Постанова

від 04.07.2024 по справі 461/3342/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3342/24 Головуючий у 1 інстанції: Кротов О.Б.

Провадження № 33/811/927/24 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 23 травня 2024 року,

з участю представника митниці - Кахнич С.П.

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 % несплаченої суми митних платежів, що становить 200122,87 грн. (двісті тисяч сто двадцять дві гривні вісімдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.

Згідно постанови судді 26.01.2023 по 20.03.2023 ТОВ «АЛКЕЯ» (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Журналістів, 9Д (юридична адреса на момент здійснення митного оформлення); 88018, м. Ужгород, просп. Свободи, 61 (юридична адреса на даний час), код ЄДРПОУ 40610455) з метою експорту до країн Євросоюзу товару «насіння соняшнику…», через осіб уповноважених на роботу з митницею ОСОБА_2 (ТОВ «БРОК ІМЕКС») та ФОП ОСОБА_3 , шляхом електронного декларування подано електронні митні декларації типу ЕК10АА, які прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційні номери: 23UA209140001751U5; 23UA209140002143U9; 23UA209140002141U0; 23UA209140006162U3; 23UA209140006165U0; 23UA209140006719U8; 23UA209140001752U4; 23UA209140002142U0; 23UA209140006160U5; 23UA209140006163U2; 23UA209140005043U2 23UA209140002144U8; 23UA209140002140U1; 23UA209140006161U4; 23UA209140006164U1; 23UA209140006718U9. Загальна вага експортованого товару становить 348 680 кг., фактурною вартістю 5 482 818,00 гривень. Відповідно до відомостей, наведених в електронних митних деклараціях, країною походження товару є Україна, ставка мита - пільгова. Декларування товарів здійснювалося на підставі договору про надання послуг митного брокера особами уповноваженими на роботу з митницею ОСОБА_2 (договір №0123 від 13.01.2023) та ОСОБА_3 (договір №0314А від 14.03.2023). Для здійснення митного контролю та оформлення товарів директором ТОВ «АЛКЕЯ» (код ЄДРПОУ 40610455) ОСОБА_1 надавалися документи, зазначені в графі 44 електронних митних декларацій. Зокрема, зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу укладені між ТОВ «АЛКЕЯ» в особі директора ОСОБА_1 та компанією «STAVYA AGRO INC.» (679 Cordelette Circle, Ottawa ON K1W 0P2, Canada) в особі Adittya Singhal: №0124SVT від 24.01.2023, №0213SVT від 13.02.2023 та №0301SVT від 01.03.2023; рахунки-фактури (Commercial Invoice) виписані ТОВ «АЛКЕЯ» та підписані ОСОБА_1 та інші товаросупровідні документи. Відповідно до графи 36 електронних митних декларацій заявлено код митної преференції «410» (товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, стаття 31 Угоди, додаток I-C до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (далі Угода), тобто застосовано тарифну пільгу по сплаті вивізного мита в 2023 році 2,7%. Повна ставка вивізного мита, яке підприємство ТОВ «АЛКЕЯ» мало б сплатити в ході проведення операцій з вивезення товару «насіння соняшнику» без застосування преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та країнами ЄС складає 10%. ТОВ «АЛКЕЯ», як підставу для застосування тарифної пільги, надавалися сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1.: А209.117183; А209.117722; А209.122802 А209.117184А; 209.121544; А209.122803 А209.117718; А209.122798; А209.123440 А209.117719; А209.122799; А209.123441 А209.117720; А209.122800; А209.117721; А209.122801. В електронних інвойсах виробниками експортованого товару зазначені суб`єкти господарювання: ФГ «Ричко», ФГ «Лісовол В.Г.11», ФГ «Рубін» та ФГ «Аграніка». Встановлено, що для отримання сертифікатів походження (переміщення) товарів EUR.1 №№ А209.117183, А209.117184, А209.117718, А209.117719, А209.117720, А209.117721, А209.117722, експортер надав довідку експортера зерна від 24.01.2023 №24/01 в якій зазначається, що ТОВ «АЛКЕЯ» придбало 235,00 тонн насіння соняшнику 2022 року врожаю у різних виробників. Однак, на службову записку управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 16.10.2023 №7.4-15/41/3644 від відділу проведення митного аудиту (службова записка від 24.10.2023 №7.4-19/21/281) отримано інформацію відповідно до якої, в базі даних ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» не встановлено факти реєстрації податкових накладних на продаж товарів та послуг (олійних культур) ФГ «Рубін» (код ЄДРПОУ 21940204) та ФГ «Аграніка» (код ЄДРПОУ 42936837) для ТОВ «АЛКЕЯ». Для отримання сертифіката №А209.121544, експортер надав довідку експортера зерна від 13.02.2023 №13/02/1 в якій зазначається, що ТОВ «АЛКЕЯ» придбало 500,00 тонн насіння соняшнику 2021-2022 років врожаю у ТОВ Фірма «АДВЕРС» (код 40387906), який не є виробником, а придбав його у різних виробників. У свою чергу, для отримання сертифікатів №№ А209.122798, А209.122799, А209.122803, А209.122800, А209.122801, А209.122802, А209.123440 та А209.123441 експортер надав довідку експортера зерна від 01.03.2023 №01/03/1, в якій також зазначається, що ТОВ «АЛКЕЯ» придбало 400,00 тонн насіння соняшнику 2021-2022 років врожаю у ТОВ Фірма «АДВЕРС» (код 40387906), який не є виробником, а придбав його у виробників. Також, експортер надав договір поставки від 27.01.2023 №27/09ВАР-ПС, укладений між ТОВ «АЛКЕЯ» (код 40610455) та ТОВ Фірма «АДВЕРС» (код 40387906) на соняшник 2021 року врожаю. Однак, на службову записку управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 10.11.2023 №7.4-15/41/4030, відділ проведення митного аудиту (службова записка від 01.12.2023 №7.4-19/21/302) повідомив, що відповідно до інформації наявної в базі даних ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» встановлено, що ТОВ «АЛКЕЯ» відмовлено за рішенням Комісії у реєстрації податкових накладних від ТОВ Фірма «АДВЕРС». Крім того, у переліку відмовлених за рішенням Комісії у реєстрації податкових накладних від ТОВ Фірма «АДВЕРС» наявна інформація про те, що податкові накладні стосувалися надання послуг, а саме: зберігання, відвантаження, приймання насіння соняшнику. Стосовно придбання насіння соняшнику інформація відсутня. Статтею 26 Угоди встановлено, що положення глави І «Національний режим та доступ товарів на ринки» застосовуються до торгівлі товарами, що походять з території Сторін. Для цілей цієї глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені у Доповненні І до Конвенції. Відповідно до підпункту (b) пункту 1 статті 4 Доповнення І до Конвенції насіння соняшника набуває походження з України у разі виконання умови: «Продукти рослинного походження, зібрані на території країни». З метою перевірки документальних свідчень, що подавались ТОВ «АЛКЕЯ» при оформленні сертифікатів з перевезення товару EUR.1, зокрема, інформації та документів, на підставі яких останнім зроблено висновок про преференційне українське походження товару «насіння соняшнику», Львівською митницею скеровано лист експортеру від 16.10.2023 № 7.4-2/15/13/26699. Однак на скерований митницею запит відповідь не надійшла. Лист повернувся із відміткою «за закінченням терміну зберігання» із штампом від 18.11.2023. Таким чином, у ході проведення перевірки, не підтверджено факту правдивості поданих документів про походження товарів, які у свою чергу слугували підставою для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 на насіння соняшнику та їх подальшого митного оформлення у митному режимі експорт із застосуванням преференційного режиму оподаткування. Відповідно до службової записки від 27.03.2024 №15/15-01/11389 управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці, сума тарифних преференцій за вказаними митними деклараціями становить 400245,74 грн. Таким чином, встановлено, що з метою митного оформлення товару «насіння соняшнику», загальною вагою 348 680 кг., фактурною вартістю 5 482 818,00 грн. та з метою зменшення розміру митних платежів, митному органу надавалися, як підставу для застосування преференційної ставки вивізного мита, сертифікати з перевезення (походження) товарів EUR.1, які видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів. Відповідно до наявної у Львівської митниці інформації, на момент митного оформлення вказаних товарів, ОСОБА_1 обіймав посаду керівника ТОВ «АЛКЕЯ» (код ЄДРПОУ 40610455). З метою з`ясування обставин здійснення митного оформлення вказаних експортних поставок, а також обставин отримання документів, які слугували підставою для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, Львівською митницею листом від 25.03.2024 №20-03/20-01/14/8613 викликався керівник (у період з 26.01.2023 по 20.03.2023) ТОВ «АЛКЕЯ» ОСОБА_1 , однак у визначений час останній не з`явився та про причину неявки не повідомив. Таким чином, керівник (у період з 26.01.2023 по 20.03.2023) ТОВ «АЛКЕЯ» (код ЄДРПОУ 40610455) ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 400 245,74 грн., надав митному органу документи, а саме сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів та країни виробництва товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що місцевий суд безпідставно не звернув увагу та не надав правового висновку про те, що в протоколі про порушення митних відсутня інформація про наявність або відсутність понятих, а також їхні підписи в протоколі, крім цього, відсутня інформація про наявність або відсутність захисника, а також його підпис в протоколі, роз`яснення прав, належне повідомлення особи щодо дати, часу, місця складання такого протоколу, та відсутній підпис особи, що притягується. Зазначає, що у протоколі про порушення митних правил уповноважена особа зазначає про надання, як підставу для застосування тарифної пільги, сертифікатів походження товарів EUR.I. , які перераховані у протоколі та рішенні, однак у додатках до протоколу не містяться копії таких сертифікатів. Звертає увагу на те, що митним органом зазначено про те, що митне правопорушення вчинено у період січня-березня 2023 року, а отже, відповідно до ч.1 ст. 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення у даній справі вже минув.

Просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явився, проте, у своїх письмових поясненнях, окрім іншого, просив розгляд справи проводити у його відсутності, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності правопорушника ОСОБА_1 .

Заслухавши думку представника митниці Кахнич С.П. про залишення постанови суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись вищезазначених вимог закону, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній.

Так, згідно ст.485 МК України, встановлено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 МК України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за заявленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитки відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відподальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно зі ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про порушення митних правил №0441/20900/24 від 11.04.2024; карткою обліку особи, яка здійснює операції з товарами; копіями зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу від 24.01.2023, 13.02.2023, 01.03.2023; службовою запискою начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці Качмара І. від 16.10.2023; службовою запискою заступника начальника відділу проведення митного аудиту Львівської митниці Красюка Р. від 24.10.2023; службовою запискою начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці Качмара І. від 10.11.2023; службовою запискою заступника начальника відділу проведення митного аудиту Львівської митниці Красюка Р. від 01.12.2023; доповідною запискою від 09.01.2024, яким дана належна правова оцінка з чим погоджується і апеляційний суд, та наведене спростовує доводи апеляційної скарги.

Наявний в матеріалах справи протокол про порушення митних правил №0441/20900/24 від 11 квітня 2024 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта.

На переконання апеляційного суду, наведені вище докази є послідовними, логічними та взаємоузгоджуються між собою, яким суддя місцевого суду дала оцінку на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження з позиції належності, допустимості й достатності.

При цьому, апеляційний суд вважає. що суд першої інстанції враховуючи вищенаведені докази, прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини директора (з 26.01.2023 по 20.03.2023) ТОВ «АЛКЕЯ» ОСОБА_1 в скоєні митного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а саме того, що останній з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, надав митному органу документи, а саме сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів та країни виробництва товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав.

За таких обставин, доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і його дії вірно кваліфіковано за вказаною нормою Закону.

Що стосується доводів апелянта про незаконність прийнятого рішення через закінчення строку накладення адміністративного стягнення, то такі апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України накладене на ОСОБА_1 в межах строків, визначених ст. 467 МК України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені доводи та обставини, на які покликається правопорушник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, а тому постанова суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга правопорушника ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 23 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 % несплаченої суми митних платежів, що становить 200122,87 грн. (двісті тисяч сто двадцять дві гривні вісімдесят сім копійок) - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.