КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ 33/824/672/2024 Постанова винесена суддею Ікорською Є.С.
Категорія: ч. 1 ст. 483 МКУ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисників Іщенка Д.Ю. та Пікалова В.С., представників митниці Гереги К.М. і Холодкової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Пікалова В.С. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бахмач Чернігівської області, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні сина, 2012 р.н., працюючої директором ТОВ «ДЖАВААГРО», проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и л а:
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 10 511 грн. 86 коп.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Згідно з постановою суду, 23.02.2023 року через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділи митного оформлення № 3 - 6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці, з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ДЖАВААГРО» (Україна, 78103, Івано-Франківська обл., м. Городенка, вул. Височана, буд 2, код ЄДРПОУ 44095662) був переміщений товар «бутан-пропан автомобільний зріджений газ (A Klase)», загальною вагою 18 900 кг, 35,526 тис.л при 15 градусів Цельсія, вартістю 9 450,00 Євро.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:
- сертифіката (паспорт) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434;
- рахунка-фактури від 22.02.2023 року № RVA0063925;
- міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 22.02.2023 року № RVA0063925.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає литовське підприємство «UAB «NAFTOS DUJOS» (Algirdo g. 42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania), одержувачем та покупцем є ТОВ «ДЖАВААГРО». Зазначений товар 23.02.2023 року агентом з митного оформлення ОСОБА_3 митного брокера ФОП « ОСОБА_4 », відповідно до договору-доручення про надання послуг по декларуванню товарів від 01.06.2022 року № 40/22, був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 23.02.2023 року № 23UA903050008603U8.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «бутан-пропан автомобільний зріджений газ (A Klase)» походженням з Європейського Союзу. Відповідно до відомостей, зазначених у сертифікаті (паспорті) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+А1:2022.
01.03.2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених у російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva».
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434, на адреси представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та безпосередньо до Public Company «Orlen Lietuva» направлено відповідний запит (лист від 21.03.2023 року № 7.6-1/7.6-20.3/13/928).
Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні інформації (листи від 20.04.2023 року № 63 та від 28.04.2023 № 64), сертифікат якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на кількість товару 18 360 кг.
Однак з наданням сертифікату (паспорту) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434 фактичне ввезення товару відбулося на загальну кількість 18 900 кг.
Відповідно до пункту 5.2 «Відповідальність сторін» договору про надання послуг по декларуванню товарів від 01.06.2022 № 40/22, замовник ТОВ «ДЖАВААГРО» в особі директора ОСОБА_1 несе юридичну відповідальність згідно з Митним кодексом України та іншими законодавчими актами України за достовірність, точність, правдивість даних про товари та іншої інформації, яка міститься в документах, що надаються виконавцю ФОП ОСОБА_4 для митного оформлення товарів.
Відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ДЖАВААГРО» є ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Тобто директором ТОВ «ДЖАВААГРО» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бутан-пропан автомобільний зріджений газ (A Klase)», загальною вагою 540 кг, 1015,03 л при 15 градусів Цельсія, вартістю 270,00 Євро або 10 511,86 грн. (станом на 23.02.2023 року курс 1 Євро = 38,9328 грн), з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Таким чином, суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
В апеляційній скарзі захисник Пікалов В.С., вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм процесуального права, просить її скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел, а отже і склад правопорушення, що виключає притягнення її до відповідальності.
При ввезенні газу на територію України митним органам були надані документи, які ТОВ «ДЖАВААГРО» отримало від постачальника UAB NAFTOS DUJOS, а саме інвойс, СМR накладну, паспорт якості на газ, вантажну митну декларацію з Литовської митниці.
В свою чергу паспорт якості від 12.11.2022 року № 161189_4806434, виданий литовським підприємством «Orlen Lietuva», в якому чітко зазначено, що він стосується партії газу вагою 18 900 кг, у ньому наявні ПІБ і підпис уповноваженої особи та печатка UAB NAFTOS DUJOS.
Постачальник UAB NAFTOS DUJOS надав водію завантаженого тягача для ТОВ «ДЖАВААГРО» товаросупровідні документи. Отримати ніякі інші документи у ТОВ «ДЖАВААГРО» не було можливості, інших документів постачальник не надавав. Ні ТОВ «ДЖАВААГРО», ні його керівник ОСОБА_1 не можуть нести відповідальність за дії та вчинки третіх осіб, яких вони не контролюють і щодо яких їм не відомо ніякої інформації, яка б свідчила, що вони діяли не сумлінно.
Про вагу газу вказано як в інвойсі, так і в паспорті якості. Цей газ нікуди не приховувався, він відкрито завозився і декларувався.
У ТОВ «ДЖАВААГРО» була можливість лише повірити наданим документам і використовувати їх при розмитненні товару. Перевірити їх, порівняти із товаром в середині цистерн або вимагати інші документи не було ні можливості, ні правових підстав. У ТОВ «ДЖАВААГРО» не було сумнівів щодо коректності відомостей, зазначених у вказаному паспорті якості.
Тобто ТОВ «ДЖАВААГРО» жодних документів на товар не підробляло, не вносило до них жодних відомостей і нічого не приховувало. Підприємство подало митному органу в Україні ті самі документи, які отримало від іноземного постачальника, по яким цей газ було замитнено в країні завантаження. Причому вимагати від нього інших документів не мало права і для цього не було потреби, оскільки в ТОВ «ДЖАВААГРО» не було сумнівів в тому, що може бути якась невідповідність в документах.
Очевидно, що газ в цистерні в кількості 18 360 кг з документами такий самий як і газ 540 кг, який начебто без документів. Так як газ під тиском і весь перемішався, то він увесь однорідний. Тобто в Україну було ввезено газ вагою 18 900 кг, весь цей газ задекларовано і за весь газ сплачено ПДВ, акциз і інші митні платежі.
Отже, відсутні жодні підстави для висновків про ввезення товару з ознаками приховування, оскільки ТОВ «ДЖАВААГРО» сумлінно задекларувало всі 18 900 кг газу і сплатило всі платежі, що чітко видно із ВМД (а/с 18). І очевидно, що через специфіку товару, весь газ який був у цистерні, був саме таким, як вказано в наданому паспорті якості.
Таким чином, оскільки ТОВ «ДЖАВААГРО» подало митниці виключно ті самі документи, які отримало від постачальника UAB NAFTOS DUJOS, не вносячи до них жодних змін, то відсутні умисні дії чи бездіяльність, які б свідчили про те, що керівник ТОВ «ДЖАВААГРО», щось приховував від митниці чи надавав недостовірні документи.
Всі документи були і є достовірними і все, що надає митниця, жодним чином ні на що не впливає. Всі необхідні кошти в бюджет сплачені, що саме директор порушила не зазначено, які негативні наслідки настали митниця не вказує. В чому саме полягає об`єктивна сторона правопорушення не зрозуміло, адже весь товар було задекларовано, за нього сплачено всі платежі.
У ТОВ «ДЖАВААГРО» у лютому 2023 року були відсутні правові підстави вимагати у постачальника документи про походження газу і надавати їх митниці, оскільки паспорт якості є законним і дійсним, у ньому зазначено, що він стосується газу вагою 18 900 кг.
Крім того, станом на лютий 2023 року всі постачальники скрапленого газу були зобов`язані надавати українській митниці виключно інвойс від продавця і документи про якість товару від заводу виробника, або незалежної лабораторії.
Саме так ТОВ «ДЖАВАГРО» і робило. Митниці був поданий інвойс і паспорт якості, в якому зазначена та сама вага, що і в інвойсі і характеристики газу. Станом на лютий 2023 року цього було достатньо. Ніяких інших документів постачальники не надавали, а українські митні органи не мали права вимагати.
Однак, з 17.09.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації з європейськими та північноатлантичними стандартами процедур декларування військової техніки та інших товарів» від 23.08.2023 року № 3345-ІХ, згідно якого лише з 17.09.2023 року покупці товарів повинні отримувати документи про весь маршрут товару від виробника до кінцевого покупця, і навіть ця норма не зобов`язує покупця перевіряти у виробника документи, що надані постачальником.
Тобто, до 17.09.2023 року ТОВ «ДЖАВААГРО» взагалі не повинно було надавати митним органам документи про весь ланцюг постачання товару, а лише після цієї дати вже додатково потрібно надати копії документів про весь ланцюг постачання.
Однак, якщо постачальник надасть покупцю сфальсифіковані документи про якийсь із етапів постачання, то в української компанії все одно не існує можливості перевірити ці документи і переконатися в їх достовірності, а це виключає вину, тим більше в формі умислу.
Все вищенаведене свідчить, що ТОВ «ДЖАВААГРО» надала митниці ті ж документи, які підприємство отримало від постачальника, тобто у ОСОБА_1 відсутня вина, як обов`язкова ознака суб`єктивної сторони правопорушення, а тому відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 була кінцевим покупцем товару, усі товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат якості, виготовлялися на території Європейського Союзу. Директор ТОВ «ДЖАВААГРО» ОСОБА_1 , перебуваючи на території України та будучи кінцевим отримувачем товару, не могла вчиняти будь-які дії щодо отримання сертифікатів якості від виробника товару для переміщення товару з Європейського Союзу до України.
Таким чином, протокол про порушення митних правил не доводить в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Крім того, зазначає, що оскаржувана постанова ґрунтується на неналежних і недопустимих доказах.
Одним із таких доказів є лист від 28.04.2023 року № 64 з додатком, оскільки він лише частково перекладений на українську мову та не містить підпису перекладача, а додаток до нього не перекладений взагалі. Такий документ не може братися судом до уваги, так як зміст його достеменно не відомий. Крім того, додаток до цього листа не є повним, він не підписаний та не містить дати його складання.
Також в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_5 на складання протоколу про порушення митних правил.
Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наведений перелік працівників, які мають повноваження підписувати документи та представляти інтереси Державної митної служби України в суді без окремого доручення. ОСОБА_5 в цьому переліку відсутній.
Водночас, справу про порушення митних правил від 05.10.2023 року направлено до Подільського районного суду міста Києва листом від 18.10.2023 року за підписом ОСОБА_6 , яка також відсутня в переліку осіб, які мають повноваження представляти інтереси Державної митної служби України в суді без окремого доручення.
Оскільки в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про наявність у ОСОБА_5 повноважень на складання протоколу про порушення митних правил та представництво інтересів в суді, апелянт вважає, що протокол від 05.10.2023 року та засвідчені ним документи не можуть бути взяті до уваги під час розгляду справи.
З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та її захисників Іщенка Д.Ю. і Пікалова В.С. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення представників митниці Гереги К.М. та Холодкової О.С. проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 483 МК Українивідповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що можливо містять ознаки підробки.
Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що 23.02.2023 року з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ДЖАВААГРО» був переміщений товар «бутан-пропан автомобільний зріджений газ (A Klase)», загальною вагою 18 900 кг.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі сертифікату (паспорт) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434, рахунку-фактури від 22.02.2023 року № RVA0063925, міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 22.02.2023 року № RVA0063925.
Відповідно до відомостей, зазначених у сертифікаті (паспорті) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+А1:2022.
Листом Державної митної служби України від 01.03.2023 року № 20/20-01-01/7.6/211 проінформовано Енергетичну митницю щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в РФ, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva».
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434, на адреси Public Company «Orlen Lietuva» та її представництва в Україні були направлені відповідні запити, а саме листом від 21.03.2023 року № 7.6-1/76-20.3/13/928.
Відповідно до отриманих на запит від представництва Public Company «Orlen Lietuva» в України листів від 20.04.2023 року № 63 та від 28.04.2023 № 64, сертифікат якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на кількість товару 18 360 кг.
Однак, 23.02.2023 року з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ДЖАВААГРО» з наданням сертифікату (паспорту) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434 фактично ввезено товар загальною вагою 18 900 кг.
Таким чином, кількісні та якісні характеристики товару зрідженого газу на вагу 540 кг не підтверджено, що впливає на код товару згідно з УКТЗЕД, а отже, директором ТОВ «ДЖАВААГРО» ОСОБА_1 , як імпортером цього товару, вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бутан-пропан автомобільний зріджений газ (A Klase)» загальною вагою 540 кг з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Всупереч тверджень апелянта, судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані вимоги закону, що регулюють порядок розгляду таких справ, а висновок суду про доведеність її винуватості у порушені митних правил, передбачених ст. 483 МК України, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в: протоколі про порушення митних правил № 0284/90300/23, який складено з дотриманням вимог ст. 494 МК України та уповноваженою на те особою; сертифікаті (паспорті) якості від 21.11.2022 року №161189_4806434, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+А1:2022; рахунку-фактурі від 22.02.2023 року № RVA0063925; CMR від 22.02.2023 року № 0063925; зовнішньоекономічному контракті від 25.01.2023 року №15/23; договорі про надання послуг декларування товарів від 01.06.2022 року № 40/22; листі Державної митної служби України від 01.03.2023 року № 20/20-01-01/7.6/211, яким проінформовано Енергетичну митницю щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в РФ, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva»; листі Енергетичної митниці від 21.03.2023 року № 7.6-1/76-20.3/13/928 яким направлено Public Company «Orlen Lietuva», її представництву в Україні запити щодо дійсності сертифікату якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434; листах представництва Public Company «Orlen Lietuva» в Україні від 20.04.2023 року № 63 та від 28.04.2023 № 64 та витягу з відомостями щодо сертифікату якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434, згідно яких сертифікат якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на кількість товару 18 360 кг.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується витягом з бази даних АІС «Податковий блок», листом ТОВ «ДЖАВААГРО» від 05.10.2023 року, листом ФОП « ОСОБА_4 », експортною декларацією від 22.02.2023 року та ЕА №UA903050/2023/008603 від 24.02.2023 року.
Зазначені докази є належними і допустимими, оскільки отримані у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксовані у належній процесуальній формі та узгоджуються між собою і в своїй сукупності вказують на наявність в діях директора ТОВ «ДЖАВАГРО» ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст. 483 МК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги про недопустимість як доказу листа представництва «Orlen Lietuva» в Україні від 28.04.2023 року № 64, то слід зазначити наступне.
Листом від 01.03.2023 року № 20/20-01-01/7.6/211 Державна митна служба України проінформувала Енергетичну митницю щодо використання суб`єктами ЗЕД підроблених сертифікатів якості Public Company «Orlen Lietuva».
З метою перевірки цієї інформації Енергетичною митницею до Public Company «Orlen Lietuva» та і її представництві в Україні були направлені відповідні запити. При цьому, вказаний запит стосувався не лише дійсності сертифіката якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434.
Листом від 28.04.2023 року Енергетичною митницею отримано інформацію щодо всіх запитуваних сертифікатів якості. Всі вони були перелічені у додатку до листа, в тому числі і сертифікат якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434. Тому в матеріалах справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 наявний витяг з додатку до листа в тій частині, що стосувалася сертифіката якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434. Сам лист представництва «Orlen Lietuva» в Україні від 28.04.2023 року № 64 містить належний переклад та не викликає жодних сумнівів щодо достовірності та правдивості викладеної у ньому інформації.
Також є безпідставними доводи захисника Пікалова В.С. про те, що протокол про порушення митних правил складено неналежною особою.
Відповідно до ст. 490 МК України, протокол про порушення митних правил мають право складати: посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил; посадові особи митних органів, які згідно з посадовими обов`язками мають таке право; інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці.
Як вбачається з наданих суду матеріалів протокол про порушення митних правил від 05.10.2023 року № 0284/90300/23 було складено головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Енергетичної митниці ОСОБА_5 , який, відповідно до посадових обов`язків, має таке право.
З цих же підстав суд не приймає до уваги твердження захисника про те, що заступник начальника митниці ОСОБА_6 не має повноважень на направлення матеріалів справи про порушення митних правил до суду.
Що стосується доводів апелянта про відсутність у ОСОБА_1 прямого умислу на переміщення товару через митний кордон України з ознакою приховування, то суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.
Обставини, на які посилається захисник, про те, що ТОВ «ДЖАВААГРО», отримавши від постачальника UAB NAFTOS DUJOS товаросупровідні документи на товар, надав їх митним органам України, свідчать про наявність в діях директора ТОВ «ДЖАВААГРО» ОСОБА_1 вини у формі необережності, оскільки беззаперечних доказів щодо належності цих документів та дійсності вказаних у них відомостей у ТОВ «ДЖАВААГРО» не було.
Що стосується сертифіката (паспорта) якості товару від 21.11.2022 року № 161189_4806434, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в якому, згідно доводів апеляційної скарги, чітко зазначено, що він стосується партії газу вагою 18 900 кг і у ньому наявні ПІБ та підпис уповноваженої особи та печатка UAB NAFTOS DUJOS, то слід зазначити наступне.
UAB NAFTOS DUJOS не є уповноваженою особою на внесення відомостей до цього паспорту та не є виробником товару, а є лише його продавцем, тому не має жодних законних підстав вносити відомості до паспорта якості, який видавався виробником, тобто «Orlen Lietuva». Крім того, згідно інформації наявної в листах представництва Public Company «Orlen Lietuva» в Україні від 20.04.2023 року № 63 та від 28.04.2023 № 64, сертифікат (паспорт) якості від 21.11.2022 року № 161189_4806434 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на кількість товару саме 18 360 кг.
Кожна партія автомобільного зрідженого газу, що вводиться в обіг в Україні повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, який підтверджує фізико-хімічні характеристики товару. Також цей паспорт якості видається на конкретну партію товару (кількість товару) і тільки виробник може зазначити дані щодо кількості та іншу інформацію у цьому паспорті, в іншому випадку продавець, який об`єднав різні продукти, був зобов`язаний надати власний сертифікат якості, а не використовувати сертифікат, який виданий виробником на конкретну партію товару (кількість товару).
Посилання апелянта на положення Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації з європейськими та північноатлантичними стандартами процедур декларування військової техніки та інших товарів» від 23.08.2023 № 3345-ІХ, відповідно до якого лише з 17.09.2023 року покупці товарів повинні отримувати документи про весь маршрут товару від виробника до кінцевого покупця, не виключає в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки вимоги закону, які діяли до набуття чинності цього закону, не звільняли від обов`язку надавати достовірні відомості про товари, які переміщуються через митний кордон України, зокрема щодо кількості і якості товару.
Отже, сукупність зібраних та оцінених в суді першої інстанції доказів є достатньою аби поза розумним сумнівом вважати, що ОСОБА_1 було здійснено переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам України, як підстав для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані, тим самим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
У зв`язку з викладеним, постанова Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року є законною і обґрунтованою, а відтак, відсутні підстави для її скасування.
Таким чином, апеляційна скарга захисника Пікалова В.С. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу захисника Пікалова В.С. залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 10 511 грн. 86 коп., -без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 09.07.2024 |
Номер документу | 120234089 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Горб Ірина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні