Рішення

від 09.07.2024 по справі 941/138/24

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 рокусмт ПетровеСправа № 941/138/24 Провадження № 2/941/167/24

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачкизвернувся зпозовом досуду,мотивуючи цетим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,20 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Луганської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3524983100:02:000:0020, та квартири з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті були зареєстровані також його дружина ОСОБА_1 та сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у відповідності до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги за законом, як дружина та діти спадкодавця. Однак, син спадкодавця ОСОБА_3 зареєстрований за вищевказаною адресою, але фактично не проживає за даною адресою з 25 листопада 2010 року, тому він не може вважаться таким, що прийняв спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а заява про прийняття спадщини ним подана не була. Зазначені вище обставин підтверджують факт неприйняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 . З метою уникнення поділу зазначеного нерухомого майна на частки, між позивачкою та відповідачем ОСОБА_4 існує домовленість про поділ спадщини наступним чином: позивачці - земельна ділянка, а ОСОБА_4 квартира. Однак, через вище зазначені обставини, поділити таким чином спадкове майно у нотаріуса не представляється можливим, так як позивачка зверталась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому представник позивачки просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вищевказану земельну ділянку, визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вищевказану квартиру.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, однак поданими клопотаннями просили суд слухати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак поданою заявою просив суд слухати справу без його участі, з позовом згідний в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явився,однак про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, дослідивши документи справи вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 30.07.2021 року Петрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 08.09.1967 року Малошестернянською сільською радою Високопольського району Херсонської області (а.с.20-21).

Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,20 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Луганської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3524983100:02:000:0020, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Серії Р1 № 316518, виданим головою Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області 18.08.2002 року (а.с.22) та квартири з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири з надвірними будівлями від 16 червня 2006 року посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського нотаріального округу Кіровоградської області Каліушком Денисом Ігоровичем, витягом з державного реєстру правочинів від 16.06.2006 року № 2513087 та технічним паспортом на квартиру, складеного Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації (а.с.23-25).

ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті були зареєстровані особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - його дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - його син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - його син, а також онуки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , правнука ОСОБА_8 , що підтверджуються довідкою Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 13.06.2023 року № 875 (а.с.27).

Родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_5 сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 04.06.1973 року Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області (а.с.28).

Родинні відносини із спадкодавцем ОСОБА_5 сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 17.10.1981 року Луганською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області (а.с.29).

Відповідно до вище зазначеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги за законом, як дружина та діти спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частинами 1, 2, 6 статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно з пунктом 2.12 - 2.13 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_5 ) свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17.

Аналогічним чином наявність реєстрації місця проживання, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець фактично проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, спростовуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

У Постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року справа № 355/832/17 зроблено висновок про те, що державна реєстрація спадкоємця сама по собі не е беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.

Син спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрований по АДРЕСА_2 , однак фактично не проживає за вказаною адресою з 25 листопада 2010 року, що підтверджується довідкою Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 02.11.2023 року № 554 (а.с.30), таким чином він не може вважатися спадкоємцем, який прийняв спадщину, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

При зверненні позивачки, через свого представника ОСОБА_9 , до приватного нотаріуса Олександрійського нотаріального округу Кіровоградської області Каліушка Дениса Ігоровича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,20 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Луганської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3524983100:02:000:0020, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.09.2023 року № 486/02-31, з підстав того, що видати свідоцтво про право наспадщину за законом на цілу земельну ділянку неможливо, так як крім неї спадщину прийняли: син ОСОБА_4 за законом та син ОСОБА_3 за заповітом (а.с.31).

Крім зазначеного, наявний заповіт ОСОБА_5 , посвідчений Луганською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області від 24.10.2019 року за реєстровим номером 234, на ім`я ОСОБА_3 (а.с.32).

Однак, так як син спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_3 не проживав по місцю реєстрації на час відкриття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а отже, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 мав би у відповідності до ст.ст. 1269, 1270 ЦК України подати заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

ОСОБА_3 не подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується копією спадкової справи №211/2011, заведеної приватним нотаріусом Олександрійського нотаріального округу Кіровоградської області Каліушко Д.І. після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51-70).

Зазначені вище обставин підтверджують факт неприйняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, відповідно до вище зазначеного, спадщину після смерті ОСОБА_5 фактично прийняли його дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Як вище зазначалося позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер: 3524983100:02:000:0020, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, що є підставою для її звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Оскільки спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 , спадкове майно має ділитися між ними порівно, а отже половина кватири та половина земельної ділянки ОСОБА_1 , а інша половина ОСОБА_4 .

Однак, з метою уникнення поділу зазначеного нерухомого майна на частки, між зазначеними вище особами існує домовленість про поділ спадщини наступним чином: ОСОБА_1 - земельна ділянка, а ОСОБА_4 квартира. Однак, через вище зазначені обставини, поділити таким чином спадкове майно у нотаріуса не представляється можливим.

Як зазначено у висновку Верховного Суду у постанові від 24 червня 2021 року у справі №219/13376/17:

Відповідно до положень ч.1 ст.1267, ч.1 ст.1278 ЦК частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Кожен зі спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ч.2 ст.1278 ЦК).

Спадщина належить спадкоємцям, які її прийняли, на праві спільної часткової власності (ч.4 ст.355 ЦК), а тому при її поділі застосовуються передбачені в гл. 26 ЦК правила, що регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ проводиться у судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців.

До схожих висновків дійшов ВС у справі №243/6275/16-ц у постанові від 22.01.2020 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно з чч.І, 2 ст.367 ЦК майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

З урахуванням наведеного, виділ (поділ) між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об`єктів, що складають спадщину, з урахуванням можливості виділу в натурі такої частки.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд України в ухвалі від 15.10.2008 року у справі № 6-8108св08 та в постанові від 25.05.2016 року у справі №6-692цс16.

Судовою практикою ВСУ неодноразово визнавалась неможливість одночасного застосування ст. ст. 364 та 365 ЦК, які є різними за своєю правовою природою і кожна з них є окремою підставою для пред`явлення позову. Оскільки перша з них передбачає право співвласника на виділ в натурі частки із майна, що у спільній частковій власності, а друга можливість за позовом інших співвласників припинити право особи на частку у спільному майні (ухвали ВСУ від 17.02.2010 року у справі №6-6248св09, від 19.05.2010 року у справі №6-23822св09).»

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм позивачка у відповідності до ст. 364 ЦК України, правомірно порушує питання щодо поділу спільного спадкового майна в натурі належного спадкодавцю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 між спадкоємцями

- ОСОБА_1 , шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,20 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Луганської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3524983100:02:000:0020;

- ОСОБА_4 , шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме: квартиру з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного суд вважає, що позов слід задовольнити.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.29,183,203,220,328,334,355,364,365,367,392,1216,1217,1218,1267,1268,1270,1272, 1278,1297 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 263,264,265,268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с. Луганка Петрівського району Кіровоградської області, таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,20 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Луганської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3524983100:02:000:0020.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 09 липня 2024 року.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області С. І. Колесник