Рішення

від 01.07.2024 по справі 202/171/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/171/24

(2/199/2100/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.05.2018 року відбулась державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро».

Відповідно до протоколу (рішення_ від 21.07.2020 року загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро» затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території управління у розмірі 5,88 грн.

Вказаний протокол (рішення) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро» не оскаржено, не скасовано та є чинним, а відтак співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані сплачувати внески на підставі закону та вказаних рішень.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 площею 65,8 кв.м, однак свої зобов`язання зі сплати вказаних внесків не виконує належним чином, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем за період з лютого 2021 року по листопад 2023 року у розмірі 3484,00 гривень, яку позивач і просить стягнути у даному позові. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.06.2024 року позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за червень 2024 року у розмірі 101,16 гривень та судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_1 надала до суду відзив на позов, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову, оскільки систематично сплачувала внески за надані житлово-комунальні послуги.

Також, відповідачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої зазначила, що вимоги позивача про стягнення боргу за надані житлово-комунальні послуги почав свій перебіг у період із квітня 2018 року та закінчився у квітні 2021 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник позивача Патика А.В. у судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність, про що зазначив у прохальній частині позову.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, просила провести розгляд справи за її відсутності, заперечувала щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, про що надала письмову заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 площею 65,8 кв.м, що підтверджується відповіддю Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.12.2023 року (а.с.23).

Також судом встановлено, що 10.08.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-3 Дніпро", яке є юридичною особою та діє на підставі статуту, редакція якого затверджена 22.04.2018 року, що підтверджується копією означеного статуту (а.с.15-21), а також копією витягу із вказаного реєстру (а.с.22).

За змістом п. 2.2 розділу II Статуту Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 3.1 розділу III Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, Правління, Ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Пунктом 5.2 розділу V Статуту позивача визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі та інше.

Відповідно до протоколу (рішення_ від 21.07.2020 року загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро» затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території управління у розмірі 5,88 грн (а.с.24-25).

Вказаний протокол (рішення) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро» не оскаржено, не скасовано та є чинним, а відтак співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані сплачувати внески на підставі закону та вказаних рішень.

Однак, відповідачка своїх зобов`язань співвласника багатоквартирного будинку не виконує належним чином рішення позивача у частині сплати обов`язкових внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за червень 2024 року у розмірі 101,16 гривень, що підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості (а.с.47).

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (далі Правила).

Так, відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Положеннями ст. ст. 11, 525 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст. 319, 322, 382 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом норм ст. ст. 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Колективний споживач зобов`язаний забезпечувати розподіл між споживачами, об`єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 7 Правил передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (далі об`єднання). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Аналогічне положення містить ст. ст. 1, 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно норми ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Нормою ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Положеннями ст. 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Нормою ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За змістом ст. ст. 16, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право укладати договори, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані, окрім іншого, виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст. 625 ч. 1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Що стосується строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.06.2024 року позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за червень 2024 року у розмірі 101,16 гривень.

Отже, підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про доведеність заявлених позивачем в обґрунтування позову фактичних обставин, які є обов`язковим для встановлення і доведення задля задоволення даного позову.

Зокрема, в ході розгляду справи підтверджено існування між сторонами у справі правовідносин, відповідно до яких відповідач, як власник квартири у багатоквартирному будинку, в силу закону зобов`язана виконувати низку рішень загальних зборів ОСББ «Миру-3 Дніпро», якими (рішеннями) визначено розмір та порядок сплати співвласниками багатоквартирного будинку обов`язкових внесків та платежів, спрямованих на покриття витрат на утримання такого будинку та прибудинкової території, сплати певних житлово-комунальних послуг. Вказані рішення загальних зборів на момент розгляду справи не оскаржувались і не скасовувались у встановленому законом порядку, а тому є чинними та обов`язковими для виконання, зокрема, відповідачем по справі.

Однак, внаслідок того, що відповідач належним чином означені рішення загальних зборів ОСББ «Миру-3 Дніпро» у частині сплати обов`язкових внесків та платежів не виконує, у неї перед позивачем утворилась заборгованість за вказаний у позові період та у вказаному в позові розмірі. Наведені обставини зумовлюють виникнення у позивача права для звернення до суду із даним позовом, який за встановлених фактичних обставин та підстав суд вважає обґрунтованим та доведеним, а отже таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Наведені вище висновки суду, покладені в основу результату розгляду даної цивільної справи, узгоджуються із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 грудня 2019 року по справі №910/6471/18, а також правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 лютого 2018 року по справі №910/13182/17, від 11 травня 2018 року по справі №922/3087/17, від 22 травня 2018 року по справі №910/12065/17, від 10 січня 2019 року по справі №522/1654/13-ц, від 06 березня 2019 року по справі № 679/49/16-ц, від 14 липня 2020 року по справі №466/8748/16-ц.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 та ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСББ «Миру-3 Дніпро» здійснював адвокат Патика А.В. на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 26.10.20223 року (а.с.10-11); Ордеру на надання правової допомоги серії АЕ №1249970 (а.с.13); Платіжної інструкції №576 від 19.12.2023 року(а.с.14).

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 3000,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат. Оскільки перевіряючи детальний опис виконаних робіт наданий представником позивача з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. До того ж справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд враховує, що дана справа не відноситься до складних справ, однак бере до уваги обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розміру 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2684,00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 319, 322, 382, 385, 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро», ЄДРПОУ 42123949, заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання за червень 2024 року у розмірі 101 (сто одна) гривня 16 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру-3 Дніпро», ЄДРПОУ 42123949, судовий збір у розмірі 2684,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 гривень, а всього 4184 (чотири тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г.Якименко