Рішення

від 05.07.2024 по справі 340/10299/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10299/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Балекс до Кропивницької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000079/1 від 11.07.2023 р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/000138.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення, тому як наслідок, з урахуванням того, позовна вимога про визнання противоправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від зазначеного відповідного рішення, то остання також підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 20.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.71). Крім того, даною ухвалою зобов`язано відповідача надати докази.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на адміністративний позов, вказав про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом. Також, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у підприємства додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст.54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не було подано витребуваних документів, митницею правомірно винесено оскаржувані у даній справі рішення про збільшення митної вартості товару та відмову в оформленні поданої платником МД через заниження показника митної вартості товару (а.с.76-80).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.07.2023 року ТОВ КОМПАНІЯ БАЛЕКС подано до Кропивницької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 23UA901020005751U4 щодо оформлення товару насіння кунжуту, очищене, облущене, сортоване: чистота 99,97% - 7 000 кг, 280 мішків; чистота 99,90 % - 15 000 кг, 600 мішків. Врожай 2022р., сфера застосування харчова промисловість, не в первинній упаковці, дата виробництва 26.05.2022, кінцевий термін використання 25.11.2023, що надійшов в рамках Контракту № 2605 від 26.05.2022 р., з Компанією Dhaval Agri Exports LLP (Раджкот, Індія) (а.с.15-16, 30-32, 87).

Специфікацією №1 від 26.05.23 р. до Контракту №2605 від 26.05.2022р. (а.с.47-49), передбачено поставку:

- насіння кунжуту, очищене, облущене, висушене, врожаю 2022р, чистота 99,97%, в кількості орієнтовно 7000 мт нетто, за ціною 1790,00 доларів США за одну метричну тону;

- насіння кунжуту, очищене, облущене, висушене, врожаю 2022, чистота 99,90%, в кількості орієнтовно 15000 мт нетто, за ціною 1700,00 доларів США за одну метричну тону.

Загальна вартість товару за цією специфікацією становить орієнтовано 38030,00 доларів США, точна сума визначається у комерційному інвойсі.

Умови поставки FOB, Мундра, Індія (INCOTERMS 2020).

Умови оплати за поставку даної партії товару 100% оплата товару після прибуття на склад Покупця.

На підтвердження заявленої у митній декларації №23UA901020005751U4 від 10.07.2023 р. митної вартості товару, яка становить 47 598,00 доларів США та відповідно 1 740 592,22 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи: договір №UA00252430 від 29.09.2022 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів; договір PE-61 від 26.06.2023 надання автомобільних вантажних перевезень та надання транспортно-експедиторського обслуговування; договір-заявка про надання транспортних послуг від 26.06.2023; контракт 2605 від 26.05.2022; лист б.н від 01.06.2023; лист б/н від 02.01.2023, пакувальний лист б/н від 26.05.2022, платіжна інструкція про оплату за транспортні послуги 5085 від 06.07.2023, CMR INT230600098-BES2301204-964097 від 23.06.2023, сертифікат здоров`я DAE/002 від 28.07.2022; сертифікат ваги та якості JAM-CRT-22-23-00251 від 14.06.2022; специфікація №1 від 26.05.2022; Т1 23TR34310000356695 від 02.11.2022; транспортний рахунок 5653214475 від 31.03.2023; довідка про загальні транспортні витрати б/н від 30.06.2023; інвойс 135 від 26.05.2022; калькуляція б/н від 26.05.2022; прайс лист б/н від 26.05.2022; сертифікат про походження товару б.н від 07.10.2022; фітосанітарний сертифікат 211907522052617397 від 09.06.2022; коносамент 218718870 від 07.06.2022; платіжне доручення про оплату за транспортні послуги №5067 від 18.04.2023; інвойс № GLB2023000000036 від 26.06.2023; сертифікат виробника б/н від 08.06.2022; декларація про відсутність ГМО б.н від 26.05.2022 (а.с.18-27, 30-36, 41-62)

10.07.2023 року митницею було направлено Повідомлення №1 до МД №23UA901020005751U4 декларанту (а.с.37-38, 85-85зв.), в якому зазначено, що при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено наступне. Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі контракту між ТОВ КОМПАНІЯ БАЛЕКС та компанією Dhaval Agri Exports LLP, Індія № 2605 від 26.05.2022, специфікації № 1 від 26.05.2023 (відповідно до умов контракту), комерційного інвойсу від 26.05.2023 № 135. Подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень відповідних витрат. А саме, зазначено, що:

- положеннями Специфікації від 26.05.2022 №1 (що є невід`ємною частиною контракту, пункт 8) передбачено, що 100% оплата за партію товару після прибуття на склад покупця (пункт 3.1). Разом з тим пунктом 6 передбачено, що термін відвантаження товару на борт судна не пізніше липня 2022 року. У разі не поставки/несвоєчасної поставки товару по даній специфікації і не виконання своїх зобов`язань за контрактом, продавець зобов`язаний повернути отриману від покупця передоплату протягом 3 банківських днів з моменту відправки покупцем такої вимоги. Тобто виникає протиріччя щодо питання здійснення передоплати за товар та у разі її здійснення, банківські платіжні документи до митного оформлення не надавались. Платіжне доручення від 18.04.2023 №5067 не містить відміток банку про виконання;

- договір надання автомобільних вантажних перевезень та надання транспортно експедиторського обслуговування від 26.06.2023 №PE-61 укладено між ТОВ КОМПАНІЯ БАЛЕКС та компанією Asia Global Lojistik Ticaret LTD STI, однак в графі 16 та 23 CMR від 23.06.2023 №INT230600098-BES2301204-964097 зазначено іншу особу. Рахунок від 26.06.2023 №GLB2023000000036 виданий компанією Asia Global Lojistik Ticaret LTD STI та містить інформацію тільки про вартість плати за транспортування транспортним засобом, даних щодо вартості експедиційної винагороди, навантаження товару на транспортний засіб та інших фінансових зобов`язань не відображено (пункт 3.2.10 договору та пункт 6 частини 10 ст.58 МКУ;

- згідно коносаменту від 07.06.2022 № 218718870 зазначено назву морського судна Maersk Guatemala, однак в рахунку компанії Maersk від 31.03.2023 № 5653214475 зазначено вже інше морське судно Seaspan Jakarta/223W. Тобто, наявний факт перевантаження товару з одного транспортного засобу на інший, інформація про зазначену складову відсутня в рахунку компанії Maersk від 31.03.2023 № 5653214475. Враховуючи дату видачі коносаменту 07.06.2023 та дату видачі рахунку компанії Maersk № 5653214475 31.03.2023, можливий ризик не включення всіх витрат пов`язаних з транспортуванням товару.

У зв`язку з чим, зазначено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються поставки оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості, про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; Копію митної декларації країни відправлення; Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.07.2023 року (вих. № 08-23-01/87) (а.с.55-57), ТОВ КОМПАНІЯ БАЛЕКС були надані митному органу наступні пояснення та надані документи:

1) Щодо наданої Специфікації №1 від 26.05.2022 (що є невід`ємною частиною контракту, пункт 8), якою передбачено, що 100% оплата за партію товару після прибуття на склад покупця (пункт 3.1). Разом з тим пунктом 6 передбачено, що термін відвантаження товару на борт судна не пізніше липня 2022 року. У разі не поставки/несвоєчасної поставки товару по даній специфікації і не виконання своїх зобов`язань за контрактом, продавець зобов`язаний повернути отриману від покупця передоплату протягом 3 банківських днів з моменту відправки покупцем такої вимоги. Тобто виникає протиріччя щодо питання здійснення передоплати за товар та у разі її здійснення, банківські платіжні документи до митного оформлення не надавались. Платіжне доручення від 18.04.2023 №5067 не містить відміток банку про виконання, ТОВ Компанія Балекс повідомила, що умовами Специфікації №1 від 26.05.2022р. передбачена 100% оплата партії товару після прибуття на склад покупця (п.3.1.), таким чином строк оплати за товар на момент митного оформлення ще не настав та не здійснювався. Подовження терміну відвантаження товару на борт судна був погоджений сторонами за контрактом.

2) Щодо того, що Договір надання автомобільних вантажних перевезень та надання транспортноекспедиторського обслуговування від 26.06.2023 №PE-61 укладено між ТОВ КОМПАНІЯ БАЛЕКС та компанією Asia Global Lojistik Ticaret LTD STI, однак в графі 16 та 23 CMR від 23.06.2023 №INT230600098-BES2301204-964097 зазначено іншу особу. Рахунок від 26.06.2023 №GLB2023000000036 виданий компанією Asia Global Lojistik Ticaret LTD STI та містить інформацію тільки про вартість плати за транспортування транспортним засобом, даних щодо вартості експедиційної винагороди, навантаження товару на транспортний засіб та інших фінансових зобов`язань не відображено (пункт 3.2.10 договору та пункт 6 частини 10 ст.58 МКУ), повідомлено, що ТОВ Компанія Балекс не має взаємовідносин з компанією посередником, яка долучалась до перевезень товару, взаємовідносини з цією компанією має компанія Asia Global Lojistik Ticaret LTD STI, тому будь яких документів з цією компанію надати не може.

3) Щодо того, що згідно коносаменту від 07.06.2022 № 218718870 зазначено назву морського судна Maersk Guatemala, однак в рахунку компанії Maersk від 31.03.2023 №5653214475 зазначено вже інше морське судно Seaspan Jakarta/223W. Тобто, наявний факт перевантаження товару з одного транспортного засобу на інший, інформація про зазначену складову відсутня в рахунку компанії Maersk від 31.03.2023 №5653214475. Враховуючи дату видачі коносаменту 07.06.2023 та дату видачі рахунку компанії Maersk № 5653214475 31.03.2023, можливий ризик не включення всіх витрат пов`язаних з транспортуванням товару, ТОВ Компанія Балекс повідомила, що усі витрати включені у транспортний рахунок № 5653214475 31.03.2023р.

Стосовно надання додаткових документів зазначено наступне:

1) Щодо надання Банківських платіжних документів, що стосуються поставки оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повідомлено, що умовами Специфікації №1 від 26.05.2022 р. передбачена 100% оплата партії товару після прибуття на склад покупця (п.3.1.), таким чином строк оплати за товар на момент митного оформлення декларації від 10.07.2023р. №23UA901020005751U4 ще не настав та не здійснювався.

2) Щодо надання транспортних (перевізні) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості, про вартість перевезення оцінюваних товарів, повідомляємо, що ТОВ Компанія Балекс разом з митною декларацією від 10.07.2023 р. №23UA901020005751U4 були надані транспортний рахунок 5653214475 від 31.03.2023; транспортний рахунок GLB2023000000036 від 26.06.2023; платіжні доручення про сплату транспортних послуг (Платіжне доручення №5067 від 18.04.2023; Платіжне доручення з відміткою банку №5085 від 06.07.2023).

3) Щодо надання виписки з бухгалтерської документації; повідомлено, що ТОВ Компанія Балекс на момент митного оформлення декларації від 10.07.2023 р. №23UA901020005751U4 оплату за товар не здійснювала.

4) Щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів виробника товару, ТОВ Компанія Балекс повідомено, що разом з митною декларацією від 10.07.2023 р. №23UA901020005751U4 був наданий прайс лист б/н від 26.05.2022р. та калькуляція б/н від 26.05.2022р. виробника оцінюваного товару - Dhaval Agri Exports LLP, Індія. Додатково митному органу надано комерційну пропозицію б/н від 26.05.2022р. виробника товару Dhaval Agri Exports LLP, Індія.

5) Щодо надання копії митної декларації країни відправлення, повідомлено, що ТОВ Компанія Балекс не має такого документу, надання цього документу нашому підприємству (покупцю) не передбачено умовами контракту від 26.05.2022р. № 2605.

6) Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, повідомляємо, що ТОВ Компанія Балекс на цей час не має таких висновків.

Таким чином, крім наданих документів, разом з митною декларацією від 10.07.2023 №23UA901020005751U4 митному органу додатково надано комерційну пропозицію б/н від 26.05.2022 р. (а.с.58).

11.07.2023 року Кропивницькою митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, прийнято рішення про коригування митної вартості № UA901000/2023/000079/1 від 11.07.2023 та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/000138 (а.с.28-29, 40).

У спірному рішенні вказано, що цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст.59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально найближчий до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК Інспектор), а декларантом надано не було. У зв`язку з чим, митну вартість товарів визначено згідно ст.60, 61 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 2,463 дол. США/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД №UА500500/2023/19819 від 09.06.2023 року, за якою здійснено митне оформлення товару "Насіння кунжуту в мішках по 25 кг. Виробник Dhaval Agri Exports LLP. Країна виробництва та походження Індія, МВВ 1, вага нетто 28500 кг.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. (ч.1 ст.257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16, від 13.09.2023 у справі №826/9931/16.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Крім цього, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. (ч.ч.5, 6 ст.55 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Частинами 7, 8 статті 57 МК України передбачено, що методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Статтею 61 МК України встановлені застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів

Товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Так, митну вартість товару, що вказана позивачем у митній декларації №23UA901020005751U84 від 10.07.2023, визначено за основним методом.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товару №UА901000/2023/000079/1 від 11.07.2023 року вбачається, що митним органом зроблено висновок про те, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар. За результатами порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, що містяться в ПІК "Інспектор", основний метод визначення митної вартості товарів неможливо застосувати відповідно до частини 6 статті 54, частини 2 статті 58 МК України. Відповідності до статей 54, 55 МК України та на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор", враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 60 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 2,463 дол. США/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД №UА500500/2023/19819 від 09.06.2023 року, за якою здійснено митне оформлення товару "Насіння кунжуту, в мішках по 25 кг. Виробник Dhaval Agri Exports LLP". Країна виробництва та походження Індія, МВВ 1, вага нетто 28 500 кг.

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Суд вважає за необхідне також вказати, що умовами Специфікації №1 від 26.05.2022 р. передбачена 100% оплата партії товару після прибуття на склад покупця (п.3.1.), таким чином строк оплати за товар на момент митного оформлення декларації від 10.07.2023р. №23UA901020005751U4 ще не настав та не здійснювався.

ТОВ Компанія Балекс разом з митною декларацією від 10.07.2023 р. №23UA901020005751U4 були надані транспортний рахунок 5653214475 від 31.03.2023; транспортний рахунок GLB2023000000036 від 26.06.2023; платіжні доручення про сплату транспортних послуг №5067 від 18.04.2023 та №5085 від 06.07.2023.

Також, ТОВ Компанія Балекс разом з митною декларацією від 10.07.2023 р. №23UA901020005751U4 був наданий прайс лист б/н від 26.05.2022р. та калькуляція б/н від 26.05.2022р. виробника оцінюваного товару - Dhaval Agri Exports LLP, Індія та додатково надано комерційну пропозицію б/н від 26.05.2022 р. виробника товару Dhaval Agri Exports LLP, Індія.

Щодо зазначення відповідачем про невключення всіх витрат пов`язаних з транспортуванням товару суд зазначає, що це є тільки припущенням митного органу непідтверджені жодним доказом.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Крім того, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР може бути лише приводом більш ретельно проаналізувати всі документи та умови операції та не може бути беззаперечною підставою для відмови в оформленні товарів.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, не взято до уваги, що умови поставки різні (у позивача FOB), ніж вказані у МД №UА500500/2023/19819 від 09.06.2023 (CIF), яка використана для коригування митної вартості товару, не враховано наданих позивачем пояснень в процедурі консультацій та додатково поданих документів, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 5368,00 грн. (а.с.69-69 зворот) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач заявляє про те, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19 від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.

Так, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що розрахунок суми, акт виконаних послуг та платіжна квитанція буде надано на момент винесення рішення по справі.

Однак, на момент ухвалення рішення вказані докази, на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суду не надано, акт приймання-передачі виконаних робіт до матеріалів справи не долучено.

В свою чергу, суд не має правових підстав покласти на іншу сторону судові витрати, які фактично не були сплачені стороною, оскільки відсутні об`єктивні підстави вважати, що такі у майбутньому взагалі будуть сплачені, а договір про надання правничої допомоги не буде розірвано за угодою сторін без компенсації вартості наданих послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є непідтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Балекс (61001, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 135-А, ЄДРПОУ 00383343) до Кропивницької митниці Держмитслужби (25030, м.Кропивницький, вул.Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000079/1 від 11.07.2023.

Визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000138, оформлену 11.07.2023 року Кропивницькою митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Балекс (ЄДРПОУ 00383343) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (ЄДРПОУ 44005668).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА