Рішення

від 05.06.2024 по справі 757/17071/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17071/24-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

заявника: не з`явився,

заінтересованої особи: не з`явився,

представника заінтересованої особи: не з`явився

розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за участю заінтересованих осіб, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - заявник, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до суду із заявою, в якій просить зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - заінтересована особа-2, АТ КБ «ПриватБанк») розкрити банківську таємницю за рахунками:

- р/р НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, який належить платнику податків ОСОБА_1 (далі - заінтересована особа-1, ОСОБА_1 ), за період із 01 січня 2017 року до 27 вересня 2019 року у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів;

- р/р № НОМЕР_2 , код валюти 980 - українська гривня, який належить платнику податків ОСОБА_1 , за період із 01 січня 2017 року до 09 серпня 2018 року у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо.

Заявник зазначає, що підставою для звернення із відповідною заявою до суду є встановлення господарюючих суб`єктів, тобто фактичних кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з платником податку, і, що має істотне значення, для встановлення фактичного обігу грошових коштів, а також з метою перевірки щодо своєчасності та повноти сплати податків, зборів до бюджетів та державних цільових фондів.

Отримання вказаної інформації винятково дає змогу своєчасно виявляти суб`єктів та об`єктів оподаткування, своєчасне, достовірне і повне нарахування і сплати податків, перешкоджає неналежному та несвоєчасному забезпеченню визначення в установлених Податковим кодексом України, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, можливість застосування і своєчасне стягнення сум, передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; (підпункт 191.1.34, пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України), своєчасне вжиття заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (підпункт 191.1.35 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України).

Вказує, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1, статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI (зі змінами), пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску та загальнообов`язкове державне страхування» від 08 липня 2010 № 2464- VI (зі змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 за періоди з 01 січня 2017 року до 01 січня 2018 та з 27 вересня 2021 року до 24 листопада 2021 року.

Згідно ІКС «Податковий блок» встановлено, що платник податків ОСОБА_1 мав розрахункові рахунки, які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», а саме: НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, за період із 01 січня 2017року до 27 вересня 2019 та № НОМЕР_2, код валюти 980 - українська гривня, за період з 01 січня 2017 року до 09 серпня 2018 року.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надіслано запити до АТ КБ «ПриватБанк» від 15 лютого 2024 року № 11298/6/26-15-24-02-07-05, №10899/6/26-15-24-02-07-05з проханням надати інформацію про обсяги та обіг коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по зазначеним рахункам, які відкриті в цій банківській установі.

Однак, АТ КБ «ПриватБанк» у своїх листах від 22 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240222/36069 та від 27 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240222/36075 повідомило, що запитувана інформація є банківською таємницею та не може бути надана.

З метою недопущення втрат бюджету в умовах дії воєнного стану та для забезпечення дієвого контролю за діяльністю платників податків, декларування ними фактично отриманих доходів, сплати належних податків, необхідним є розкриття банківської таємниці щодо руху коштів на рахунках платника податків ОСОБА_1 у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування тощо, у зв`язку з чим ЩУ ДПС у м. Києві просило заяву задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження з викликом в судове засідання заявника та заінтересованих осіб та призначено судове засідання на 05 червня 2024 року.

Представник заявника в судове засідання, призначене на 05 червня 2024 року, не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, подав заяву суду про розгляд справи беї його участі.

Заінтересовані особи в судове засідання, призначене на 05 червня 2024 року, не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомили.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд установив, що платник податків ОСОБА_1 мав розрахункові рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», а саме: НОМЕР_1 , код валюти 980 - українська гривня, за період із 01 січня 2017 року до 27 вересня 2019 та № НОМЕР_2, код валюти 980 - українська гривня, за період з 01 січня 2017 року до 09 серпня 2018 року.

Відповідно до копії акта Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за періоди з 01 січня 2017 року до 01 січня 2018 та з 27 вересня 2021 року до 24 листопада 2021 року, який не містить дати та номеру, а також підпису особи, відносно якої проводилась перевірка, встановлено порушення платником податків ОСОБА_1 , зокрема, не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДГІС у м. Києві; занижено податкові зобов`язання податку на доходи фізичних осіб за період 01 січня 2017 року до 31 січня 2018 року; занижено податкові зобов`язання по військовому збору, що підлягає сплаті до бюджету за період із 01 січня 2017 року до 31 січня 2018 року; не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за період із 01 січня 2017 року до 31 січня 2018 року; занижено податкові зобов`язання по податку на додану вартість за січень 2018 року на загальну суму 385 857,00 грн; не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, 15 лютого 2024 року ГУ ДПС у м. Києві направило запити № № 11298/6/26-15-24-02-07-05 та 10899/6/26-15-24-02-07-05 до АТ КБ «ПриватБанк» з проханням надати інформацію про обсяги та обіг коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по зазначеним рахункам, які відкриті в цій банківській установі.

У листах від 22 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240222/36069 та від 27 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240222/36075 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що запитувана інформація є банківською таємницею та не може бути надана.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пунктів 19-1.1.1 - 19-1.1.2. статті 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Для виконання покладених на контролюючі органи функцій їм надані права, що визначені законодавцем та наведені у статті 20 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 20.1.5 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки та банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до пункту 73.4 статті 73 Податкового кодексу України, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Статтею 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» поняття «банківська таємниця» визначено як інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов`язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.

Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №761/43384/16-ц.

Відповідно до статті 348 ЦПК України, у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставин, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23), від 13 червня 2023 року у справі № 752/18344/21 (провадження № 61-12155св22), від 24 квітня 2023 року у справі і № 752/30877/21 (провадження № 61-4688св23).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зміст вимог заявника щодо обсягу розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, суд зауважує, що розкриття банками такої інформації в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/17917/21.

Крім того, заявник документально не підтвердив того, що ним здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю та не додано до заяви документального підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, що суперечить статті 81 ЦПК України.

Так, на обґрунтування звернення до суду заявник зазначає лише, що він направив листи АТ КБ «ПриватБанк», в якому були відкриті банківські рахунки ОСОБА_1 , з проханням надати інформацію щодо цих рахунків за періоди з 01 січня 2017 року до 31 січня 2018 року та з 27 вересня 2021 року до 24 листопада 2021 року в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування по зазначеним рахункам, які відкриті в цій банківській установі.

Жодних доказів звернення з вимогою до ОСОБА_1 про надання всіх документів, пов`язаних з його господарською діяльністю за періоди з 01 січня 2017 року до 31 січня 2018 року та з 27 вересня 2021 року до 24 листопада 2021 року та підтвердження отримання ОСОБА_1 вказаних звернень, а також наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05 січня 2024 року, про який зазначено в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , який, у свою чергу, не містить дати та номеру, а також підпису особи, відносно якої проводилась перевірка, заявник суду не надав.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про розкриття такої інформації: відсутність у заяві ГУ ДПС у м. Києві інформації про наказ про призначення документальної позапланової перевірки (в т. ч. підтвердження надсилання копії наказу поштою або вручення особисто платнику податків), відсутність інформації про порушення платником податків ОСОБА_1 податкового законодавства, (тобто, які саме права та інтереси порушені та в чому саме полягає порушення, з посиланням на норми права) та відсутність у справі підтвердження того, що заявником здійснено всі заходи/процедури досудового отримання інформації, що містить банківську таємницю, а отже у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтею 1076 Цивільного кодексу України, статтями 20, 73 Податкового кодексу України, статтями 263-265, 294, 350 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, за участю заінтересованих осіб, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький