Ухвала

від 26.06.2024 по справі 753/10781/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10781/23

провадження № 2/753/542/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ;

за зустрічним позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03.07.2023 року відкрито провадження по вказаній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18.12.2023 року прийняти до сумісного розгляду з позовом ОСОБА_3 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя

Предметом позову у цій справі є майно, яке складається з: двох квартир, двох транспортних засобів, грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках; частки у статутному капіталі господарського товариства та грошового боргового зобов`язання.

Позивачка у позовній заяві просить суд:

1) визнати спільною сумісною власністю подружжя:

квартиру за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 9 470 400 грн.;

квартиру за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 2 773 200 грн.;

автомобіль марки BMW без визначення вартості;

автомобіль марки Infiniti без визначення вартості;

2) поділити майно з виділом в натурі та визнанням права власності позивачці - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля марки BMW, а відповідачу - квартири за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіля марки Infiniti;

3) стягнути з позивачки на користь відповідача грошову компенсацію у розмірі 3 348 600 грн. як різницю у вартості квартир;

4) зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити реєстраційні дії по реєстрації права особистої приватної власності позивачки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

5) зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити реєстраційні дії по реєстрації права особистої приватної власності відповідача на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач у зустрічній позовній заяві просить суд:

1) поділити майно з виділом в натурі та визнанням права власності відповідачу - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля марки - Infіniti, а позивачці - квартири за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіля марки BMW;

2) стягнути з позивачки на користь відповідача 1 279 901 грн., а з нього на користь позивачки 4 735 200 грн. у відшкодування половини вартості квартир, що виділяються;

3) передати йому у приватну власність частку в статутному капіталі ТОВ «Еверлігал Інтернешнл» із стягненням з нього на користь позивачки половини вартості майна, внесеного до статутного капіталу зазначеного Товариства в розмірі 250 000 грн.;

4) врахувати при поділі майна грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках у банківських установах та присудити йому грошові кошти у розмірі: 650 000 грн., 1 800 000 грн., 2 882 880 грн., а позивачці грошові кошти у розмірі: 425 000 грн.;

5) врахувати при поділі майна 242 000 грн. боргу за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, укладеними між ним і ТОВ «Еверлігал Інтернешнл», стягнути з позивачки на його користь 121 000 грн.

6) стягнути з позивачки на його користь 1 323 581 грн. у якості компенсації у вартості грошових коштів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.05.2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Власюк К.П. про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог), у якій, крім вже заявлених позовних вимог, заявлено нові вимоги:

1) визнати спільною сумісною власністю подружжя:

грошові кошти у розмірі 245 500 грн., отримані відповідачем від оренди спільної квартири сторін;

дивіденди, отримані відповідачем як учасником ТОВ «Еверлігал Інтернешнл» у розмірі 1 526 550 грн.;

грошові кошти у розмірі 600 000 грн., які були розміщені на депозитному рахунку відповідача та отримані відповідачем проценти за депозитом у розмірі 131 665, 39 грн.;

грошові кошти у розмірі 18 277,67 грн., які знаходились на діючих банківських рахунках відповідача;

2) стягнути з відповідача на користь позивачки 1/2 частку від зазначених грошових коштів у розмірі відповідно: 122 750 грн., 763 275 грн., 300 000 грн., 65 832,29 грн. та 9 138,83 грн.

У зв`язку з прийняттям заяви про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог) сторонам, роз`яснено що відповідач має право протягом 15 днів з дня отримання вказаної ухвали та заяви про зміну предмета позову (збільшення позовних вимог) подати суду відзив, копія якого одночасно підлягає направленню на адресу позивачки; позивачка має право протягом 5 днів з дня отримання відзиву на заяву про зміну предмета позову (збільшення позовних вимог) подати до суду відповідь на відзив, копія якого одночасно підлягає направленню на адресу відповідача; відповідач протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив має право подати свої заперечення, копія яких одночасно підлягає направленню на адресу позивачки.

Копію вказаної ухвали суду вручено сторонам та їх представникам шляхом відправлення на електронні адреси в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 21.05.2024 року, про що свідчать відповідні довідки.

Таким чином, початок перебігу строку для надання відзиву розпочався для відповідача 22.05.2024 року, а останнім днем строку був день 05.06.2024 року.

05.06.2024 року, тобто до закінчення зазначеного строку, від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просить суд надати йому додатковий строк для відзиву до 10.06.2024 року, включно. В обґрунтування зазначає, що він підготував заяву та відзив, однак їх підготовка у зв`язку з їх значним обсягом, оформлення відповідних доказів та подання до суду не може бути завершена 05.06.2024 року. Відповідач посилається на те, що значний негативний вплив на підготовку цієї заяви мали часті відключення електропостачання у місті Києві, що зумовило неможливість займатися підготовкою заяви у часи відключення електропостачання.

З огляду на те, що визначений судом строк для подання відзиву спливав 05.06.2024 року, заява відповідача про продовження строку для надання відзиву підлягала негайному розгляду судом. Проте у зв`язку з перебуванням судді у відпустці заяву не було розглянуто невідкладно.

13.06.2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява від 11.06.2024 року, яка за своїм змістом є відзивом на позов, заявою про зміну предмету та підстав позову та заявою про поновлення процесуального строку для подання відзиву на заяву позивачки про збільшення позовних вимог у строк.

25.06.2024 року від представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Власюк К.П. надійшло заперечення на заяву відповідача ОСОБА_2 від 11.06.2024 року, в якій вона просила залишити зазначену заяву від 11.06.2024 року без розгляду, як таку, що не відповідає вимогам ЦПК України, крім того зазначила, що відповідачем пропущений процесуальний строк на подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог.

В підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог у строк, встановлений ухвалою суду від 02.05.2024 року та поновити зазначений строк.

В підготовчому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Власюк К.П. заперечувала проти поновлення строку для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог, з підстав викладених у запереченні, посилаючись на необґрунтованість підстав його пропуску та недоведеність поважності таких причин відповідачем.

Суд, заслухавши думку учасників справи, частково перевіривши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

За змістом статей 174, 178, 182, 183, 193, 194 ЦПК України відзив на позов та заява про зміну предмету позову є заявами по суті справи, а заява про поновлення процесуального строку є заявою з процесуальних питань, які є самостійними процесуальними документами та подаються у письмовій формі з додержанням визначених законом вимог щодо їх змісту.

Тому об`єднання відповідачем в одному процесуальному документі одночасно відзиву, заяви про зміну предмету позову та заяви про зміну підстав позову, не відповідає приписам процесуальних норм.

Разом з тим не є підставою для залишення заяви без розгляду виключно тому, що в ній об`єднані декілька самостійних заяв, оскільки така помилка не перешкоджає стороні позивача зрозуміти зміст поданого документу, а суду прийняти процесуальні рішення щодо його прийнятності.

До такого висновку суд прийшов, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила розцінюється як надмірний формалізм, якого суди повинні уникати, застосовуючи процесуальні норми.

На це також неодноразово звертав увагу Верховний Суд. Зокрема у постанові КЦС ВС від 27.01.2021 у справі № 757/6159/19 зазначено, що чітке дотримання вимог процесуального закону є необхідним явищем, оскільки забезпечує вірне дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»). Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку прийняття відзиву суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч.4 ст.127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідачем заяву про продовження строку для подання відзиву подано до закінчення встановленого судом строку, проте вирішення даного процесуального питання не могло бути реалізоване вчасно через перебування судді у відпустці.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 та абзац перший підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05 червня 2019 року № 3-р(І)/2019).

Відповідач перебував в очікуванні результату розгляду його клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, відповіді на нього не отримав.

Вказані обставини є достатніми та переконливими для продовження пропущеного строку для подачі відзиву та відносяться до непереборних, пов`язаних із дійсними істотними труднощами, а також не належать до тих, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

З огляду на викладене, суд вважає можливим продовжити відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на заяву про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог) та прийняти відзив.

Окремо суд зауважує, що продовження строку для подання відзиву та його прийняття судом жодним чином не порушує прав позивачки, оскільки відзив - це письмове викладення відповідачем своїх доводів на заяву позивачки про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог), а у разі відмови у прийнятті відзиву відповідач не позбавлений права подавати усні та письмові пояснення з викладенням цих доводів безпосередньо в судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо прийняття заяви про зміну предмету та підстав позову суд зауважує наступне.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до п.2, п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.2, ч.3 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Отже заява відповідача про щодо зміни предмету та підстав зустрічного позову не відповідає вимогам процесуального закону.

У зв`язку з цим відповідачу слід остаточно визначитись, чи змінює він предмет або підстави зустрічного позову, подавши про це заяву про зміну підстав або предмету позову, у якій чітко викласти обставини справи та сформулювати зустрічні позові вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначена норма застосовується як процесуальна аналогія з урахуванням правових висновків Верховного Суду, висловлених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, у якій зазначено наступне:

- суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (пункт 79);

- зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права (пункт 80);

- відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (пункт 82).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 13, 49, 126, 175, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_2 строк для подання відзиву на заяву ОСОБА_3 про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог) та прийняти його.

Заяву ОСОБА_2 про зміну предмету позову - залишити без руху, надавши відповідачу строк у 10 днів для усунення недоліків з дня отримання цієї ухвали.

Відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.М. Осіпенко