Рішення

від 05.07.2024 по справі 480/7851/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 року Справа № 480/7851/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7851/23 за позовом Приватного підприємства "Нове століття плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити ді,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Нове століття плюс" (вул. Гвардійська, 73,м. Кролевець, Сумська область,41300), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13,м. Суми,40009), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.06.2023 року №8996616/32149065;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Нове століття плюс» №3 від 01.05.2023 року датою її подання для реєстрації, а саме: 31.05.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.05.2023 року позивачем була подана податкова накладна №3 від 01.05.2023 року.

Однак, 31.05.2023 року відповідачем - Головним управлінням Державної податкової служби в Сумській області зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 31.05.2023 року, що відображено в квитанції про реєстрацію від 31.05.2023 року №9127591673. Позивач подав відповідачу пояснення щодо реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Шевченківський Пасаж».

Однак, 14.06.2023року відповідачем прийнято рішення №8996616/32149065 про відмову в реєстрації податкової накладної. Підстава прийняття рішення - первинний бухгалтерський документ згідно якого було оформлено податкову накладну, а саме - платіжна інструкція від 01.05.2023року складений з порушенням вимог постанови Правління НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Позивач подав скаргу на рішення відповідача від 14.06.2023 року №8996616/32149065 про відмову в реєстрації податкової накладної. Крім цього, позивач подав відповідачу пояснення до скарги від 14.06.2023 року, до яких додав, зокрема копію платіжної інструкції №600 від 01.05.2023 року та копію виписки з банківського рахунку позивача, посвідчену посадовою особою банку.

Відповідачем за результатами розгляду скарги позивача, було прийнято рішення №53161/32149065/2 про залишення скарги без задоволення.

Позивач вважає, що рішення відповідача від 14.06.2023 року №8996616/32149065 про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте без фактичних та законних підстав для прийняття такого рішення та підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача зареєструвати відповідному податкову накладну.

Від ДПС України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією контролюючого органу.

Від ГУ ДПС у Сумській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що належне оформлення платіжної інструкції передбачає її засвідчення підписами уповноваженого працівника надавача платіжних послуг. Відсутність же відповідних підписів у платіжній інструкції свідчить про недотримання законодавчих вимог. При цьому, платіжна інструкція № 600 від 01.05.2023р., якою ПП «Нове століття плюс» підтверджувалась перша з подій - оплата товару, не містить вказаних реквізитів.

Отже, на переконання відповідача-1 , рішення №8996616/32149065 від 14.06.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 01.05.2023 р. ухвалено у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що прийняте спірне рішення є правомірним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач - Приватне підприємство «Нове століття плюс» (код ЄДРПОУ 32149065) є платником податку на додану вартість з 25.02.2009 року, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ 100202041.

20.04.2023року між позивачем, в якості продавця (виконавця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шевченківський Пасаж», в якості покупця (замовника) у спрощеній формі, відповідно до ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України, укладені договори купівлі-продажу (поставки) товарів та надання послуг, оформлений рахунком на оплату по замовленню №202 від 20.04.2023 року на загальну суму 357 930,52 грн.

Оплата товарів та послуг здійснена ТОВ «Шевченківський Пасаж» 01.05.2023 року на підставі платіжної інструкції №600 від 01.05.2023 року.

Виконання умов договору купівлі-продажу (поставки) оформлено видатковою накладною №386 від 06.06.2023 року на загальну суму 318 594,52 грн. та товарно-транспортною накладною №Р386 від 06.06.2023 року.

Виконання умов про надання послуг оформлено Актом надання послуг №389 від 06.06.2023 року на загальну суму 39 336,00 грн.

Відповідно до ч. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

31.05.2023року позивачем відповідно до вказаних вимог Податкового кодексу України подана податкова накладна №3 від 01.05.2023 року.

31.05.2023 року відповідачем - Головним управлінням Державної податкової служби в Сумській області зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 31.05.2023 року, що відображено в квитанції про реєстрацію від 31.05.2023 року №9127591673.

07.06.2023 року позивач подав відповідачу пояснення щодо реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Шевченківський Пасаж».

14.06.2023року відповідачем прийнято рішення №8996616/32149065 про відмову в реєстрації податкової накладної.

П і д с т а в а прийняття рішення про в і д м о ву в реєстрації податкової накладної - первинний бухгалтерський документ згідно якого було оформлено податкову накладну, а саме - платіжна інструкція від 01.05.2023року с к л а д е н ий з порушенням вимог постанови Правління НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

14.06.2023року позивач подав скаргу на рішення відповідача від 14.06.2023 року №8996616/32149065 про відмову в реєстрації податкової накладної.

19.06.2023року позивач подав відповідачу пояснення до скарги від 14.06.2023 року, до яких додав, зокрема копію платіжної інструкції №600 від 01.05.2023 року та копію виписки з банківського рахунку позивача, посвідчену посадовою особою банку.

28.06.2023року відповідачем за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення №53161/32149065/2 про залишення скарги без задоволення.

Не погодившись з рішеннями ГУ ДПС у Сумській області від 14.06.2023 року №8996616/32149065 позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п.187.1 ст. 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ч. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Слід зазначити, що будь-яких зауважень чи застережень щодо форми чи змісту безпосередньо податкової накладної №3 від 01.05.2023 року відповідачі не вказують.

Правовідносини щодо зупинення реєстрації податкових накладних врегульовані Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165.

За змістом квитанції про реєстрацію податкової накладної від 31.05.2023 року №9127591673 реєстрація податкової накладної від 01.05.2023 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з наступних підстав:

«Обсяг постачання товару/послуги 25.62,7606 , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "0"=13.9182%, "Р"=71512.62. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Суд зазначає, що правовідносини щодо прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних врегульовані Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2019 року №520.

Відповідно до п. 4 вказаного порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із п. 5 порядку Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Як було зазначено вище, підставою зупинення реєстрації податкової накладеної було зазначено відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом із тим, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної слугувала позиція відповідача про невідповідність платіжної інструкції від 01.05.2023 року вимогам постанови Правління НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Тобто ризики, виявлені відповідачем на момент зупинення реєстрації податкової накладної, що передбачають наявність різниці між обсягом придбання такого товару/послуги та обсягом його постачання, не були підтверджені на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Як свідчить з матеріалів справи, у спірних правовідносинах позивач виступав продавцем (виконавцем), а ТОВ «Шевченківський Пасаж» виступало, відповідно покупцем (замовником).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення щодо договору поставки закріплені в ч.1 статті 265 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом вказаних норм матеріального права очевидним є те, що в таких правовідносинах позивач, як продавець та виконавець послуг не є платником, а є одержувачем грошових коштів за проданий товар та надані послуги.

При цьому, відповідно до п. 68, ч. 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платником є особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції або яка ініціює платіжну операцію шляхом подання/формування платіжної інструкції разом з відповідною сумою готівкових коштів.

Відповідно до п. 52, ч. 1 статті 1 Закону отримувачем є особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі.

Згідно із п. 54, ч. 1 статті 1 Закону, платіжна інструкція - це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

При цьому, за змістом п. 1) ч. 1, п. 1) ч. 2 статті 41 Закону України «Про платіжні послуги» ініціатором платіжної операції може бути платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції). Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що оскаржуване рішення грунтується на ненаданні позивачем документа, якого у нього не повинно бути, а саме платіжної інструкції, яка є документом покупця (замовника) або примірник якої може зберігатися у надавача платіжних послуг (банку).

При цьому, помилковим є посилання відповідача на невідповідність платіжної інструкції вимогам постанови Правління НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», оскільки на дату прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та на дату прийняття оскаржуваного рішення відповідача, вказана постанова вже була визнана такою, що втратила чинність на підставі постанови Правління НБУ від 27.05.2022 року № 106 та не підлягала застосуванню у спірних правовідносинах.

В свою чергу позивач, керуючись положеннями п. 4 та 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2019 року №520 надав відповідачу разом із поясненнями від 07.06.2023 року надав достатньо документів, що підтверджують реальний характер правовідносин позивача з ТОВ «Шевченківський Пасаж». Наявність будь-яких податкових ризиків в таких операціях відповідачем не доведено.

Отже, позивачем надано до матеріалів справи докази того, що для продажу товарів та надання послуг ТOB «Шевченківський Пасаж», позивач, попередньо придбав частину відповідних товарів (алюмінієва композитна панель 1500x5800 мм) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-А».

На підставі рахунку №488 від 19.04.2023 року була здійснена оплата товарів на користь ТОВ «Торнадо-А» на загальну суму 144 211,20 грн., що підтверджено платіжною інструкцією позивача №10940 від 03.05.2023 року.

Постачальником - ТОВ «Торнадо-А» зареєстрована податкова накладна №13 від 03.05.2023 року. Постачання товару позивачу здійснено зі складу постачальника згідно видаткової накладної №518 від 23.05.2023 року та товарно-транспортної накладної №518 від 23.05.2023 року. Для доставки товару позивачу використано орендований ним транспортний засіб ГАЗ 3302 ВМ 5846 AM.

Інша частина товару (алюмінієва композитна панель 1540x3400 мм) для продажу та надання послуг ТОВ «Шевченківський Пасаж» була придбана позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегастрой Сіті» на підставі Договору поставки №07-04-НС від 07.04.2023 року.

На підставі рахунку №15 від 20.04.2023 року позивач здійснив оплату товару на суму 163791,72 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2023 року №10931.

Постачальником зареєстрована податкова накладна №2 від 02.05.2023р. Передача товару позивачу оформлена видатковою накладною №12 від 15.05.2023 року та товарно-транспортною накладною 2 від 15.05.2023 року.

Для доставки товарів позивачу використано транспортний засіб постачальника МАН 18285 ВЕ2125 BO.

І вже після цього позивач продав відповідні товари ТОВ "Шевченківський Пасаж" та надав послуги з порізки товарів (алюмінієва композитна панель).

Також позивач у поясненнях підтвердив, що для здійснення відповідної господарської діяльності має всі необхідні виробничі засоби.

Так, позивач , на підставі договору оренди №3/23 від 01.01.2023 року орендує приміщення площею 203.7 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Ремонтна, 2.

Підприємство у своїй діяльності використовує транспортні засоби, обладнання - верстати для порізки, інші інструменти та інвентар, що відображені в оборотно-сальдових відомостях позивача, повідомленнях форми 20-ОПП, безпосередньо в наданих відповідачу правочинах (договорах оренди, поставки тощо).

Позивач у своїх поясненнях доводить, що для своєї діяльності здійснює закупівлю електроенергії та послуг з вивезення побутових відходів. Позивачем укладені договори на поставку нафтопродуктів з ТОВ «Транснафта- Сервіс» (код ЄДРПОУ 41168507) № Ш/053 від 29 квітня 2022 року та з ТОВ «ПРЕМІУМ- ОІЛ» (код ЄДРРОУ 45078590) №111/006 від 19.05.2023року.

Позивач повністю забезпечує свої виробничі потреби в трудових ресурсах за рахунок власних штатних працівників у кількості 10 штатних одиниць. Так, для роботи за фрезерним верстатом є працівник за посадою оператор верстатів з програмним керуванням.

Для підтвердження вказаних фактів позивач надавав відповідачу та до матеріалів справи копію табеля обліку використання робочого часу за травень 2023р., розрахункової відомості та штатного розпису.

Повторно відповідні документи, а також додатково виписка із банківського рахунку позивача, були надані відповідачу разом із поясненнями до скарги від 19.06.2023 року.

Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Також, при прийнятті рішення у даній справі, судом також враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, в якій зазначено: «Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У цій справі судами констатовано невідповідність рішення про зупинення реєстрації податкової накладної законодавчо визначеним вимогам, про що прямо вказав суд першої інстанції. Поряд з цим судами все одно здійснено дослідження тих первинних документів та аргументів податкового органу, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування».

Частиною 5ст.242 КАС Українипередбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначенихПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Підсумовуючи вказане вище, суд дійшов висновку , що рішення Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.06.2023 року №8996616/32149065 не відповідає зазначеним вище вимогам та критеріям.

Як було зазначено вище податкова накладна відповідала вимогам Податкового кодексу України та контролюючий орган не висловив зауважень щодо її змісту.

Зупинення реєстрації податкової накладної було здійснено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, що передбачає наявність різниці між обсягом придбання такого ювару/послуги та обсягом його постачання. Однак на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної такі ризики контролюючим органом виявлені та підтверджені не були.

Натомість, контролюючий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної довільно та на власний розсуд прийняв таке рішення, у зв`язку із невідповідністю платіжної інструкції покупця вимогам законодавства.

При цьому контролюючий орган не звернув уваги, що позивач не повинен був надавати платіжні інструкції свого контрагента-покупця, а також не звернув уваги, що вимоги контролюючого органу висунуті до позивача на підставі нормативного- правового акта, який не є чинним на момент прийняття рішення.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами підпункту14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, щоПК Українивизначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на викладене, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно достатті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд керується приписами ч.4ст.245 КАС Україниза змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд доходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд враховує приписи п.п. 19, 20 Порядку №1246, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормамиПодаткового кодексу Українита Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Згідно з частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки контролюючим органом не доведено правомірності своїх дій щодо відмови в реєстрації податкової накладної, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись положеннямистатті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5368,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в розмірі 2684.00грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Нове століття плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити ді задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.06.2023 року №8996616/32149065.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Нове століття плюс» №3 від 01.05.2023 року датою її подання для реєстрації, а саме: 31.05.2023 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Нове століття плюс» (код ЄДРПОУ 32149065) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Нове століття плюс» (код ЄДРПОУ 32149065) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець