Ухвала

від 18.06.2024 по справі 761/19659/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19659/24

Провадження № 1-кс/761/12887/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «Економічна Безпека» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 02 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000400000011, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в:

28 травня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «Економічна Безпека» - адвокат ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 02 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000400000011, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, на природний газ в обсязі 2 000 м.куб., який зберігається в ПСГ (підземне сховище газу) АТ «УКРТРАНСГАЗ» (код ЄДРПОУ 30019801), та належить ТОВ «Економічна безпека» (код ЄДРПОУ 31696144).

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав наведених у ньому. Крім того, зазначив, що згідно відповіді старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 від 12 червня 2024 року, повідомлення про підозру службовим особам ТОВ «Економічна Безпека» не здійснювалось, ТОВ «Економічна Безпека» не є юридичною особою, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, відповідно не є учасником та не наділено процесуальними правами згідно КПК України у кримінальному провадженні № 72023000400000011 від 27 лютого 2023 року.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки арешт на майно накладено обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72023000400000011, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року накладено арешт на природний газ в обсязі - 2 000 м.куб., який зберігається в ПСГ (підземне сховище газу) АТ «УКРТРАНСГАЗ» (код ЄДРПОУ 30019801) та який належить ТОВ «Економічна безпека» (код ЄДРПОУ 31696144), із позбавленням права розпоряджатися та відчужувати вказане майно.

Як убачається зі змісту вказаної ухвали, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Так, статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів вказаного у ст. 170 КПК України.

В той же час, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте кримінально протиправним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення або отримане за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", та рішення у справі "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, належного ТОВ «Економічна Безпека», виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним йому майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на вищевказане майно, власником якого є ТОВ «Економічна Безпека», накладено 02 березня 2023 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, жодній службовій особі товариства не повідомлено про підозру, ТОВ «Економічна Безпека» не є юридичною особою, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, тобто власник арештованого майна не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що в сукупності свідчить про те що, підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення, як арешт вищезгаданого майна відсутні.

Також відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - представника ТОВ «Економічна Безпека», разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

При цьому, на момент розгляду клопотання представника ТОВ «Економічна Безпека» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в судовому засіданні не надано доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт природнього газу.

Таким чином, враховуючи вище наведене, слідчий суддя, не вбачає підстав для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у зв`язку з чим, дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання представника ТОВ «Економічна Безпека» - адвоката ОСОБА_3 та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 02 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000400000011, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, на природний газ в обсязі 2 000 м.куб., який зберігається в ПСГ (підземне сховище газу) АТ «УКРТРАНСГАЗ» (код ЄДРПОУ 30019801), та належить ТОВ «Економічна безпека» (код ЄДРПОУ 31696144).

Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ТОВ «Економічна Безпека» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 02 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000400000011, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 02 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000400000011, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, на природний газ в обсязі 2 000 м.куб., який зберігається в ПСГ (підземне сховище газу) АТ «УКРТРАНСГАЗ» (код ЄДРПОУ 30019801), та належить ТОВ «Економічна безпека» (код ЄДРПОУ 31696144).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1