Рішення
від 08.07.2024 по справі 500/1454/24
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1454/24

08 липня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Дженерейшн" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Дубового А.М., надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Дженерейшн» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10150839/45236292 від 13.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 06.11.2023, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Дженерейшн»;

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10150841/45236292 від 13.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 07.11.2023, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Дженерейшн»;

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10150840/45236292 від 13.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.11.2023, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд Дженерейшн»;

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №10109006/45236292 від 07.12.2023;

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №10153545/45236292 від 13.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.11.2023 між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» укладено Договір поставки №1/11/2023, за умовами якого позивач постачає товар шпон струганий.

Позивач вказує, що на виконання умов вказаного договору ним було поставлено покупцю товар 3-ма партіями відповідно до видаткових накладних №ВО-0000001 від 06.11.2023, №ВО-0000002 від 07.11.2023 та №ВО-0000003 від 08.11.2023.

Надалі, відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з врахуванням правила «першої події» - дата відвантаження товару, позивачем згідно видаткових накладних сформовано та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, спірні податкові накладні, а саме: №1 від 06.11.2023, №2 від 07.11.2023 та №3 від 08.11.2023.

Відповідач зазначені податкові накладні прийняв, але реєстрацію їх зупинив, про що сформував відповідні квитанції.

У вказаних квитанціях зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаних ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, обсяг постачання товару/послуги 4408 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Також повідомлено про показники товариства «D» та «Р». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК дня розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивач, скориставшись своїм правом, подав в установленому порядку повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з копіями документів щодо інформації зазначеної у податкових накладних.

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог пункту 9 Додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направлено позивачу повідомлення від 05.12.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у яких позивачу запропоновано надати додатково копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів щодо: придбання послуг; транспортування продукції; розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач не скористався правом надати додаткові документи (вказано про неотримання таких повідомлень), з огляду на що, за результатом розгляду наданих первинних документів регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржені в межах даної справи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Позивач не погоджується із такими рішеннями відповідача, оскільки переконаний, що ним дотримано усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних. Вважає, що підприємству безпідставно відмовлено у реєстрації таких податкових накладних, з огляду на що оскаржені рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягають скасуванню.

Окрім рішень про відмову у реєстрації спірних трьох податкових накладних, позивач також у межах даної судової справи оскаржує два рішення контролюючого органу, якими йому було відмовлено у врахуванні таблиці даних платника податку на додану вартість №10109006/45236292 від 07.12.2023 та №10153545/45236292 від 13.12.2023.

Позивач вказує, що оскаржені рішення є необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, адже як при поданні пояснень до податкових накладних та таблиць даних платника ПДВ так і при поданні скарги до контролюючих органів різного рівня було подано штатний розпис та наказ з кадрових питань, що спростовує твердження податкового органу про відсутність трудових ресурсів позивача, а також надано докази та пояснення щодо того, що у зв`язку із ситуацією, яка склалась внаслідок блокування кордону між Україною та Республікою Польща, ТОВ «Вуд Дженерейшн» було прийнято рішення про продаж виготовленого шпону на ПрАТ «Єврошпон-Смига», тобто тому ж підприємству, яке і виготовило шпон з сировини, належної позивачу, при цьому податковому органу було надано відповідні первинні документи у підтвердження вказаних обставин, зокрема, акти про надання послуг ПрАТ «Єврошпон-Смига» з переробки сировини, належної позивачу та видаткові накладні про передачу шпону від ТОВ «Вуд Дженерейшн» до ПрАТ «Єврошпон-Смига» підписані в одні і ті ж дні.

Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

04.04.2024, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками від представника податкового органу (спільна позиція), про заперечення проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, із змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог мотивуючи свою позицію тим, що на адресу суду надійшов відзив з додатками на позовну заяву від представника Головного управління ДПС у Тернопільській області та ДПС України (спільна позиція) з доказами його надіслання позивачу у справі, в якому відповідачем зазначено, що у нього була наявна підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, позаяк, станом на час зупинення реєстрації накладних в контролюючого органу була відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість. Також відповідач вказує на недостатність тих первинних документів, які було надано позивачем контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, з огляду на що в їх реєстрації було відмовлено.

Відповідач зазначає, що проаналізувавши подані позивачем на розгляд комісії документи, встановлено, що між ним та ПАТ «Єврошпон - Смига (ЄДРПОУ 30981499' (Покупець) укладено договір поставки від 01.11.2023, предметом якого було зобов`язання передати у власність покупцеві шпон струганий. Однак відповідач вказує, що позивач не надав підтверджуючі документи щодо транспортування продукції номенклатури «шпон струганий дуб» (товаротранспортні накладні) контрагенту - покупцю ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» ( 30981499), а також щодо наданого комісії акта надання послуг з транспортування від 25.10.2023, підписаного сторонами ТОВ «Костопільська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 44463381) та позивачем, - не було надано договір-заявку, укладений з даним контрагентом, товаро-транспортну накладну, розрахункові документи щодо оплати за надані послуги транспортування. Також, звертає увагу суду, на те, що у позивача на момент розгляду комісією питання про реєстрацію оскаржуваних податкових накладних були відсутні відомості про об`єкти оподаткування (офіс, склад, транспортний засіб тощо), що свідчить на його переконання про відсутність необхідних умов та матеріальних ресурсів для виробництва товарів. Також вказує, що у позивача відсутня інформація про придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо, а відповідно до поданої до контролюючих органів звітності встановлена недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності (арк. справи 111-166).

Ухвалою від 19.04.2024 суд визнав поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Тернопільській області строку на подання відзиву у даній справі та поновив його, а також відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву відповідача у справі №500/1454/24 та про кваліфікацію неподання такого відзиву у встановлений судом строк як визнання позову.

Ухвалою від 19.04.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.05.2024, на адресу суду надійшла відповідь на відзив (арк. справи 191-198).

05.06.2024, на адресу суду надійшло клопотання позивача про стягнення із суб`єкта владних повноважень на його користь понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (арк. справи 199-204).

10.06.2024, на адресу суду надійшли письмові заперечення представника відповідача на клопотання щодо стягнення судових витрат (арк. справи 205-211).

Інших заяв від учасників на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що розгляд даної судової справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючої судді у даній справі у відпустці, в порядку черговості.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів судової справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вуд Дженерейшн», зареєстровано як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності « 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону» та іншими видами діяльності, а саме: « 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво», « 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами», « 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям», « 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням», « 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», « 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування», та є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 452362919156).

Між позивачем (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» (виконавець) 01.09.2023 укладено Договір переробки давальницької сировини №01/09/2023 (арк. справи 44 зворот-45) за умовами якого замовник, на умовах і в порядку, визначеному цим договором доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору переробку давальницької сировини у готову продукцію, а замовник зобов`язується прийняти готову продукцію і сплатити вартість робіт виконавця (пункт 2.1. Договору).

Сторонами у розділ 3 Договору узгоджено, що виготовлення готової продукції здійснюється з давальницької сировини замовника найменування (асортимент), кількість і якість якої, вказуються в актах приймання давальницької сировини, котрі підписуються уповноваженими представниками сторін. Давальницька сировина миє бути поставлена замовником виконавцю в обумовлений сторонами термін на склад виконавця. Сторона, котра несе транспортні виграти до зазначеного місця поставки визначається за взаємною домовленістю сторін. Приймання давальницької сировини за кількістю та якісно проводиться на складі виконавця відповідно до умов цього договору за участю представника замовника або без нього за домовленістю із замовником. Якщо згоди про початок переробки сировини через невідповідність її якості чи кількості не буде досягнути, давальницька сировина підлягає поверненню замовнику за його рахунок. Можливість дострокової поставки сировини визначається за згодою сторін.

Сторони в межах вказаного договору узгодили, що «давальницька сировина» за умовами цього договору - це лісосировина, пиломатеріали, придатні для виготовлення шпону струганого у випадку коли готовою продукцією - шпон струганий. У випадку надання послуг переробки іншої сировини до даного договору вносяться зміни шляхом підписання додаткових угод. Якість давальницької сировини повніша відповідати чинним вимогам та стандартам. Давальницька сировина є власністю замовника. Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження давальницької сировини.

До матеріалів судової справи додано акти №ОУ-0000082 від 06.11.2023, №ОУ-0000084 від 07.11.2023 та №ОУ-0000085, підписані між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» із змісту яких слідує, що на виконання умов Договору переробки давальницької сировини №01/09/2023 від 01.09.2023 позивачу надано послуги по виготовленню шпону з давальницької сировини дуба кругляка (арк. справи 22-23).

Загальна вартість послуг із переробки склала 1293581,85грн, в тому числі ПДВ 215596,98грн. Матеріалами справи підтверджено, що оплату за надані послуги проведено 13.11.2023 трьома платежами, згідно з платіжною інструкцією №48 на суму 446630,57грн на підставі рахунку №00062, платіжною інструкцією №49 на суму 456438,92грн на підставі рахунку №00063 та платіжною інструкцією №50 на суму 390512,36грн на підставі рахунку №00064.

Також між вказаними сторонами відповідно до вказаного договору складено та підписано Акти приймання-передачі товару від 06.11.2023, 07.11.2023 та від 08.11.2023 (арк. справи 21, 21 зворот, 94) відповідно до яких позивач прийняв за адресою смт. Смига, вул. Заводська, 1, товар шпон струганий дуб.

Надалі, 01.11.2023 між цими ж сторонами укладено Договір поставки №01/11/2023 (арк. справи 45 зворот 46) за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язується передати у власність Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» (покупець) шпон струганий (далі - «товар»), а покупець - прийняти та оплатити його вартість (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору поставки від 01.11.2023 сторонами визначено, що характеристики товару, його кількість та ціна погоджуються та зазначаються у видаткових накладних та рахунках на відповідну партію, що є невід`ємними частинами Договору поставки від 01.11.2023. Також у пункті 4.1. вказаного договору поставки вказано про те, що ціна товару погоджується сторонами та зазначається у видаткових накладних та рахунках на відповідну партію Товару.

До матеріалів судової справи позивачем додано видаткові накладні щодо поставки позивачем Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» товару в межах Договору поставки від 01.11.2023 трьома партіями.

Так, згідно видаткової накладної №ВО-0000001 від 06.11.2023 постачальник передав покупцю, а покупець отримав від постачальника товар - шпон струганий дуб с. АВ, С, В на суму 1305827,46грн, з них ПДВ в розмірі 217637,91грн (арк. справи 27).

Згідно видаткової накладної №ВО-0000002 від 07.11.2023 постачальник передав покупцю, а покупець отримав від постачальника товар - шпон струганий дуб с. АВ, С, В на суму 1263899,60грн, з них ПДВ - 1263899,60грн (арк. справи 27 зворот).

Згідно видаткової накладної №ВО-0000003 від 08.11.2023 постачальник передав покупцю, а покупець отримав від постачальника товар - шпон струганий дуб с. АВ, С, В на суму 1323548,64грн, з них ПДВ - 220591,44грн (арк. справи 28).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

З врахуванням правила «першої події» - «дата відвантаження товарів», передбаченого пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, позивачем виписано та направлено на реєстрацію три податкових накладних, а саме:

№1 від 06.11.2023 на обсяг постачання 1305827,46грн, в тому числі ПДВ 217637,91грн, номенклатура товару продавця «Шпон струганий дуб с.АВ 2100-2750/120-400/0,52мм; Шпон струганий дуб с.АВ 2100-2450/110-400/0,52мм; Шпон струганий дуб с.В 800+/90+ 0,52мм; Шпон струганий дуб с.С 2800-3600/100-400/0,52мм», коди УКТ ЗЕД 4408901500 (арк. справи 126);

№2 від 07.11.2023 на обсяг постачання 1263899,60грн, в тому числі ПДВ 210649,93грн, номенклатура товару продавця «Шпон струганий дуб с.АВ 2100-2750/120-400/0,52мм; Шпон струганий дуб с.АВ 2100-2450/110-400/0,52мм, Шпон струганий дуб с.С 2800-3600/100-400/0,52мм, Шпон струганий дуб с.В 800+/90+ 0,52мм», коди УКТ ЗЕД 4408908500 (арк. справи 127);

№3 від 08.11.2023 на обсяг постачання 1323548,64грн, в тому числі ПДВ 220591,44грн, номенклатура товару продавця «Шпон струганий дуб с.АВ 2100-2450/110-400/0,52мм, Шпон струганий дуб с.С 2800-3600/100-400/0,52мм, Шпон струганий дуб с.В 800+/90+ 0,52мм, Шпон струганий дуб с.С 2500-2800/100-400/0,52мм, Шпон струганий дуб с.АВ 2800-3350/140-400/0,52мм», коди УКТ ЗЕД 4408908500 (арк. справи 129).

Реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару/послуги 4408 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Також повідомлено про показники товариства «D» та «Р». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК дня розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної (арк. справи 124-125).

Позивачем подано до комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено від 04.12.2023 щодо вказаних податкових накладних (арк. справи 128).

З пояснень представника податкового органу, зазначених у відзиві на позовну заяву, які підтверджуються відомостями з Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, слідує, що позивачем для реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН подано копії наступних документів:

договір переробки давальницької сировини № 01/09/2023 від 01.09.2023;

акт №ОУ-0000082 переробки давальницької сировини від 06.11.2023;

акт №ОУ-0000084 переробки давальницької сировини від 07.11.2023;

акту №ОУ-0000085 переробки давальницької сировини від 08.11.2023;

виписка з рахунку ТОВ «Вуд Дженерейшн», відкритого в АТ «Укрсиббанк» за 13.11.2023;

договір поставки від 01.11.2023;

видаткової накладної №ВН-0000001 від 06.11.2023;

видаткової накладної №ВН-0000002 від 07.11.2023;

видаткової накладної №ВН 0000003 від 08.11.2023;

виписка з рахунку ТОВ «Вуд Дженерейшн», відкритого в АТ «Укрсиббанк»;

акт №1 приймання-передачі товару від 06.11.2023;

акт №2 приймання-передачі товару від 07.11.2023;

акт №3 приймання-передачі товару від 08.11.2023;

акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2023 між ПрАТ «Єврошпон-Смига» та ТОВ «Вуд Дженерйшн» за Договором поставки від 01.11.2023;

заявка-договору на автоперевезення №25/10-2023-1 від 25.10.2023;

акту надання послуг № 535 від 25.10.2023;

штатний розпис ТОВ «Вуд Дженерейшн».

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог пункту 9 Додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції Наказу Міністерства фінансів №19 від 12.01.2023) направлено позивачу Повідомлення від 05.12.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у яких запропоновано позивачу надати додатково копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів щодо: придбання послуг; транспортування продукції; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Однак, доказів направлення таких повідомлень ТОВ «Вуд Дженерейшн» із зазначенням переліку документів, які необхідно надати для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, сторонами не представлено, а судом не здобуто.

Позивач не надав додаткові документи, з огляду на що, за результатом розгляду наданих первинних документів регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржені в межах даної справи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а саме:

№10150839/45236292 від 13.12.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 06.11.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не вказано жодної інформації (арк. справи 97);

№10150841/45236292 від 13.12.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 07.11.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не вказано жодної інформації (арк. справи 65 зворот - 66);

№10150840/45236292 від 13.12.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 08.11.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не вказано жодної інформації (арк. справи 64 зворот - 65).

Водночас, разом із наданим позивачем 04.12.2023 Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено, позивачем також було подано до контролюючого органу також таблицю даних платника ПДВ від 04.12.2023 та пояснення до неї (арк. справи 92).

За результатами розгляду вказаної таблиці контролюючим органом прийнято рішення №10109006/45236292 від 07.12.2023 про неврахування вказаної таблиця в обґрунтування якого зазначено, що у позивача відсутні необхідні умови та матеріальні ресурси для виробництва товарів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування (офіс, склад, транспортний засіб тощо), відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування (арк. справи 63 зворот 64).

Позивач 12.12.2023 подав іншу таблицю даних платника ПДВ від 12.12.2023 та пояснення до неї (арк. справи 92 зворот). За результатами розгляду другої таблиці комісією повторно прийнято рішення №10153542/45236292 від 13.12.2023 про неврахування даних таблиці платника ПДВ, поданої позивачем, згідно якого відмовлено у врахуванні другої таблиці з підстав того, що платником податків не надано письмові пояснення; згідно даних ДПС у платника відсутні необхідні умови та матеріальні ресурси для виробництва товарів (арк. справи 147-148).

Позивач такі рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а також про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість вважає протиправними, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд в якому просить їх скасувати та зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї стані, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 25 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як слідує зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації оспорюваних податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Тому, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки - мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Представник податкового органу вказує у відзиві на позовну заяву, що станом на час зупинення реєстрації накладних в контролюючого органу була відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість, в підтвердження чого надає відповідні відомості із інформаційної системи податкового органу.

Однак, суд зазначає, що подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку.

Однак, відсутність такої таблиці, на думку суду, не є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних таким платником, про що свідчить власне оновлена редакція даного пункту 1 Критеріїв ризиковості, в яку внесли зміни згідно з Постановою КМУ №1154 від 12.10.2022 та Постановою КМУ №1428 від 23.12.2022.

Також, ГУ ДПС у Тернопільській області не надано доказів того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання.

Ознайомившись зі змістом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що така містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів, - вказана без конкретизації їх переліку.

Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, що впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.

При цьому, суд вважає за доцільне врахувати позицію Верховного Суду викладену в постанові від 27.04.2023 справа №460/8040/20, у якій Верховний Суд оперуючи поняттям негативної дискреції, звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Суд зазначає, що з 08.03.2023 оновлено порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19 внесено зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Так, зокрема, запроваджено зміни щодо подання та розгляду пояснень та копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Цей наказ опубліковано 21.02.2023 та набрав чинності через 15 днів з дня його офіційного опублікування, тобто з 8 березня 2023 року.

Зазначеними змінами пункт 9 викладено у такій редакції:

"9. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Також, пункт 10 викладено у такій редакції:

"10. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства."

Таким чином, як свідчить зміст запроваджених змін щодо порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку отримав право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

У відзиві на позовну заяву представник податкового органу зазначає, що з урахування вказаних змін, регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлено позивачу повідомлення, у яких зазначено, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме:

договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів щодо: придбання послуг; транспортування продукції; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація не вказано жодних відомостей.

Однак, доказів надіслання вказаних повідомлень позивачу сторонами не представлено, а судом не здобуто, з огляду на що позивач не надав додаткових пояснень згідно вказаних повідомлень.

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної, підставою для їх прийняття визначено «ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення».

При цьому, в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не вказано жодної інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (пункт 63 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20).

Водночас, судом встановлено, що позивачем стосовно податкових накладних, щодо яких заявлено позовні вимоги, до контролюючого органу первинно подано пояснення щодо господарських операцій, вчинених на виконання договірних зобов`язань з контрагентом з первинними документами в їх підтвердження.

При цьому, судом встановлено, що одночасно із поданням податковому органу пояснень щодо вказаних податкових накладних також було подано таблицю даних платника ПДВ, до якої у свою чергу також долучено письмові пояснення.

Щодо тверджень податкового органу про те, що позивач не надав підтверджуючі документи щодо транспортування продукції номенклатури «шпон струганий дуб» (товаротранспортні накладні) контрагенту - покупцю ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» (30981499), а також щодо наданого комісії акта надання послуг з транспортування від 25.10.2023, підписаного сторонами ТОВ «Костопільська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 44463381) та позивачем, - не було надано договір-заявку, укладений з даним контрагентом, товаро-транспортну накладну, розрахункові документи щодо оплати за надані послуги транспортування, то суд їх оцінює критично.

Так, зокрема, з наданих суду доказів слідує, що основним видом діяльності позивача «16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону (основний)».

Згідно наданих суду договорів слідує, що у вересні-жовтні 2023 року позивачем придбано лісоматеріали круглих порід (дуб) у контрагентів, а саме:

ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) - 23,115 куб. м на суму 685661,16грн згідно Договором №02/10-14 від 02.10.2023 (арк. справи 47-48);

ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) - 32,606 куб. м на суму 1229411,04грн згідно Договором №1 від 01.09.2023;

ТОВ «ТД «ЛІСКОМ ПЛЮС» (код 44658600) - 18,54 куб. м на суму 642555,06грн згідно Договором №13/09-23Л від 13.09.2023 (арк. справи 46).

Крім того, у позивачем здійснено купівлю круглих лісоматеріалів у постачальника «Філія «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» (код ЄДПРОУ 45150708) згідно Договору купівлі-продажу непереробленої деревини №UEEX-3645-8 від 08.09.2023 (арк. справи 31 зворот-39) та №UEEX-3985-3 від 19.10.2023 (арк. прави 39 зворот-43) на суму 729888,87грн, у тому числі ПДВ 121648,15грн.

Суд зазначає, що позивачем надано докази оплати як куплених лісоматеріалів (арк. справи 54-55 зворот).

Поставки вказаних лісоматеріалів здійснювались перевізником ТОВ «Костопільська транспортна компанія» (код ЄДПРОУ 44463381), у підтвердження чого надано відповідні товарно-транспортні накладні, у яких вказано пункт розвантаження: Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська, 1. При цьому, як слідує з долученого до матеріалів судової справи Акту №1 передачі-приймання майна, позивачем отримано від ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» у тимчасове платне користування майно, а саме: частину приміщення нежитлової будівлі складу готової продукції площею 17 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680 (арк. справи 19 зворот), з огляду на що суд також не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність необхідних умов та матеріальних ресурсів для виробництва товарів.

При цьому, щодо виробництва продукції суд зазначає, що між позивачем (замовник) та ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» (виконавець) 01.09.2023 укладено Договір переробки давальницької сировини №01/09/2023 (арк. справи 44 зворот-45) за умовами якого замовник, на умовах і в порядку, визначеному цим договором доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору переробку давальницької сировини у готову продукцію, а замовник зобов`язується прийняти готову продукцію і сплатити вартість робіт виконавця.

З наведеного слідує, що переробка закупленого у контрагентів непереробленого лісоматеріалу здійснювалась для позивача іншим суб`єктом господарювання на давальницьких умовах, що не заборонено законом. При цьому, після переробки давальницької сировини сторонами складено акти №000082 від 06.11.2023, №000084 від 07.11.2023, №000085 від 08.11.2023, в яких зафіксовано переробку лісоматеріалів в обсязі 74,261 куб. м і виготовлення в результаті шпону струганого дубового різних специфікацій сумарною кількістю 64967.45 кв.м. Оплату за надані послуги переробки сировини проведено 13.11.2023 трьома платежами.

Надалі, в межах провадження господарської діяльності 01.11.2023 між цими ж сторонами укладено Договір поставки №01/11/2023 (арк. справи 45 зворот 46) за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язується передати у власність Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» (покупець) шпон струганий (далі - «товар»), а покупець - прийняти та оплатити його вартість (пункт 1.1. Договору). Пунктом 1.2. Договору поставки від 01.11.2023 сторонами визначено, що характеристики товару, його кількість та ціна погоджуються та зазначаються у видаткових накладних та рахунках на відповідну партію, що є невід`ємними частинами Договору поставки від 01.11.2023. Також у пункті 4.1. вказаного договору поставки вказано про те, що ціна товару погоджується сторонами та зазначається у видаткових накладних та рахунках на відповідну партію Товару.

До матеріалів судової справи позивачем додано видаткові накладні щодо поставки позивачем Приватному акціонерному товариству «Єврошпон-Смига» товару в межах Договору поставки від 01.11.2023 трьома партіями, а саме: згідно видаткової накладної №ВО-0000001 від 06.11.2023 постачальник передав покупцю, а покупець отримав від постачальника товар - шпон струганий дуб с. АВ, С, В на суму 1305827,46грн, з них ПДВ в розмірі 217637,91грн (арк. справи 27), згідно видаткової накладної №ВО-0000002 від 07.11.2023 постачальник передав покупцю, а покупець отримав від постачальника товар - шпон струганий дуб с. АВ, С, В на суму 1263899,60грн, з них ПДВ - 1263899,60грн (арк. справи 27 зворот), згідно видаткової накладної №ВО-0000003 від 08.11.2023 постачальник передав покупцю, а покупець отримав від постачальника товар - шпон струганий дуб с. АВ, С, В на суму 1323548,64грн, з них ПДВ - 220591,44грн (арк. справи 28).

Суд зазначає, що як до матеріалів позовної заяви, так і комісіям податкового органу позивачем подано основну первинну документацію на підтвердження господарської операції в межах вказаної спірних податкових накладних.

Так, пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або датою відвантаження товарів, а для послуг - датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Верховний Суд у ряді своїх рішень звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄРПН.

Так, у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Судом встановлено, що податкові накладні №1 від 06.11.2023, №2 від 07.11.2023 та №3 від 08.11.2023, складено позивачем за правилом «першої події» відвантаження товару, так як виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг для позивача відбулось за фактом постачання товару його контрагенту згідно видаткових накладних №ВО-0000001 від 06.11.2023, №ВО-0000002 від 07.11.2023 та №ВО-0000003 від 08.11.2023.

Відповідно до викладеного наведені відповідачем доводи не спростовують настання першої із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України події (надання послуг) покупцю, що підтверджується видатковими накладними, складеними за умовами основного договору.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 7 грудня 2022 року по справі №500/2237/20, від 1 лютого 2023 року по справі №140/506/22 та підтримано у постанові від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.

На думку суду, ті первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірні податкові накладні, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

При цьому, платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів (в тому числі договору), на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанова Верховного Суду від 29 червня 2023 року справа №500/2655/22).

Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.

У цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та ряду інших Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд враховує, що згідно фактичних обставин справи відповідачі в обґрунтування своєї позиції покликалися на ненадання позивачем переліку первинних документів, який наведений у вищевказаних актах.

Однак є цілком зрозумілим, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та, як наслідок, можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від суті таких господарських операцій, з огляду на що, стверджуючи про ненадання таких первинних документів, які зазначені у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій.

Однак, відповідачі при прийнятті спірних рішень такого аналізу не здійснили.

Між тим, позивачем під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваних господарських операцій.

Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, то таку належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних судом не встановлено.

У даному випадку зобов`язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні датою її фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 06.11.2023, №2 від 07.11.2023 та №3 від 08.11.2023, у ЄРПН датою фактичного їх подання.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №10109006/45236292 від 07.12.2023 та №10153545/45236292 від 13.12.2023, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено:

в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;

у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Із системного аналізу наведених вище правових норм суд приходить до висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем 04.12.2023 та 12.12.2023 подано до Головного управління ДПС у Тернопільській області таблиці даних платника податку на додану вартість (арк. справи 92, 92 зворот).

З поданих таблиць даних платника ПДВ слідує, що в ній відображено види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД, що відповідає вимогам пункту 13 Порядку №1165.

Крім того, як встановлено судом, разом з таблицею даних платника податку позивач подав контролюючому органу пояснення, в яких детально описав обставини та умови провадження ним господарської діяльності (арк. справи 62, 62 зворот).

Водночас, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №10109006/45236292 від 07.12.2023 та №10153545/45236292 від 13.12.2023.

Відповідно до рішення №10109006/45236292 від 07.12.2023 про неврахування таблиці даних платника податків від 04.12.2023, підставою для його прийняття зазначено:

«відсутність необхідних умов та матеріальних ресурсів для виробництва товарів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування (офіс, склад, транспортний засіб тощо), відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; пояснення не розкриває реальність та економічну вигоду господарських операцій».

Відповідно до рішення №10153542/45236292 від 13.12.2023 про неврахування таблиці даних платника податків від 12.12.2023, підставою для його прийняття зазначено:

«недотримано вимог п.14 Порядку - платником не надано письмові пояснення; згідно даних ІФ ДПС у платника відсутні необхідні умови та матеріальні ресурси для виробництва товарів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування (офіс, склад, транспортний засіб тощо), відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності».

З матеріалів справи слідує, що друге рішення №10152542/45236292 Комісії було оскаржено у адміністративному порядку відповідно до положень статті 56 ПК України.

Відповідно до пункту 11 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість платник податку має право додати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у таблиці даних платника податку на додану вартість.

До скарги додано позивачем пояснення №3 від 15.12.2023 та копії: Договору від 01.09.2023; Договору оренди від 01.11.2023; Договору поставки від 01.11.2023; штатного розпису від ТОВ «Вуд Дженерейшн»; наказу ТОВ «Вуд Дженерейшн» №5-к від 03.11.2023, Акту від 06.11.2023, Акту від 07.11.2023, Акту від 08.11.2023, акту №ОУ-0000090 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2023, видаткової накладної №ВН-0000001 від 06.11.2023, видаткової накладної №ВН-0000002 від 07.11.2023, видаткової накладної №ВН 0000003 від 08.11.2023, договору поставки товарів №02/10-1 від 02.10.2023, накладної №16/10-1 від 16.10.2023 та товарно-транспортної накладної №16/10, платіжної інструкції № 20 від 04.10.2023, платіжної інструкції №21 від 06.10.2023, платіжної інструкції №22 від 10.10.2023, платіжної інструкції №23 від 11.10.2023, виписки з рахунку ТОВ «Вуд Дженерейшн», відкритого в АТ «Укрсиббанк», договору купівлі-продажу №1 від 01.09.2023, видаткової накладної №07/09 від 07.09.2023 та товарно-транспортної накладної №07/09 від 07.09.2023, видаткової накладної №25/09 від 25.09.2023 та товарно-транспортної накладної №Т25/09 від 25.09.2023, платіжної інструкції №13 від 08.09.2023, платіжної інструкції №16 від 26.09.2023, договору поставки №13/09-23Л від 13.09.2023, товарно-транспортної накладної №РН-091301 від 13.09.2023 та видаткової накладної №РН-091301 від 13.09.2023, виписки з рахунку ТОВ «Вуд Дженерейшн», відкритого в АТ «Укрсиббанк» за 13.09.2023, договору №UEEX-3645-5 купівлі-продажу необробленої деревини від 08.09.2023, договору №UEEX-3985-3 купівлі-продажу необробленої деревини від 19.10.2023, виписки з рахунку ТОВ «Вуд Дженерейшн», відкритого в АТ «Укрсиббанк», заявки-договору на автоперевезення №25/10-2023-1 від 25.10.2023 і акту надання послуг №535 від 25.10.2023, виписки з рахунку ТОВ «Вуд Дженерейшн», відкритого в АТ «Укрсиббанк» платіжної інструкції №96 від 14.12.2023.

Однак, такі докази враховано не було, а вказане рішення залишено без змін.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, чого в даному випадку зроблено не було.

При вирішені цього спору суд керується частиною другою статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що в оскаржуваних рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість контролюючий орган взяв до уваги «звітність позивача», інформація з якої міститься у базі даних податкового органу.

Разом з тим, конкретного зазначення того, про які чітко відомості йде мова відповідачем у оскаржуваних рішення не вказано, в той час як позивачем було надано чіткі пояснення циклу здійснення ним господарської діяльності, в тому числі щодо наявності виробничих потужностей та трудових ресурсів.

Контролюючим органом в оскаржуваних рішення зазначено загальні формулювання без вказівки на контенті форми звітності позивача, яку було ним враховано, не наведено обставин, які слугували підставою для наведених у ньому висновків, а також не надано обґрунтувань щодо твердження про те, які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам. Відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися комісією Головного управління ДПС у Тернопільській області, та які слугували підставою для прийняття спірного рішення.

Водночас, надіслані позивачем комісії пояснення та документи, на переконання суду, в повній мірі підтверджують надання позивачем на постійній основі вказаних у такій таблиці даних послуг.

Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржених рішень про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість та їх невідповідність критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, з огляду на що вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в сумі 24244,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (Комісія якого прийняла рішення, що стали підставою звернення до суду з цим позовом).

Разом з тим, 05.06.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача у якому він просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області, пропорційно до задоволених вимог, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Дженерейшн суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00грн.

10.06.2024, на адресу суду надійшли письмові заперечення представника відповідача на клопотання щодо стягнення судових витрат.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині п`ятій статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат заявником подано:

договір про надання правничої допомоги № 01/2023-12-28 від 28.12.2023;

додаткова угода №1 від 05.01.2024 до договору про надання правничої допомоги №01/2023-12-28 від 28.12.2023;

платіжну інструкцію №114 від 28.12.2023;

платіжну інструкцією №122 від 09.01.2024;

акт від 04.06.2024 про надання правничої допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги № 01/2023-12-28 від 28.12.2023.

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №01/2023-12-28 від 28.12.2023 (арк. справи 49-50) адвокат Дубовий А.М зобов`язався надати правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «Вуд Дженерейшн» щодо оскарження рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних № 1 від 06.11.2023, № 2 від 07.11.2023, № 3 від 08.11.2023. Обсяг наданої правничої допомоги, тобто перелік виконаних робіт та/або наданих послуг за цим договором, визначається в акті про надання правничої допомоги.

Як слідує зі змісту Акту про надання правничої допомоги від 04.06.2024 (арк. справи 202), клієнту (позивачу) було надано такі послуги в межах договору про надання правничої допомоги:

- ознайомлення із наданими Клієнтом документами, які стосуються порушення його прав прийнятими рішеннями про відмову у реєстрації трьох податкових накладних та двох таблиць даних платника податку на додану вартість;

- надання консультації щодо порядку захисту прав прийнятими рішеннями податкового органу;

- складення, підписання та подання до Тернопільського окружного адміністративного суду позовної заяви та виготовлення копій документів у підтвердження заявлених позовних вимог;

- ознайомлення із змістом відзиву на позовну заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області;

- складення, підписання та подання до Тернопільського окружного адміністративного суду клопотання про залишення без розгляду відзиву Головного управління ДПС у Тернопільській області у справі №500/1454/24;

- складення, підписання та подання до Тернопільського окружного адміністративного суду клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про поновлення строку на подання відзиву у справі №500/1454/24;

- складення, підписання та подання до Тернопільського окружного адміністративного суду відповіді на відзив Головного управління ДПС у Тернопільській області у справі №500/1454/24.

Вказаним актом не проведено розрахунку суми витрат на правничу допомогу, та вказано, що вартість обсягу наданої правничої (правової) допомоги, вказаного у п. 1 цього акту, становить 25000,00грн, які сплачені Клієнтом на користь Адвоката.

Оплата проведена двома платежами, а саме: 28.12.2023 згідно платіжної інструкції №114 на суму 20000,00грн (арк. справи 56 зворот) та 09.01.2024 згідно платіжної інструкції №122 (арк. справи 57).

Суд вважає, що сума в розмірі 25000,00грн понесених витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг виходячи з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції дійшов висновків, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Крім того, слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд зазначає, що в матеріалах даної справи наявні належним чином складенні оформленні та підписанні, документи, однак відсутній детальний опис конкретно проведених адвокатом робіт (наданих послуг) в розрізі їх вартості, в той час як сама справа на переконання суду не є справою значної складності та не потребувала значних затрат часу адвоката, в тому числі зважаючи на значний обсяг судової практики, розміщеної у Єдиному державному реєстрі судових рішень у аналогічній категорії спорів.

Суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу підлягає стягненню в загальному розмірі 10000,00грн, оскільки, на переконання суду заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною. При визначенні саме такої суми витрат на правничу допомогу суд враховує в першу чергу складність справи, затрачений час адвоката на надання таких послуг та критерій співмірності, розумності та реальності їхнього розміру.

Водночас суд також враховує, що узгоджений між клієнтом (позивачем) та адвокатом, розмір правничої допомоги становитиме надмірний тягар для відповідача в умовах дії воєнного стану в державі, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у справі «Баришевський проти України», у справі «Двойних проти України», у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

За таких обставин, суд вважає, що заява про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу є обґрунтованою і підлягає до часткового задоволення, а саме: до відшкодування підлягає сума в розмірі 10000,00грн замість 25000,00грн, з врахуванням складності справи, обсягом наданих послуг на виконання робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Дженерейшн" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації податкових накладних від 13 грудня 2023 року, а саме: №10150839/45236292, №10150841/45236292 та №10150840/45236292.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуд Дженерейшн" податкові накладні №1 від 06 листопада 2023 року, №2 від 07 листопада 2023 року та №3 від 08 листопада 2023 року датою їх фактичного подання.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість №10109006/45236292 від 07 грудня 2023 року та №10153545/45236292 від 13 грудня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Дженерейшн" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області судові витрати в розмірі 24244 (двадцять чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 00коп. сплаченого судового збору.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Дженерейшн" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в Тернопільській області понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуд Дженерейшн" (місцезнаходження: вул. Стуса, 40А, с. Підгородне, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47751, код ЄДРПОУ: 45236292);

відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

- Державна податкова служба України (місцезнаходження: площа Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393).

Головуючий суддяМірінович У.А.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.07.2024
Оприлюднено10.07.2024
Номер документу120236755
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —500/1454/24

Ухвала від 02.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 29.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 12.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 12.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Рішення від 08.07.2024

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Мірінович Уляна Анатоліївна

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Мірінович Уляна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні