Постанова

від 25.06.2024 по справі 906/105/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/105/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба 2020"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.01.2024 (суддя Машевська О. П.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (головуючий суддя Павлюк І. Ю., судді Грязнов В. В., Розізнана І. В.)

у справі № 906/105/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба 2020"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз"

про визнання недійсним та скасування рішення комісії,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Бичек В. А., відповідача - Кучерук М. Г.)

ВСТУП

1. Споживач природного газу звернувся з цим позовом до Оператора ГРМ про скасування рішення комісії, оформленого протоколом, про перерахунок розподіленого (спожитого) природного газу, посилаючись на те, що попри несанкціоноване підключення газового обладнання, ним не допущено необлікованого споживання природного газу, а тому відсутні підстави для донарахування обсягу спожитого природного газу.

2. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позовних вимог, вказавши на те, що самовільно підключене позивачем газове обладнання у сукупності перевищує максимальний діапазон лічильника газу, що кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) у разі несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

3. За результатом розгляду касаційної скарги позивача, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, про що детальніше викладено далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба 2020" (далі - позивач, ТОВ "Дружба 2020") звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (далі - відповідач, Оператор ГРМ) з вимогами про визнання недійсним та скасувати рішення комісії Оператора ГРМ, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу від 28.11.2019 №28/11-19, про перерахунок СГ "Дружба" (правонаступником якого є ТОВ "Дружба 2020") розподіленого (спожитого) об`єму природного газу на загальну вартість 1 278 596,79 грн.

5. В обґрунтування фактичних підстав позову, позивач посилається на оформлений Акт про порушення від 08.10.2019 № 140349б/н, згідно з яким представником відповідача зафіксовано порушення Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), передбачене у пп.5 п.1 гл.2 розділу ХІ, а саме: "несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку)". Порушення допущене внаслідок несанкціонованого підключення зерносушарки DBB-2513 з пальником 1-й=1200000 ккал та 2-й=850000, що зумовило перевищення максимального діапазону лічильника ТЕМП-G 160№120901 - Q 250 м.куб. Комісія з розгляду актів про порушення за наслідками розгляду Акта про порушення від 08.10.2019 № 140349б/н здійснила донарахування обсягу спожитого природного газу у кількості 231 888 м.куб на загальну суму 1 278 596,79 грн.

6. Однак позивач не визнає як факт допущеного порушення, передбаченого п.п.5 п.1 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, так і обов`язок здійснити оплату за визначений відповідачем обсяг природного газу. Позиція позивача полягає у тому, що комісія з розгляду актів про порушення не прийняла до уваги, що крани на споживання природного газу третім модулем зерносушильної установки були перекриті, що підтверджується актом від 15.10.2019. Крім того, згідно з даними коректора обліку газу зерносушильної установки за період з 10.07.2019 по листопад 2019 року, перевищення ліміту споживання газу відсутнє.

7. Позивач вважає, що порушення, передбачене п.п.5 п.1 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРМ включає дві обов`язкові обставини, які мають бути наявними одночасно, а саме: 1) несанкціоноване підключення газових приладів; 2) внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку). Однак перевищення діапазону обчислення вузла обліку газу не було, і цей факт підтверджується роздруківкою з обчислювача Універсал за період з 01.07.2019 по 01.11.2019 , згідно з якою будь-які аварії не зафіксовані, так само як і факт перевищення Q робочого над Q максимальним.

8. Позивач підтверджує факт проведення випробування модуля зерносушильної установки DBB-2513 - 19.09.2019, що підтверджується актом робочої комісії комплексного випробування від 19.09.2019, однак споживання природного газу цим модулем відбулося лише одноразово, а тому не може бути жодного перевищення діапазону обчислення вузла обліку.

9. Позивач, аргументуючи позовні вимоги, покликається на те, що попри самовільне підключення зерносушильної установки DBB-2513 номінальною потужністю 226 м.куб/год. до газорозподільної системи (цей факт не заперечується), ним не допущено перевищення діапазону обчислення вузла обліку, оскільки як самовільно підключене ГСО, так і підключена за проєктом зерносушарка Adakurutma (3900 кВт), номінальною потужністю 452 м.куб/год. не працювали одночасно на всю потужність, а тому не споживали одночасно такий великий обсяг природного газу.

10. Позивач вважає безпідставним притягнення його відповідачем до відповідальності у вигляді донарахування коштів за додатково визначені обсяги природного газу, а тому оскаржене рішення Комісії з розгляду актів про порушення як незаконне, підлягає скасуванню в судовому порядку.

11. Відповідач з доводами останнього не погоджується, оскільки актом про порушення від 08.10.2019 № 140349б/н підтверджується факт самовільно встановленого позивачем ГСО - зерносушарки DBB-2513 разом із ГСО встановленим раніше, сукупна потужність яких перевищує діапазон вимірювання лічильником газу спожитого природного газу, що визнається порушенням Кодексу ГРМ за пп.5п.1 гл.2 розділу ХІ. Розрахунок необлікованого природного газу здійснено за п.3 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

12. У додаткових поясненнях щодо розрахунку максимального діапазону обчислення лічильника газу позивача у стандартних умовах відповідач вказував, що сумарна максимальна витрата ГСО позивача (зерносушарки № 2134 та несанкціоновано підключеної зерносушарки № 2513) за стандартних умов перевищує максимальний діапазон обчислення лічильника газу.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

13. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.

14. Судові рішення обґрунтовані тим, що позивач всупереч вимогам Кодексу ГРМ самовільно підключив до системи газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, зерносушильну установку DBB-2513 номінальною потужністю 226 м.куб/год., що кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок чого щодо нього здійснено нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за проєктною номінальною потужністю газового обладнання (підключеного як санкціоновано, так і несанкціоновано).

Касаційна скарга

15. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. У касаційній скарзі позивач не погоджується із висновками судів щодо застосування положень пп. 5 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Вказує на те, що для правильного вирішення цієї справи необхідно чітко встановити, що позивачем не тільки вчинене несанкціоноване підключення газове обладнання, а також і те, що таке газове обладнання працювало зі споживанням природного газу, оскільки в протилежному випадку донарахування вартості природного газу, що не був спожитий, є за своєю суттю протиправним збагаченням відповідача.

17. Посилається на застосування судами норм глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.03.2020 року у справі № 914/766/17, від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 та від 27.06.2023 у справі № 918/193/22.

18. Позивач наголошує на тому, що суди невірно застосували висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 26.05.2022 у справі № 902/281/21, з огляду на відмінність фактичних обставин вказаної справи з цією справою. Зокрема наголошує на тому, що позиція споживача в наведеній справі полягала у запереченні викривленні обліку спожитого газу, в той час як в цій справі, яка розглядається, позивач вказує на відсутність споживання газу на несанкціоновано підключеному обладнані.

19. Зазначає про те, що суди передньої інстанції дійшли висновку про відсутність необхідності встановлення фактів дійсного споживання позивачем природного газу, не врахувавши принцип справедливості, а саме що ніхто не може бути примушений оплачувати послуги, які фактично не надавалися.

20. Скаржник, з посиланням на висновок експерта від 31.01.2023 № 21307, дані обчислювача "Універсал - 02" заводський № 9673 (коректор) вказує, що відсутність у період 11.07.2019 року по 16.10.2019 року позаштатного режиму роботи ВОГ позивача, відсутність реєстрації (фіксації) споживання газу з максимальним або перевищенням максимального значення діапазону обчислення лічильника газу, свідчить, по-перше, про відсутність фактичного перевищення діапазону обчислення лічильника газу у період 11.07.2019 по 16.10.2019 та, по-друге, про відсутність у період 11.07.2019 по 16.10.2019 споживання позивачем природного газу, який був би неналежним чином облікований вузлом обліку газу та не оплачений позивачем.

21. Позивач посилається на надання судами неправильної оцінки проведеним 19.09.2019 на об`єкті позивача пусконалагоджувальним роботам модуля зерносушильної установки (акт комплексного випробування від 19.09.2019). Зазначає, що суди попередніх інстанцій, досліджуючи акт комплексного випробування від 19.09.2019 не надали належної правової оцінки листам ТОВ "Компанія Арсенал 2002" від 16.06.2020 № 21 та ТОВ "ТОМІ-ЛТ" від 15.06.2020 №15/06-20, які у поєднанні з даними обчислювача "Універсал - 02" заводський № 9673 підтверджують факт відсутності необлікованого споживання природного газу.

22. Скаржник не погоджується із здійсненим відповідачем розрахунком об`єму необлікованого природного газу. Зокрема вказує на відсутність реальної можливості визначити точні дані показників номінальної потужності зерносушарок та вказує на помилковість застосуваних величин номінальної потужності зерносушарки 2134 при здійснені розрахунку.

23. Також вказує, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені рішення у даній Справі, не звернули уваги на акти обстеження від 10.07.2019 та від 30.09.2019, як на докази фактів відсутності несанкціонованого підключення газового обладнання.

24. Посилається на постанови Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 911/2567/22, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 27.05.2020 у справі № 916/2187/18 в частині застосування статей 80, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив

25. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги. Вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Вказує на те, що суди повно та всебічно дослідили всі обставини справи, надали оцінку доводам сторін, правильно застосували висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 26.05.2022 у справі № 902/281/21. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

26. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

28. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу (частина 1 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу»).

29. Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 30.09.2015 № 2494 затвердила Кодекс ГРМ, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

30. Відповідно до підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

31. Абзацом 40 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що несанкціоноване підключення газових приладів - самовільне під`єднання споживачем газових приладів чи пристроїв (устаткування) на об`єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під`єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

32. З акта про порушення від 08.10.2019 № 140349б/п вбачається, що мало місце порушення передбачене саме підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ - несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

33. За установлений у цій справі обставин, як уже було зазначено вище, звертаючись до суду з позовом, позивач не заперечував факт самовільного підключення зерносушильної установки DBB-2513 номінальною потужністю 226 м.куб/год. до газорозподільної системи, а також не заперечував, що розрахунково сумарна потужність встановленого ним обладнання перевищує діапазон обчислення існуючого вузла обліку, водночас, наголошував на відсутності перевищення ліміту споживання газу, що підтверджується, зокрема, даними коректора обліку газу зерносушильної установки за період з 10.07.2019 по листопад 2019 року.

34. Відхиляючи відповідні доводи позивача, суди попередніх інстанцій з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.05.2022 у справі № 902/281/21, вказали, що при виявленні Оператором ГРМ у споживача порушення Кодексу ГРМ такого виду як несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), не потребує встановлення факт викривлення обліку природного газу шляхом проведення експертизи ЗВТ тощо.

35. Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, відносного того, що скаржник частково процитував висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 26.05.2022 у справі № 902/281/21, який у свою полягає в тому, що: "5.9. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, тобто втручання в сам механізм комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу, та несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, тобто сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку, є різними порушеннями на ринку природного газу, внаслідок яких відбувається недооблік спожитих обсягів природного газу. 5.10. Тобто суд першої інстанції до порушення, яке передбачене підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ - несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, помилково застосував вимогу з підтвердження даного порушення, як викривлення обліку природного газу, що передбачено лише для підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ".

36. При цьому, зміст постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 902/281/21, яку застосували суди попередніх інстанцій, та щодо помилкового врахування висновків у якій також наполягає скаржник у касаційній скарзі, свідчить про те, що: (1) звертаючись з позовом про скасування рішення про проведення перерахунку об`ємів розподіленого (спожитого) природного газу, споживач вказуав на те, що факт встановлення обладнання не може призвести до несанкціонованого відбору природного газу з ГРМ, оскільки встановлене газове обладнання необов`язково використовується на повну потужність, а облік спожитого газу здійснюється виключно засобом вимірювальної техніки (газовим лічильником) і тільки незаконне втручання в роботу останнього може слугувати підставою для нарахування необлікових об`ємів (обсягів) спожитого газу; (2) в свою чергу Оператор ГРМ, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував на те, що для обліку природного газу використовується лічильник газу, який за своїми характеристиками не здатний обліковувати сумарну номінальну потужність газових приладів, які були самовільно встановлені позивачем; (3) суд апеляційної інстанції дослідив, що максимальна витрата газу встановленого газоспоживаючого обладнання, яку може облікувати лічильник газу позивача та за якої забезпечуються робочі умови лічильника газу, становить 10 м3/год, а сумарна номінальна потужність котлів та газових плит, які самовільно встановлені на об`єкті позивача становить 12,37 м3/год, тобто перевищується діапазон обчислення вузла обліку; позивач факт несанкціонованого підключення газових приладів визнав. Звідси, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, позаяк позивач не спростував наявність виявленого у нього порушення, а саме: несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

37. За наведеного, висновки Верховного Суду щодо застосування підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, наведені у справі № 902/281/21, стосуються правовідносин, які за змістовим критерієм подібності, конкретизованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, є подібними до правовідносин у справі № 906/105/20, а тому посилання скаржника на помилкове врахування судами висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 26.05.2022 у справі № 902/281/21, є безпідставними.

38. Колегія суддів Касаційного господарського суду наголошує, що відмінність у фактичних обставинах, на якій наполягає скаржник, а саме щодо позиції споживача у справі № 902/281/21, яка полягала в необхідності доведення факту викривлення обліку спожитого газу, не свідчить про помилкове застосування судами висновків Верховного Суду, викладених у наведеній справі, щодо застосування підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ. Так, у наведеній справі Верховний Суд, окрім висновку стосовно того, що при виявлені порушення, передбаченого підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, відсутня необхідність встановлення викривлення обліку природного газу, що передбачено лише для підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, виходив також з того, що позивач не спростував виявлене в нього порушення - несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), безвідносно до того, як обліковувався спожитий газ.

39. За наведеного, а також з урахуванням викладеного в пунктах 8, 9, 12, 33 цієї постанови, колегія суддів вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування положень підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до правовідносин в цій справі.

40. Викладеним у пункті 38 цієї постанови також спростовуються доводи скаржника, про те, що ним не було допущено перевищення ліміту споживання природного газу, а також, що відсутні докази фіксації перевищення максимального значення діапазону обчислення лічильника газу (пункти 20, 21 цієї постанови).

41. Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення комерційного ВОГ (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

42. Як у наведеній вище справі № 902/281/21, так і у справі, яка розглядається, за виявлене у споживача порушення, передбачене підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, до перерахунку обсягу та вартості природного газу судами застосовано положень пункту 3 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ. При цьому, суди попередніх інстанцій в цій справі, яка розглядається, з урахуванням положень наведеного вище пункту 3 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а також висновків Верховного Суду, наведених у 26.05.2022 у справі № 902/281/21, виходили з того, що визначення необлікованих об`ємів природного газу за допущене порушення за пп. 5 п.1 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРМ здійснюється Оператором ГРМ не за фактично використаний природний газ, а за проєктною номінальною потужністю газового обладнання. При цьому, суди детально дослідили та надали оцінку здійсненому відповідачем розрахунку та використаним номінальним потужностям зерносушильних установок, в тому числі з урахуванням здійсненого 24.08.2023 перерахунку обсягу та вартості природного газу. Переоцінка відповідних обставин (пункт 22 цієї постанови) в силу положень статті 300 ГПК України до компетенції суду касаційної інстанції не входить.

43. Доводи скаржника про те, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність необхідності встановлювати фактичний обсяг спожитого газу не відповідає принципу справедливості, не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України, а тому не беруться до уваги.

44. Стосовно згаданої скаржником постанови Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 918/193/22, то в наведеній постанові суд касаційної інстанції також виходив з того, що несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку) згідно з Кодексом ГРС кваліфікується як окреме, самостійне порушення, передбачене підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, водночас, зміст установлених у наведеній справі обставин свідчить про те, що в акті про порушення не зафіксовано у чому саме полягало перевищення діапазону обчислення вузла (при цьому, що матеріали справи не містять доказів використання позивачкою двох котлів), з огляду на що неможливо встановити підставу для нарахування необлікованих об`ємів природного газу, а в рішенні комісії, оформленому протоколом від 27.01.2022, не зазначено за яке конкретно порушення Кодексу ГРМ здійснено перерахунок розподіленого об`єму газу, що мало наслідком задоволення позовних вимог. Звідси, фактичні установлені обставини у справі № 918/193/22 та у цій справі № 906/105/20 є різними, що також свідчить про безпідставність посилання скаржника на вказану постанову.

45. Доводи скаржника щодо необхідності врахування правових висновків щодо застосував норми пункту 3 глави 1 та пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 914/766/17, від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 та від 04.04.2019 у справі № 535/868/18, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки у вказаних справах судами було встановлено наявність чи відсутність саме несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ / порушення вимог щодо експлуатації ЗВТ, в той час як у справі, що розглядається, судом встановлено інший вид порушення, а саме, несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку.

46. Правовідносини у справі № 910/17955/17, на яку посилається скаржник, стосувалися порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), у якому зазначено про порушення підприємцем як споживачем електричної енергії статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ шляхом самовільного підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку, що свідчить про відмінне нормативно-правове регулювання та відмінні фактичні обставини, встановлені у справі № 910/17955/17 та в цій справі, яка розглядається. Звідси, посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у поставі від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, визнаються безпідставними та відхиляються.

47. За наведеного, доводи скаржника, обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

48. Стосовно доводів скаржника про неврахування / надання судами невірної оцінки наявним в матеріалах справи: (1) висновку експерта від 31.01.2023 № 21307, (2) роздруківки даних коректора щодо роботи лічильника та вузла обліку газу за період з 11.07.2019 по 16.10.2019, (3) акту комплексного випробування від 19.09.2019 і листам ТОВ"ТОМІ-ЛТ" від 15.06.2020 №15/06-20, ТОВ "Компанія Арсенал 2002" від 16.06.2020 №21, як доказам на підтвердження відсутності необлікованого споживання природного газу, то, по-перше, вони не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України, а, по-друге, спрямовані на переоцінку обставин справи, вже оцінених судами попередніх інстанцій, що до повноважень суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 ГПК України не входить. Більше того, твердження скаржника стосовно того, що при виявленому порушенні суди обов`язково повинні були встановити необліковане споживання природного газу, вже були проаналізовані вище у пунктах 38, 40 цієї постанови.

49. Стосовно посилань позивача на акти обстеження від 10.07.2019 та від 30.09.2019 як на докази фактів відсутності несанкціонованого підключення газового обладнання, то вони також спрямовані на переоцінку встановлених у справі обставин, окрім того, з наведених вище встановлених обставин справи вбачається, що позивач не заперечував факт самовільного підключення зерносушильної установки DBB-2513 (пункт 23 цієї постанови), а тому відповідні доводи скаржника визнаються суперечливими та відхиляються.

50. Окрім того, відхиляючи доводи позивача щодо неповноти з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

51. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20, від 13.01.2022 у справі № 922/2447/21 та від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 08.02.2024 у справі № 916/2266/22, від 18.04.2024 у справі № 910/2812/23.

52. Проте, як уже зазначалося, під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстав касаційного оскарження, визначених у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Верховний Суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

53. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій надали оцінку всім поданим сторонами доказам, в тому числі і тим, на неврахуванні яких наполягає позивач, та до переоцінки яких в силу положень ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73 - 80, 86 цього Кодексу.

54. Звідси, жодної невідповідності висновкам Верховного Суду, про які йдеться у пункті 24 цієї постанови, немає, позаяк суди всебічно, повно та об`єктивно розглянули та дослідили всі обставини справи, доводи сторін, а також надали оцінку за правилами, встановленими ГПК України, наявним в матеріалах справи доказам.

55. Інші доводи касаційної скарги ТОВ "Дружба 2020" на рішення і постанову у цій справі підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, також направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

56. У зв`язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзиву АТ "ОГС "Житомиргаз" на касаційну скаргу ТОВ "Дружба 2020" у тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній постанові і з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

58. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

59. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ "Дружба 2020" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі рішення та постанова відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.

Розподіл судових витрат

60. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба 2020" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 12.01.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 906/105/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил