Ухвала

від 04.07.2024 по справі 461/3141/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3141/23

Провадження № 1-кс/461/3965/24

УХВАЛА

04.07.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: представника заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профф» про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Профф» звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту в частині розпорядження часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ», код ЄДРПОУ 43960635, у розмірі 65% статутного капіталу, номінальною вартістю 65000 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_5 , з можливістю проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що стосуються розпорядження часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ», код ЄДРПОУ 43960635.

Подане клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, було накладено арешт на вищевказану частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ» та заборонено її відчуження та розпорядження.

Заявник зазначає, що 35 % частки статутного капіталу ТОВ «Профф» належить ОСОБА_6 , який є технічним директором ТОВ «Профф» і який здійснює фактичне керівництво товариством, оскільки на ОСОБА_5 покладено процесуальні обов`язки, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та він не має можливості здійснювати безпосереднє керівництво. Фактично, наявність ухвали, яка забороняє розпорядження часткою статутного капіталу ТОВ «Профф» порушує права ОСОБА_6 , а також шкодить інтересам ТОВ «Профф».

Вказує, що у зв`язку із наявністю арешту на частку статутного капіталу ТОВ «Профф», посадові особи вказаного товариства позбавлені можливості доповнити перелік видів діяльності товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи вищенаведене, з метою захисту права власності, просив слідчого судді клопотання задовольнити.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що тривале зберігання транспортних засобів на необладнаному майданчику погано впливає на їхні властивості та призводить до їх пошкодження.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що арешт майна був накладений саме на частку підозрюваного ОСОБА_5 і саме в частині заборони відчуження та розпорядження нею. При цьому, з метою забезпечення можливості ведення господарської діяльності товариства, в частині заборони користування вищезазначеною часткою арешт не накладався. Крім того, збереження арешту в частині заборони відчуження та розпорядження часткою є необхідним з метою збереження майна, для забезпечення можливості його подальшої конфіскації.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023141410000026 від 02.03.2023 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.02.2024 року було накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ», код ЄДРПОУ 43960635, у розмірі 65% статутного капіталу, номінальною вартістю 65000 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та заборонено її відчуження та розпорядження нею.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає із поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява № 6833/74 від 13 липня 1979 р., в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності». Обмеження права власності не тільки має ґрунтуватися на законі, а знаходитись під дією судового контролю і мати тимчасовий характер.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В матеріалах клопотання відсутні докази, що арешт на зазначене у клопотанні майно було накладено необґрунтовано чи з порушенням вимог КПК України.

При цьому, надані заявником протоколи зборів засновників, статут зі змінами і доповненнями, не спростовують висновок слідчого судді про підставність накладення арешту у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя враховує, що арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФФ», код ЄДРПОУ 43960635, у розмірі 65% статутного капіталу, номінальною вартістю 65000 грн., яка належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) був накладений лише в частині заборони її відчуження та розпорядження нею, саме з метою забезпечення можливості ведення товариством господарської діяльності.

Скасування арешту в частині розпорядження вказаною часткою, на переконання слідчого судді, може призвести до її зміни чи фактичного відчуження, що в свою чергу, призведе до неможливості її подальшої конфіскації в дохід держави, у разі наявності обвинувального вироку суду стосовно ОСОБА_5 .

З урахуванням викладеного, враховуючи що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023141410000026 від 02.03.2023 року триває, підозра ОСОБА_5 не скасована, потреба в арешті на вказане майно не відпала, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає до задоволення

Керуючись ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профф» (ЄДРПОУ 43960635) про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні, - відмовити.

Повний текст ухвали проголошено 08 липня 2024 року о 16 год. 20 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1