Ухвала

від 08.07.2024 по справі 500/3822/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3822/24

08 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовною заявою Приватного підприємства "Розтоцьке-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Розтоцьке-Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.07.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а у разі відмови про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, в обґрунтування яких зазначено, що характер спірних правовідносин становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, оскільки механізм відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування створений задля запобігання формуванню фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування і запобіганню ризикам і фінансовій сфері, при використанні якого контролюючий орган здійснює дослідження великого обсягу аналітичної інформації.

Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони.

Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також частиною 4 статті 12 КАС України визначено справи які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Спір у даній справі не належить до категорії вказаних спорів, вирішення яких визначено лише у загальному провадженні.

В обґрунтування розгляду справи в загальному позовному провадженні представник вказує, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами, має досить важливе значення для відповідача.

Суд не заперечує, що спірні правовідносини впливають на права та обов`язки відповідача, однак, вказане не є безумовною підставою для розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Зокрема, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України)

Суд зазначає, що у вказаній справі судом вчинено дії щодо підготовки її до судового розгляду, отримано процесуальні заяви по суті справи від її учасників та зібрано докази на підтвердження обставин, які зазначені сторонами у вказаних заявах. Справа перебуває на стадії розгляду справи по суті та прийняття рішення.

Разом з тим, представником відповідача не наведено будь-яких обставин неможливості продовження розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження (необхідність зібрання додаткових доказів, призначення експертизи, допит свідків, тощо).

При цьому, відповідно до ч.6 ст.260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Таким чином, перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження передбачає розгляд справи спочатку, що значно збільшить строки її розгляду, та може призвести до порушення основних принципів та завдань адміністративного судочинства.

Щодо розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.

За приписами частини шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд звертає увагу, що клопотання представника відповідача не містить належних підстав та у ньому не вказано, які конкретні обставини даної судової справи зумовлюють необхідність проведення її розгляду в судовому з повідомленням сторін.

Усні пояснення учасників справи в судовому засіданні не є доказами в розумінні КАС України, а направленні лише на уточнення обставин (за необхідності) які наведені у поданих заявах по суті справи (позові, відзиві).

При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавленні можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів, та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.

Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, розгляд цієї справи можливий за наявними у ній доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в судовому засіданні з викликом учасників задоволенню не підлягають.

Поряд із цим, суд зауважує, що у разі виникнення необхідності, суд з власної ініціативи може перейти до розгляду справи в порядку загального провадження чи призначити судове засідання з викликом учасників справи.

Керуючись статтями 12, 49, 241, 248, 256, 257,260, 262, 267 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи №500/3822/24 за правилами загального провадження з викликом сторін відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.