Постанова

від 09.07.2024 по справі 233/5920/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6822/24 Справа № 233/5920/23 Суддя у 1-й інстанції - Левчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 233/5920/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач Костянтинівська окружна прокуратура, в інтересах держави,

відповідачі Костянтинівська міська рада, Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, повноваження яких відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснює Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Костянтинівської окружної прокуратури на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2024 року, яка постановлена суддею Левчук О.О. у місті Костянтинівка Донецької області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2023 року Костянтинівська окружна прокуратура, в інтересах держави, звернулась до суду з позовом до Костянтинівської міської ради, Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, повноваження яких відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснює Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 , третя особа Управління комунального господарства, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків їх недійсності.

14 травня 2024 року, в судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цимбалюк В.Г., заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання відносно кримінального провадження № 42021052660000001 на досудовому розслідуванні та в суді, яке обґрунтоване тим, що встановлення зазначеної обставини, в силу положеньст. 82 ЦПК України,матиме преюдиційне значення для даної справи.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2024 року провадження у справі за позовом Костянтинівської окружної прокуратури, в інтересах держави, до Костянтинівської міської ради, Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, повноваження яких відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснює Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 , третя особа Управління комунального господарства про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків їх недійсності зупинено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, Костянтинівська окружна прокуратура звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що зупинення провадження по даній справі не обов`язкове та вона може бути розглянута на підставі поданих нею доказів.

Вказує на те, що на даний час в межах кримінального провадження за № 42021052660000001 від 17 березня 2021 року за ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 358 КК України, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування триває, кримінальне провадження на розгляд до суду не передано.

Зауважує,щопідставою зупинення провадження є не сам факт перебування у провадженні органу досудового розслідування кримінального провадження, яке тим чи іншим чином пов`язане з розглядом цієї справи, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої.

Крім того вказує, що долучені до матеріалів справи висновки експертів, надані у рамках кримінального провадження особами, які є атестованими судовими експертами, містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, а тому відповідають положенням ст. 102 ЦПК України та є допустимими доказами, незважаючи на те, що на даний момент досудове розслідування триває та вирок у кримінальному провадженні не ухвалений, про що також наголошено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі №752/21411/17.

Відзив на апеляційну скаргу не наданий.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Донецької обласної прокуратури - Сєрову Н.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно із ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України у мотивувальній частині ухвали суду повинно бути зазначено мотиви, з яких виходив суд, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Разом з цим, оскаржувана ухвала суду першої інстанції вказаним нормам процесуального права не відповідає, так як не містить обґрунтування прийнятого судом рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що відображена у постанові від 20 грудня 2023 року (справа №761/9837/22) зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа №357/10397/19) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021052660000001 від 17 березня 2021 року, за яким жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, які неможливо встановити при розгляді цього позову про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків їх недійсності.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про неможливість розгляду цієї справи до вирішення питання відносно кримінального провадження № 42021052660000001 від 17 березня 2021 року.

Також слід зауважити, що в оскаржуваній ухвалі суд зупинив провадження у даній справі без визначення періоду, на який провадження зупиняється, оскільки в резолютивній частині ухвали відсутнє таке посилання.

Суд також не врахував, що зупинення провадження у справі не повинне призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Згідно із статтею 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є перешкодами ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 8 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року в справі «Краснощокова проти України»).

Суд першої інстанції не врахував, що провадження у справі відкрито 16 жовтня 2023 року.

Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що згідно приписів частини третьої статті 210 ЦПК України зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті передбачено тільки з підстав, встановлених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Розгляд справи по суті розпочинається з оголошенням головуючим судового засідання відкритим (частина третя статті 217 ЦПК України).

Матеріалами справи стверджується, що ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2023 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 12 січня 2024 року.

Провадження у справі зупинено судом відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України на стадії розгляду її по суті, що не узгоджується з вимогами ч.3 ст.210 ЦПК України.

Отже, обов`язкових підстав, як то визначено ст.251 ЦПК України, для зупинення провадження у справі у суду першої інстанції не було.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-383 ЦПК України,суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: