Рішення

від 08.07.2024 по справі 693/766/24

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 693/766/24

Провадження № 2/693/320/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.07.2024 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., за участю секретаря судових засідань Чумак Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 67282,59 грн.,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі №693/1624/23, у кримінальному провадженні № 12023250330000233 від 07.07.2023, який набрав законної сили 23.03.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 у період часу з початку липня 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, до 07 липня 2023 року, перебуваючи у полезахисній лісовій смузі, яка розташована на відстані близько 2 кілометрів в північно-східному напрямку від с. Кривчунка Уманського району Черкаської області, на відстані близько 4,5 км в південно-східному напрямку від с.Олександрівка Уманського району Черкаської області, на відстані близько 4,5 км в західному напрямку від с. Леміщиха Уманського району Черкаської області, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7120983400:02:001:0079 та межує, зокрема, із земельною ділянкою з кадастровим номером 7120983400:02:001:0131, з порушенням вимог нормативних актів, якими регулюється порядок відпуску деревини на пні в лісах України, не маючи дозвільних документів на проведення рубки, виданих уповноваженим органом (лісорубних квитків, ордерів) у встановленому законодавством порядку, усвідомлюючи характер вчинюваних дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заготівлі дров, за допомогою бензопили шляхом спилювання самовільно здійснив повне відокремлення стовбурів 6 (шести) дерев породи «Ясен сироростучий», які зростали у вказаній полезахисній лісовій смузі, діаметри пнів яких у корі біля шийки кореня становлять 26,1-30 см, 30,1-34 см, 34,1-38 см, 34,1-38 см, 38,1-42 см, 42,1-46 см, від їх коренів, тобто здійснив їх порубку, внаслідок чого заподіяв Жашківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Жашківської міської ради істотну шкоду, розмір якої, згідно з висновком судової інженерно - екологічної експертизи від 12.12.2023 №3468/23-27, становить 67 282, 59 грн, що у більше ніж п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Судом зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані як незаконна порубка дерев у захисному лісовому насадженні, що заподіяло істотну шкоду, тобто за ч. 1 ст. 246 КК України.

В добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував завдані збитки, про які йому було відомо, оскільки під час проведення досудового розслідування він ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження, де вказано розмір спричиненої ним шкоди.

Враховуючи, що саме протиправними діями ОСОБА_1 інтересам держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області завдана майнова шкода і вина ОСОБА_1 доведена в суді, та враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, тому є всі підстави для її стягнення з відповідача.

Відповідач до суду не з`явився.

ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі.

10.06.2024 року Жашківський районний суд Черкаської області ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження.

08.07.2023 року від відповідача надійшла заява, в якій він позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, при цьому просить розстрочити виконання рішення суду та розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, характер і обсяг доказів, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Жашківський районний суд Черкаської області вироком від 21.02.2024 (справа № 693/1624/23) ОСОБА_1 визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначим йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Процесуальні витрати на залучення експертів поклав на ОСОБА_1 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

В добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував завдані збитки, про які йому було відомо, оскільки під час проведення досудового розслідування він ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження, де вказано розмір спричиненої ним шкоди.

Розмір шкоди, що підлягає стягненню з відповідача повністю відповідає розміру шкоди, вказаному у вироку суду від 21.02.2024 року, та становить 67282 грн. 59 коп.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1311Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 ч. 1 ст. 1311Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року (справа № 912/2385/18) наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Жашківської міської ради обґрунтовується несплатою відповідачем ОСОБА_1 шкоди, заподіяної внаслідок вчинення незаконної порубки лісу, що порушує економічні інтереси держави, оскільки через ненадходження вказаних коштів до бюджету унеможливлюється їх використання для державних потреб, а міською радою заходи спрямовані на стягнення вказаної шкоди не вживаються.

Таким чином, факт незвернення цим органом до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

На виконання п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Уманською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Жашківську міську раду Черкаської області про представництво інтересів держави в суді у її особі листом від 30.05.2024 № 53/1-517 вих.24.

05.06.2024 року позовна заява надійшла до Жашківського районного суду Черкаської області.

Враховуючи викладене, суд вважає підтвердженими підстави прокурора для представництва інтересів держави в суді.

Щодо шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частиною 2 ст. 127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з абз. 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абз. 1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Пленум роз`яснив, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК України (ст.ст. 1166, 1187 ЦК України 2004 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У вироці суду встановлено, що ОСОБА_1 внаслідок умисних злочинних дій заподіяв Жашківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Жашківської міської ради істотну шкоду, розмір якої згідно висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 12.12.2023 № 3468/23-27, становить 67282, 59 грн., що у більше ніж п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ОСОБА_1 визнав свою вину у заподіянні ним істотної шкоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обґрунтованість своїх вимог, які визнані відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню з наданням розстрочення виконання на 12 місяців, тобто по 5606,88 грн щомісяця (67282,59 : 12 міс.)

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно дочастин 1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що від сплатисудового зборупід часрозгляду справив усіхсудових інстанціяхзвільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, обов`язок із сплати судового збору покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 206,209,258,265,273,274,277,279 ЦПКУкраїни,суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 67282,59 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 67282 (шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок, які перерахувати на користь Жашківської міської ради (ЄРДПОУ: 36000377) на розрахунковий рахунок UA838999980333189331000023627, отримувач ГУК у Черкаській області/тг м. Жашків/24062100, код ЄРДПОУ: 37930566, зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців, тобто стягувати з ОСОБА_1 на користь держави по 5606,88 грн щомісяця упродовж 12-ти місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська