Рішення

від 08.07.2024 по справі 480/11001/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року Справа № 480/11001/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Нива-2007" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Нива-2007" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області , і просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Сумській області у підтвердженні Фермерському господарству "Нива-2007" статусу платника єдиного податку четвертої групи, оформлену листом від 21.03.2023 №3030/6/18-28-04-08-05;

- зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області повторно розглянути подану Фермерським господарством "Нива-2007" звітність для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство "Нива-2007 ", як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2013. Позивачем було надіслано листі від 28.02.2023 для підтвердження того, що позивач є платником 4 групи та письмові пояснення причин неприйняття податковим органом розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва , 06.02.2023 та 24.02.2023. Позивач отримав лист ГУ ДПС в Сумській області від 21.03.2023, в якому було повідомлено, що з 01.01.2023 позивач не може бути платником єдиного податку 4 групи та переходить на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України. Позивачем було подано скаргу в поряду адміністративного оскарження, але рішенням від 27.09.2023 ДПС України відмолено було у задоволенні скарги.

Позивач не погоджується із рішенням ГУ ДПС в Сумській області про позбавлення права позивача бути платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2013, оскільки будь-якої перевірки діяльності здійснено відповідачем не було. Позивач не отримував рішення податкового органу про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку чи анулювання його реєстрації платником єдиного податку, чим порушено було норми п. 299.10 ст. 299 ПК України.

Позивач своєчасно подавав звітність до податкового органу, звітну податкову декларацію на 2023 р. подано 20.02.2023.

Стосовно строків подання звітності позивач зазначає, що с. Юнаківка Сумського району сумської області з 25.05.2022 включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Постійно село знаходиться під обстрілами у зв`язку із чим неможливо своєчасно подавати податкову звітність. Підприємством було подано звіт, але відповідачем його не було прийнято. Про факт та підстави неотримання звітності позивач дізнався 24.02.2023 та направив повторно звітність. Просив врахувати введення в Україні воєнного стану та норми п. п. 69.1 п. 69. підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Відповідач у відзиві не позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач, як сільськогосподарський товаровиробник для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку зобов`язаний подавати відповідну звітність не пізніше 20 лютого поточного року, як передбачено п. п. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України.

Позивачем до 20.02.2022 відповідну податкову звітність не було подано.

Крім того, нормами ПК України не передбачено автоматичного поновлення статусу платника єдиного податку 4 групи. Стосовно подання позивачем звітності два рази до 24.02.2023, представник відповідача зазначає, що 06.02.2023 документу було присвоєно статус «Документ не прийнято», оскільки виявлено помилка закінчення дії форми - грудень 2022р. При цьому факт подання звітності 24.02.2023 свідчить, що така звітність подана поза межами граничного строку.

Стосовно введення в Україні воєнного стану, представник відповідача зазначає, що підприємством не зверталося до податкового органу з питань неможливості виконання свого податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви, а тому посилання на воєнний стану не підтверджує неможливість своєчасного подання відповідної звітності позивачем.

Стосовно позовних вимог щодо повторно розглянути подану звітність для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями повторного розгляду звітності. Враховуючи зазначене підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому доводи податкового органу позивач вважає безпідставним, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Фермерське господарство «Нива-2007» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Сумській області.

Основним видом діяльності позивача, крім іншого, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, овочів і баштанних культур, коренеплодів, бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном (код КВЕД 01.11, 01.13, 01.61, 46.21,).

Матеріалами справи підтверджується, що з 2015 року позивач є платником єдиного податку 4 групи, зокрема, статус платника єдиного податку 4 групи, що не заперечується сторонами та не є спірним.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік позивачем до контролюючого органу було подано:

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 20.02.2023 №9029349865,

- відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2023 №9029349858,

- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання від 20.02.2023 №9029349949,

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 24.02.2023 № 9033741461,

- загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи від 20.02.2023 №9029353233,

- відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2023 №9029353152,

- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання від 20.02.2023 №9029353123.

Разом із зазначеними документами ФГ «Нива-2007» надіслало письмові пояснення від 28.02.2023 №28/02 щодо строків подання звітності.

Листом від 21.03.2023 №3030/6/18-08-040805 ГУ ДПС в Сумській області на лист від 28.02.2023 №28/02 повідомило позивача про те, що з 01.01.2023 ФГ «Нива-2007» не може бути платником єдиного податку 4 групи та переходить на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, а подана позивачем звітність отримує статус «історія подання».

Позивачем повторно направлено письмові пояснення до податкового органу від 28.02.2023 №28/03-1.

Листом від 30.03.2023 №3720/9/18-28-04-03-04 ГУ ДПС в Сумській області повторно повідомлено позивача про те, що підприємство позбавляється права перебувати платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2023 та переходить на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України.

Позивач було подано скаргу в порядку адміністративного оскарження, але рішенням ДПС України від 27.09.2023 №28677/6/99-00-06-02-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач не погодився із тим, що підприємство позбавлено права перебувати на обліку у податковому органі як платник єдиного податку 4 групи у зв`язку із чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України)

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку урегульовані у розділі XIV ПК України.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Згідно з пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Положеннями пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до пп. 295.9.1 п.295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 299.1, 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункт 291.5 статті 291), проте не містить норм, відповідно до яких платник, який подав звітність за відповідний рік після 20 лютого, зазначену у пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України не може бути платником єдиного податку 4 групи, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15, від 08.12.2021 у справі № 580/2725/19, який враховується судом під час розгляду даної справи.

При цьому, суд зауважує, що приписами п. 291.5-1 ст. 291 ПК України встановлені випадки (умови) за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, тоді як порядок анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу.

Таким чином, нормами ПК України закріплені вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, які не тотожні підставам за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що у попередніх роках господарство набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи з 2015 року, доказів зворотного відповідачем не надано та не заперечується, а відтак, спірним у цій справі є саме питання підтвердження статусу платника єдиного податку, а не дії господарства, спрямовані на перехід на спрощену систему оподаткування.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що позивачем податкову звітність було подано до контролюючого органу 24.02.2023 та прийнято, що підтверджується квитанцією про прийняття документів (а.с.73).

Відповідно до пп. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Тобто способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності обставин за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Згідно з пп. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до абз.2 пп. 76.1. ст. 76 ПК Україну вся податкова звітність суцільним порядком підлягає камеральній перевірці.

Згідно з приписами п. 6.3. ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Пунктом 86.2. ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач, який прийняв податкову звітність позивача, яка подавалась з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, не здійснив письмової відмови у її прийняті, а відтак після надходження такої звітності був зобов`язаний провести камеральну перевірку поданої позивачем звітності, і у разі виявлення порушень податкового законодавства щодо подання такої звітності, як то подання неповного комплекту документів, порушення строків подання тощо, скласти акт перевірки та протягом трьох днів надати його для підписання позивачу.

Вказані дії контролюючого органу давали б можливість позивачу як платнику податків відповідно до п.86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Однак, вказаного контролюючим органом здійснено не було.

Отже суд зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом перевірки позивача проведено не було та, відповідно, не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства. Також, рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку відповідачем не приймалось.

Отже, відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи вказує на недотримання контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, способу реалізації владних управлінських функцій, а також свідчить про безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

Крім того, суд зазначає, що направлений на адресу позивача лист Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 21.03.2023 №3030/6/18-28-04-08-05 та від 30.03.2023 №3720/6/18-28-04-03-04 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.

Крім того, слід зазначити, що направлена позивачем та прийнята податковим органом звітність, як зазначає відповідач у листі від 21.03.2023 №3030/6/18-28-04-08-05, отримала статус «історія подання». Разом із тим, нормами ПК України не міститься такого статусу отриманої податкової звітності, як «історія подання». Позивачем подана відповідна звітність, але із порушенням строків такого подання. Крім того, порушення термінів поданні звітності не може визнаватися податковим органом, як «не визнано, як податкова декларація». У розпорядженні податкового органу перебувала вся необхідна податкова звітність платника єдиного податку, однак така звітність відповідачем прийнята до уваги не була.

З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідачем не було дотримано передбачену законодавством процедуру перевірки податкової звітності позивача, як платника єдиного податку, за наслідками якої було встановлено факт несвоєчасного подання позивачем податкової звітності передбаченої пп.298.8.1. п.298.8 ст.298 ПК України, та не підтверджено ФГ «Нива-2007» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності вчинених ним дій щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини справи, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, у відповідності до ст. 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправними дій ГУ ДПС в Сумській області щодо відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році та наявності правових підстав для зобов`язання відповідача поновити ФГ «Нива-2007» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус ФГ «Нива-2007», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 25.12.2023 по справі №480/6106/22, від 08.05.2024 по справі № 520/19262/23.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок бюджетний асигнувань підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Нива-2007" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо відмови у підтвердженні Фермерському господарстві «Нива-2007» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, про що викладено у листі від 21.03.2023 №3030/6/18-28-04-08-05.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області поновити Фермерське господарство «Нива-2007» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Фермерського господарства «Нива-2007», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13 код ЄДРПОУ 43995469) на користь Фермерського господарства «Нива-2007» (Сумська область, Сумський район, с.Юнаківка, вул..Миру,108,і.к. 34878509) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета