Рішення

від 05.07.2024 по справі 753/6137/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6137/24

провадження № 2/753/5110/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 36 619,38 грн, з яких 25 875,25 грн - сума боргу, 8 998,43 грн - збитки від інфляції, 1 745,70 грн - 3% річних, а також судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ "Столичний Комфорт" є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , згідно договору на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та акту приймання передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування. Відповідачі, споживаючи надані позивачем послуги, не виконують своїх обов`язків щодо своєчасної оплати їх вартості, у зв`язку з чим за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 36 619,38 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 25 875,25 грн., збитків від інфляції - 8 998,43 грн та 3 % річних - 1 745,70 грн.

Ухвалою від 10.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, відзив на позовну заяву до суду не подав.

21.05.2024 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій вказала що одразу після того, як довідалася про наявність боргу, здійснила його оплату. До заяви додала довідку ТОВ «Столичний комфорт» про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 25 875,25 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Столичний комфорт» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 на підставі договору на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків, акту приймання передачі та статуту.

Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2022.

Позивач стверджує, що відповідачі постійно користуються житлово-комунальними послугами, але не сплачують за них, у зв`язку з чим у них за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 25 875,25 грн.

У змісті позовної заяви позивач зазначає, що у відповідачів за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 36 619,38 грн, яка складається з: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 25 875,25 грн., збитків від інфляції - 8 998,43 грн та 3 % річних - 1 745,70 грн.

Під час розгляду справи в суді встановлено, що 26.04.2024 співвласниками квартири було здійснено погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 25 875,25 грн.

Відповідно до ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, Закон встановлює презумпцію власника майна нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов`язані із зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей, тощо.

Положеннями ст.ст. 156,162 ЖК України закріплено, що власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан.

Відповідно ч. 1 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки під час розгляду справи в суді встановлено, що на момент винесення рішення у справі відповідачами була погашена заборгованість за житлово-комунальні поснули, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосуються вимоги щодо стягнення з відповідачів збитків від інфляції та 3% річних, то вказана вимога також задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог чинного законодавства вказані суми підлягають до стягнення лише за період з 01.12.2021 по 24.02.2022. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі набули у власність квартиру АДРЕСА_1 лише у серпні 2022 року, тобто у період, коли нарахування збитків від інфляції та 3% річних заборонено нормами ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 05.07.2024.