Постанова

від 02.07.2024 по справі 904/4261/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/4261/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Зеленбуд" ,

арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус Операнді",

представник кредитора - не з`явився,

кредитор - ГУ ДПС у Дніпропетровській області,

представник кредитора - не з`явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОНГ РЕНЖ",

представник кредитора - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Арбітражної керуючої Маглиш Лади Сергіївни

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 13.03.2024

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Операнді"

До Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Зеленбуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус Операнді" (далі - ТОВ "Модус Операнді", кредитор) 17.11.2022 звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою № 06/05-01 від 16.11.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Зеленбуд" (далі - КП "Зеленбуд", боржник).

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022, крім іншого, відкрито провадження у справі № 904/4261/22 про банкрутство КП "Зеленбуд", введено процедуру розпорядження майном боржника до 23.05.2023, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну.

3. Комітетом кредиторів КП "Зеленбуд" 05.10.2023 ухвалено рішення звернутися до господарського суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника строком на два місяці. Комітет кредиторів вирішив уповноважити розпорядника майна надати господарському суду протокол засідання комітету кредиторів від 05.10.2023.

Короткий зміст постанови господарського суду першої інстанції

4. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023, крім іншого, припинено процедуру розпорядження майном боржника у справі про банкрутство, КП "Зеленбуд" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 904/4261/22.

5. Постанова місцевого господарського суду мотивована наявністю ознак банкрутства і прийнята на підставі положень частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у зв`язку з закінченням процедури розпорядження майном та відсутністю рішення комітету кредиторів щодо переходу на іншу стадію провадження у справі про банкрутство або клопотання про продовження строків процедури розпорядження майном.

Наявність ознак неплатоспроможності боржника у справі встановлена місцевим господарським судом на підставі висновку про наявність ознак неплатоспроможності, складеного розпорядником майна у «довільній формі», оскільки аналіз фінансово-господарської діяльності боржника розпорядником майна не проведено через відсутність у його розпорядженні фінансової звітності КП "Зеленбуд" за три роки, що передували відкриттю провадженню у справі про банкрутство.

6. Судом встановлено:

6.1. Протягом процедури розпорядження майном розпорядником майна Маглиш Ладою Сергіївною 03.03.2023 проведена інвентаризація майна КП "Зеленбуд" (том-1, а. с. 133-139).

6.2. Розпорядником майна здійснено на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства запити у відповідні органи, установи та організації та отримано відповіді.

6.3. Згідно письмових пояснень розпорядника майна Маглиш Л.С. (вх. суду №27064/23 від 05.06.2023) вбачається, що з метою отримання документів для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках у справі про банкрутство КП "Зеленбуд", розпорядником майна здійснено запит до Департаменту економічного розвитку Кам`янської міської ради (вих. №02-05/298 від 17.05.2023) щодо надання інформації про подання звітності КП "Зеленбуд".

6.4. 25.05.2023 на адресу розпорядника майна було надано належним чином завірені копії поданих з січня 2018 року по жовтень 2018 року звітів про результати фінансово-господарської діяльності боржника; баланси (звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2018, 30.06.2018 та 30.09.2018; звіти про виконання фінансового плану КП "Зеленбуд" за І, II та III квартал 2018 року, звіти про 1 фінансові результати за І, II та III квартал 2018 року, а також інформація про фінансові І результати, дебіторську та кредиторську заборгованість боржника станом на 01.04.2018 та 01.06.2018.

У відповіді Департамент економічного розвитку Кам`янської міської ради повідомив, що з листопада 2018 року КП "Зеленбуд" припинив подання фінансової звітності до Департаменту економічного розвитку.

6.5. Враховуючи, що востаннє звітність КП КМР «Зеленбуд» було подано станом на 01.10.2018 (більше чотирьох років тому, до дати порушення справи про банкрутство), для проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства у відповідності до Методичних рекомендацій, інформації, наданої Департаментом економічного розвитку Кам`янської міської ради, недостатньо, розпорядником майна підготовлено висновок про наявність ознак неплатоспроможності боржника в довільній формі.

6.6. Розпорядник майна зазначала, що протягом 2018 року отриманого на рахунки боржника доходу від господарської діяльності було недостатньо на утримання КП "Зеленбуд" (у т.ч. погашення кредиторської заборгованості). Господарські витрати, витрати на оплату праці, сплату податків та обов`язкових платежів у січні 2018 року - лютому 2018 року та травні 2018 року перевищували отриманий від господарської діяльності дохід, інших коштів, у т.ч. від органу управління (власника) боржника, підприємство не отримувало. У червні 2018 року з рахунків боржника примусово списано 31,7 тис. грн, що свідчить про наявність грошових зобов`язань перед кредиторами. З червня 2018 року припинились витрати боржника на оплату праці, що може свідчити про звільнення працівників з КП КМР «Зеленбуд». За цей же період існує непогашена заборгованість зі сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, що підтверджено ухвалою суду від 14.03.2023, якою визнані кредиторські вимоги із заборгованості зі сплати ЄСВ. Протягом липня 2018 року боржник взагалі не отримував дохід. Отриманий у серпні - вересні 2018 року дохід повністю був направлений на утримання підприємства (господарські витрати). Отримані у жовтні 2018 року кошти у розмірі 366,3 тис. грн, виходячи з поданого боржником звіту, направлені на погашення заборгованості із заробітної плати, при цьому податки, обов`язкові платежі сплачені не були у зв`язку з відсутністю коштів. Опрацювавши звіти про виконання фінансового плану, можна встановити, що починаючи з II кварталу 2018 року витрати підприємства перевищували його доходи, грошові кошти від господарської діяльності надходили у розмірі 90,1% (І квартал 2018 року) у розмірі 42% (II квартал 2018 року) та у розмірі 0,2% (III квартал 2018 року) від запланованих показників. У звітах про виконання фінансового плану відображено відсутність виконання плану з платежів до державного та місцевого бюджету з податку на прибуток. Такі платежі у І кварталі 2018 року складають 89,6% від запланованих, у II кварталі - 4,3%, а у III кварталі 2018 року - 5,6%. У відповідності до наданих звітів про дебіторську та кредиторську заборгованість за І квартал та І півріччя 2018 року (звіти за інший період відсутні) дебіторська заборгованість складає 1141,7 тис. грн (на 01 квітня 2018 року), та 1961,0 тис. грн (на 01 липня 2018 року), проте розмір кредиторської заборгованості перевищує дебіторську в декілька разів (3 982,8 тис. грн та 4 777, 0 тис. грн на 01.04.2017 та на 01.07.2017 відповідно). У балансах (звітах про фінансовий стан) станом на 31.08.2018, 30.06.2018 та 30.09.2018 вбачається збільшення кредиторської заборгованості з оплати праці та дебіторської заборгованості, при цьому зменшується вартість основних засобів підприємства та простежується невелике зменшення розміру кредиторської заборгованості з бюджету.

6.7. В ході проведення інвентаризації майна, проведеної розпорядником майна було виявлено наявність рухомого майна, що зареєстровано за боржником, а саме: 19 одиниць транспортних засобів серед них: КРАЗ-2 одиниці (1991 р.в), ЗИЛ - 4 одиниці (1988, 1993, 1994, 1996 р.в.), ВАЗ-1 одиниця (1995 р.в.), ПРИЧІП-5 одиниць (1986, 1977, 1975, 1989, 1984 р.в.) ЕКСКАВАТОР СЕЗ ЮМЗ (1993 р.в.), Трактор ЮМЗ - 5 одиниць (1992, 1980, 1979, 1992, 1980 р.в) та Трактор МТЗ (2014 р.в) - 1 одиниця.

Проте, місцезнаходження зареєстрованих за боржником транспортних засобів та сільськогосподарської техніки не встановлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/4261/22 задоволено.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/4261/22 скасовано.

Справу № 904/4261/22 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду на стадію розпорядження майном.

8. Суд апеляційної інстанції вказав на не повне виконання розпорядником майна своїх обов`язків у процедурі розпорядження майном, зокрема щодо пошуку майна боржника, проведення аналізу фінансового стану боржника, правочинів боржника на предмет їх вчинення на шкоду кредиторам.

Постанова місцевого господарського суду повною мірою таким вимогам не відповідає, оскільки не містить мотивованої оцінки дій розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, а висновки суду щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Арбітражна керуюча Маглиш Л.С. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 904/4261/22, з вимогою постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у цій справі залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4261/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

12. 10.05.2024 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.13. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4261/22 за касаційною скаргою арбітражної керуючої Маглиш Л.С. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024, датою судового засідання визначено 02.07.2024.

14. У зв`язку із відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Васьковський О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024).

15. 21.06.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від арбітражної керуючої Маглиш Л.С., надійшло заява про проведення судового засідання у справі № 904/4261/22 в режимі відеоконференції.

16. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2024 заяву арбітражної керуючої Маглиш Л.С. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

17. В судовому засіданні 02.07.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) скаржниця повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просила суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 904/4261/22, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у цій справі залишити в силі.

18. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (02.07.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.07.2024.

20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 904/4261/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Арбітражна керуюча Маглиш Л.С.)

21. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування процесуальних норм Кодексу України з процедур банкрутства під час прийняття рішень щодо визнання боржника банкрутом, у випадку відсутності проведення господарської діяльності протягом шести останніх років, у разі фактичної відсутності активів боржника; судом апеляційної інстанції не досліджено у повному обсязі докази у справі, під час розгляду справи та прийняття рішення порушено право на справедливий розгляд, встановлений законом та права інших учасників справи; застосовано висновки Верховного Суду у справах № 916/1950/16 та № 925/409/20, що не є аналогічними ситуації, яка виникла у процедурі розпорядження майном у справі № 904/4261/22.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

22.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Предметом касаційного судового перегляду у цій справі є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

24. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

25. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

26. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

27. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

28. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

29. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

30. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

31. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

32. За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

33. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

34. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

35. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

36. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

37. Таким чином на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника:

38. Положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.

38.1. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

38.2. Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

39. Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

40. Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №910/1800/22).

41. Приймаючи рішення про перехід до наступної процедури банкрутства - ліквідації (постанова від 09.10.2023), суд першої інстанції виходив з висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника у даній справі на підставі поточних звітів розпорядника майна, відповідно до яких арбітражний керуючий повідомив, що отриманого боржником протягом 2018 року доходу недостатньо на утримання підприємства, оскільки цей дохід є меншим за витрати на оплату праці, сплату податків та обов`язкових платежів тощо.

41.1. При цьому, судом було враховано інформацію розпорядника майна, що з червня 2018 року боржник припинив здійснення оплати праці, повідомив про примусове списання 31,7 тис. грн та наявну заборгованість зі сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування. Отримані у жовтні 2018 року доходи у розмірі 366,3 тис. грн спрямовані боржником на оплату заробітної плати, водночас заборгованість зі сплати податків та зборів, а також інших обов`язкових платежів у повному обсязі не сплачена.

41.2. За висновками місцевого господарського суду, встановлені обставини, а також а також наявна в матеріалах справи фінансова звітність підприємства-боржника за 2018 рік, свідчать про збитковість КП "Зеленбуд", що свідчить про наявність ознак його неплатоспроможності.

41.3. Суд першої інстанції зазначив, що востаннє КП "Зеленбуд" подавало фінансову звітність 01.10.2018, тобто більш ніж за чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому у зв`язку з недостатністю документації (фінансової звітності), необхідної для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, розпорядник майна висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, виконаний у «довільній формі».

42. Втім, суд апеляційної інстанції з рішенням місцевого господарського суду не погодився. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що:

42.1. Відповідно до акту від 03.03.2023 розпорядник майна КП "Зеленбуд", арбітражна керуюча Маглиш Лада Сергіївна, провела інвентаризацію майна банкрута без дослідження бухгалтерської та іншої фінансової документації підприємства, керуючись лише даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

42.2. В акті інвентаризації відображені найменування дев`ятнадцяти об`єктів рухомого майна без зазначення їх балансової вартості та власника або балансоутримувача, а також встановлена місцевим господарським судом кредиторська заборгованість КП "Зеленбуд" перед ТОВ «Модус Операнді» і Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби. Іншої інформації щодо майна боржника в акті інвентаризації не відображено.

42.3. Отримані на запити розпорядника майна відповіді установ (підприємств, організацій), що здійснюють реєстрацію та облік майна (майнових прав), не відображають у повній мірі відомості стосовно майна боржника, оскільки крім запитів до відповідних установ обов`язковим є сукупний аналіз даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням окремих об`єктів боржника (бюро технічної інвентаризації, тощо) у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо.

42.4. Акт інвентаризації від 03.03.2023 не містить документального підтвердження наявності у боржника майна та його оцінки, за результатами перевірки розпорядник майна Маглиш Лада Сергіївна не виявила фактичну наявність активів боржника і не здійснила повноту відображення зобов`язань, витрат майбутніх періодів, не провела зіставлення фактичної наявності активів з даними бухгалтерського обліку, тобто не вчинила необхідних дій для досягнення мети проведення інвентаризації активів та зобов`язань підприємства.

43. За висновками апеляційного господарського суду:

43.1. Розпорядник майна не провів інвентаризацію майна боржника відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879.

43.2. Розпорядник майна Маглиш Лада Сергіївна в акті інвентаризації зазначила, що місцезнаходження керівника КП "Зеленбуд" невідомо, бухгалтерські та інші документи, що підтверджуються господарську діяльність боржника відсутні.

43.3. Інвентаризація майна Комунального підприємства КП "Зеленбуд" проведена розпорядником майна Маглиш Ладою Сергіївною за відсутності необхідної для цього первинної, бухгалтерської та іншої фінансової документації, тобто проведена із порушенням порядку, визначеного нормами Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань № 879, що може привести до неправильної грошової оцінки майнових активів боржника і спотворити висновки стосовно дійсного фінансового становища боржника.

44. Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органи (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

45. Розпорядник майна Маглиш Лада Сергіївна в акті інвентаризації зазначила, що місцезнаходження керівника Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Зеленбуд" невідомо, бухгалтерські та інші документи, що підтверджуються господарську діяльність боржника відсутні.

46. Частиною сьомою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у процедурі розпорядження майном боржник зобов`язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 цього Кодексу.

47. Згідно з положеннями частини дванадцятої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

48. Частина друга статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства надає розпоряднику майна право звернення до суду з клопотанням про покладення на нього обов`язків керівника боржника, у разі перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна.

49. Втім, як встановлено судом апеляційної інстанції, розпорядник майна не зверталася до господарського суду з клопотанням про покладення на неї обов`язків керівника Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Зеленбуд", обґрунтованим наявністю перешкод в отриманні первинної документації, необхідної для проведення інвентаризації майна боржника та складання висновку про його фінансово-господарський стан.

50. Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21).

51. При цьому суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.

52. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).

53. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ.

54. Обов`язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також п. 3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

55. Слід зазначити, що відповідно до п. 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 10.09.2020 № 3105/5, аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (далі - Аналіз) проводиться згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації). Арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить Аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає результати Аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

56. Колегія суддів не заперечує передбачене пунктом 4 частини 1 статті 12 КУзПБ право арбітражного керуючого залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

57. Водночас, зазначені вище положення Кодексу (ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 44 КУзПБ) покладають обов`язок здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника саме на розпорядника майна.

58. Слід також зазначити, що відповідно до частини 3 статті 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

59. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду про передчасність висновків суду першої інстанції про введення процедури ліквідації боржника за відсутності належно проведеного розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника.

Щодо доводів касаційної скарги

60. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

61. Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.

62. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

65. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги арбітражної керуючої Маглиш Л.С., необхідність залишити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 904/4261/22 без змін.

Судові витрати

66. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржені судові рішення у справі № 904/4261/22, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражної керуючої Маглиш Лади Сергіївни залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 904/4261/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський