Рішення

від 25.06.2024 по справі 761/1220/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1220/24

Провадження № 2/761/5120/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Лишняк А.О.,

від позивача: ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 ,

від відповідача: представник ОСОБА_3 , Бачук Б.Я. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького», про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Предметом позову є визнання незаконним та скасування наказу директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв № 5 імені Л.Ревуцького» № 127-к/тм від 05.10.2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює на посаді викладача хореографії в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв № 5 імені Л.Ревуцького» понад 21 рік. 05.10.2023 року директор Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв № 5 імені Л.Ревуцького» ОСОБА_3 виніс наказ № 127-к/тм про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . У вказаному наказі зазначено: «в зв`язку з порушенням пунктів 3.8, 3.9, 3.21 посадової інструкції викладача «Обов`язки», а також пунктів 5.2, 5.3, 5.9 посадової інструкції викладача «Відповідальність» наказую: ОСОБА_1 , викладачу хореографії оголосити догану. Підстава: протокол № 1 від 28 вересня 2023 року засідання комісії службового розслідування про невиконання викладачем ОСОБА_1 ст. 7 Закону України «Про освіту». Позивач вважає наказ № 127-к/тм про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 незаконним, та таким що підлягає скасуванню. З оскаржуваного наказу вбачається, що в провину позивача ставиться порушення пунктів 3.8, 3.9, 3.21 посадової інструкції викладача «Обов`язки», а також пунктів 5.2, 5.3, 5.9 посадової інструкції викладача «Відповідальність», проте жодного документу, який би підтверджували порушення вищезазначених пунктів в оскаржуваному наказі не зазначено. Також, в наказі не вказано дату вчинення дисциплінарного проступку та його суть.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що у зв`язку із тим, що позивач не подав до учбової частини розкладу уроків та не надав письмового пояснення щодо ведення ним уроків недержавною мовою, було складено Акт № 03 від 20.09.2023 про відмову ОСОБА_1 надати письмову відповідь на повідомлення від 14.09.2023 та Акт № 06 від 20.09.2023 про відмову ОСОБА_1 надати письмову відповідь на повідомлення від 18.09.2023. Окремо, потрібно зазначити, що при проведенні відкритого уроку, перед засіданням комісії зі службового розслідування, за участю інших викладачів школи, ОСОБА_1 , проводив його також російською мовою, що не узгоджується із законодавчими вимогами. Під час засідання 28.09.2023 комісії зі службового розслідування невиконання викладачем ОСОБА_1 , статті 7 Закону України «Про освіту» (Протокол № 1), члени комісії, врахувавши систематичне порушення викладачем ОСОБА_1 , статті 7 Закону України «Про освіту», інших мовних законів, відповідних положень посадової інструкції, зухвале ставлення до неодноразових зауважень дирекції з цього приводу, рекомендували застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Враховуючи вищезазначене, позивачем законно та обґрунтовано було видано наказ від 05.10.2023 № 127-к/тм «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », що оскаржується.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2024 року, позивач та його представник підтримали вимоги позовної заяви в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2024 року, представники відповідача заперечили проти задоволення клопотання в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у відзиві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2024 року, свідок ОСОБА_5 надала показання про те, що в її присутності разом з ОСОБА_6 та директором ОСОБА_3 , пішли до ОСОБА_1 у його клас для вручення повідомлення, на що від ОСОБА_1 була відмова його отримати. Прийшли приблизно після 14:00, зміст того документа їй був відомий, про введення заняття державною мовою та про розклад його занять. Директор приніс повідомлення, на що ОСОБА_1 відмовився отримувати, акт про відмову не складався. Є заступником директора, щодо виховної роботи, працює у закладі з 2015 року. Особисто свідок не вручала, була лише свідком.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2024 року, свідок ОСОБА_6 надала показання про те, що 18 вересня 2023 була на роботі, її попросили прийти на урок до ОСОБА_1 , разом з іншими 2 учасниками, для вручення йому документа, який ОСОБА_1 був вручений, але він не підписав про його отримання. Вручали разом з ОСОБА_5 та з директором. Керівник попросив піти, як свідком, як ведеться урок державною чи іншою мовою. На початку уроку вони прийшли, спочатку слухали як він викладає і після цього вони вручили повідомлення. Прийшли о 16, точно не памятає, пам`ятає, що після обіду, щодо акта нічого не знає. Повноваження для вручення у ОСОБА_6 немає. Повідомлення для ОСОБА_1 читала, про введення заняття державною мовою та про розклад його занять. Чи вручали документ не пам`ятає, чи зачитували його не пам`ятає.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2024 року, свідок ОСОБА_7 надала показання про те, що у вересні проводилося інспектування. Було це в понеділок бо ОСОБА_1 перебував на роботі лише один день, тому вони прийшли у понеділок. Разом з директором прийшли на урок, директор на свій телефон, якусь частину уроку зафіксував, для доказів, якою мовою ведеться урок, по часу запис проводився близько 40 хвилин. ОСОБА_1 бачив, що його фіксують, бо директор з різних ракурсів знімати. Заперечення, щодо фіксації не було від ОСОБА_1 Дозволу на фіксацію не було, це був початок уроку.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2024 року, свідок ОСОБА_8 надала показання про те, що 14 вересня 2023 ОСОБА_1 прийшов до директора, після цього її покликав директор, де йшла розмова, щоб ОСОБА_1 мав надати пояснення до 19 вересня 2023, чому не надав розклад уроків, чому веде російською мовою уроки. ОСОБА_1 у директора не захотів отримувати повідомлення і пішов з кабінету. Були в кабінеті вона, директор та ОСОБА_1 . Повідомив, що нічого не буде брати і підписувати. Директор прочитав зміст повідомлення, тоді не було складено акт про відмову ОСОБА_1 отримувати і підписувати документи. В обов`язки ОСОБА_8 входить повідомляти кожного працівника, щодо документів. Наказ про догану, готували разом з директором. Щодо наказу не пам`ятає точну інформацію.

Заслухавши позивача, його представника, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді викладача хореографії в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв № 5 імені Л.Ревуцького» понад 21 рік.

Рішенням атестаційної комісії 3-го рівня Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради від 16 квітня 2018 року присвоєно педагогічне звання «викладач-методист».

ОСОБА_1 має спеціальність за дипломом педагог-балетмейстер, є заслуженим працівником культури Удмуртської Республіки. Згідно атестаційного листа від 02 березня 2018 року ОСОБА_1 володіє інноваційними та освітніми методиками, активно їх використовує та поширює в професійному середовищі.

Згідно наказу директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв № 5 імені Л.Ревуцького» № 35-од від 11.09.2023 року про затвердження тижневого навантаження педагогічних працівників школи та його обсягу станом на 01 вересня 2023-2024 навчального року затверджено тижневе навантаження ОСОБА_1 в розмірі 6 годин на тиждень, педагогічне навантаження - 0,333 ставки.

05.10.2023 року директор Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв № 5 імені Л.Ревуцького» ОСОБА_3 виніс наказ № 127-к/тм про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . У вказаному наказі зазначено: «в зв`язку з порушенням пунктів 3.8, 3.9, 3.21 посадової інструкції викладача «Обов`язки», а також пунктів 5.2, 5.3, 5.9 посадової інструкції викладача «Відповідальність» наказую: ОСОБА_1 , викладачу хореографії оголосити догану. Підстава: протокол № 1 від 28 вересня 2023 року засідання комісії службового розслідування про невиконання викладачем ОСОБА_1 ст. 7 Закону України «Про освіту».

Згідно посадової інструкції викладача розділу 3 «Обов`язки» пунктів 3.8, 3.9, 3.21 викладач:

3.8 своєчасно складає і подає розклад уроків на затвердження заступнику директора з навчальної роботи. Зміни у розкладі уроків в установленому порядку погоджує із заступником директора з навчальної роботи;

3.9 веде і подає на перевірку заступнику директора з навчальної роботи журнал відвідування та успішності;

3.21 дотримується педагогічної етики, поважає гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу згідно Положення про мистецьку школу.

Згідно посадової інструкції викладача розділу «Відповідальність» пунктів 5.2, 5.3, 5.9 Відповідає за:

5.2 виконання навчальних та освітніх програм у відповідності з вимогами затвердженими Міністерством культури та інформаційної політики України;

5.3 ведення індивідуальних (робочих) планів; ведення розкладу уроків;

5.9 дотримання педагогічної етики.

З протоколу № 1 від 28 вересня 2023 року вбачається, що комісія рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення до позивача за порушення ним ст. 7 Закону України «Про освіту».

Положеннями ч. 6 ст. 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені в статті 16 ЦК України та КЗпП України.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці (п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992).

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Факт вчинення дисциплінарного проступку має бути належним чином зафіксований за допомогою актів, довідок, доповідних записок тощо. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).

Як передбачено статтею 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суд звертає увагу, що свідки допитані в судовому засіданні надали пояснення, що ОСОБА_1 вручались документи, проте позивач відмовлявся їх отримувати, проте акти про відмову не складались під час вручення.

Крім того, свідками не підтверджено, що ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення і це зафіксовано належними доказами.

Отже, судом не встановлено з матеріалів справи, а відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання повідомлень, у зв`язку із чим, було складено відповідний акт, крім того, свідки зазначили, що не пам`ятають та не знають про складання такого акта.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 постійно проводить уроки російською мовою і це підтверджується відеозаписом, оскільки до суду було подано лише один відривок із відеозапису уроку, який містить запис до однієї хвилини, де він спілкується, як російською мовою так і державною мовою. При цьому, з цього відеозапису неможливо встановити, що ОСОБА_1 постійно веде уроки російською мовою.

Також, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні інші докази на підтвердження ведення ОСОБА_1 уроків російською мовою.

Також, слід зазначити, що під час засідання комісії зі службового розслідування, яке відбулось 28.09.2023, не було викликано ОСОБА_1 на засідання, не було запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення з приводу невиконання викладачем ОСОБА_1 ст. 7 ЗУ "Про освіту". Фактично без заслуховування особи розглянуто питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Отже, на думку суду відповідачем також було порушено процедуру притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на те, що з оскаржуваного наказу вбачається, що в провину позивача ставиться порушення пунктів 3.8, 3.9, 3.21 посадової інструкції викладача «Обов`язки», а також пунктів 5.2, 5.3, 5.9 посадової інструкції викладача «Відповідальність», проте жодного документу, який би підтверджували порушення вищезазначених пунктів в оскаржуваному наказі не зазначено, та до суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання оскаржуваного наказу протиправним підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про скасування наказу, то суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині з тих підстав, що суд не має права відповідно до чинного законодавства скасувати накази юридичних осіб, а має лише право визнати наказ незаконним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ директора Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №5 імені Л. Ревуцького» № 127-к\тм від 05.10.2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 01 липня 2024 року.

Суддя: