу в сумі 145 000 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п.4.4. Договору за прострочення термінів оплати насіння, Покупець виплачує Постачальнику за вимогою останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недооплаченого насіння за кожен день прострочення.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період 16.10.2022-20.01.2023 становить 57 704,93 грн.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період 16.10.2022-20.07.2023 та інфляційних втрат за період листопад 2022 квітень 2024 суд вважає правомірною вимогу про стягнення 11 766,12 грн інфляційних нарахувань та 6 616,84 грн 3% річних нарахованих від прострочених сум в повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 3 316,32 грн покладається на відповідача.

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Відродження", Тернопільська область, Чортківський район, село Дзвиняч (код 37399700) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Тирас", м.Тернопіль, вул. Торговиця, буд.32 (код 36467622) 145 000 (сто сорок п`ять тисяч) грн. основного боргу, 57 704 (п`ятдесят сім тисяч сімсот чотири) грн. 93 коп. пені, 11 766 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 12 коп. інфляційних збитків, 6 616 (шість тисяч шістсот шістнадцять) грн. 84 коп. три проценти річних і 3 316 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 32 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 8 липня 2024 року.

СуддяЮ.О. Чопко