Ухвала

від 04.07.2024 по справі 991/5502/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/5502/24

Провадження №11-сс/991/479/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

підозрюваного (в режимі відеоконференцзв`язку

з ДУ Київський слідчий ізолятор) ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2024 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2024 року:

- частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023;

- застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання.

- визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень;

- покладено, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 , строком на два місяці процесуальні обов`язки;

- відмовлено у іншій частині клопотання.

Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

04 липня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від захисника ОСОБА_6 надійшли доповнення до його апеляційної скарги.

Апеляційна скарга з доповненнями до неї обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а тому її слід скасувати виходячи з наступного:

-результати висновку експерта СБУ від 08.01.2024 № 149/7 не можуть бути покладені в основу обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , оскільки його результати є необ`єктивними внаслідок: 1) неправильно поставлених детективом питань експерту щодо виду оцінку та мети оцінки; 2) надання детективом експерту невірних вихідних даних щодо характеристики об`єкта оцінки; 3) ненадання детективом експерту на його запит всіх необхідних документів, які були необхідні для проведення експертизи;

-ні в ч. 8 ст. 128 ЗК України, ні в інших нормативно-правових актах не зазначено, що викуп земельної ділянки комунальної форми власності власником нерухомого майна, яке розташоване на такій ділянці, відбувається саме за ринковою вартістю;

-детектив невірно визначив характеристику земельної ділянки, щодо якої ним було призначено експертизу;

-детектив безпідставно надав експерту вихідні данні про те, що досліджувана земельна ділянка відноситься до категорії «землі житлової та громадської забудови» (найдорожчої категорії). ТОВ «Біном Груп» робило оцінку земельної ділянки з цільовим призначенням 03:15 «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» і даний вид цільового призначення відноситься до розділу 03 «землі громадської забудови»;

-детектив НАБУ, уточнивши поставлені експерту питання згідно його постанови від 20.11.2023, що земельну ділянку під стадіоном слід оцінити та визначити її ринкову вартість з урахування того, що земельна ділянка відноситься до категорії земель «житлової та громадської забудови», одночасно мав уточнити та зазначити в постанові саме вид цільового призначення земельної ділянки в рамках вказаної секції В класифікатору. На вартість земельної ділянки впливає саме вид цільового використання земельної ділянки, оскільки земельні ділянки в межах однієї категорії, але різні по цільовому призначенню, мають зовсім різну ціну;

-у ст. 128 ЗК України лише унормовано, що купівля земельної ділянки здійснюється на підставі експертної грошової оцінки земельної ділянки, але в законі не вказано, що експертна грошова оцінка має визначити саме ринкову вартість;

-експерт у своєму висновку зазначив, що результати його експертного висновку щодо визначення ринкової вартості земельної ділянки не можуть бути застосовані для визначення вартості земельної ділянки під час її викупу власником земельних поліпшень, в даному випадку ТОВ «Універсал-М»;

-щоб визначити «ринкову вартість», тобто виконати поставлене перед ним детективом завдання, експерт виходив з умовного припущення, що власник земельних поліпшень, тобто ТОВ «Універсал-М», готово сплатити за земельну ділянку суму грошей, що відповідає її ринковій вартості як умовно вільної безвідносно до раніше сплаченої вартості права користування земельною ділянкою, яка увійшла у вартість об`єкта нерухомого майна при його викупі разом із вартістю земельних поліпшень;

-відповідно до свідоцтва № 1146, виданого рішенням ЕКК СБУ від 15.11.2023, судовий експерт ІСТЕ СБУ ОСОБА_9 має право на проведення експертиз виключно і тільки з оцінки земельних ділянок. Однак, у своєму висновку експерт вдався до оцінки також інших об`єктів нерухомості (квартир), будівельних матеріалів, вартості інженерних мереж, собівартості будівництва тощо, що також ставить під сумнів результати його висновків;

-в повідомленні про підозру зазначено, що ОСОБА_5 організував вчинення ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Між тим, сторона обвинувачення не надала жодного доказу про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 взагалі між собою обговорювали питання викупу ТОВ «Універсал-М» земельної ділянки;

-необгрунтованим є висновок слідчого судді про те, що існують визначені слідчим суддею ризики: переховування від слідства та суду; впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

-визначаючи розмір застави в сумі 30 млн. грн., слідчий суддя виходив не лише з майнового стану самого ОСОБА_5 , а також і з майнового стану його повнолітніх дітей, які проживають окремо та мають власні сім`ї.

У судове засідання з`явилися підозрюваний (в режимі відеоконференцзв`язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор») ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_7 сторони не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання детектива НАБУ слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановив, що застосування такого запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження.

Згідно матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, частинами 2, 4 ст. 3684 КК України.

В межах цього кримінального провадження розслідуються факти завдання шкоди Мукачівській територіальній громаді на суму 74 954 300 грн, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_10 , за попередньою змовою з фактичним контролером ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_5 , начальником відділу земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради ОСОБА_11 , та за пособництва оцінювачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , зловживаючи своїм службовим становищем Мукачівського міського голови, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Універсал-М» у вигляді різниці міх реальною ринковою вартістю земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 та ціною її продажу, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що полягало в організації продажу цієї земельної ділянки за заниженою вартістю на користь ТОВ «Універсал-М». Унаслідок таких протиправних дій Мукачівській територіальній громаді спричинено тяжкі наслідки у сумі 74 954 300 грн.

25 червня 2023 року о 06 год 45 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КК України та в цей же день прокурором САП ОСОБА_7 , вручено ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).

На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування

Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:

-протокол огляду відкритих ресурсів від 11.09.2023, яким оглянуто сайт Мукачівської міської ради та Регламент Мукачівської міської ради від 03.12.2020 (т. 2 а.п. 1-33);

-постанова Мукачівської міської виборчої комісії Закарпатської області від 02.11.2015 № 142, якою ОСОБА_10 зареєстровано Мукачівським міським головою (т. 2 а.п. 29);

-постанова Мукачівської міської виборчої комісії Закарпатської області від 04.11.2020 № 77, якої ОСОБА_10 визнано переобраним Мукачівським міським головою (т. 2 а.п. 29 зворт. стор.);

-розпорядження № 209 від 15.09.2022 Мукачівського міського голови, згідно з яким ОСОБА_11 призначено на посаду начальника відділу комунальної власності та земельних відносин (т 2 а.п. 30);

-посадова інструкція начальника відділу комунальної власності та земельних відносин від 26.08.2022, відповідно до якої ОСОБА_11 є службовою особою (т. 2 а.п. 31-33);

-протокол від 16.11.2023 огляду мобільного телефону Iphone 11 PRO серійний номер - НОМЕР_1 , IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 . Цей протокол містить спілкування в месенджерах між ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо намірів будівництва житлової нерухомості на земельній ділянці та листування із ОСОБА_17 , в ході якого він керував голосуванням на сесії міської ради (т. 2 а.п. 34-59);

-заява від 15.02.2023 до Мукачівської міської ради, відповідно до якої директор ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_18 звертається із наміром викупити земельну ділянку та просить надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та укладання договору про сплату авансового внеску (т. 2 а.п. 60);

-рішення Мукачівської міської ради від 04.07.2023 № 1077/36-23 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Універсал-М» (т. 2 а.п. 62);

-протокол (рішення) №1/30-11/12 засновників ТОВ «Універсал-М» згідно якого затверджено відступлення частки ОСОБА_5 на користь його дружини ОСОБА_19 (т. 2 а.п. 63);

-договір №1 від 29.11.2012 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, згідно якого ОСОБА_5 продав частку в статутному капіталі на користь його дружини ОСОБА_19 (т. 2 а.п. 64);

-протокол зборів засновників ТОВ «Універсал-М» від 10.07.2023 № 3, де учасники товариства ОСОБА_19 , ОСОБА_15 та ОСОБА_20 вирішили: викупити земельну ділянку та надати повноваження директору товариства ОСОБА_18 на підписання від імені товариства договору про сплату авансового внеску (т. 2 а.п. 65);

-статут ТОВ «Універсал-М», згідно п. 6.4.7 якого до виключної компетенції загальних збрів засновників товариства належить прийняття рішення про придбання, розпорядження та відчуження товариством нерухомого майна (т. 2 а.п. 66-72);

-договір про сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни викупу земельної ділянки від 17.07.2023, відповідно до якого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 28 278 274,25 грн (т. 2 а.п. 73 - 74);

-рішенні Мукачівської міської ради № 1214/36-23 «Про уповноваження ОСОБА_11 на вчинення дій від імені юридичної особи Мукачівська міська рада» (т. 2 а.п. 76);

-протокол від 26.09.2023 огляду платформи «Прозоро», що містить відомості про проведення відкритої закупівлі та перемоги ТОВ «Біном Груп» (т. 2 а.п. 77-87);

-протокол від 13.05.2024 додаткового огляду платформи «Прозоро», що містить відомості про обізнаність службових осіб Мукачівської міської ради про те, що рецензент ОСОБА_13 є засновником ТОВ «Біном Груп», тобто не є незаінтересованою особою (т. 2 а.п. 88-101);

-рішення уповноваженої особи Управління міського господарства Мукачівської міської ради від 31.07.2023 яким визначено переможцем ТОВ «Біном Груп» (т. 2 а.п. 102);

-протокол обшуку від 10.10.2023 за місцем знаходженням ТОВ «Біном Груп», згідно якого зафіксовано, що оцінювачі ТОВ «Біном Груп» та рецензент ОСОБА_13 знаходяться в одному кабінеті (т. 2 а.п. 103-106);

-протокол від 21.11.2023 огляду мобільного телефону Redmi Note 9 Pro, модель НОМЕР_23, IMEI-1 НОМЕР_4 , IMEI-2 НОМЕР_5 , вилученого за адресою проживання ОСОБА_12 . Цим протоколом зафіксовано факт спілкування в месенджерах між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , зокрема щодо ймовірного отримання неправомірної вигоди (т. 2 а.п. 107-109);

-протокол від 01.11.2023 огляду образу мобільного телефону Apple iPhone 12 Pro Max A2342, серійний номер: НОМЕР_6 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , вилученого під час обшуку за адресою проживання ОСОБА_11 . Цим протоколом зафіксовано факт спілкування в месенджерах між ОСОБА_11 та ОСОБА_21 щодо направлення рахунку на оплату (т. 2 а.п. 110-111);

-протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 25.04.2024, відповідно до якого свідок надав показання, що він на прохання ОСОБА_11 перерахував 16 000 грн на рахунок ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 113-115);

-протокол огляду руху коштів від 01.02.2024, яким підтверджено факт надходження 16 000 грн на рахунок ОСОБА_13 від ОСОБА_21 (т. 2 а.п. 116-122);

-протокол від 31.01.2024 огляду поштових скриньок, яким підтверджено факт надсилання ОСОБА_22 електронних листів на скриньки ТОВ «Біном Груп» ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх пересилання на електронну пошту ОСОБА_14 НОМЕР_9 (т. 2 а.п. 123-126);

-протокол від 25.12.2023 огляду картки пам`яті ADATA 128Gb, на якій знаходиться образ мобільного телефону Samsung GSM_SM-A725F_DS Galaxy A72, що належить ОСОБА_13 . Цим протоколом зафіксовано факти надання вказівок оцінювачам проведення оцінок із заздалегідь визначеними результатами (т. 2 а.п. 133-146);

-звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,0206 га кадастровий номер 2110400000:01:001:0482, код КВЦПЗ 3:03:15, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 », який визначено вартість земельної ділянки у розмірі 7 285 500 грн (т. 2 а.п. 147-189);

-протокол від 21.02.2024 огляду образу «SSD_KINGSTON_50026B72630CD677_ 120GB.e01» (магнітний накопичувач інформації Kingston 120GB SHFS37A/120G/730/9904447 - 724.F00G, НОМЕР_10 , вилучений під час обшуку за адресою розташування ТОВ « АДРЕСА_2 ). Цим протоколом зафіксовано факти наявності в оцінювача ОСОБА_14 релевантних об`єктів порівняння із земельною ділянкою 2110400000:01:001:0482 (т. 2 а.п. 190-201);

-протокол від 12-16.10.2023 огляду мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max A2893, серійний номер: НОМЕР_11 , IMEI 1: НОМЕР_12 , IMEI 2: НОМЕР_13 , Apple iPhone 12 A2403, серійний номер: НОМЕР_14 , IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 , Apple iPhone 11 A2221, серійний номер: НОМЕР_17 , IMEI 1: НОМЕР_18 , IMEI 2: НОМЕР_19 , які було вилучено під час проведення обшуку 10.10.2023 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду зафіксовано листування та періодичні дзвінки між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 213-223);

-висновок експерта №6/1-7/1 від 29.01.2024, згідно з яким Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки 2110400000:01:001:0482 підписано ОСОБА_14 (т. 2 а.п. 224-227);

-протокол від 21.02.2024 огляду образів «GOODRAM_IRP-SSDPR-S25B-240_GSA031108.e01», «TOSHIBA HDWD110_68C6MV4MS3XD.e01», скопійованих під час обшуку Мукачівської міської ради (робоче місце ОСОБА_11 ). Під час огляду зафіксовано факт виготовлення 11.08.2023 ОСОБА_11 проєкту рішення Мукачівської міської ради до фактичного отримання ним Звіту про оцінку земельної ділянки (т. 2 а.п. 228-231);

-протокол від 01.12.2023 огляду оптичного диску, вилученого у ТОВ «Нова пошта». Під час огляду зафіксовано факт отримання ОСОБА_11 звітів про оцінку та Рецензії на неї лише 21.08.2023 (т. 2 а.п. 232-234);

-протокол від 23.10.2023 огляду мобільного телефону Iphone 12 PRO MAX, s/n: НОМЕР_20 , IMEI-1: НОМЕР_21 , IMEI-2: НОМЕР_22 , вилученого в процесі обшуку за місцем проживання ОСОБА_23 . Під час огляду зафіксовано факт отримання 15.08.2023 від ОСОБА_10 вказівки готувати проект рішення з питанням про розстрочення платежів на користь ТОВ «Універсал-М» (т. 2 а.п. 235-242);

-протокол від 22.11.20223 огляду образу мобільного телефону Iphone 12 PRO MAX, s/n: НОМЕР_20 , IMEI-1: НОМЕР_21 , IMEI-2: НОМЕР_22 , вилученого в процесі обшуку за місцем проживання ОСОБА_23 . Під час огляду зафіксовано листування між ОСОБА_23 , ОСОБА_10 та ОСОБА_24 з приводу надання ТОВ «Універсал-М» розтермінування оплати за земельну ділянку № 2110400000:01:001:0482 (т. 2 а.п. 243-244);

-протокол обшуку в приміщенні Мукачівської міської ради від 25.04.2024, яким зафіксовано відсутність заяв від ТОВ «Універсал-М» з питань розтермінування оплати за земельну ділянку № 2110400000:01:001:0482 (т. 2 а.п. 245-249);

-протокол від 21.12.2023 огляду матеріалів кримінального провадження. Під час огляду зафіксовано, що звіти, які були виготовлені ТОВ «Біном Груп» перед звітом про оцінку земельної ділянки (18.04.2023-22.05.2023) із кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 ( АДРЕСА_1 ) містили ціну за кв.м близько 300 грн (т. 3 а.п. 1-31);

-протокол №24 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин. Згідно з ним питання щодо продажу земельної ділянки № 2110400000:01:001:0482 було розглянуто лише 17.08.2023, тобто в день голосування на сесії міської ради. Крім того, зафіксовано умисне неповідомлення ОСОБА_11 відомих йому недоліків членам засідання вказаної комісії (т. 3 а.п. 4-9);

-розпорядження № 362/35-23 від 17.08.2023 Мукачівського міського голови про скликання позачергової сесії Мукачівської міської ради. Згідно з вказаним розпорядженням в майбутній порядок денний включено питання № 58 щодо продажу ТОВ «Універсал-М» земельної ділянки № 2110400000:01:001:0482 до його схвалення на засіданні постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин (т. 3 а.п. 10-12);

-протокол № 37 засідання 37-ї позачергової сесії Мукачівської міської ради від 17.08.2023, який не містить відомостей про голосування за прийняття в цілому пунктів 22-61 порядку денного та про не набрання необхідної кількості голосів (т. 3 а.п. 13-31);

-протокол від 09.05.2024 огляду матеріалів кримінального провадження, зокрема системи «ВІЧЕ», скопійованої під час проведення обшуку в приміщенні Мукачівської міської ради. Під час огляду встановлено, що фактичне голосування за пакет рішень, в тому числі п. 58 щодо продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 для ТОВ «Універсал-М» двічі о 13:31 та 13:33 17.08.2023 ставилося ОСОБА_10 на голосування та двічі не набирало необхідної кількості голосів (19 та 11 відповідно), а отже в розумінні п. 6 ст. 3.2.1 Регламенту вважалося не прийнятим (т. 3 а.п. 32-40);

-протокол від 16-18.10.2023 огляду мобільного телефону Iphone 11 PRO серійний номер - НОМЕР_1 , IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 , вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_19 . Цим протоколом зафіксовано постійний контакт (дзвінки, листування, організація особистих зустрічей) між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 . Крім того, в ході огляду виявлено листування між ОСОБА_5 та ОСОБА_25 (батько міського голови) щодо організації зустрічі іж ОСОБА_10 та ОСОБА_5 в період між засіданнями сесії міської ради (17-22.08.2023) (т. 3 а.п. 41-93);

-протокол від 22.04.2024 огляду відомостей, що містяться на оптичних дисках, отриманих в ході тимчасового доступу на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду № 991/10028/23 від 20.11.2023 № 991/10029/23 від 20.11.2023 та № 991/10030/23 від 20.11.2023 та звіти з образів мобільних терміналів в застосунку Cellebrite Reader 7.64.0.38. Цим протоколом зафіксовано особисту зустріч 20.08.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в смт Чинадійово (т. 3 а.п. 94-105);

-протокол від 30.04.2024 огляду відомостей, які знаходяться в папці з іменем «Обшук_Мукачево_25.04.2024\АСД ДОК ПРОФ», що знаходиться на жорсткому магнітному диску Seagate Expansion HDD ємністю 6TB з серійним номером «NAC6PKMF». Цим протоколом зафіксовано зміну проєкту рішення Мукачівської міської ради (включення питання щодо розтермінування) після телефонного дзвінка між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та відповідної вказівки ОСОБА_10 15.08.2023 готувати саме такий проєкт рішення (т. 3 а.п. 106-133);

-протокол № 37 засідання 37-ї позачергової сесії Мукачівської міської ради від 22.08.2023, згідно з яким прийнято п. 58 порядку денного та ухвалено рішення продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку №2110400000:01:001:0482 (т. 3 а.п. 117-124);

-рішення № 1276 від 22.08.2023 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Універсал-М», згідно з яким визначено вартість земельної ділянки в сумі 9 645 700 грн без ПДВ та вирішено продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку з розстроченням платежу на 6 місяців (т. 3 а.п. 125);

-договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу від 01.09.2023 між Мукачівської міською радою в особі ОСОБА_11 та ТОВ «Універсал-М» в особі директора ОСОБА_18 (т. 3 а.п. 126-129);

-висновок експерта № 149/7 від 08.01.2024 за результатами проведення земельно-оціночної експертизи. Відповідно до висновку експерта ринкова вартість земельної ділянки № 2110400000:01:001:0482 станом на 01.09.2023 становила 84 600 000 грн (т. 3 а.п. 134-173);

-протокол від 07.03.2024 огляду оптичного диску DVD-R № 04/6365нт від 06.11.2023, що є додатком до протоколу проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_18 № 19/11985нт від 15.11.2023. Оглядом зафіксовано телефонні дзвінки ОСОБА_17 за дорученням та в інтересах ОСОБА_5 , надання відповідних вказівок директору ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_18 щодо підготовки відповідної заяви, щодо розробки детального плану території по АДРЕСА_1 , з метою розміщення на цій території (земельній ділянці) житлово-комерційного комплексу та з метою зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки під будівництво житлово-комерційного комплексу (т. 3 а.п. 174-176);

-заява (лист-зобов`язання) № 107 від 26.09.2023 ОСОБА_18 , відповідно до якої ТОВ «Універсал-М» взяло на себе зобов`язання щодо повного фінансування робіт з розробки детального плану території по АДРЕСА_1 , з метою розміщення на вказаній території (земельній ділянці) житлово-комерційного комплексу та з метою зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки під будівництво житлово-комерційного комплексу (т. 3 а.п. 175);

-протокол від 07.03.2024 огляду оптичного диску DVD-R №04/6372 нт від 06.11.2023, що є додатком до протоколу проведення НСРД щодо ОСОБА_5 № 19/2301нт від 27.11.2023. Оглядом зафіксовано телефоккнні дзвінки ОСОБА_5 та надання вказівок засновнику ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_15 , директору товариства ОСОБА_18 . Тобто, підтверджено керівну роль ОСОБА_5 в діяльності ТОВ «Універсал-М» (т. 3 а.п. 176-179).

А тому, доводи захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаного кримінального правопорушення та можливої причетності до його вчинення ОСОБА_5 є безпідставними та спростовуються вищезазначеними доказами.

Наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому колегія суддів бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження.

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах провадження доказів на підтвердження всіх елементів складу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи захисту щодо неналежності певних окремо взятих документів, так як вони не підтверджують викладених у повідомленні про підозру обставин, слід зазначити, що саме сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Доказування досить часто ґрунтується не на одному чи кількох доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій підозрюваного; спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння; обстановку, у якій діяла відповідна особа; поведінку, що передувала події та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Безпідставними є й доводи щодо недопустимості окремих доданих доказів. Визнання слідчим суддею недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про необ`єктивність, недостовірність та недопустимість висновку експерта СБУ від 08.01.2024 № 149/7 є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доданих детективом НАБУ до поданого клопотання доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Вирішуючи питання наявності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що такі доводи є обґрунтованими в частині наявності ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ посилається на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому, ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжким злочином.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Зокрема, колегія суддів враховує, що:

-у ОСОБА_5 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а сам він протягом 2021-2024 років 27 разів покидав територію України, в тому числі і 6 разів після запровадження на території України правового режиму воєнного стану;

-у підозрюваного ОСОБА_5 та членів його родини наявні достатні фінансово-майнові ресурси, що свідчить про наявність можливості довгий період переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Зважаючи на вище наведене, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді щодо необхідності обмежити підозрюваного ОСОБА_5 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи існування зазначеного ризику, детектив у клопотанні покликався на те, що під час огляду мобільного телефону ОСОБА_17 (довірена особа ОСОБА_5 ) установлено, що їй було відомо про звернення сторони обвинувачення із клопотанням про проведення обшуків у кримінальному провадженні № 52023000000000459. Зокрема, установлено, що із використанням логіну та пароля працівника Центрального апарату ДБР та старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області переглядались ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у задоволенні клопотання детектива про проведення обшуку в приміщеннях Мукачівської міської ради та за місцем проживання ОСОБА_17 .

Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що існують розумні підстави стверджувати, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на наведені детективом обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, яке є тяжким та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується із правильністю висновку слідчого судді щодо неможливості застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування, в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Інші підстави для відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ, зазначені стороною захисту у поданій до суду апеляційній скарзі, також не спростовують висновків слідчого судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, предмет кримінального правопорушення та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми неправомірної вигоди.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25 квітня 2000 року (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу, ні в подальшому встановлена застава у 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчим суддею враховано характер кримінального правопорушення, особу підозрюваного, відомості про його майновий стан.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що застава у розмірі 30 000 000 грн. є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд також враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним, вмотивованим і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3