Рішення

від 08.07.2024 по справі 280/4499/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року Справа № 280/4499/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Лікарняна, буд.18, м. Запоріжжя, 69089; код ЄДРПОУ02006722)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про скасування довідки та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач, ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви позивач просить суд:

- скасувати довідку військово-лікарської комісії від 23.04.2024 та направити позивача на повторний медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби;

- судове засідання проводити без участі позивача та його представника.

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадження у справі №280/4499/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі третя особа).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№23371 від 17.05.2024). Зокрема зазначено, що відповідно до протоколу №84 від 23.04.2024 відповідачем було проведено медичний огляд позивача. За результатом обстеження позивачу було видано Довідку військово-лікарської комісії від 23.04.2024 з висновком: «ПРИДАТНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ». На думку представника позивача такий висновок відповідача є протиправним та необґрунтованим, оскільки позивач має психічні та хронічні прогресуючі хвороби, що підтверджується відповідними медичними документами. Зауважено, що медичний огляд позивача проводився вкрай формально, а ставлення лікарів до позивача було упередженим, незважаючи на численні скарги останнього на незадовільний стан здоров`я, що підтверджуються копіями консультативних висновків. Зокрема, лікарі не брали до уваги наявні діагнози та зробили висновок щодо придатності позивача до військової служби. Додатково відзначено, що під час проведення медичного огляду, уповноваженими особами (лікарями) було порушено саму процедуру його проведення, а саме не було надано індивідуальну оцінку придатності до військової служби ОСОБА_1 , в той час, як через істотні психічні та хронічні прогресуючі хвороби, останній не може проходити військову службу та потребує термінового більш професійного лікування у відповідних медичних закладах, в тому числі приватних клініках. З огляду на вищевикладене представник позивача вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№28251 від 14.06.2023). Зокрема зазначено, що під час проведення 23.04.2024 медичного огляду позивача останній пройшов огляд наступними спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог, що підтверджується наданою до матеріалів копією картки обстеження та медичного огляду. Крім того, позивачу були проведені лабораторні аналізи та здійснено електрокардіографічне дослідження, що підтверджується результатами протоколу ехокардіографії від 22.04.2024, лабораторних аналізів від 18.04.2024, кардіограми від 18.04.2024 та довідкою про результати обстежень від 18.04.2024. Таким чином, вимоги Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року (зі змінами) з боку ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО щодо порядку проведення медичного огляду були виконані. Додатково вказано, що під час проходження військово-лікарської комісії позивачем не було надано додаткових результатів або обстежень свого здоров`я, а надані позивачем до позовної заяви копії епікризу стаціонарного та листа Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги були отримані ним вже після проходження військово-лікарської комісії. Водночас, із посиланням на постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі 810/5009/18 зауважено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. На підставі вищевказаного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Правом на подання пояснень щодо позовної заяви третя особа не скористалась, матеріали справи містять докази того, що 29.05.2024 документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» за допомогою підсистеми «Електронний суд» доставлений до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43).

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

23.04.2024 ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО було проведено медичний огляд ОСОБА_1 .

На підставі протоколу №84 від 23.04.2024 позивачу була надана довідка військово-лікарської комісії №1635 від 23.04.2024 відповідно до якої діагноз: Гіпертонічна хвороба І, високий кардіо-васкулярний ризик, гіпертрофія лівого шлуночка СН 0. На підставі статті 39Г, графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ Б Гр.додатку 3 до Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (зі змінами), ОСОБА_1 визнано ПРИДАТНИМ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (а.с.58).

Вважаючи протиправною довідку військово-лікарської комісії №1635 від 23.04.2024 щодо придатності до військової служби, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зістаттею 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції Українивизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно достаті 106 Конституції УкраїниПрезидент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 розділу І Положення №402).

Відповідно до вимог підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 передбачено, що ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402).

Водночас, у відповідності до підпункту 2.4.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6 пункту 2.3 розділу I Положення №402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункт 2.4 розділу І Положення №402).

Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу І зазначеного Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК;гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Варто зазначити, що ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» ШО ЗР ЗО є позаштатною військово-лікарською комісією.

Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; до військової служби за військовою спеціальністю; до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті.

Згідно з пунктом 1.2 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_3 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Судом встановлено, що 23.04.2024 ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО було проведено медичний огляд ОСОБА_1 під час якого позивач пройшов огляд наступними спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог, що підтверджується наданою до матеріалів копією картки обстеження та медичного огляду, на якій міститься особистий підпис позивача.

Крім того, позивачу були проведені лабораторні аналізи та здійснено електрокардіографічне дослідження, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями ехокардіоскопічного дослідження від 22.04.2024, лабораторних досліджень аналізів, кардіограми, довідки про результати обстежень (а.с.65-68).

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО виконано вимоги Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року (зі змінами) щодо порядку проведення медичного огляду.

На підставі протоколу №84 від 23.04.2024 позивачу була надана довідка військово-лікарської комісії №1635 від 23.04.2024 відповідно до якої діагноз: Гіпертонічна хвороба І, високий кардіо-васкулярний ризик, гіпертрофія лівого шлуночка СН 0. На підставі статті 39Г, графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ Б Гр.додатку 3 до Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (зі змінами), ОСОБА_1 визнано ПРИДАТНИМ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (а.с.58).

Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО, позивач наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями у медичних закладах, що виключають його придатність до військової служби.

Поряд з цим, обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО, позивач вказує, що відповідачем не взято до уваги те, що позивач протягом тривалого часу хворіє тяжкими хворобами, що робить його непридатним до військової служби.

Суд відхиляє наведені аргументам позивача, з огляду на те, що останнім до матеріалів справи не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що під час проходження медичного огляду він надав лікарям комісії наявні у нього відомості на підтвердження того, що його стан здоров`я незадовільний, що в свою чергу викликало б сумніви щодо придатності позивача до військової служби в особливий період та слугувало підставою для прийняття ВЛК відповідного рішення (постанови ВЛК).

Водночас суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.06.2018 по справі №806/526/16, згідно із яким у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Отже, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, який враховується судом у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення, позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів протиправності рішення відповідача щодо неналежного проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності/непридатності до військової служби за станом здоров`я у військовий час.

Відтак, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування довідки військово-лікарської комісії.

Приймаючи рішення у даній справі щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити повторний медичний огляд позивача, суд враховує, що позивач в разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО про придатність до військової служби мав право звернутися до ВЛК вищого рівня або ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, як це передбачено вимогами глави 2 розділу І Положення №402. Разом з тим, доказів оскарження рішення ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО та/або звернення для призначення повторного огляду позивачем не надано, таким чином не використано право на проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби, а лише вказано на кількість набутих хвороб та погіршення стану здоров`я, яким суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Лікарняна, буд.18, м. Запоріжжя, 69089; код ЄДРПОУ02006722), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування довідки та зобов`язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.07.2024.

Суддя І.В.Садовий