Постанова

від 10.06.2024 по справі 761/18315/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18315/24

Провадження № 3/761/4488/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , керівника ПАТ "ТРАНС ОІЛ", код ЄДРПОУ 24582366, що за адресою: м.Київ, вул.Олеся Гончаря, буд.55-А, за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2024 року головним державним інспектором ГУ ДПС у м.Києві Зубік Г.В. за результатами проведення камеральної перевірки ПАТ "ТРАНС ОІЛ" складено протокол про адміністративне правопорушення №1961/АПр/26-15-04-12-17 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого, керівник підприємства, допустив порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялався в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати вся обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Згідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.

Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає відповідальність за «відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України».

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 спеціальний (керівники та чи інші посадові особи підприємств, установ, організацій).

Проте, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази (витяг з наказу, витяг з посадової інструкції керівника, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) про те, що ОСОБА_1 займає посаду керівника ПАТ "ТРАНС ОІЛ".

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Фабула, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення №1961/АПр/26-15-04-12-17 не містить відомостей про суть адміністративного правопорушення, яке вчинено ОСОБА_1 , а містить лише посилання на нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та акт камеральної перевірки ПАТ "ТРАНС ОІЛ".

При цьому, наявна у матеріалах справи копія акта перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Крім того, відповідно до положень п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акта перевірки.

Крім того, не можна залишити поза увагою той факт, що камеральна перевірка ПАТ "ТРАНС ОІЛ" проведена за відсутності представників юридичної особи, як і складання протоколу про адміністративне правопорушення №1961/АПр/26-15-04-12-17, який складено через місяць після проведення вказаної камеральної перевірки (виявлення адміністративного правопорушення).

За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст.124 КУпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 163-1, 247, 256, 278, 280, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА