Рішення

від 08.07.2024 по справі 200/2686/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року Справа№200/2686/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради про стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради про стягнення з управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, ЄДРПОУ 41832960, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки виконання рішення суду щодо поновлення на посаді за період з 03.02.2024 по 02.05.2024 у сумі 61490,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що судове рішення про поновлення позивача на роботі відповідачем не виконано, тому, відповідно до вимог ст. 236 КЗпП, у позивача наявне право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 03.02.2024 по 02.05.2024.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що рішення суду у справі №340/2230/23 в межах, наданих управлінню, як суб`єкта владних повноважень, виконано. Питання введення посади заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради в штатний розпис управління, знаходиться поза повноваженнями управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, оскільки прийняття такого рішення віднесені до повноважень іншого суб`єкта владних повноважень, а саме органу місцевого самоврядування - Лиманської міської ради, про що відомо позивачеві та повідомлено державного виконавця.

Відповідач вказав, що Лиманська міська військова адміністрація повідомила, що внесення змін до структури та чисельності управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради шляхом введення посади заступника начальника управління є недоцільним. Відповідач наголосив, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради.

Ухвалою судді від 8 травня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 6 грудня 2018 року працювала на посаді заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради.

Наказом начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 " від 24 березня 2023 року № 61-К/тр на підставі розпорядження начальника Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 23 грудня 2022 року № 129 "Про затвердження структури та чисельності Лиманської міської ради та її виконавчих органів на 2023 рік", попередження про майбутнє звільнення з займаної посади позивача від 25 січня 2023 року, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області 31 березня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

При цьому, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у справі № 340/2230/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради № 61-К/тр від 24 березня 2023 "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 ". Поновлено позивачку на посаді заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради з 01 квітня 2023 року. Стягнуто з управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2023 по 03.08.2023 у розмірі 79 745, 57 грн, без урахування обов`язкових утримань. Рішення суду в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, в розмірі 19 696, 20 грн, без урахування обов`язкових утримань, звернуто до негайного виконання.

31 серпня 2023 року виданий виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 жовтня 2023 року відкрито виконавче провадження №73125575 щодо примусового виконання виконавчого листа №340/2230/23 від 31 серпня 2023 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/6245/23 від 12 січня 2024 року, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, вирішено стягнути з управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 04 серпня 2023 року по 02 листопада 2023 року включно у розмірі 62 451, 35 грн з утриманням податків та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Також, в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №200/693/24 щодо стягнення за період за період з 03.11.2023 по 02.02.2024 (включно) середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді. Станом на час розгляду справи, адміністративна справа №200/693/23 знаходиться в провадженні Першого апеляційного адміністративного суду.

Станом на час звернення до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 на посаді не поновлено, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Питання компенсаційних виплат, пов`язаних з поновленням на роботі, врегульовано ст.ст. 235, 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Отже, законодавство передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, після прийняття рішення Донецьким окружним адміністративним судом, відповідач мав поновити ОСОБА_1 на посаді.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість поновлення ОСОБА_1 , оскільки посаду, яку вона займала - скорочено. Суд зазначає, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду.

Також, суд не приймає до уваги посилання управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради про те, що фактичним роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 є Лиманська міська військова адміністрація, що виконує повноваження органу місцевого самоврядування - Лиманської міської ради.

Оскільки, як встановлено судовим рішенням у справі № 340/2230/23 ОСОБА_1 з 06.12.2018 працювала саме на посаді заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради та наказом начальника управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 " від 24 березня 2023 року № 61-К/тр її звільнено з посади. При цьому, позивача поновлено на посаді в управлінні освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради з 1 квітня 2023 року.

Ураховуючи те, що приписи статті 236 КЗпП України не ставлять в залежність виплату середнього заробітку від поважності причин не виконання відповідного рішення про поновлення на посаді, суд відхиляє доводи відповідача на відсутність умислу не виконання рішення, як підставу для відмови у виплаті, яка передбачена вимогами ст.236 КЗпП України.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 лютого 2018 року у справі № 807/2713/13-а, від 27 червня 2019 року у справі № 821/1678/16, від 31 липня 2019 року у справі № 813/593/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 813/4668/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 802/1183/16-а, від 19 грудня 2019 року у справі № 2а-7683/12/1370, від 05 лютого 2020 року у справі № 815/1676/18, від 05 березня 2020 року у справі № 280/360/19, від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2501/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 826/11861/17, від 24 червня 2021 року у справі № 640/15058/19, від 20 липня 2021 року у справі № 826/3465/18, від23 березня 2023 року у справі №420/8539/21.

Так, судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у справі №340/2230/23 скасовано наказ Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради №61-К/тр від 24 березня 2023 року "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 ". На виконання рішення суду по справі №340/2230/23 станом на 2 травня 2024 року (в межах заявлених позовних вимог) Управлінням освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради наказ про поновлення позивача на роботі не видано, позивача на посаді не поновлено.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що невиконання відповідачем судового рішення про поновлення позивача на роботі зумовлює право останнього на отримання середнього заробітку за час затримки виконання в силу приписів статті 236 КЗпП України.

Згідно з пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

З комплексного аналізу вказаних норм вбачається, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено Донецьким окружним адміністративним судом в рішенні від 3 серпня 2023 року по справі №340/2230/23 середньоденна заробітна плата позивача складає 960,79 грн. Період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 03 лютого 2024 року по 02 травня 2024 року (включно) складає 64 робочих днів, з урахуванням частини шостої ст. 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 03 лютого 2024 року по 02 травня 2024 року (включно) складає 61490,56 грн (64 днів * 960,79 грн).

При цьому, оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Отже, Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради як страхувальник зобов`язане виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 03 лютого 2024 року по 02 травня 2024 року (включно) складає 61490,56 грн, утримавши при виплаті передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі до бюджету.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 2 травня 2024 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, отже судовий збір у сплаченому розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради про стягнення середнього заробітку, - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (ідентифікаційний код 41832960, 84401, Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, 15) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період 03 лютого 2024 року по 02 травня 2024 року (включно) в розмірі 61490 (шістдесят одна тисяча чотириста дев`яносто) гривень 56 копійок, з утриманням податків та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, 15, ЄДРПОУ 41832960) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв