Ухвала

від 10.07.2024 по справі 480/173/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 480/173/23

адміністративне провадження № К/990/24096/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 480/173/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, у якому просило:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Сумській області щодо відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" на 2022 рік та зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області скасувати статус поданої Позивачем звітності "історія подання" та прийняти таку звітність;

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС у Сумській області про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько- Голландська Агрокомпанія" платником єдиного податку четвертої групи та зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" (код ЄДРПОУ 33174406) до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, а також надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою суду від 11 січня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року по справі № 480/173/23 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 жовтня2023 року по справі № 480/173/23 та прийнято постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суддів апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України закріплено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2 і ч.3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Крім цього, Суд звертає увагу на те, що за правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики або виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

Звертаючись із касаційною скаргою скаржник визначає підставами касаційного перегляду пп. «а» «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, зазначивши, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на конкретний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на відповідній підставі. У касаційній скарзі лише процитовано п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України з окремим виділенням підпунктів "а" і "б".

Необхідно зазначити, що винятки, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, і підстави для касаційного оскарження, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України, не є взаємовиключними залежно від категорії справи або порядку її розгляду. Доведення скаржником можливості касаційного оскарження судових рішень відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не звільняє його від обов`язку визначити підстави для касаційного оскарження таких рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження, зокрема з підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 480/173/23 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко