Ухвала

від 03.07.2024 по справі 160/28455/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/28455/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №160/28455/23 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ САДИ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №160/28455/23.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №160/28455/23 із наведенням інших обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення та документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 24.01.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача (а.с. 128), а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 21.05.2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому, заявник апеляційної скарги, ставлячи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначає про обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення. Попередньоподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 15.05.2024 року. Правом на касаційне оскарження зазначеної ухвали Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не скористалось.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав заяву про усунення недоліків в якій просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку із відсутністю фінансування та поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про введенням воєнного стану на території України.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому слід зазначити й те, що у разі якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене або відсутність фінансування такої установи не є підставою дляпродовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

24.02.2022 Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено воєнний стан на території України та з урахуванням Указів Президента України: від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ; від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ; від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ; від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ; від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ; він неодноразово продовжувався.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Приймаючи до уваги те, що підстави наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.06.2024 року визнано неповажними, а також те, що інші зазначені останнім обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №160/28455/23 - відмовити.

У задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №160/28455/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №160/28455/23.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 03 липня 2024 року.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай