Ухвала

від 05.07.2024 по справі 549/292/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/292/24

Провадження № 2/549/140/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: державний нотаріус Чорнухинської нотаріальної контори Полтавської області Карбан Лідія Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності спадкового майна померлому та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувсядо суду з позовом доЧорнухинської селищно ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: державний нотаріус Чорнухинської нотаріальної контори Полтавської області Карбан Лідія Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності спадкового майна померлому та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього кодексу.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Стаття 177ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаютьсядокументи, що підтверджуютьсплату судового збору у встановлених порядку і розмірі,або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судовогозборувідповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VIвизначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч.1 ст.43 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношення до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд звертає увагу позивача, що за змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За змістомст. 4 Закону України"Про судовий збір"за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно абзацу 4статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особоюпідприємцем ставка судового збору становить 0,4розмірупрожиткового мінімумуна одну працездатну особу.

Тобто, при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збірв сумі 1211,20 грн та 1 відсоток ціни позову. Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою.

Так, до позовної заяви позивачем додано квитанцію до платіжної інструкції № 0.0.3496192260.1 від 26.02.2024 року про сплату судового збору за подання позову у розмірі 1211,20 грн та квитанція до платіжної інструкції №0.0.3496193417.1 від 26.02.2024 про сплату судового збору за подання позову у розмірі 1661,16 грн.

Згідно програми документообігу Д-3 встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до Чорнухинського районного суду з позовною заявою до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: державний нотаріус Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області Карбан Лідія Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності спадкового майна померлому та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом .

Відповідно до ухвали Чорнухинського районного суду № 549/82/24від 04.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: державний нотаріус Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області Карбан Лідія Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності спадкового майна померлому та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом було повернуто позивачу за його заявою.

Під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, встановлено, що судовий збір сплачений позивачем ОСОБА_1 згідно з платіжною інструкцією 0.0.3496192260.1 від 26.02.2024 року у розмірі 1211,20 грн., та з платіжною інструкцією №0.0.3496193417.1 від 26.02.2024 у розмірі 1661,16 грн, зараховані як судовий збір, сплачений за подання позовної заяви по справі № 549/82/24.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Позивач ОСОБА_1 з заявою про повернення судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 0.0.3496192260.1 від 26.02.2024 року у розмірі 1211,20 грн., та платіжною інструкцією №0.0.3496193417.1 від 26.02.2024 у розмірі 1661,16 грн до суду не звертався.

Судовий збір сплачений за подання позовної заяви в справі № 549/82/24зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу в порядку, установленому законом, не повертався.

Положеннями ч.5ст.6 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Суддя зазначає, що повторно поданий той самий платіжний документ про сплату судового збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Таке законодавче визначення передбачає, що позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Вказане не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі звернення до суду, оскільки заЗаконом № 3674такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Вищезазначене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.

Таким чином, платіжна інструкція № 0.0.3496192260.1 від 26.02.2024 року у розмірі 1211,20 грн., та платіжна інструкція №0.0.3496193417.1 від 26.02.2024 у розмірі 1661,16 грн.не можуть бути використані повторно для підтвердження сплати судового збору при поданні іншого позову.

Отже, платіжна інструкція № 0.0.3496192260.1 від 26.02.2024 року у розмірі 1211,20 грн., та платіжна інструкція №0.0.3496193417.1 від 26.02.2024 у розмірі 1661,16 грн.про сплату судового збору не можуть бути прийняті судом як документ про сплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви.

За таких обставин, позивачу необхідно надати оригінали квитанцій про сплату судового збору, відповідно до ставок встановленихЗаконом України «Про судовий збір».

Окрім того, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ:платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанціяустанови банкупроприйняття платежу готівкою містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжногодорученнята відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо)цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розглядуЦивільних і кримінальнихсправ роз`яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".

При вирішенні питання по відкриття провадження у справі було встановлено, що в матеріалах, долучених до позову наявні копії свідоцтва про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 виданого в м.Ноябрськ Тюменської області 02 серпня 1985 року та свідоцтво про реєстрацію народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого в м.Ноябрськ Тюменської області 17 червня 1986 року, оформлені іноземною (російською) мовою.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

У свою чергу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» роз`яснив, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року, який набрав чинності через два місяці після його опублікування, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

Так, згідно зі ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Отже, у разі, коли позовна заява, заява, клопотання, чи письмові докази подаються до суду іноземною мовою, то до них додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядкуст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Нотаріально посвідченого перекладу на державну мову зазначених вище документів суду не надано. А без нотаріально посвідченого перекладу на державну мову зазначених документів суд не може брати їх до уваги та посилатись на них у своєму рішенні.

Одночасно має бути поданий документ, з якого видно, що у особи, яка здійснила переклад, є такий дозвіл (сертифікат або інший дозвільний документ).

У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слід зазначити, що дотримання вимог ст.ст.175,177 ЦПК Українипри пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строкдля усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимогст.ст.175,177ЦПКУкраїни та зазначених недоліків,з подачею до суду документів, що підтверджуютьсплату судового збору у встановлених порядку і розмірі,або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судовогозборувідповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.177,185,260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чорнухинської селищно ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: державний нотаріус Чорнухинської нотаріальної контори Полтавської області Карбан Лідія Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності спадкового майна померлому та визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали,

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Н.М.Глущенко