КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №759/11310/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4649/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року про арешт майна,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про накладення арешту та накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання на майно підозрюваного ОСОБА_7 , а саме рахунки відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «А-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080), АТ «Райфайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909), АТ «Пумб» (код ЄДРПОУ 14282829), ПАТ «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202), АТ «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966), АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166), ПАТ «Акордбанк» (код ЄДРПОУ 35960913), а також які використовують електронні гаманці криптовалют відкритих на міжнародних криптовалютних біржах: ТОВ «Бінанс Україна» (код ЄДРПОУ 44599032), ТОВ "БАЙБІТ ФІНТЕХ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 44554515), ПП «КК «Коін» (код ЄДРПОУ 43952383) та грошові кошти, що знаходяться і надходять на них.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ухвала слідчого судді є такою, що не відповідає вимогам процесуального законодавства, через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що слідчий суддя не врахував, що у клопотанні слідчого лише перелічено певне коло осіб, які використовують банківські рахунки та електронні гаманці, не конкретизуючи при цьому кому належать картки, не вказано номера рахунків, на які накладено арешт, та їх власників.
Окрім того, зазначає, що слідчим суддею розглянуто клопотання слідчого без виклику власника майна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали та задовольнити його апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки клопотання слідчого розглянуто слідчим суддею 03.06.2024 без виклику власника майна ОСОБА_7 , копію повного тексту оскаржуваної ухвали отримано його захисником - 17.06.2024 (а.с. 163), а апеляційну скаргу подано до суду 20.06.2024, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023110000001056 від 12.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України.
30.05.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
30.05.2024 Кавтарадзе Звіад, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
На даний час у ході досудового розслідування встановлено, що учасники злочинної організації, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , для легалізації коштів здобутих злочинним шляхом використовують банківські картки: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Сенс Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «А-Банк», АТ «Райфайзен Банк», АТ «Бумб», ПАТ «Банк Восток», АТ «МТБ БАНК», АТ «ОТП Банк», ПАТ «Акордбанк», а також використовують електронні гаманці криптовалют відкритих на міжнародних криптовалютних біржах: «Binance», «ByBit», «KuCoin».
Крім того, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про накладення арешту та накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання на майно підозрюваного Кавтарадзе Звіада, а саме рахунки відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «А-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080), АТ «Райфайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909), АТ «Пумб» (код ЄДРПОУ 14282829), ПАТ «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202), АТ «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966), АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166), ПАТ «Акордбанк» (код ЄДРПОУ 35960913), а також які використовують електронні гаманці криптовалют відкритих на міжнародних криптовалютних біржах: ТОВ «Бінанс Україна» (код ЄДРПОУ 44599032), ТОВ "БАЙБІТ ФІНТЕХ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 44554515), ПП «КК «Коін» (код ЄДРПОУ 43952383) та грошові кошти, що знаходяться і надходять на них.
Слідчий суддя виходив з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, перевіривши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме на рахунки відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «А-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080), АТ «Райфайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909), АТ «Пумб» (код ЄДРПОУ 14282829), ПАТ «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202), АТ «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966), АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166), ПАТ «Акордбанк» (код ЄДРПОУ 35960913), а також які використовують електронні гаманці криптовалют відкритих на міжнародних криптовалютних біржах: ТОВ «Бінанс Україна» (код ЄДРПОУ 44599032), ТОВ "БАЙБІТ ФІНТЕХ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 44554515), ПП «КК «Коін» (код ЄДРПОУ 43952383) та грошові кошти, що знаходяться і надходять на них, позаяк зазначені обставини підозри ОСОБА_24 мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами, тобто, існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає, у тому числі, конфіскацію майна, а тому існує обґрунтований ризик відчуження, приховання чи знищення майна задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що у клопотанні слідчого лише перелічено певне коло осіб, які використовують банківські рахунки та електронні гаманці, не конкретизуючи при цьому кому належать картки, не вказано номера рахунків, на які накладено арешт, та їх власників, не ґрунтуються на вимогах закону та не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Поновити захиснику ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді : ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 11.07.2024 |
Номер документу | 120243773 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Ярослав Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні