Постанова

від 08.07.2024 по справі 320/14587/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14587/24 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держпродспоживслужби України, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Держпродспоживслужби України, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, в якому просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідача 1 та 2 та зобов`язати їх провести перевірки з витребовуванням відомостей про використання в 2000-2024 роках СТЗ на території проживання позивача та радіоконтролем з його участю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 позовну заяву у даній справі залишено без руху та постановлено позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати суду докази сплати судового збору. Також запропоновано подати до суду першої інстанції уточнену позовну заяву, оскільки прохальна частина позову не узгоджується з нормами ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява про відвід, в якому серед іншого вказав, що головуючий суддя не вирішив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке заявлено в позові окремим клопотанням.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляцій скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач вважає, що оскаржуване судове рішення є незаконним, так як не відповідає фактичним обставинам справи. На переконання позивача, всі вимоги Кодексу адміністративного судочинства України ним виконані, вимоги зазначені відповідно до закону, додані докази, щодо судового збору зазначено, що такий сплатити не має можливості через відсутність грошових коштів, про що заявив клопотання.

Позивач зазначає, що в резолютивній частині позову ним зазначено дослівно:

"1. Визнати незаконною бездіяльність Держпродспоживслужби та Генерального штабу Збройних Сил України та зобов"язати їх провести перевірки з витребовуванням відомостей про використання в 2000-2024рр. СТЗ на території мого проживання та радіоконтролем з моєю участю".

На думку позивача, таке формулювання вимог в позові відповідає п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки, використання словосполучення "визнати незаконною бездіяльність" замість "визнання бездіяльності протиправною" не змінює суті вимог та є синонімом.

Також, позивач зазначає, що ним в Генеральний штаб та Держпродспоживслужбу 03.02.2024 та 18.02.2024 направлені скарги з проханням провести перевірки та прийняти заходи реагування відповідно до їх компетенції. Але заходи реагування не прийняті, перевірки з радіоконтролем та із застосуванням аналізатору спектру радіочастот не проведені. В той же час, контроль за шкідливими факторами навколишнього середовища контролює Держпродспоживслужба, а контроль за законністю використання спеціальних радіочастот здійснює Генеральний штаб. Тобто звернення та позов подані до уповноважених осіб.

Позивач вказує, що судом першої інстанції взагалі не розглянуто клопотання про звільнення від сплати судового збору, а зазначено як недолік позову не сплата судового збору.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви у даній справі є передчасними, а оскаржувана ухвала - протиправною, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На виконання ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Стаття 166 КАС України встановлює, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Керуючись ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач в суді першої (заява про відвід від 25.04.2024) та апеляційної інстанції наголошує, що подавав клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивач зазначив у якості додатків 2 документи, також заява про відвід від 25.04.2024 містить відмітку про наявність додатку. В той же час, матеріали справи не містять зазначених додатків.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви, з підстав невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Щодо позиції суду першої інстанції про невідповідності позовних вимог приписам ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частини 1 та 2 ст. 5 КАС України встановлюють, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин 1 та 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.08.2023 у справі № 990/114/23 сформувала наступний правовий висновок:

«…При цьому КАС не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Отже, стаття 160 КАС не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

Однак суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі…

…Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з`ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо…

…Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі на підставі наданих позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів…».

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у даній справі, це є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держпродспоживслужби України, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про визнання протиправною бездіяльності направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан