Рішення

від 08.07.2024 по справі 400/2488/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 р. № 400/2488/24 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток", вул. Європейська, 8,м. Южноукраїнськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55001,вул. Дружби Народів, 8,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55001 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області пр-т Центральний, 141-В, Миколаїв, 54055, , простягнення заборгованості за серпень 2022 року в розмірі 807 400,00 грн та заборгованості за період з 30.12.2023 - 15.03.2024 в розмірі 30 564,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» звернулося до адміністративного суду з вимогами до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області з вимогами: стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2022 року в сумі 807400 гривень шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ»; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» 30564,26 гривень пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2022 року за період з 30 грудня 2023 року по 15 березня 2024 року включено, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги, товариство обґрунтувало тим, що в вересні 2022 року подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2022 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ в розмірі 807400 гривень. Контролюючий орган не погодився з цією сумою, та за наслідками податкової перевірки 29.12.2023 прийняв податкове повідомлення-рішення №0078190702, яким відмовив у бюджетному відшкодуванні на суму 807400 гривень. В свою чергу позивач оскаржив це рішенні в судовому порядку, та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №400/4066/23, податкове повідомлення-рішення відповідача визнано протиправним та скасовано. Після вирішення адміністративної справи на користь платника податків, позивач через електронний кабінет звернувся до контролюючого органу з заявою про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2022 та його суми 807400 гривень. Але, контролюючий орган проігнорував цю заяву. Станом на день звернення з позовною заявою до Реєстру цю суму, відповідачем так і не було включено. Також, позивачем обраховано пеню за період з 30.12.2023 по 15.03.2024 в розмірі 30564,26 гривень.

Відповідач - Головне управління ДПС у Миколаївській області, позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач аргументував тим, що відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України, у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку, виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Оскільки, в ПК України немає прямої вказівки на набрання судовим рішенням законної сили після апеляційної інстанції, то контролюючий орган не позбавлений права здійснити касаційне оскарження у строки, відведені КАС України, з метою закінчення процедури судового оскарження. Оскільки, за загальним правилами процедури судочинства, поки триває касаційне оскарження, судове рішення не може бути виконано. Пункт 56.18 ст.56 ПК України, трактує загальний порядок визначення терміну дати узгодження по податковому повідомленню-рішенню, яке попередньо оскаржувалося підприємством, а саме день набрання судовим рішенням законної сили. Ця стаття трактує дату узгодження, тобто відображення результатів в ІКС контролюючого органу, вжиття заходів в межах боргу та жодним чином не визначено цією статтею дату, яка дає право контролюючому органу повертати бюджетні кошти, поки не завершилось касаційне оскарження. Тому, згідно абз.3 п.200.15 ст.200 ПК України, зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що наділення органів Казначейства повноваженнями щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України, не вказує на безумовний обов`язок останніх нести юридичну відповідальність за діяння держави та створених нею органів. Кошти на бюджетне відшкодування податку на додану вартість державою, у разі задоволення позову, підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступній операційний день за днем її відображення та перераховується органом, що здійснюється казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки передбачені п.200.13 ПК України. У позовній заяві ТОВ «Восток» не наведено в чому полягають порушення, допущені Головним управлінням при відшкодуванні податку на додану вартість, адже ні заяви про виконання виконавчого листа про відшкодування податку на додану вартість на виконання не надходило, ні в Реєстрі не було винесено заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій звернув увагу, що відповідно до законодавства судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади. Згідно ч.1 ст.325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, з дати прийняття постанови ПААС, рішення набрало законної сили, та підлягає своєчасному, належному і повному виконанню. Також, за цією справою йдеться про стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2022 року в розмірі 807400 гривень, отже відповідач здійснює посилання на норми чинного законодавства як не регулюють правовідносини у цій справі.

В судовому засіданні 15.04.2024 приймали участь представник позивача та представник відповідача, які підтримали власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті. В судове засідання 03.06.2024 представники сторін не з`явились, представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи, у з`язку з цим розгляд справи відкладено на 24.06.2024. Суд розглянув справу 08.07.2024 в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ «ВОСТОК» зареєстровано юридичною особою 01.04.1993. Основним видом діяльності товариства є вантажний автомобільний транспорт.

З 29.09.1997 ТОВ «ВОСТОК» зареєстрований платником податку на додану вартість.

З 23.11.2010 ТОВ «ВОСТОК» має ліцензію на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

ТОВ «ВОСТОК» експлуатує більше 50 одиниць транспортних засобів (вантажні автомобілі та вантажні причепи), за допомогою яких надає послуги з міжнародного перевезення вантажів.

20.09.2022 ТОВ «ВОСТОК» до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2022 року №9187773514, в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ в розмірі 807400 гривень.

В період з 04.11.2022 по 14.11.2022 на підставі повідомлення ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №253 та наказів ГУ ДПС у Волинській області від 20.10.2022 №1838-п «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВОСТОК» та від 10.11.2022 №2034- п «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ГОВ «ВОСТОК», Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ВОСТОК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з квітня 2022 по серпень 2022, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

29.12.2022 на підставі акту перевірки, згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.200.14 ст.200 ПК України, Головним управлінням ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0078190702 Форми «ВЗ», яким платнику податків відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок у банку за серпень 2022 року у розмірі 807400 грн.

27.06.2023 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/4066/23 позов ТОВ «ВОСТОК» задоволений, податкове повідомлення-рішення №0078190702 визнано протиправним та скасовано.

21.12.2023 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення МОАС в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0078190702 залишено в силі.

В подальшому, ухвалами від 08.02.2024 та 27.05.2024 Верховного Суду у відкритті касаційного провадження було відмовлено.

29.12.2023 ТОВ «ВОСТОК» звернулося до Головного управління ДПС у Миколаївській області з листом «Про виконання судового рішення», в якому повідомило про набрання законної сили рішенням у справі №400/4066/23 та узгодженості суми бюджетного відшкодування.

30.01.2024 представником ТОВ «ВОСТОК» направлений на адресу Головного управління ДПС у Миколаївській області адвокатський запит щодо виплати узгодженої суми бюджетного відшкодування за серпень 2022 року.

05.02.2024 Головне управління ДПС у Миколаївській області повідомило на адвокатський запит, що в теперішній час ще продовжується процедура узгодження, оскільки контролюючим органом вирішується питання щодо касаційного оскарження.

12.02.2024 ТОВ «ВОСТОК» повторно звернулось до Головного управління ДПС у Миколаївській області з приводу виконання рішення суду у справі №400/4066/23 та виплати суми бюджетного відшкодування за серпень 2022 року в сумі 807400 гривень.

Відповідно до п.200.7 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.7.1. ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";

18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

У підпункті 200.7.2 пункту 200.7 вказано, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 200.10, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.11, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

200.12. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункт 200.12).

Випадок, передбачений підпунктом «ґ», про який вказано у цьому абзаці, з урахуванням частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, виник 21.12.2023. Тому 22.12.2023 Головне управління ДПС у Миколаївській області мало відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суму 807400 гривень за серпень 2022 року.

У пункті 200.15 вказано, що Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Щодо аргументів відповідача про те, що процедура узгодження була ще не завершена, оскільки контролюючий орган намагався оскаржити судові рішення в касаційному порядку, суд звертає увагу, що в п.200.15 ПК України, прямо вказано про обов`язок внести до Реєстру саме після набрання законної сили судовим рішенням. У цьому випадку рішення суду набрало саме 21.12.2023, а тому процедура узгодження завершилася саме в цей день.

Згідно ч.2 ст.255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно п.200.23. суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена:

виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;

зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Відповідними змінами, що були внесені до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» (дата набрання чинності - 17.03.2022) та Законом України від 10.08.2023 № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (дата набрання чинності - 29.01.2024), не встановлено, що пеня на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість не нараховується у зв`язку із веденням воєнного стану та на період його дії. Зміст цих змін полягає у тому, що звільнення від відповідальності за те, що суми податку не були відшкодовані платнику протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку, допускається за тієї умови, що заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного стану. В даній справі заборгованість зумовлена недотриманням контролюючим органом вимог Податкового кодексу України. Управління не подало доказів існування форс-мажорних обставин (пов`язаних із введенням воєнного стану), що завадили відобразити суму 807400 гривень у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування 22.12.2023. Затримка у бюджетному відшкодуванні в даному випадку обумовлена виключно протиправною бездіяльністю контролюючого органу.

Позов задовольнити.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 10055,74 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Також, представником позивача заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень та надані докази: ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката Ткаченко О.І., протокол узгодження договірної ціни №2/2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №43/21 від 01.11.2021 року, квитанція до прибуткового касового ордеру №3/2024 від 14.03.2024 на суму 10000 грн.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Досліджуючи надані представником позивача документи, судом встановлено, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 10000 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази понесення витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10000 грн є розумною та співмірною, виходячи з предмету розгляду даної справи, виконаних послуг. Суд вважає, що питання підготовки позову по цій справі вимагає значних затрат часу та зусиль, оскільки справа є не типовою. Також, адвокатом направлялись відповідні запити до відповідачів, здійснено підготовку та подання інших процесуальних заяв по справі, адвокат приймав участь у судових засіданнях, тощо.

З огляду на зазначене, задоволення вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн, у даному конкретному випадку, відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та справедливості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки саме такий розмір судових витрат є обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (вул. Європейська, 8,м. Южноукраїнськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55001 19292376) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (просп. Центральний, буд.141 -В,м. Миколаїв,54055 37992030) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (код 19292376) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2022 року в сумі 807400 (вісімсот сім тисяч чотириста) гривень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (код 19292376) 30564,26 (тридцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири грн двадцять шість коп) пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2022 року за період з 30 грудня 2023 року по 15 березня 2024 року включно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ".

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (вул. Європейська, 8,м. Южноукраїнськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55001 19292376) судові витрати в розмірі 20055,74 (двадцять тисяч п`ятдесят п`ять грн сімдесят чотири коп) гривень.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 08.07.2024