Постанова

від 25.06.2024 по справі 752/5279/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 752/5279/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2405/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Кордюкова Ж.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Марс», треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування рішення, припинення права користування та визнання права користування,

за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Марс» та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року,

встановив:

у жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта державної реєстрації про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку за відповідачем, припинити право постійного користування за відповідачем та визнати за ним право на оформлення у користування земельної ділянки.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року в задоволенні позову було відмовлено.

Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року було частково задоволено заяву ПрАТ «Марс» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Марс» витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 346 513 грн., посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права.

Представник позивача - ОСОБА_2 просив скасувати додаткове рішення, ухвалити нове, яким відмовити в ухваленні рішення, заяву залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - ОСОБА_3 , представника відповідача - Сухацького А.П. , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції було подано заяву, в якій він зазначав, що докази понесених ним судових витрат не можуть бути подані до закінчення судових дебатів та будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову.

В заяві, яка надійшла до суду 13.10.2023, відповідач просив стягнути з позивача судові витрати в розмірі 317 310 гривень, які складаються з вартості наданої правової допомоги в розмірі 276 675 гривень, які вже були сплачені на користь АО «ЛЕКСНАВІГАТОР», а також зазначено, що відповідач планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 40 635 гривень, які складаються з вартості наступних робіт: підготовка до участі в дебатах, підготовка заяви про видачу копії скороченого судового рішення, участь у судовому засіданні при проголошенні рішення, подання заяви про видачу копії скороченого рішення, одержання копії рішення, підготовка заяви про вручення шляхом видачі під розписку безпосередньо в суді, подання. Відповідач вказував, що він 01.12.2020 уклав з Адвокатським об`єднанням «ЛЕКСНАВІГАТОР» Договір про надання правової допомоги №01/12-2020-1, до якого було укладено додаткову угоду 27.01.2022. На виконання вказаного договору ПрАТ «Марс» кошти було перераховано відповідно до Актів приймання-передачі №4, 6, 11, 13, 18, 20, 23, 25, 26, 27, 29, 30, 33.

Копія вказаної заяви була направлена позивачу поштою 10.10.2023.

В заяві про доповнення та уточнення вимог про ухвалення додаткового рішення від 20.11.2023 відповідач просив стягнути з позивача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в загальній сумі 346 315 гривень з урахуванням сплачених в жовтні 2023 року в сумі 69 838 гривень. При цьому відповідач посилався на Акт приймання-передачі №34 від 30.10.2023, згідно якого було надано послуг на загальну суму 208 285, 98 гривень. В Акті було зазначено обсяг наданих послуг при супроводі розгляду справи та додано платіжну інструкцію №1041 від 30.10.2023. Копія заяви була направлена позивачу поштою 17.11.2023.

Відповідачем було подано 20.11.2023 заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Також 11.01.2024 надійшли до суду заперечення представника позивача - ОСОБА_3 на заяву про доповнення та уточнення заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив вказану заяву відповідача залишити без розгляду, у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовити, а у разі ухвалення додаткового рішення зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року було частково задоволено заяву ПрАТ «Марс» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Марс» витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 гривень.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого АО «ЛЕКСНАВІГАТОР» взяло на себе зобов`язання надавати ПрАТ «Марс» правову допомогу, розмір гонорару за яку складає 80 дол. США за годину у гривні за курсом продажу ПАТ «Приватбанк» на день оплати. 27.01.2022 сторони уклали Додаткову угоду, в якій визначили розмір гонорару в еквіваленті 100 дол. США за годину за курсом продажу в ПАТ «Приватбанк» на день оплати.

Суд зазначив, що із заяви про ухвалення додаткового рішення неможливо встановити, які саме витрати, зазначені в актах виконаних робіт, були включені до розрахунку на суму 276 675 грн., виходячи з якого курсу долару США були визначені зазначені суми, за які види конкретно наданих послуг ПрАТ «Марс» по справі №752/5279/20.

Щодо витрат, наданих в жовтні 2023 року, на суму 40 635 грн. суд вказав, що вартість представництва у судовому засіданні 04.10.2023 та 05.10.2023 (під час оголошення судового рішення) становить 200 доларів США за кожне засідання, витрачено по 2 год. на кожне засідання. Судове засідання 04.10.2023 тривало 10 хвилин, а 05.10.2023 - 1 хвилину 10 секунд.

Тому суд першої інстанції вважав явно неспівмірними зазначені витрати часу фактично витраченому адвокатом на участь в судових засіданнях із складністю підготовки та необґрунтовано завищеними витрати на послуги зі складання заяв про видачу копій скороченого судового рішення (витрачено 2 год.), підготовки заяви про вручення рішення під розписку в суді (витрачено 2,5 год.).

Також суд першої інстанції зробив висновок, що ряд наданих послуг не відносяться до видів адвокатської діяльності, передбачених ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, послуги щодо одержання скороченого рішення, подання заяви до канцелярії суду.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача подавав заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, просив у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити, а у разі ухвалення додаткового рішення зменшити заявлений розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність обсягу витраченого часу наданим послугам, невідповідність частини зазначених послуг до видів правничої допомоги, безпідставне завищення вартості послуг та завищенні обсягу послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції взяв до уваги заперечення представника позивача та зменшив заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу.

Доводи відповідача також не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що заявлений розмір витрат є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Також не підлягає задоволенню апеляційна скарга, подана представником позивача, оскільки всі викладені в ній доводі отримали належну правову оцінку при частковому задоволенні поданої відповідачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Отже підстав для перегляду додаткового рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись стст. 367, 368, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Марс» та апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і залишити без задоволення, а додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2024 року.

Головуючий

Суддя