Рішення

від 01.07.2024 по справі 580/4797/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року справа № 580/4797/24

15 годин 58 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/4797/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» (ЄДРПОУ 00388932, 20635, вул. Заводська 17, с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область) [представник - адвокат Аполонов О.В. за ордером серії СА №1085705] до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ ВП 44082145, вул. Кошиця 3, м. Київ, 02068) про визнання протиправними та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

13.05.2024 вх.23915/24 представник позивача ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» - адвокат Аполонов Олексій Вікторович (ордер серії СА №1085705) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.02.2024 №179/Ж10/31-00-07-03-02-20 форми «С», яким до Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» (ЄДРПОУ 00388932) застосована пеня у сумі 1349559.25 грн за платежем 21081000: «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».

Додатково позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» витрати зі сплати судового збору.

16.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, що буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.05.2024 задоволено клопотання відповідача та призначене судове засідання у адміністративній справі № 580/4797/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.06.2024 суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 26.06.2024, відкладений розгляд на 28.06.2024, 01.07.2024 у зв`язку з відключенням електроенергії та з огляду на участь представника відповідача в режимі відеоконференції. У судовому засіданні від 01.07.2024 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення (ППР) від 16.02.2024 № 179/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким застосована пеня 1 349 559,25 грн за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань і штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства», актом встановлено порушення вимог частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у частині несвоєчасного повернення коштів за контрактом від 14.02.2020 № LVAO 20-05/2, укладеним з нерезидентом ЗАТ «LVAGROO», а також несвоєчасного отримання товару за контрактом від 15.05.2022 № AGRI-LNZ2022-4, укладеним з контрагентом «Agri Trade Global Ltd». Перевіркою підтверджено, що саме нерезидент ЗАТ «LVAGROO» несвоєчасно повернув позивачу суму попередньої оплати за товар, а нерезидент «Agri Trade Global Ltd» несвоєчасно поставив товар в Україну за отриманими сумами попередньої оплати. Події, що відбулись із вини контрагентів і які призвели до порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, виключають (на думку позивача) юридичну відповідальність за статтею 112 Податкового кодексу України (Кодекс №2755). Введення в Україні воєнного стану на початковому етапі зумовило ускладнення транспортного сполучення між країнами, а обставини затримки з імпортом товару в Україну стали очевидними. Вважає, що контролюючим органом неправильно застосовано норми частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» щодо підстав для нарахування пені у період дії мораторію на період карантину, позаяк у переліку штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до платника податків контролюючим органом, відсутні штрафні санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені за період з 27.11.2022 до 30.11.2022 та 01.12.2022, а також з 26.01.2023 до 08.02.2023 за період дії карантину належить скасуванню та списанню.

У поданому до суду клопотанні від 01.07.2024 вх.№31895/24 позивачем надано розрахунки щодо обчислення перебігу строків надходження товару (повернення попередньої оплати) за платіжними документами в оплату товару за зовнішньоекономічними договорами, за якими перевіркою встановлено порушення строків імпорту товарів (повернення попередньої оплати). Відповідно до розрахунків зазначено, що за контрактом від 15.05.2022 № AGRI-LNZ2022-4 за платежем за платіжною інструкцією в іноземній валюті від 01.06.2022 № 91 на суму 5297152,00 доларів США перебіг строку для імпорту товару має розпочинатися із наступного дня 02.06.2022 та спливає 28.11.2022 - строк вважатиметься порушеним із наступного дня після спливу граничного строку, тобто з 29.11.2022. Згідно з розрахунком перебігу строку імпорту товару, оплаченого за контрактом від 14.02.2020 № LVAO 20-05/2: повернення попередньої оплати, у тому числі платежів за 25.01.2022 у сумі 465000,00 Євро та 487500,00 Євро перебіг строку повернення попередньої оплати має розпочинатися наступного дня 26.01.2022 та спливає 26.01.2023 - строк уважається порушеним із наступного дня після спливу граничного строку, тобто з 27.01.2023. Повернення коштів відбулося 08.02.2023 на 379 день із простроченням платежу на 13 днів після спливу граничного строку (27.01.2023 08.02.2023), що не відповідає висновкам перевірки.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнає, 30.05.2024 вх.26920/24 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідно до наказу Центрального МУ ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2023 № 523/Ж1 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі акта перевірки прийнято оскаржуване ППР. В обґрунтуванні правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідач зазначає: перевіркою встановлено порушення граничних термінів повернення коштів 24.01.2023, що надійшли з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 15 днів (25.01.2023 08.02.2023) та несвоєчасне отримання товару 27.11.2023 згідно з митними деклараціями із порушенням граничних термінів надходження товарів 01.12.2022 та 28.11.2022-30.11.2022. У частині покликання на мораторій нарахування пені у період дії карантину зазначає, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом № 2473-VIII, що не містить положень про звільнення осіб від відповідальності за порушення вимог цього закону у період дії карантину.

У письмових пояснення, які надійшли до суду 26.06.2024 вх.№ 31292/24 зазначено, що Кодекс №2755 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, а також порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, тощо і відповідальність за порушення валютного законодавства Закон № 2473. Із аналізу норм Кодексу №2755 та Закону № 2473 на пеню, нараховану відповідно до Закону № 2473, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу №2755. Закон № 2473 не звільняє від застосування штрафних санкцій і пені за порушення валютного законодавства. Відповідач і представник просять у задоволенні позиву відмовити.

У додаткових письмових поясненнях, що надійшли до суду 01.07.2024 вх.№31893/24 зазначено, що відповідно до пункту 142 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 р. № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів і застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022. За контрактом від 15.05.2022 № AGRI-LNZ2022-4 перебіг строку розпочинається з 01.06.2022 та має граничний термін 27.11.2022 (180 днів). Згідно з додатком № 1-ІМ контролюючим органом правомірно встановлено дані про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 3 дні (28.11.2022, 29.11.2022 та 30.11.2022) - за контрактом від 14.02.2020 № LVAO 20-05/2 перебіг строку розпочинається 25.01.2022 та має граничний термін 24.01.2023 (365 днів). Згідно з додатком № 1-ІМ контролюючим органом правильно встановлено дані щодо порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 15 днів (25.01.2023 08.02.2023).

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2023 № 523/Ж1 вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 29.12.2023 тривалістю 5 робочих днів. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача складений акт від 11.01.2024 № 19/Ж5/31-00-07-03-02-15/00388932 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Лебединський насіннєвий завод» (код ЄДРПОУ 00388932) з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій за контрактами № LVAO 20-05/2 від 14.02.2020, № LNZ2021-2 від 25.06.2021, № AGRI-LNZ2022-4 від 15.05.2022 за період діяльності з 14.02.2020 до 11.05.2023 згідно з листом ДПС України від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07, від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07, від 24.02.2023 № 4218/7/99-00-07-05-02-07 щодо інформації, наданої НБУ уповноваженими банками (далі акт перевірки). Перевірка проводилася з 29.12.2023 до 04.01.2024.

Перевіркою встановлено порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» від 21 червня 2018 р. № 2473-VIII (далі Закон № 2473) за контрактами № LVAO 20-05/2 від 14.02.2020 та № AGRI-LNZ2022-4 від 15.05.2022 щодо:

- несвоєчасного повернення коштів у розмірі 181 372,00 Євро (граничний термін надходження товару / повернення валютної виручки 24.01.2023) згідно з платіжним документом від 08.02.2023 № 4028224 на суму 1 051 240,00 Євро надійшли з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 15 днів (25.01.2023 08.02.2023);

- несвоєчасного повернення коштів у розмірі 487 500,00 Євро (граничний термін надходження товару / повернення валютної виручки 24.01.2023) згідно з платіжним документом від 08.02.2023 № 4028224 на суму 1 051 240,00 Євро надійшли з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 15 днів (25.01.2023 08.02.2023);

- несвоєчасного отримання товару у розмірі 436 800,00 доларів США (граничний термін надходження товару / повернення валютної виручки 27.11.2022) згідно з митними деклараціями від 30.11.2022 ІМ40 666U5 та ІМ40 667U4 на загальну суму 344 000,00 доларів США надійшли з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 3 дні (28.11.2022 30.11.2022);

- несвоєчасного отримання товару у розмірі 92 800,00 доларів США (граничний термін надходження товару / повернення валютної виручки 27.11.2022) згідно з митною декларацією від 01.12.2022 ІМ40 785U2 на загальну суму 172 000,00 доларів США надійшли з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 1 день (01.12.2022).

За іншими контрактами, що перевірялися контролюючим органом, порушень не встановлено.

29.01.2024 позивач подав заперечення на акт перевірки і зазначив, що пункт 3 акта перевірки та додаток № 1-ІМ містять помилкові дані щодо порушення строків. Позивач вважає, що в силу частини першої статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний початок. Перевіркою не враховано, що відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473 у разі якщо виконання договору зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, а тому позивача має бути звільнено від відповідальності за несвоєчасне повернення валюти та імпорту товару, що відбулося унаслідок дії форс-мажорних обставин. Позивач вважає, що протягом дії карантину платникам податку не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена пеня належить списанню. У період воєнного стану відповідач не має права застосовувати до позивача пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

15.02.2024 відповідач розглянув заперечення і зазначає, що на пеню, нараховану відповідно до Закону № 2473 не поширюється положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Норми Закону № 2473 не звільняють від застосування штрафних санкцій і пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби. Зазначено, що засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється сертифікатом про такі обставини, тому висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

16.02.2024 прийнято податкове повідомлення рішення № 179/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким до позивача застосовано пеню за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у сумі 1 349 559, 25 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням рішенням позивач подав скаргу, яка рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 22.04.2021 № 11662/6/99-00-06-01-02-06, залишила залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд встановив, що 14.02.2020 між позивачем та нерезидентом ЗАТ «LVAGROO» укладено контракт від 14.02.2020 № LVAO 20-05/2, на виконання умов якого позивач здійснив на користь нерезидента оплату за товар (хімікати) на загальну суму 7 700 480,00 Євро .

Перевіркою встановлено/зафіксовано, що позивач отримав товар від нерезидента на суму 6 115 182,00 доларів США та 28.02.2022 з проведенння компенсації транспортно-експедиторських послуг (повернення вагонів) на суму 6 240,00 доларів США. Відповідно до свіфт повідомлення та платіжного доручення від 03.05.2022 відбулося повернення передоплати на суму 527 818,00 Євро від нерезидента. Відповідно до платіжного доручення від 08.02.2023 № 4028224 та згідно з доповненням до договору № 1 від 01.02.2023 відбулося повернення коштів на суму 1 051240,00 Євро від нерезидента. Станом на 29.12.2023 у позивача за даними перевірки кредиторська / дебіторська заборгованість відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку за рахунком 632 - перевіркою встановлене порушення несвоєчасного повернення коштів.

15.05.2022 між позивачем і нерезидентом «Agri Trade Global Ltd» укладений контракт № AGRI-LNZ2022-4, на виконання умов якого позивач на користь нерезидента здійснив оплату за товар (хімікати) на загальну суму 10 002 152,00 Євро відповідно до банківських виписок від 19.05.2022 № 89 на суму 2 640 000,00 доларів США (граничний термін надходження товару / повернення валютних коштів 14.11.2022); від 23.05.2022 № 90 на суму 2065000,00 доларів США (граничний термін надходження товару / повернення валютних коштів 18.11.2022); від 01.06.2022 № 91 на суму 5 297 152,00 доларів США (граничний термін надходження товару / повернення валютних коштів 27.11.2022).

За даними перевірки встановлено, що позивач отримав товар від «Agri Trade Global Ltd» на суму 5 655 524,00 доларів США. Відповідно до свіфт повідомлення від 13.09.2022 на суму 1 500 000,00 доларів США та від 14.09.2022 на суму 4 000 000,00 доларів США відбулось повернення коштів від нерезидента «Agri Trade Global Ltd». Відповідно до платіжного доручення від 09.11.2022 № б/н на суму 1 457 952,00 доларів США відбулося повернення передоплати від нерезидента. Станом на 29.12.2023 у позивача встановлена кредиторська заборгованість, що відповідає даним бухгалтерського обліку за рахунком 632 на загальну суму 2 611 324,00 доларів США встановлено несвоєчасне отримання товару.

Матеріали справи не містять відомостей про звернення позивача до банківських установ у з підстав встановлення граничного строку розрахунків та/або про надання роз`яснень щодо відліку строку за Законом № 2473, постановою НБУ від 02.01.2019 № 5 чи інших нормативно-правових актів із дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта) чи за правилами ЦК України.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначені Законом № 2473. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).

Зазначена норма імперативно встановлює, що розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів проводяться шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України у визначені строки. Інших форм розрахунків за експортними операціями норми Закону №2473 не передбачають.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нормами Закону № 2473 визначаються підстави для нарахування пені, а також підстави для зупинення і поновлення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків. Частиною шостою статті 13 Закону № 2473 визначено: якщо виконання договору зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Підстави для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків визначено ч. ч. шостою та сьомою статті 13 Закону № 2473.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 р. № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків із дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено пунктом 21 розділу ІІ Постанови Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» та становить 365 календарних днів (чинна з 07.02.2019).

Якщо на момент введення в дію Закону № 2473 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів не завершено (180-денний строк), то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту-імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 р. № 361-IX, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пп. 1 п. 22 Положення № 5).

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24 лютого 2022 р. № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів і застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є незначною, тобто меншою ніж 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться. Водночас, у разі закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду і сума незавершеної операції дорівнювала чи перевищувала 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків здійснюється до розміру суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі Кодексу № 2755) можуть проводитися документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Перевірки з дотримання граничних строків здійснюють податкові органи, які у розумінні пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу № 2755 є контролюючими органами, що повинні самостійно нараховувати пеню у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України установлено карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641 із наступними змінами дію карантину продовжений до 19.12.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі мінами з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України установлено карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 під пенею розуміється сума коштів, «... нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Отже, вказаний термін охоплює пеню, яка нараховується в порядку Закону України «Про валюту і валютні операції».

У постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23 зазначено, що у разі ненадходження грошових коштів у встановлений строк на рахунок резидента контрольний орган має право нарахувати пеню на підставі пункту 2 статті 13 Закону № 2473.

Згідно з абз. одинадцятим пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу № 2755 передбачено, що протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно з частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Зважаючи на те, що Закон № 2473 є спеціальним законом в сфері здійснення валютних операцій, то відповідач згідно з ч.2 ст.77 КАС України логічно з наданням розрахунку і обгрунтовано довів правомірність обчислення пені без застосування дії мораторію на період карантину за нормами Кодексу №2755 та складання податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.02.2024 №179/Ж10/31-00-07-03-02-20 форми «С», яким до Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» (ЄДРПОУ 00388932) застосована пеня у сумі 1349559.25 грн за платежем 21081000: «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» - підстав для скасування немає.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Оскільки згідно з пунктом 2 частини сьомої Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 р. № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків із дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а не з наступного дня, то суд відхиляє необгрунтовані доводи представника позивача про протиправність здійсненого обчислення під час застосування пені у сфері ЗЕД.

Суд перевірив доводи сторін, оцінив докази, з`ясував особливості здійснення валютного контролю на підставі нормативно-правових актів, дослідив оскаржуване ППР за критеріями ч.2 ст.2 КАС України і дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати не належать розподілу.

Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод» [ЄДРПОУ 00388932, 20635, вул. Заводська 17, с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область];

відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків [ЄДРПОУ ВП 44082145, вул.Кошиця 3, м.Київ, 02068].

Рішення суду складене 08.07.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА