Рішення

від 06.03.2024 по справі 160/32834/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Справа № 160/32834/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, поданий через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Лісковською Ольгою Анатоліївною, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9606779/44892074 від 28.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 28.08.2023, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 28.08.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН», датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМІНТРЕЙД» укладено договір поставки товару №21/08-23-1, згідно предмета якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12 (товар) згідно специфікацій, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар. ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» виставило рахунок на оплату №51 від 25.08.2023 за Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12 в кількості 43,7 т на суму 939 550,00 грн. та суму ПДВ 187 910,00 грн., всього на суму 1 127 460,00 грн. 28.08.2023 ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» здійснило оплату наведеного вище рахунку в сумі 1 127 460,00 грн. на користь ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН», що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №336 від 25.08.2023 з відміткою банку. 29.08.2023 ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» здійснило поставку ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» товару Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12 в кількості 43,7 т, що підтверджується видатковою накладною № 52 від 29.08.2023 та товарно-транспортними накладними №00000000007 та №00000000008. На виконання вимог ст.187 та ст.201 ПК України 26.08.2023 ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» склало в електронній формі податкову накладну №26 та зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1 127 460,00 грн., в тому числі ПДВ 187 910,00 грн. Податкова накладна № 26 від 28.08.2023 була прийнята, проте її реєстрацію було зупинено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. В квитанції № 9239538462 від 15.09.2023 зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 25 від 25.08.2023: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування B Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація податкової накладної від 31.08.2023 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=13.0018%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 26.09.2023 позивач надіслав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку повідомлення щодо надання пояснень та копії первинних документів. Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9606779/44892074 від 28.09.2023 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 26 від 28.08.2023. В наведеному рішенні зазначено, що позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 26 від 28.08.2023 з наступних підстав: надання платником податку копій документів, складених із порушення законодавства. В графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" було зазначено: Наявність ризикових операцій. Позивач вважає вказане рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з даними КП «ДСС» одержувачам - представнику ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» - адвокату Лісковській О.А., Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет копію ухвали про відкриття провадження 30.01.2024, а копію адміністративного позову відповідачам - 14.12.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України строк на подання відзиву на позов до 14.02.2024.

06.02.2024 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» (код 44892074, обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) В ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Васильківський р-н), 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами. Згідно даних ЄРПН ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» подано на реєстрацію на адресу ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» (код 42434596) податкову накладну №26 від 28.08.2023. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 28.08.2023 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної, винесено Рішення №9606779/44892074 від 28.09.2023. Податкова накладна має статус відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено». Крім того, відповідачем 1 повідомлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» не віднесено до переліку ризикових платників (виключено з переліку ризикових рішенням від 29.11.2023 № 1297).

Відповідачем 1 також наголошено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки ПН/РК в ЄРПН.

06.02.2024 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з підстав, аналогічних наведених відповідачем 1.

Крім того, 06.02.2024 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи №160/32834/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

За даними КП «ДСС» одержувачам - представнику ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» - адвокату Лісковській О.А., Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет копію ухвали про відмову у задоволенні клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження - 24.02.2024, що підтверджується матеріалами справи.

За правилами ст.262 КАС України адміністративна справа мала бути розглянута до 19.02.2024, проте з урахуванням перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 19.02.2024 по 05.03.2024 суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день - 06.03.2024.

Суд зазначає, що станом на 06.03.2024 сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» (код ЄДРПОУ 44892074) зареєстроване в якості юридичної особи 08.06.2022, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис 1002241020000100466, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Васильківська ДПІ) та є платником податку на додану вартість.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМІНТРЕЙД» (Покупець) укладено Договір №21/08-23-1 від 21.08.2023, згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві «Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12» (надалі - «Товар»), згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що найменування, код УКТ ЗЕД, одиниці виміру та кількість Товару, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної Торгової Палати (п.3.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що ціна Товару зазначається у специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальна сума Договору складається з арифметичних сум відповідних специфікацій. Загальна сума Договору може змінюватись шляхом підписання Сторонами додаткових угод. При ньому загальна сума даного Договору визначається як арифметична сума вартості Товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного Договору (п. 5.2 Договору).

Покупець здійснює оплату за Товар на умовах, які зазначені в Специфікаціях, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів па поточний рахунок Постачальника, на підставі виставлених рахунків Постачальника, згідно умов зазначених Сторонами в кожний конкретній специфікації. При поставці Товару залізничним транспортом на умовах FСА (франко-перевізник) Постачальник забезпечує укладення договорів перевезення та інші договори, пов`язані із перевезенням (доставкою Товару) на ризик та за рахунок Покупця. Покупець протягом 60 (шістдесяти) днів з дати поставки відшкодовує (оплачує) витрати Постачальника пов`язанні із транспортуванням Товару до пункту призначення, що визначається відповідно до транспортних інструкцій Покупця. Зазначені витрати включають, але не обмежуються, тариф на перевезення вантажів (залізничний тариф, тощо), послуги з організації перевезень вантажів в спеціальному рухомому складі, експедиторські послуги, тощо.

У Специфікації №4 від 28.08.2023 року до Договору Сторони погодили поставку продукції «Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12, біг-бег 950 кг» у кількості 43,70 т. загальною вартістю 1 127 460,00 грн, в т.ч. ПДВ - 187 910,00 грн.

ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» виписаний Покупцеві рахунок на оплату №51 від 28.08.2023 на суму 1 127 460,00 грн, в т.ч. ПДВ - 187 910,00 грн.

В подальшому ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» було перераховано грошові кошти на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» у загальній сумі 1 127 460,00 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія платіжної інструкції від 28.08.2023 №336 (призначення платежу: «Оплата за Добриво складне мінеральне 6-24-12 (43,77), згідно рак. №51 від 28.08.2023р. У сумі 939550,00 грн., ПДВ 20% 187910.00 грн.»).

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» згідно видаткової накладної №52 від 29.08.2023 поставку товару «Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12, біг-бег 950 кг» у кількості 43,7 т. загальною вартістю 1 127 460,00 грн, в т.ч. ПДВ - 187 910,00 грн. Товар було направлено ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» на адресу ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» через перевізника ТОВ «ГРІН ТЕРРА УКРАЇНА» за товарно-транспортними накладними №00000000007 та №00000000008 від 29.08.2023.

За фактом поставки товару позивачем була складена податкова накладна від 28.08.2023 №26 та 15.09.2023 подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із квитанцією від 15.09.2023 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної її прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 28.08.2023 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=13.0018%, "P"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

26.09.2023 Позивачем було подано повідомлення за №2609-2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, в т.ч. щодо податкової накладної від 28.08.2023 №26. Разом із поясненнями було надано відповідні копії документів, що підтверджують інформацію, у кількості 23 додатки.

Проте, рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.09.2023 №9606779/44892074 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 28.08.2023 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» зазначено: наявність ризикових операцій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, позивач 11.10.2023 року звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

19.10.2023 відповідачем 2 прийнято рішення №74393/44892074/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. В якості підстави прийнятого рішення, відповідачем 2 зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказаний спір виник через незгоду позивача з рішенням контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.08.2023 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим він звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після отримання коштів від ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» - за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 28.08.2023 №26.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.п.6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.п.12-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Відповідно до Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, до ризикових відносять:

- платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

- платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

- платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як свідчить зміст квитанції від 15.09.2023 реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з підстав відповідності платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Відповідачами 1 та 2 у відзиві на позовну заяву зазначено, що ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» виключено з переліку ризикових на підставі рішення від 29.11.2023 № 1297.

Водночас, суд наголошує, що в силу положень підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Однак, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 15.09.2023 даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, як "D"=13.0018%, "P"=0, який є неприйнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини в розумінні норм чинного законодавства не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Разом із тим, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної від 28.08.2023 №26 є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» зазначено: наявність ризикових операцій.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретних документів, що, на думку контролюючого органу, складені із порушенням законодавства та/або ненадані платником податків.

В той же час, відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи яких не надано підкреслити).

При цьому, суд наголошує, що при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства., комісія має зазначити конкретний перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення від 28.09.2023 №9606779/44892074 про відмову в реєстрації спірної податкової накладної Комісії взагалі не містить зазначення конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу. Лише в якості додаткової інформації у вказаному рішенні зазначено: «наявність ризикових операцій».

Посилання в оскаржуваному рішенні на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Отже, суд зазначає, що рішення комісії від 28.09.2023 №9606779/44892074 про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а також чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Разом з тим, комісія, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Проте, як вже зазначено вище, комісією не вказано конкретний перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації, а зазначення відповідачем 1 в якості додаткової інформації в оскаржуваному рішенні «наявність ризикових операцій» не може вважатись належним виконанням контролюючим органом виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо конкретизації підстав прийнятого рішення.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання робіт за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в порушення обов`язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної, поданої позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача 1 та необхідність зобов`язання відповідача 2 вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В силу положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 08.12.2023 №340, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (по 1342,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Водночас, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правничої допомоги №15/05/23 від 15.05.2023;

- копію Акту приймання наданої правничої допомоги від 08.12.2023 за Договором про надання правничої допомоги №15/05/23 від 15.05.2023;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5484 від 19.08.2022;

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1201127 від 23.05.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги між ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН», в особі директора Купрієнка Іллі Олександровича (Клієнт) та Адвокатом Лісковською Ольгою Анатоліївною було укладено договір про надання правничої допомоги №15/05/23 від 15.05.2023, згідно з пунктом 1.1 якого

Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, визначених Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором. Згідно з пунктом 1.2 Адвокат здійснює представництво прав та інтересів Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді відповідно до доручень Клієнта.

У розділі 4 Договору визначений порядок оплати послуг Адвоката.

Так, вартість наданої правничої допомоги за даним Договором становить 5000,00 грн. за вивчення документів, підготовку та подачу позовної заяви; 2 000.00 грн. за вивчення відзиву на позов, підготовку та подачу відповіді на відзив; 1 500,00 грн. за участь в судовому засіданні; 1000.00 грн. за підготовку та подачу заяв, клопотань з процесуальних питань, заперечень на заяви та клопотання.

Згідно з пунктом 4.2 Договору Гонорар підлягає сплаті на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг протягом 90 днів після їх підписання. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

08.12.2023 Сторонами підписано Акт приймання наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №15/05/23 від 15.05.2023, згідно з яким Адвокат надавав, а Клієнт приймав наступну правову допомогу: вивчення документів, підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЕСРЗ №9606779/44892074 від 28.09.2023 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН №26 від 28.08.2023, a також підготовка додатків до позовної заяви, подача позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду; кількість годин 10; загальна вартість наданої правничої допомоги 5000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В свою чергу, Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом із тим, з огляду на умови договору про надання правової допомоги суд вважає за необхідне звернути увагу, на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.12.2020 № 640/18402/19, згідно з якою норма частини 4 статті 134 КАС України запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

Судом встановлено, що визначені Договором дії були вчинені Адвокатом в інтересах позивача, проте суд враховує, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, представник позивача не приймав участь судових засіданнях, та не подавав заяв по суті справи, окрім позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, а відтак підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 2500,00 грн. (по 1250,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Вказана сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст.143 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» (місцезнаходження: 52653, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Новоандріївка, вул. Шкільна, буд. 17; код ЄДРПОУ 44892074) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9606779/44892074 від 28.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 28.08.2023, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 28.08.2023, подану товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН», датою її фактичного отримання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342, 00грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342, 00грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно