ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 620/5719/22
адміністративне провадження № К/990/17683/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року (суддя-доповідач - Швед Е. Ю., судді: Голяшкін О.В., Заїка М.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - військова частина НОМЕР_2 ) в якому просив: визнати протиправними дії відповідачів щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за періоди з 23 листопада 2017 року по 30 листопада 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року; з 01 квітня 2020 року по 06 вересня 2021 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити йому в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 23 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення 4258,75 грн за періоди з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року, із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078), з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виплатити йому в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01 квітня 2020 року по 06 вересня 2021 року, із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23 листопада 2017 року по 30 листопада 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року включно. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01 квітня 2020 року по 06 вересня 2021 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити в повному обсязі на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 23 листопада 2017 року по 30 листопада 2018 року включно, із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року, із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити в повному обсязі на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 квітня 2020 року по 06 вересня 2021 року, із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
3. У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про встановлення судового контролю та подання звіту на виконання рішення у справі.
4. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 у 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання його рішення від 27 жовтня 2022 року у справі № 620/5719/22.
5. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто апелянту у зв`язку із неусуненням недоліків скарги шляхом надання документа про сплату судового збору, що були визначені ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 січня 2024 року.
7. 28 березня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року.
8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_4 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
10. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. 04 травня 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи військової частини НОМЕР_1 про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, проте ухвалою суду від 31 січня 2024 року її залишено без руху через несплату судового збору, з розміром якого відповідач не погоджується, оскільки вважає, що мав сплатити 2684,00 грн, а не 3028,00 грн. На виконання цієї ухвали, 07 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала на адресу суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у сумі 1610,40 грн та клопотання про відстрочення сплати решти судового збору до кінця лютого 2024 року.
12.1. Відповідач указує, що надалі залишок судового збору було ним оплачено ще 16 лютого 2024 року, про що військова частина НОМЕР_1 повідомила суду через підсистему «Електронний суд» шляхом направлення відповідного доказу (зареєстровано в підсистемі об 15:34 год). Проте ухвалою від 16 лютого 2024 року їй відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а первісну апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
12.2. Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року про повернення первісної скарги надійшла до «Електронного кабінету» відповідача 19 лютого 2024 року о 21:49, тобто вже після отримання заяви про усунення недоліків скарги в повному обсязі. Посилаючись на те, що судовий збір було сплачено у більшому розмірі і вчасно, через що первісну скаргу повернуто за відсутності правових підстав, військова частина НОМЕР_1 вважає, що суд апеляційної інстанції необ`єктивно розглянув питання про поновлення строку та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
14. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції про неповажність причин, за яких відповідач пропустив процесуальні строки.
15. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 22 травня 2024 року направлено учасникам справи, проте відзиви на касаційну скаргу від інших сторін у справі не надійшли.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
16. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
17. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
18. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
19. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
19.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
20. Як вбачається із матеріалів справи, 31 жовтня 2023 року Чернігівським окружним адміністративним судом розглянуто заяву в порядку статті 382 КАС України, про що постановлено відповідну ухвалу. Копію указаного судового рішення надіслано військовій частині НОМЕР_1 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» і, відповідно до довідки про доставку електронного листа, цей документ доставлено до електронного кабінету відповідача 03 листопада 2023 року о 03:13.
21. Вперше до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 31 жовтня 2023 року заявник надіслав 20 листопада 2024 року (зареєстровано в суді 27 листопада 2023 року). Проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року цю скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. Копію цієї ухвали від 31 січня 2024 року було направлено військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до електронного кабінету 31 січня 2024 року о 19:57, що підтверджується довідкою.
21.1. На виконання приписів ухвали від 31 січня 2024 року 07 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала заяву про часткове усунення недоліків скарги, в якій також просила відстрочити сплату частини судового збору до кінця лютого 2024 року, оскільки через відсутність асигнувань збір було сплачено лише у розмірі 1610,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22 листопада 2023 року № 7287.
21.2. Надалі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року повернуто, через неусунення її недоліків у повному обсязі.
Також, після ухвали суду апеляційної інстанції від 16 лютого 2024 року до матеріалів справи підшито заяву військової частини НОМЕР_1 , що надійшла через підсистему «Електронний суд» 16 лютого 2024 року про усунення решти недоліків апеляційної скарги, шляхом доплати судового збору на суму 1073,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12 лютого 2024 року № 729.
22. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 19 лютого 2024 року о 22:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
23. Повторно апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 31 жовтня 2023 року військова частина НОМЕР_1 надіслала засобами поштового зв`язку 28 березня 2024 року, тобто через 38 днів, після повернення попередньої.
24. Надаючи оцінку аргументам відповідача, зазначеним ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з урахуванням приписів пункту 2 частини другої статті 295 КАС України (з урахуванням вихідних днів) було 20 листопада 2023 року. Проте повторно скаргу подано до суду апеляційної інстанції лише 28 березня 2024 року.
25. Перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо поважності причин для поновлення процесуального строку, з посиланням на неправильне обчислення судом суми судового збору під час первісного звернення з апеляційною скаргою та постановлення ухвали про її повернення після отримання заяви про усунення її недоліків, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що ці обставини не є предметом перевірки судом апеляційної інстанції, оскільки повноваженнями надати оцінку попередній ухвалі суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги вправі лише Верховний Суд у порядку касаційного перегляду, а не той же адміністративний суд апеляційної інстанції.
26. Водночас жодних пояснень стосовно причин, за яких апеляційну скаргу повторно подано більше ніж через місяць після її повернення військова частина НОМЕР_1 не надала, як і не зазначила об`єктивних причин неможливості невідкладного подання апеляційної скарги повторно після отримання ухвали про її повернення.
27. Що стосується аргументів відповідача щодо необхідності повторно сплатити судовий збір, то Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що твердження відповідача щодо необхідності повторної сплати судового збіру є помилковими, оскільки такий збір вже був ним сплачений. Також суд апеляційної інстанції перевірив та відхилив доводи відповідача про те, що відразу після повернення первісної апеляційної скарги ним було ініційовано повторну сплату судового збору, оскільки жодних доказів на підтвердження відповідних обставин військова частина НОМЕР_1 не надала.
28. Водночас у касаційній скарзі військова частина НОМЕР_5 з-поміж іншого указала, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відстрочені сплати судового збору, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі 0940/2276/18, а дії колегії суддів щодо повернення первісної касаційної скарги обмежили доступ відповідача до правосуддя та права на перегляд судового рішення. Заявник також зазначив, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення, тому, на його думку, строк пропущено за поважних причин.
29. Верховний Суд зауважує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу. Крім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
30. Крім того, заперечення щодо попередньої ухвали суду апеляційної інстанції в частині розміру судового збору, постановленої щодо первісної апеляційної скарги, можуть бути включені в обґрунтування підстав касаційного оскарження ухвали про повернення такої скарги. Тобто такі аргументи є самостійною підставою для оскарження судового рішення в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Проте жодних процесуальних дій з приводу оскарження попередньої ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року відповідачем не вчинено, а лише аргументи щодо обов`язку суду самостійно перевірити надходження судового збору відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір», за відсутності інших об`єктивних причин, що пояснюють обставини пропуску процесуального строку, не є поважною підставою для його поновлення.
31. Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою.
32. Колегія суддів наголошує, що повторно звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку не зазначила жодної об`єктивної підстави, що пояснює причини тривалого зволікання після повернення попередньої скарги. Водночас відповідно до усталеної практики Верховного Суду, у таких випадках скаржник повинен продемонструвати добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та довести, що ним ужито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично ним усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
33. Разом з тим, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування, що пояснює причини, за яких заявник повторно звернувся до суду з апеляційної скаргою більше як через місяць після її повернення. Тому Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність підстав для поновлення попущеного процесуального строку, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
34. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
36. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 10.07.2024 |
Номер документу | 120243569 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні