ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року (о 15 год. 30 хв.)Справа № 280/4435/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Прус Я.І.,
представника позивача Зеленого С.М.,
представника позивача Захарченка В.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення в частині, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (далі - ТОВ «Параллель-М ЛТД», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач ), в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення №0001470401 від 27.02.2024, яке прийняте відповідачем, у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3172156,68 грн протиправним та скасувати його у цій частин.
На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідно до абзацу 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порядок складання та реєстрації розрахунку коригування складається з декількох етапів: постачальник складає розрахунок коригування на отримувача, платника податку; отримувач (покупець) зобов`язаний зареєструвати відповідні розрахунки корегування протягом 15 календарних днів, з дня отримання. Звертає увагу суду на конструкцію правової норми та її формулювання - реєстрація здійснюється протягом 15 календарних днів, з дня отримання покупцем розрахунку корегування. Наголошує, що відповідач під час складання акту камеральної перевірки враховував не дату отримання відповідного розрахунку корегування до податкової накладної, а дату складання яку вказував постачальник. У свою чергу, ТОВ «Параллель-М ЛТД» наполягає на тому, що здійснювало реєстрацію РК у встановлені терміни після отримання від постачальника через ЄРПН відповідні РК. Зауважує, що позивач не може нести відповідальність через дії його постачальників, які відправляли (реєстрували) РК із запізненням, на підтвердження чого надає перелік розрахунків корегування до податкових накладних, а також витяг з електронного кабінету платника податків та протоколи руху документа/звіту та пов`язаних із ним повідомлень/квитанцій, відповідно до яких можна встановити своєчасність реєстрації відповідних РК. Вказані протоколи руху документа/звіту по кожному розрахунку коригування, на думку позивача, підтверджують дату отримання та дату реєстрації із боку ТОВ «Параллель-М ЛТД». Таким чином, вважає, що усі надані із боку ТОВ «Параллель-М ЛТД» докази, у сукупності підтверджують відсутність факту порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, усі розрахунки корегування було зареєстровано у межах граничного строку, відповідно відсутні підстави застосування штрафних санкцій, передбачений п.120-1. ст.120-1 та п.89 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу на загальну суму 3172156,68 грн.
Ухвалою судді від 20.05.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06 червня 2024 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 04 червня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №26222), у якому пояснює, що у своєму позові ТОВ «Параллель-М ЛТД» зазначає, що підприємство як покупець отримувало розрахунки коригування до податкових накладних, складених постачальниками, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Вказує, що ТОВ «Параллель-М ЛТД» використовує програмне забезпечення М.Е. DОС, зокрема, для реєстрації податкових накладних. До заперечень на Акт камеральної перевірки надано реєстри з програмного забезпечення М.Е.Dос по отриманим від постачальників розрахунків коригувань до податкових накладних, в яких зазначені дата отримання покупцем розрахунків коригування та дата їх реєстрації. На такі твердження позивача відповідач заперечує, оскільки Податковим кодексом не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, ДПС України, надано рекомендації (лист від 05.10.2023 №24962/7/99-00-04-02-01-07) щодо термінів реєстрації розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, а саме реєстрацію розрахунку коригування необхідно здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. стверджує, що продавець має право зменшити податкові зобов`язання залежно від своєчасності реєстрації розрахунку коригування на зменшення отримувачем (покупцем) з урахуванням строків реєстрації, визначених п. 201.10 ст. 201 та п.89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому такий розрахунок коригування складено (у разі своєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)) або зареєстровано (у разі несвоєчасної реєстрації отримувачем (покупцем), а отримувач (покупець) зобов`язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН- саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування продавцем. У випадку ненадання продавцем розрахунку коригування на зменшення покупець має можливість подати до податкової декларації з ПДВ за звітний період в якому покупцем зменшено податковий кредит заяву зі скаргою на продавця та копії відповідних документів згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, що буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця. Відповідна позиція викладена у листі ДПС України від 01.02.2024 №2725/7/99-00-02-03-07. Таким чином, вважає, що ТОВ «Параллель-М ЛТД» не дотримано законодавчо визначені граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу та п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу в частині порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тож просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
06 червня 2024 року вирішено закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до розгляду по суті на 02 липня 2024 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, долученому до матеріалів справи. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «Параллель-М ЛТД» (ідентифікаційний код 24316073) є юридичною особою, яка зареєстрована 18.04.1996 та з 19.04.1996 перебуває на обліку у Східному МУ ДПС по роботі з ВПП, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Посадовою особою відділу податкового адміністрування підприємств паливно-енергетичного комплексу Східного МУ ДПС по роботі з ВПП 26.01.2024 проведено камеральну перевірку ТОВ «Параллель-М ЛТД» щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 26.01.2024 №60/32-00-04-04-01-07-24316073.
Камеральною перевіркою встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та виписано податкові накладні для контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ - 372999,31 грн та податкові накладні, які не надаються покупцю на загальний обсяг постачання (без ПДВ) - 3652081,32 грн, а також зареєстровано в ЄДПН з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунки коригування (отримані) на загальну суму ПДВ у розмірі «-» 17480742,52 грн. Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 та п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
27.02.2024 відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення форми «Н» №0001470401, яким до позивача застосовано штраф у сумі 3381436,24 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Параллель-М ЛТД» було оскаржено його у адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Проте, 08.05.2024 позивачем отримано від ДПС України рішення про результати розгляду скарги, відповідно до висновків якого податкове повідомлення-рішення №0001470401 від 27.02.2024 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення №0001470401 від 27.02.2024 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3172156,68 грн протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Так, на переконання контролюючого органу позивачем проведено реєстрацію159 розрахунків коригування, поза межами строків встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзац з п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
-отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, законодавством на платника податків покладено обов`язок реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), тоді як недотримання вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення (у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України).
При цьому, за наведеного вище правового регулювання, строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші, строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від складання такого розрахунку.
Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Проте, ані Акт перевірки, ані розрахунок до спірного ППР не містить інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкової накладної покупцем.
Тобто ПК України чітко встановлює, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), в той же час, відповідач у відзиві самостійно зазначає, що не має відомостей про дату отримання покупцем такого розрахунку.
Натомість, позивач же дані про час отримання розрахунків коригування від продавця надав разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення до ДПС, а також разом із позовною заявою до суду, відповідач їх також не спростував.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган в обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення не зазначив інформацію щодо дат отримання розрахунків коригування позивачем від його постачальників для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із чим висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню в спірній частині.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення в частині, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71-А, кімната 901, код ЄДРПОУ 24316073) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд.57, код ЄДРПОУ ВП 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення в частині задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001470401 від 27.02.2024, яке прийняте Східним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3172156,68 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» судовий збір у розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 08.07.2024.
Суддя І.В. Батрак
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 10.07.2024 |
Номер документу | 120235396 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні